Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гадлі Шклярські (пол. Hadle Szklarskie) — село в Польщі, у гміні Яворник-Польський Переворського повіту Підкарпатського воєводства, над річкою Млєчкою. Населення — 580 осіб (2011). Населення села складають мішані українсько-польські родини.
Село  Координати 49°55′ пн. ш. 22°18′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.300° сх. д.Координати: 49°55′ пн. ш. 22°18′ сх. д. / 49.917° пн. ш. 22.300° сх. д.
 Гадлі Шклярські у Вікісховищі |
Історія
У 1377 р. Ладомир Волошин, «што же єсть нам вѣрно послужилъ и єщи служити будеть», отримав від Владислава Опольчика, тодішнього генерального старости руських земель, привілей на пустир Годле поле над р. Тернавкою поблизу Бохуря, у якому мав «садити село у волоськоє право», де його обов'язком було «князю служити трими стрѣлци», а по заселенні «ис каждого кметя по два гроша широка у княжю комору давати на каждый рокъ». Потрібно зазначити, що це було перше село в тодішній Польщі, засноване на цьому праві. В документі 1470 року про спадок між Яном Пілецьким і Вацлавом, князем опольським, зазначено такі села з регіону Ланцутсько-Каньчузького: Гадлі, Крачкова (Neudorf), Кремениця (Krzemyenycza), Висока (Wissoka), Альбіґова (Halwygowa), Маркова (Markowola), Санина (Sanyna, Schonerwalt, Sonina), Косина (Kossina), Рогізно (Rogoszno), Глухів (Głuchow), Йорданова Воля (Jordanowa Wola), Сетеш (Syetesza), Гать (Gacz), Острів (Ostrów), Малява (Malawa), Ганзльова (Hanczlowa, Henselshof, Handzlówka), Сідлечка (Soleczska), Гусів (Hussów), Волиця (Wolycza), Святославова Воля (Schwyathoslaffkowwa Wola).
Перші мешканці села були привезені боярином русини. Назва Гадлі Шклярські походить, від назви пустиря Годле поле і, найімовірніше, від гути скла. Як подає Географічний словник Королівства Польського (1882 р., Варшава) в околиці Яворнічка (перша назва Явірника Польського) в 1662 році існувала гута скла. Мешканці з правого берега Млєчки, крім рільництва, займалися виробництвом канчуків і кольчуг. В XV столітті Гадлі Шклярські поділилися. В результаті з’явилося нове село Гадлі Каньчузькі. Біля річки Млєчки на віддалі 100 м від сільської дороги в 1792 році збудували дерев’яну церкву, покриту гонтою. Села Гадлі Шклярскі і Гадлі Каньчузькі на початку XIX століття в результаті родових суперечок купила графиня Гумніцка (Humnicka) з Гумніц (Humniska).
Під час Січневого повстання 1863 року в церкві заховалася група повстанців. Церкву пограбували і спалили. Повстанців замордували і поховали на цвинтарі, який знаходився біля церкви. Графиня Гумніцка, бажаючи заохотити людей, що напливали зі сходу, дозволила на будову нової церкви і подарувала матеріал. Після Січневого повстання графиня Гумніцка виїхала до Львова, а свої маєтності разом з дерев’яним подвір’ям продала міщанину Петрові Ластовецькому. Ластовецький розпочав будівництво мурованого двору, звів млин і тартак. Навколо двору насаджує парк і копає став. На залишках земельних фортифікацій XVI століття в 1870 році збудував каплицю. На віддалі 2 км від двору викопав чотири ставки для розведення риби.
В 1866 році в Гадлях і селах навколо панує епідемія холери, помирає кожен десятий.
У 1904 р. прокладена залізниця Динів — Переворськ зі станцією Гадлі Шклярські.
У 1919-1939 рр. село входило до Ряшівського повіту Львівського воєводства. На 01.01.1939 році в селі проживало 1260 мешканців, з них 420 українців-грекокатоликів, 810 поляків і 30 євреїв.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Місцевість
Село розташоване над річкою Млєчною. Терен гористий, навколо ліси, земля — червона глина, що дає мало врожаю.
Релігія
Українці віддавна мали свою церкву Преображення Господнього, парафіяльне поле, два цвинтарі. Церква була збудована в 1792 р., а відновлена 1911 р. Коли в Першу світову війну приходство згоріло, поляки не дозволили на будівництво нового. Церква була дочірньою парафії в Тарнавці Лежайського деканату Перемишльської єпархії. Дяком був Пилат. Вірні вчилися молитов та коляд із молитовників, друкованих латинкою. Кожної другої неділі греко-католики йшли до римо-католицького костелу до Яворника Польського, а на більші свята ходили до Тарнавки. Кількість вірних (греко-католиків) в різних роках:
1831 рік — 205 осіб; 1849 рік — 224 особи; 1869 рік — 229 осіб; 1879 рік — 241 особа; 1893 рік — 280 осіб; 1909 рік — 253 особи; 1930 рік — 593 особи; 1939 рік — 415 осіб.
