Стальне́ (до 1945 року — Бари́н, крим. Barın) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване в центральній частині району, центр Стальненської сільської ради. Населення — 1306 осіб за переписом 2001 року.
село Стальне | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Стальненська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01060450010038318 |
Облікова картка | Стальне |
Основні дані | |
Засноване | 1882 |
Населення | 1306 |
Поштовий індекс | 96163 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°42′29″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 45.70806° пн. ш. 34.56139° сх. д.Координати: 45°42′29″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 45.70806° пн. ш. 34.56139° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96163, АРК, Джанкойський район, с. Стальне, вул. Леніна, 34-а |
Карта | |
Стальне | |
Стальне | |
Мапа | |
Стальне у Вікісховищі |
Географія
Стальне — село в центральній частині району, у степовому Криму. Село розташоване на правому березі річки Стальна, що впадає в Сиваш. Висота над рівнем моря — 10 м. Сусідні села: Озерки на іншому боці річки, Суміжне (1.5 км на північ), Многоводне (0.8 км на північний схід), Рідне (3.7 км на схід) і Новопавлівка (3 км на південний схід). Відстань до райцентру — близько 13 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.
Історія
Німецьке село було засноване на орендованих 5500 десятинах у 1882 році. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1889 рік за результатами ревізії 1887 року в селі Барин німецький було 44 двори і 208 жителів. Після земської реформи 1890 року Барин німецький був віднесений до Ак-Шейхської волості, але в Календарі і Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік Барин не значиться.
За Всеросійським переписом 1897 року в селі Барин числилося 495 мешканців, з них 273 німця, 98 православних і 96 кримських татар (можливо, в двох селах разом з Барином татрським), а за «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії на 1900 рік» в селі Барин всього нараховувалося 229 жителів у 45 дворах (ймовірно, вже без Барина татарського). У 1905 році населення Барина німецького склало 365 осіб, у 1911-му — 285.
У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шеіхській волості Перекопського повіту значиться окреме село Барин німецький з населенням 133 особи. Дослідники вважають, що чисельність населення в селі впала через антинімецькі настрої з початком Першої світової війни — до 1919 року мешканців в селі залишилось 113.
Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Барин (німецький) було центром Баринської (німецької) сільради Джанкойського району. В ньому мешкало 265 жителів, з яких 234 — німці. Після утворення у 1935 році Колайського району (1944-го перейменований у Азовський) воно також було включене до його складу.
Невдовзі після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були депортовані, спочатку в Ставропольський край, а потім у Сибір і північний Казахстан. 21 серпня 1945 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Баринь був перейменований на село Стальне.
У грудні 1962 року указом Президії Верховної Ради УРСР Азовський район був скасований і Стальне увійшло до Джанкойського району.
Примітки
- Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Стальне (Крим)
- Немцы России. Населенные пункты и места поселения. Энциклопедический словарь. М.: «Эрн». 2006. (рос.)
- Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. 1892 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей… по переписи населения 1897 г. стр. 216–218 [ 2013-01-28 у Wayback Machine.] (рос.)
- Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. (рос.)
- Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. (рос.)
- Депортація етнічних німців з Кримської АРСР до Казахстану (1941)
- Переименования населенных пунктов Крыма (рос.)
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року.
