Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пискуха Палласа (Ochotona pallasi) — вид гризунів з роду пискуха (Ochotona) родини пискухові (Ochotonidae).
| Пискуха Палласа | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Зайцеподібні (Lagomorpha) |
| Родина: | Пискухові (Ochotonidae) |
| Рід: | Пискуха (Ochotona) |
| Вид: | O. pallasi |
| Біноміальна назва | |
| Ochotona pallasi (Gray, 1867) | |
 | |
Морфологія
Довжина тіла від 160 до 220 мм, задні ступні 27—36 мм, вуха 18—23 мм, вага 174-254 грамів. Влітку хутро зверху від піщано-жовтого до піщано-жовтувато-коричневого. Нижче вух є коричневі чи червонувато-коричневі плями. Черево тьмяно-сіре чи з домішками жовтого. Верх ступнів кремово-жовтий. Подушечки пальців голі й чорні. Взимку спина світло-сіра чи сірувато-жовта, низ — сірувато-білий. 2n-38.
Середовище проживання
Країни проживання: Китай (Внутрішня Монголія, Сіньцзян), Казахстан, Монголія, Російська Федерація (Алтайський край, Тува). Проживає на висотах від 1000 до 3200 м. Розрізняють чотири підвиди: Ochotona pallasi hamica, O. p. pallasi, O. p. pricei, O. p. sunidica. О. р. pricei зазвичай мешкає в сухих степах і може будувати нори, в той час як інші підвиди, як правило, воліють скелясті місця проживання.
Життя
Поведінка
Це травоїдний денний вид. Створює запаси трави на зиму.
Відтворення
Дає кілька приплодів на рік, кожен розмірів від 1 до 12 дитинчат. Сезон розмноження цього виду може тривати з квітня по серпень. Вагітність триває 25 днів. Молодь, народжена на початку сезону може стати репродуктивно активною цього ж року.
Загрози та охорона
Проживає в кількох природоохоронних територіях.
Примітки
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 239.
Джерела
- Smith, A.T. & Johnston, C.H. 2008. Ochotona pallasi. In: IUCN 2013
- Andrew T. Smith, Yan Xie, Robert S. Hoffmann, Darrin Lunde, John MacKinnon, Don E. Wilson, W. Chris Wozencraft A Guide to the Mammals of China, Princeton University Press, 2010 Google книги
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piskuha Pallasa Ochotona pallasi vid grizuniv z rodu piskuha Ochotona rodini piskuhovi Ochotonidae Piskuha Pallasa Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Zajcepodibni Lagomorpha Rodina Piskuhovi Ochotonidae Rid Piskuha Ochotona Vid O pallasi Binomialna nazva Ochotona pallasi Gray 1867 MorfologiyaDovzhina tila vid 160 do 220 mm zadni stupni 27 36 mm vuha 18 23 mm vaga 174 254 gramiv Vlitku hutro zverhu vid pishano zhovtogo do pishano zhovtuvato korichnevogo Nizhche vuh ye korichnevi chi chervonuvato korichnevi plyami Cherevo tmyano sire chi z domishkami zhovtogo Verh stupniv kremovo zhovtij Podushechki palciv goli j chorni Vzimku spina svitlo sira chi siruvato zhovta niz siruvato bilij 2n 38 Seredovishe prozhivannyaKrayini prozhivannya Kitaj Vnutrishnya Mongoliya Sinczyan Kazahstan Mongoliya Rosijska Federaciya Altajskij kraj Tuva Prozhivaye na visotah vid 1000 do 3200 m Rozriznyayut chotiri pidvidi Ochotona pallasi hamica O p pallasi O p pricei O p sunidica O r pricei zazvichaj meshkaye v suhih stepah i mozhe buduvati nori v toj chas yak inshi pidvidi yak pravilo voliyut skelyasti miscya prozhivannya ZhittyaPovedinka Ce travoyidnij dennij vid Stvoryuye zapasi travi na zimu Vidtvorennya Daye kilka priplodiv na rik kozhen rozmiriv vid 1 do 12 ditinchat Sezon rozmnozhennya cogo vidu mozhe trivati z kvitnya po serpen Vagitnist trivaye 25 dniv Molod narodzhena na pochatku sezonu mozhe stati reproduktivno aktivnoyu cogo zh roku Zagrozi ta ohoronaProzhivaye v kilkoh prirodoohoronnih teritoriyah PrimitkiMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 239 DzherelaSmith A T amp Johnston C H 2008 Ochotona pallasi In IUCN 2013 Andrew T Smith Yan Xie Robert S Hoffmann Darrin Lunde John MacKinnon Don E Wilson W Chris Wozencraft A Guide to the Mammals of China Princeton University Press 2010 Google knigi Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi