Хосе Федеріко Альберто де Хесус Тіноко Ґранадос (ісп. José Federico Alberto de Jesús Tinoco Granados; 21 листопада 1868 — 7 вересня 1931) — коста-риканський військовик і політик, диктатор, дев'ятнадцятий президент Коста-Рики.
Федеріко Тіноко Ґранадос | |||
| |||
---|---|---|---|
27 січня 1917 — 13 серпня 1919 | |||
Попередник: | Альфредо Гонсалес Флорес | ||
Наступник: | Хуан Баутіста Кірос Сеґура | ||
Народження: | 21 листопада 1868[1] Сан-Хосе, Коста-Рика[2] | ||
Смерть: | 7 вересня 1931[1] (62 роки) Париж, Франція[2] | ||
Поховання: | Сан-Хосе | ||
Країна: | Коста-Рика | ||
Шлюб: | d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в сім'ї Федеріко Тіноко Іглесіаса та Гваделупи Ґранадос Бонільї. 5 червня 1898 року одружився з Марією Фернандес Ле-Капеян, дітей від того шлюбу не було. Навчався в єзуїтському коледжі в Картаго, потім вступив до військової академії Браян у Росліні (США). 1895 року повернувся на батьківщину та присвятив себе праці на кавових і цукрових плантаціях, що належали його батькові в Хуан-Віньясі (провінція Картаго).
У подальшому подовжив військову кар'єру та дослужився до звання бригадного генерала. Також активно втручався до політики та вступив до лав Республіканської партії. 3 травня 1902 року брав участь у виступах, метою яких було недопущення приходу до влади Ассенсьйона Есківеля Ібарри. Заколотники зазнали поразки, втім президент Есківель оголосив загальну амністію. 1906 року разом з Рудесіндо Ґвардією Солурсано, сином генерала Томаса Ґвардії, та Мануелем Кастро Кесадою очолив заворушення проти президента Клето Гонсалеса Вікеса, за участь у яких був заарештований, однак невдовзі звільнений. Від 1908 до 1912 року був депутатом Конгресу від Сан-Хосе. 8 травня 1914 року президент Альфредо Гонсалес Флорес призначив його на посаду військового та морського міністра.
Тимчасовий голова держави
27 січня 1917 року Тіноко організував військовий переворот, у результаті якого було повалено Гонсалеса Флореса. Тіноко Ґранадос був проголошений «тимчасовим головою Республіки». Він призначив вибори до Установчих зборів, й у квітні того ж року його обрали президентом Коста-Рики. На міжнародній арені думки щодо законності його перебування при владі Коста-Рики розділились, зокрема, Німеччина його визнала, а Сполучені Штати — ні.
Президентство
8 червня 1917 року розпочався термін його президентських повноважень. Популярність голови держави швидко падала, оскільки його врядування характеризувалось репресіями та постійним порушенням громадянських і політичних прав, а також зловживаннями під час поводження з державними коштами. Проти Тіноко підбурювалось кілька повстань, що їх було жорстоко придушено, окрім того, кількох лідерів опозиції було вбито.
У зовнішній політиці робив ставку на союз із США, запропонувавши президенту Вудро Вільсону острів Кокос як базу для ВМС США, а також право використання вод і портів Коста-Рики. Однак ті пропозиції прийняті не були. При цьому президент мав цілковиту підтримку найбільшої американської продовольчої компанії United Fruit Company. Навіть призупинення дипломатичних відносин між Коста-Рикою та Німеччиною й оголошення Коста-Рикою війни Центральним державам не призвели до того, щоб Вільсон змінив свою позицію. Через суперечку про легітимність уряду Тіноко Коста-Рика не стала учасником Версальського договору, тому в односторонньому порядку поклала край війні з Німеччиною. Технічно стан війни припинився після Другої світової війни з підписанням Потсдамської угоди.
Наприкінці лютого 1918 року в країні почався збройний заколот, який підтримали Сполучені Штати та очолив заступник президента Рохеліо Фернандес Гуель. Повстання було жорстко придушено владою, а Фернандеса Гуеля та ще кількох його соратників було вбито 15 березня 1918 року, коли вони намагались дістатись кордону з Панамою. Те вбивство нищівним чином вплинуло на репутацію голови держави в суспільстві. Сподіваючись змінити позицію США, у травні 1918 року уряд підписав з компанією John M. Amory & Son угоду про розвідку нафти.
Вже 1919 року зростання внутрішньої опозиції спричинило заворушення у столиці та партизанський рух у провінції Гуанакасте на чолі з Хуліо Акостою Гарсією, який наступного року зайняв президентський пост. Повстанці вбили брата президента. Тіноко вирішив відмовитись від влади та 12 серпня залишив країну після підписання акту про відставку, яку Конгрес прийняв 20 серпня 1919 року.
Подальше життя
Після того Тіноко вирушив в еміграцію до Франції з кількома родичами та близькими друзями, взявши з собою сто тисяч доларів, що він їх отримав в останню хвилину від Королівського банку Канади. 1920 року костариканський Конгрес порушив проти експрезидента кримінальну справу за військовий заколот.
Проїхавши через Францію, Іспанію та Велику Британію, він з дружиною оселився в Парижі. Там 1928 року Тіноко оприлюднив свої мемуари.
Його рештки перевезли до Коста-Рики лише 7 листопада 1960 року за президентства Маріо Ечанді й поховані на цвинтарі в Сан-Хосе.
Примітки
- https://encyclopedia.1914-1918-online.net/article/tinoco_granados_federico
- Deutsche Nationalbibliothek Record #120499215 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
- Cornell, Agnes; Møller, Jørgen; Skaaning, Svend-Erik (2020). Democratic Stability in an Age of Crisis (англ.) . Oxford University Press. с. 189. ISBN . Процитовано 16 березня 2021.
- Lentz, Harris M. (1999). Encyclopedia of Heads of States and Governments, 1900 Through 1945 (англ.) . McFarland. с. 106. ISBN . Процитовано 16 березня 2021.
Посилання
- Tinoco Granados, Federico (1870–1931) | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com (англ.) . Процитовано 16 березня 2021.
- Federico Tinoco Granados. www.asamblea.go.cr (ісп.) . Conozca la Asamblea. Процитовано 16 березня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Tinoko a druge materine prizvishe Granados Hose Federiko Alberto de Hesus Tinoko Granados isp Jose Federico Alberto de Jesus Tinoco Granados 21 listopada 1868 7 veresnya 1931 kosta rikanskij vijskovik i politik diktator dev yatnadcyatij prezident Kosta Riki Federiko Tinoko Granados Prapor 19 j Prezident Kosta Riki 27 sichnya 1917 13 serpnya 1919 Poperednik Alfredo Gonsales Flores Nastupnik Huan Bautista Kiros Segura Narodzhennya 21 listopada 1868 1868 11 21 1 San Hose Kosta Rika 2 Smert 7 veresnya 1931 1931 09 07 1 62 roki Parizh Franciya 2 Pohovannya San HoseKrayina Kosta RikaShlyub d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi Federiko Tinoko Iglesiasa ta Gvadelupi Granados Bonilyi 5 chervnya 1898 roku odruzhivsya z Mariyeyu Fernandes Le Kapeyan ditej vid togo shlyubu ne bulo Navchavsya v yezuyitskomu koledzhi v Kartago potim vstupiv do vijskovoyi akademiyi Brayan u Roslini SShA 1895 roku povernuvsya na batkivshinu ta prisvyativ sebe praci na kavovih i cukrovih plantaciyah sho nalezhali jogo batkovi v Huan Vinyasi provinciya Kartago U podalshomu podovzhiv vijskovu kar yeru ta dosluzhivsya do zvannya brigadnogo generala Takozh aktivno vtruchavsya do politiki ta vstupiv do lav Respublikanskoyi partiyi 3 travnya 1902 roku brav uchast u vistupah metoyu yakih bulo nedopushennya prihodu do vladi Assensjona Eskivelya Ibarri Zakolotniki zaznali porazki vtim prezident Eskivel ogolosiv zagalnu amnistiyu 1906 roku razom z Rudesindo Gvardiyeyu Solursano sinom generala Tomasa Gvardiyi ta Manuelem Kastro Kesadoyu ocholiv zavorushennya proti prezidenta Kleto Gonsalesa Vikesa za uchast u yakih buv zaareshtovanij odnak nevdovzi zvilnenij Vid 1908 do 1912 roku buv deputatom Kongresu vid San Hose 8 travnya 1914 roku prezident Alfredo Gonsales Flores priznachiv jogo na posadu vijskovogo ta morskogo ministra Timchasovij golova derzhavi 27 sichnya 1917 roku Tinoko organizuvav vijskovij perevorot u rezultati yakogo bulo povaleno Gonsalesa Floresa Tinoko Granados buv