Посилання
- Стальне на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з липня 2019] (Перевірено 12 вересня 2012)
- Погода в селі Стальне (Перевірено 12 вересня 2012)
- Стальне на картах (Перевірено 12 вересня 2012)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stalne do 1945 roku Bari n krim Barin selo v Dzhankojskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Roztashovane v centralnij chastini rajonu centr Stalnenskoyi silskoyi radi Naselennya 1306 osib za perepisom 2001 roku selo Stalne Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Dzhankojskij rajon Rada Stalnenska silska rada Kod KATOTTG UA01060450010038318 Oblikova kartka Stalne Osnovni dani Zasnovane 1882 Naselennya 1306 Poshtovij indeks 96163 Telefonnij kod 380 6564 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 42 29 pn sh 34 33 41 sh d 45 70806 pn sh 34 56139 sh d 45 70806 34 56139 Koordinati 45 42 29 pn sh 34 33 41 sh d 45 70806 pn sh 34 56139 sh d 45 70806 34 56139 Misceva vlada Adresa radi 96163 ARK Dzhankojskij rajon s Stalne vul Lenina 34 a Karta Stalne Stalne Mapa Stalne u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stalne GeografiyaStalne selo v centralnij chastini rajonu u stepovomu Krimu Selo roztashovane na pravomu berezi richki Stalna sho vpadaye v Sivash Visota nad rivnem morya 10 m Susidni sela Ozerki na inshomu boci richki Sumizhne 1 5 km na pivnich Mnogovodne 0 8 km na pivnichnij shid Ridne 3 7 km na shid i Novopavlivka 3 km na pivdennij shid Vidstan do rajcentru blizko 13 kilometriv Tam zhe znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya IstoriyaNimecke selo bulo zasnovane na orendovanih 5500 desyatinah u 1882 roci Zgidno z Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi za 1889 rik za rezultatami reviziyi 1887 roku v seli Barin nimeckij bulo 44 dvori i 208 zhiteliv Pislya zemskoyi reformi 1890 roku Barin nimeckij buv vidnesenij do Ak Shejhskoyi volosti ale v Kalendari i Pam yatnij knizhci Tavrijskoyi guberniyi na 1892 rik Barin ne znachitsya Za Vserosijskim perepisom 1897 roku v seli Barin chislilosya 495 meshkanciv z nih 273 nimcya 98 pravoslavnih i 96 krimskih tatar mozhlivo v dvoh selah razom z Barinom tatrskim a za Pam yatnoyu knigoyu Tavrijskoyi guberniyi na 1900 rik v seli Barin vsogo narahovuvalosya 229 zhiteliv u 45 dvorah jmovirno vzhe bez Barina tatarskogo U 1905 roci naselennya Barina nimeckogo sklalo 365 osib u 1911 mu 285 U Statistichnomu dovidniku Tavrijskoyi guberniyi za 1915 rik v Ak Sheihskij volosti Perekopskogo povitu znachitsya okreme selo Barin nimeckij z naselennyam 133 osobi Doslidniki vvazhayut sho chiselnist naselennya v seli vpala cherez antinimecki nastroyi z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni do 1919 roku meshkanciv v seli zalishilos 113 Zgidno zi Spiskom naselenih punktiv Krimskoyi ARSR do Vsesoyuznogo perepisu naselennya 17 grudnya 1926 roku selo Barin nimeckij bulo centrom Barinskoyi nimeckoyi silradi Dzhankojskogo rajonu V nomu meshkalo 265 zhiteliv z yakih 234 nimci Pislya utvorennya u 1935 roci Kolajskogo rajonu 1944 go perejmenovanij u Azovskij vono takozh bulo vklyuchene do jogo skladu Nevdovzi pislya pochatku nimecko radyanskoyi vijni 18 serpnya 1941 roku krimski nimci buli deportovani spochatku v Stavropolskij kraj a potim u Sibir i pivnichnij Kazahstan 21 serpnya 1945 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR Barin buv perejmenovanij na selo Stalne U grudni 1962 roku ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Azovskij rajon buv skasovanij i Stalne uvijshlo do Dzhankojskogo rajonu PrimitkiInformaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v seli Stalne Krim Nemcy Rossii Naselennye punkty i mesta poseleniya Enciklopedicheskij slovar M Ern 2006 ros Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1892 god 1892 568 stor S 106 Elektronnij dostup na sajti book old ru 16 chervnya 2012 u Wayback Machine Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej po perepisi naseleniya 1897 g str 216 218 2013 01 28 u Wayback Machine ros Kalendar i Pamyatnaya knizhka Tavricheskoj gubernii na 1900 god 1900 568 stor S 106 Elektronnij dostup na sajti book old ru 16 chervnya 2012 u Wayback Machine Statisticheskij spravochnnik Tavricheskoj gubernii Chast 1 ya Statisticheskij ocherk vypusk chetvyortyj Perekopskij uezd 1915 g Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 186 ISBN 966 7503 22 4 ros Kravcova L P Administrativno territorialnye preobrazovaniya v Krymu 1783 1998 gg Simferopol 1998 g Stor 316 ISBN 966 7503 22 4 ros Deportaciya etnichnih nimciv z Krimskoyi ARSR do Kazahstanu 1941 Pereimenovaniya naselennyh punktov Kryma ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Krimskoyi oblasti vid 30 grudnya 1962 roku PosilannyaStalne na sajti Verhovnoyi radi Ukrayini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Perevireno 12 veresnya 2012 Pogoda v seli Stalne Perevireno 12 veresnya 2012 Stalne na kartah Perevireno 12 veresnya 2012 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi