У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлов Па влов Іва н Хо мович нар 25 червня 1922 пом 12 жовтня 1950 ра

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павлов.

Па́влов Іва́н Хо́мович (нар. 25 червня 1922 — пом. 12 жовтня 1950) — радянський військовий льотчик, двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), в роки німецько-радянської війни командир авіаційної ескадрильї 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку (3-а повітряна армія, 1-й Прибалтійський фронт).

Павлов Іван Хомович

Народження

25 червня 1922
с. Борис-Романівка

Смерть

12 жовтня 1950 (28 років)

Поховання

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія імені М. В. Фрунзе (1949)

Роки служби

1940–1950

Звання

Майор авіації

Формування

6-й гвардійський штурмовий авіаційний полк

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

Павлов Іван Хомович у Вікісховищі

Біографія

Народився 25 червня 1922 року в селі Борис-Романівка Оренбурзької губернії (тепер селище Костанайського району Костанайської області Казахстану) в селянській родині. Росіянин.

У 1931-1932 роках мешкав на станції Теренсай (тепер селище Оренбурзької області). У 1932 році переїхав до міста Магнітогорськ Челябінської області. Закінчив 7 класів школи та 3 курси Магнітогорського індустріального технікуму. Навчався в Магнітогорському аероклубі.

До лав РСЧА призваний в грудні 1940 року. У 1942 році закінчив Чкаловську військову авіаційну школу льотчиків (м. Оренбург).

Учасник Німецько-радянської війни з червня 1942 року. Займав посади льотчика, командира авіаційної ланки, заступника командира ескадрильї, командира ескадрильї, штурмана 6-го гвардійського штурмового авіаційного полку 3-ї повітряної армії. Воював на Калінінському та 1-у Прибалтійському фронтах. Брав участь у Ржевсько-Сичовській, Великолукській, Смоленській операціях, звільненні Білорусі та Прибалтики, ліквідації Земландського угруповання ворога.

Всього за роки війни на штурмовику Іл-2 здійснив 237 бойових вильотів на розвідку та штурмовку ворожих військ, його екіпаж збив винищувача Ме-109. Був контужений.

У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. Призначений командиром 947-го штурмового авіаційного полку (Прикарпатський ВО).

12 жовтня 1950 року загинув в авіаційній катастрофі. Похований в місті Костанай.

Нагороди

За мужність і героїзм, виявлені при виконанні 127 бойових вильотів, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року гвардії старшому лейтенанту Павлову Івану Хомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2844).

За мужність і героїзм, виявлені в боях, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року гвардії капітан Павлов Іван Хомович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 4178).

Також нагороджений двома орденами Леніна (04.02.1944; 02.08.1944), двома орденами Червоного Прапора (26.08.1942; 02.06.1943), орденами Олександра Невського (07.10.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (04.12.1942) та медалями.

Пам'ять

В місті Костанай встановлено бронзове погруддя Героя. Його ім'ям названо одну з вулиць міста.

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1

Посилання

Біографія І. Х. Павлова на сайті «Герои страны» [Архівовано 28 квітня 2012 у WebCite] (рос.)

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года [ 13 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1