Національне відродження
За німецької окупації в 1939-1941 рр. настало національне відродження. В українській кравецькій школі у Львові вчився Володимир Кондзьолко, свідомий юнак, що добре говорив рідною мовою і був провідником молоді в селі. Тоді був зорганізовано Українське Освітнє Товариство і кооперативу (1940 р.). Українців обслуговував свій священик о. Стахурський (тільки один рік). Українську школу провадив учитель Богдан Гуцуляк. Він зорганізував хор, а вечорами давав доповіді. Розмовною мовою населення була польська, і священик на початку проповідував польською. Від 1930 року о. Теофіль Калинич, який приїжджав з Тарнавки, почав у свої проповіді вплітати українські слова і згодом виголошував проповіді вже українською. Подібну тактику священик застосував у школі на науці релігії. Школа була трикласна, з польською мовою викладання. Українських дітей було приблизно 37. Завдяки о. Калиничу діти, а незабаром за ними і молодь, почали говорити між собою українською з польськими наголосами.
Боротьба, операція Вісла та еміграція
За освідомну акцію Володимира Кондзьолку жорстоко замордували польські банди весною 1944 р., коли він приїхав зі Львова на вакації до рідного села. Були також замордовані Андрій Соляр та Кравс зі Шкляр. У рядах УПА загинув Степан Кондзьолко та Франко Соляр. Становище на 1945-1946 рр. ставало нестерпним. Ширилися слухи про мордування українських родин та грабування їхнього добра в навколишніх селах. В селі були спроби нападів польських банд на українські родини. В зв’язку з цим, після кількох розправ над українськими родинами, до УССР в 1946 р. виїхало 27 українських родин в загальній кількості 101 особа. Виїзд родин проводився в повній таємниці, інакше буквально в наступну ж ніч будинок грабували, а родину мордували. Про виїзд домовлялося в Ряшеві, там резервувався вагон. В призначений день до Ряшева добиралися під охороною військового конвою, або й без нього впродовж дня валкою з кількох возів, боячись нападів банд. В УССР родини через Львів перевезли до містечка Козова Тернопільської області, де розселено в залишених поляками будинках. Фактично після цього українське життя села Гадлі Шклярські закінчилося. Решта, не чекаючи повного розгортання операції "Вісла", переписалися на поляків. На нові західні польські землі депортовано дві родини, але вони вернулися до рідного села і спольщилися. Церкву поляки перетворили на костел.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 293 | 58 | 187 | 48 |
| Жінки | 287 | 48 | 153 | 86 |
| Разом | 580 | 106 | 340 | 134 |
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гадлі Шклярські
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
- . Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 28 квітня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література
- Ярославщина і Засяння: 1031 – 1947 рр. — Н’ю Йорк-Париж-Сідней-Торонто : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1986. — Т. XLII. — 797 с. — (Український Архів) — .
- Юрій Гаврилюк. Не такий «волох» страшний // Над Бугом і Нарвою. — 2015. — Вип. 142. — № 6. — С. 33-37.
Зовнішні посилання
- Hadle (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 6. (пол.)
- Dworek w Hadlach Szklarskich [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
- Apokryf Ruski [ 3 квітня 2013 у Wayback Machine.](пол.)
- O miejscowości Hadle Szklarskie[недоступне посилання з липня 2019](пол.)
- Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [ 7 квітня 2018 у Wayback Machine.](укр.)
- Церква Преображення(укр.)