progoloshenij timchasovim golovoyu Respubliki Vin priznachiv vibori do Ustanovchih zboriv j u kvitni togo zh roku jogo obrali prezidentom Kosta Riki Na mizhnarodnij areni dumki shodo zakonnosti jogo perebuvannya pri vladi Kosta Riki rozdililis zokrema Nimechchina jogo viznala a Spolucheni Shtati ni Prezidentstvo 8 chervnya 1917 roku rozpochavsya termin jogo prezidentskih povnovazhen Populyarnist golovi derzhavi shvidko padala oskilki jogo vryaduvannya harakterizuvalos represiyami ta postijnim porushennyam gromadyanskih i politichnih prav a takozh zlovzhivannyami pid chas povodzhennya z derzhavnimi koshtami Proti Tinoko pidburyuvalos kilka povstan sho yih bulo zhorstoko pridusheno okrim togo kilkoh lideriv opoziciyi bulo vbito U zovnishnij politici robiv stavku na soyuz iz SShA zaproponuvavshi prezidentu Vudro Vilsonu ostriv Kokos yak bazu dlya VMS SShA a takozh pravo vikoristannya vod i portiv Kosta Riki Odnak ti propoziciyi prijnyati ne buli Pri comu prezident mav cilkovitu pidtrimku najbilshoyi amerikanskoyi prodovolchoyi kompaniyi United Fruit Company Navit prizupinennya diplomatichnih vidnosin mizh Kosta Rikoyu ta Nimechchinoyu j ogoloshennya Kosta Rikoyu vijni Centralnim derzhavam ne prizveli do togo shob Vilson zminiv svoyu poziciyu Cherez superechku pro legitimnist uryadu Tinoko Kosta Rika ne stala uchasnikom Versalskogo dogovoru tomu v odnostoronnomu poryadku poklala kraj vijni z Nimechchinoyu Tehnichno stan vijni pripinivsya pislya Drugoyi svitovoyi vijni z pidpisannyam Potsdamskoyi ugodi Naprikinci lyutogo 1918 roku v krayini pochavsya zbrojnij zakolot yakij pidtrimali Spolucheni Shtati ta ocholiv zastupnik prezidenta Rohelio Fernandes Guel Povstannya bulo zhorstko pridusheno vladoyu a Fernandesa Guelya ta she kilkoh jogo soratnikiv bulo vbito 15 bereznya 1918 roku koli voni namagalis distatis kordonu z Panamoyu Te vbivstvo nishivnim chinom vplinulo na reputaciyu golovi derzhavi v suspilstvi Spodivayuchis zminiti poziciyu SShA u travni 1918 roku uryad pidpisav z kompaniyeyu John M Amory amp Son ugodu pro rozvidku nafti Vzhe 1919 roku zrostannya vnutrishnoyi opoziciyi sprichinilo zavorushennya u stolici ta partizanskij ruh u provinciyi Guanakaste na choli z Hulio Akostoyu Garsiyeyu yakij nastupnogo roku zajnyav prezidentskij post Povstanci vbili brata prezidenta Tinoko virishiv vidmovitis vid vladi ta 12 serpnya zalishiv krayinu pislya pidpisannya aktu pro vidstavku yaku Kongres prijnyav 20 serpnya 1919 roku Podalshe zhittya Pislya togo Tinoko virushiv v emigraciyu do Franciyi z kilkoma rodichami ta blizkimi druzyami vzyavshi z soboyu sto tisyach dolariv sho vin yih otrimav v ostannyu hvilinu vid Korolivskogo banku Kanadi 1920 roku kostarikanskij Kongres porushiv proti eksprezidenta kriminalnu spravu za vijskovij zakolot Proyihavshi cherez Franciyu Ispaniyu ta Veliku Britaniyu vin z druzhinoyu oselivsya v Parizhi Tam 1928 roku Tinoko oprilyudniv svoyi memuari Jogo reshtki perevezli do Kosta Riki lishe 7 listopada 1960 roku za prezidentstva Mario Echandi j pohovani na cvintari v San Hose Primitkihttps encyclopedia 1914 1918 online net article tinoco granados federico Deutsche Nationalbibliothek Record 120499215 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaCornell Agnes Moller Jorgen Skaaning Svend Erik 2020 Democratic Stability in an Age of Crisis angl Oxford University Press s 189 ISBN 978 0 19 885824 9 Procitovano 16 bereznya 2021 Lentz Harris M 1999 Encyclopedia of Heads of States and Governments 1900 Through 1945 angl McFarland s 106 ISBN 978 0 7864 0500 8 Procitovano 16 bereznya 2021 PosilannyaTinoco Granados Federico 1870 1931 Encyclopedia com www encyclopedia com angl Procitovano 16 bereznya 2021 Federico Tinoco Granados www asamblea go cr isp Conozca la Asamblea Procitovano 16 bereznya 2021