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadli Shklyarski pol Hadle Szklarskie selo v Polshi u gmini Yavornik Polskij Perevorskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva nad richkoyu Mlyechkoyu Naselennya 580 osib 2011 Naselennya sela skladayut mishani ukrayinsko polski rodini Selo Gadli Shklyarski pol Hadle Szklarskie Koordinati 49 55 pn sh 22 18 sh d 49 917 pn sh 22 300 sh d 49 917 22 300 Koordinati 49 55 pn sh 22 18 sh d 49 917 pn sh 22 300 sh d 49 917 22 300 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Perevorskij povitGmina Yavornik PolskijPersha zgadka 1377Naselennya 580 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 231Avtomobilnij kod RPZSIMC 0603780GeoNames 771164OSM r6780933 R Gadli ShklyarskiGadli Shklyarski Polsha Gadli ShklyarskiGadli Shklyarski Pidkarpatske voyevodstvo Gadli Shklyarski u VikishovishiIstoriyaU 1377 r Ladomir Voloshin shto zhe yest nam vѣrno posluzhil i yeshi sluzhiti budet otrimav vid Vladislava Opolchika todishnogo generalnogo starosti ruskih zemel privilej na pustir Godle pole nad r Ternavkoyu poblizu Bohurya u yakomu mav saditi selo u voloskoye pravo de jogo obov yazkom bulo knyazyu sluzhiti trimi strѣlci a po zaselenni is kazhdogo kmetya po dva grosha shiroka u knyazhyu komoru davati na kazhdyj rok Potribno zaznachiti sho ce bulo pershe selo v todishnij Polshi zasnovane na comu pravi V dokumenti 1470 roku pro spadok mizh Yanom Pileckim i Vaclavom knyazem opolskim zaznacheno taki sela z regionu Lancutsko Kanchuzkogo Gadli Krachkova Neudorf Kremenicya Krzemyenycza Visoka Wissoka Albigova Halwygowa Markova Markowola Sanina Sanyna Schonerwalt Sonina Kosina Kossina Rogizno Rogoszno Gluhiv Gluchow Jordanova Volya Jordanowa Wola Setesh Syetesza Gat Gacz Ostriv Ostrow Malyava Malawa Ganzlova Hanczlowa Henselshof Handzlowka Sidlechka Soleczska Gusiv Hussow Volicya Wolycza Svyatoslavova Volya Schwyathoslaffkowwa Wola Pershi meshkanci sela buli privezeni boyarinom rusini Nazva Gadli Shklyarski pohodit vid nazvi pustirya Godle pole i najimovirnishe vid guti skla Yak podaye Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1882 r Varshava v okolici Yavornichka persha nazva Yavirnika Polskogo v 1662 roci isnuvala guta skla Meshkanci z pravogo berega Mlyechki krim rilnictva zajmalisya virobnictvom kanchukiv i kolchug V XV stolitti Gadli Shklyarski podililisya V rezultati z yavilosya nove selo Gadli Kanchuzki Bilya richki Mlyechki na viddali 100 m vid silskoyi dorogi v 1792 roci zbuduvali derev yanu cerkvu pokritu gontoyu Sela Gadli Shklyarski i Gadli Kanchuzki na pochatku XIX stolittya v rezultati rodovih superechok kupila grafinya Gumnicka Humnicka z Gumnic Humniska Pid chas Sichnevogo povstannya 1863 roku v cerkvi zahovalasya grupa povstanciv Cerkvu pograbuvali i spalili Povstanciv zamorduvali i pohovali na cvintari yakij znahodivsya bilya cerkvi Grafinya Gumnicka bazhayuchi zaohotiti lyudej sho naplivali zi shodu dozvolila na budovu novoyi cerkvi i podaruvala material Pislya Sichnevogo povstannya grafinya Gumnicka viyihala do Lvova a svoyi mayetnosti razom z derev yanim podvir yam prodala mishaninu Petrovi Lastoveckomu Lastoveckij rozpochav budivnictvo murovanogo dvoru zviv mlin i tartak Navkolo dvoru nasadzhuye park i kopaye stav Na zalishkah zemelnih fortifikacij XVI stolittya v 1870 roci zbuduvav kaplicyu Na viddali 2 km vid dvoru vikopav chotiri stavki dlya rozvedennya ribi V 1866 roci v Gadlyah i selah navkolo panuye epidemiya holeri pomiraye kozhen desyatij U 1904 r prokladena zaliznicya Diniv Perevorsk zi stanciyeyu Gadli Shklyarski U 1919 1939 rr selo vhodilo do Ryashivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 01 01 1939 roci v seli prozhivalo 1260 meshkanciv z nih 420 ukrayinciv grekokatolikiv 810 polyakiv i 30 yevreyiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva MiscevistSelo roztashovane nad richkoyu Mlyechnoyu Teren goristij navkolo lisi zemlya chervona glina sho daye malo vrozhayu ReligiyaUkrayinci viddavna mali svoyu cerkvu Preobrazhennya Gospodnogo parafiyalne pole dva cvintari Cerkva bula zbudovana v 1792 r a vidnovlena 1911 r Koli v Pershu svitovu vijnu prihodstvo zgorilo polyaki ne dozvolili na budivnictvo novogo Cerkva bula dochirnoyu parafiyi v Tarnavci Lezhajskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Dyakom buv Pilat Virni vchilisya molitov ta kolyad iz molitovnikiv drukovanih latinkoyu Kozhnoyi drugoyi nedili greko katoliki jshli do rimo katolickogo kostelu do Yavornika Polskogo a na bilshi svyata hodili do Tarnavki Kilkist virnih greko katolikiv v riznih rokah 1831 rik 205 osib 1849 rik 224 osobi 1869 rik 229 osib 1879 rik 241 osoba 1893 rik 280 osib 1909 rik 253 osobi 1930 rik 593 osobi 1939 rik 415 osib Nacionalne vidrodzhennyaZa nimeckoyi okupaciyi v 1939 1941 rr nastalo nacionalne vidrodzhennya V ukrayinskij kraveckij shkoli u Lvovi vchivsya Volodimir Kondzolko svidomij yunak sho dobre govoriv ridnoyu movoyu i buv providnikom molodi v seli Todi buv zorganizovano Ukrayinske Osvitnye Tovaristvo i kooperativu 1940 r Ukrayinciv obslugovuvav svij svyashenik o Stahurskij tilki odin rik Ukrayinsku shkolu provadiv uchitel Bogdan Guculyak Vin zorganizuvav hor a vechorami davav dopovidi Rozmovnoyu movoyu naselennya bula polska i svyashenik na pochatku propoviduvav polskoyu Vid 1930 roku o Teofil Kalinich yakij priyizhdzhav z Tarnavki pochav u svoyi propovidi vplitati ukrayinski slova i zgodom vigoloshuvav propovidi vzhe ukrayinskoyu Podibnu taktiku svyashenik zastosuvav u shkoli na nauci religiyi Shkola bula triklasna z polskoyu movoyu vikladannya Ukrayinskih ditej bulo priblizno 37 Zavdyaki o Kalinichu diti a nezabarom za nimi i molod pochali govoriti mizh soboyu ukrayinskoyu z polskimi nagolosami Borotba operaciya Visla ta emigraciyaZa osvidomnu akciyu Volodimira Kondzolku zhorstoko zamorduvali polski bandi vesnoyu 1944 r koli vin priyihav zi Lvova na vakaciyi do ridnogo sela Buli takozh zamordovani Andrij Solyar ta Kravs zi Shklyar U ryadah UPA zaginuv Stepan Kondzolko ta Franko Solyar Stanovishe na 1945 1946 rr stavalo nesterpnim Shirilisya sluhi pro morduvannya ukrayinskih rodin ta grabuvannya yihnogo dobra v navkolishnih selah V seli buli sprobi napadiv polskih band na ukrayinski rodini V zv yazku z cim pislya kilkoh rozprav nad ukrayinskimi rodinami do USSR v 1946 r viyihalo 27 ukrayinskih rodin v zagalnij kilkosti 101 osoba Viyizd rodin provodivsya v povnij tayemnici inakshe bukvalno v nastupnu zh nich budinok grabuvali a rodinu morduvali Pro viyizd domovlyalosya v Ryashevi tam rezervuvavsya vagon V priznachenij den do Ryasheva dobiralisya pid ohoronoyu vijskovogo konvoyu abo j bez nogo vprodovzh dnya valkoyu z kilkoh voziv boyachis napadiv band V USSR rodini cherez Lviv perevezli do mistechka Kozova Ternopilskoyi oblasti de rozseleno v zalishenih polyakami budinkah Faktichno pislya cogo ukrayinske zhittya sela Gadli Shklyarski zakinchilosya Reshta ne chekayuchi povnogo rozgortannya operaciyi Visla perepisalisya na polyakiv Na novi zahidni polski zemli deportovano dvi rodini ale voni vernulisya do ridnogo sela i spolshilisya Cerkvu polyaki peretvorili na kostel DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 293 58 187 48 Zhinki 287 48 153 86 Razom 580 106 340 134PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gadli Shklyarski GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 112 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2018 Procitovano 28 kvitnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 LiteraturaYaroslavshina i Zasyannya 1031 1947 rr N yu Jork Parizh Sidnej Toronto Naukove Tovaristvo im Shevchenka 1986 T XLII 797 s Ukrayinskij Arhiv ISBN 0 88054 123 7 Yurij Gavrilyuk Ne takij voloh strashnij Nad Bugom i Narvoyu 2015 Vip 142 6 S 33 37 Zovnishni posilannyaHadle 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 6 pol Dworek w Hadlach Szklarskich 10 chervnya 2016 u Wayback Machine pol Apokryf Ruski 3 kvitnya 2013 u Wayback Machine pol O miejscowosci Hadle Szklarskie nedostupne posilannya z lipnya 2019 pol Novi dzherela shodo primusovogo pereselennya ukrayinciv u 1944 1946 rokah za materialami Derzhavnogo arhivu Lvivskoyi oblasti 7 kvitnya 2018 u Wayback Machine ukr Cerkva Preobrazhennya ukr Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi