Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В'язе́нка — село Конотопського району Сумської області. Входить до складу Путивльської міської територіальної громади.
| село В'язенка | |
|---|---|
 Одна із вулиць села | |
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | В'язенська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 409 |
| Поштовий індекс | 41512 |
| Телефонний код | +380 5442 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°25′53″ пн. ш. 33°54′41″ сх. д. / 51.43139° пн. ш. 33.91139° сх. д.Координати: 51°25′53″ пн. ш. 33°54′41″ сх. д. / 51.43139° пн. ш. 33.91139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 141 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41512, Сумська обл., Путивльський р-н, с. В’язенка |
| Карта | |
  В'язенка | |
 В'язенка | |
| Мапа | |
| | |
Назва села В'язенка за одним із народних переказів походить від слова «в'язати». Жителі цього села були буйні, тому їх часто в'язали і били. За іншим переказом, жителі села займалися рибальством. Найчастіше в їхні сіті потрапляла риба в'язь, якою була багата річка Клевень. Від цієї риби нібито і походить назва села. Однак, народна етимологія не завжди може пояснити дійсний стан речей.
Географія
Село В'язенка знаходиться на правому березі річки Клевень, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Роща, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Стрільники, на протилежному березі — село Котівка. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1908
До Путивля відстань становить 12 км.
Історія
В'язенка (так само, як Ховзівка та Будищі) виникла близько 1660 року. Першими її мешканцями були селяни, поселені монахами Петропавлівського монастиря для обробітку своїх земель.
У 1668 році універсалом гетьмана Петра Дорошенка і жалуваною грамотою царя Олексія Михайловича В'язенка була офіційно закріплена за Петропавлівським монастирем. У 1708 році, коли йшла Північна війна, жителі покинули село і В'язенка на якийсь час опустіла. Причини запустіння В'язенки — достеменно невідомі. Можливо, це пов'язане із соціально-економічними чи політичними складнощами, якими супроводжувалось проходження російського війська під командуванням Петра І. У 1718 році гетьман Іван Скоропадський постановив: «Одновить село монастирское Вязюнку, под час наступления в Украйну непреятеля шведа, за содейстем врознь людей, опустелое», а також «отбирать от переежджаючи; людей в Вязюнце, на реке Клевени, погребелное». Однак, незабаром село відроджується. У 1736 році тут було вже 19 селянських дворів (11 «убогих» та 8 «підсусідків»). За ревізію 1781 року в селі налічувалось 25 селянських дворів і 29 хат.
У 90-х роках XVII століття «стараннями» ігумена Петропавлівського монастиря Димитрія (Данила Савича Туптала) у В'язенці побудоване дерев'яну церкву Симеона Стовпника. Ігумен подарував церкві дві святині образ великомученика Димитрія Мироточивого та храмовий обра: преподобного Симеона Стовпника з частинкою мощей святої Варвари j срібному хрестику. Однак, в'язенські селяни були бідними і не мали можливості належно утримувати храм. У зв'язку з цим у середині XVII століття церкву перенесли до села Ротівки, де мешкали більш заможні жителі.
Після секуляризації монастирських маєтностей В'язенка стала казенний селом; цей період тривав з 1786 по 1866 рік. У 1859 році у В'язенці мешкали 433 жителі (210 чоловіків і 223 жінки). У книзі «Волости и важнейшие селения Европейской России» (1885 рік повідомляється, що у В'язенці 101 двір і 631 житель. Діє водяний млин. Головним заняттям в'язенців споконвіку було землеробство. Однак права власності на землю селяни довгий час не мали. Власником землі була сільське община (громада). Землі періодично перерозподілялися. Останній перерозподіл був проведений у 1895 р. А потім держава продала землю селянам по високим цінам. Обробляли землю дерев'яною сохою і дерев'яною бороною. Залізні вироби довго не входили у селянський побут. Навіть цвяхи і ті були дерев'яні.
Перший залізний плуг у селі з'явився близько 1890 р. у Позняка Федора Семеновича. З'явилися перші залізні вила. На Клевені стояв млин, що належав Петропавлівському монастиреві. Спершу громада орендувала його за 800 крб. на рік, а потім купила за 45 десятин землі. Власної землі в'язенським селянам не вистачало. Всюди навколо були чиїсь землі — Петропавлівського монастиря, поміщиків Миклашевського, Скоропадського, Дьяконова, Крюгера. В'язенським селянам доводилось орендувати не тільки орну землю, а й сінотаті. Малоземелля і бідність примушували селян шукати інший вид доходу. Користуючись тим, що через В'язенку проїжджало багато купців, які везли у Москву сіль, гнали табуни відкормлених у південних степах волів, везли з Австрії дорогі тканини, місцеві селяни створювали у себе постоялі двори. Постоялі двори були у Позняка, Гавриленка і Шишлевського. Для більш багатих купців і чиновників був постоялий двір на х. Карпові (за мостом, на лівому березі Клевені), який тримав Челядін.
Довгий час через Клевень, яка відділяла Чернігівську губернію від Курської, не було моста. Користувалися переправою, що було незручно. Потім побудували міст. Міст будували обидві губернії, але по висоті він був різний: з курського боку на метр вищий, ніж з чернігівського. З'єднувались обидві половини мости на середині річки, де був острівець. Першому приїжджому одразу надається у вічі незвичне для сільського поселення планування вулиць. Звідки це? Спочатку, як і всі села, В'язенка забудовувалась хаотично, без усякого плану. Сільські вулиці були вузенькі і криві. За спогадами старожилів перші поселенці В'язенки Чорношвеці поселилися на березі річки Клевень, там де зараз вулиця Кістяківка. З розширенням села будинки все більше і більше виростали повз дорогу в напрямку до р. Клевень. Друга крива і вузька вулиця йшла з північного сходу на південний захід, також до річки, і мала назву Лепішкіна. Основною вулицею була вулиця вздовж річки.
Улітку 1868 р. в селі сталося велике нещастя. Від необережності дітей загорілась хата на Кістяківці. Вітер був зі сходу на захід. Він зривав палаючі снопи і розносив на протилежну, західну сторону села, — вулицю Курганщину. Так з двох сторін загорілося село. Увійти в село було неможливо. Горіла солома, горів хліб, бігла худоба, оскаженіла від вогню. Люди були безсилі в той час погасити таку пожежу. Так згоріла майже вся В'язенка. Залишилось лише 7 дворів вздовж дороги та Кістяківка.
Після пожежі громада звернулась до земства вислати інженера, щоб спланувати вулиці села. Комісія з земства виділила місце для церкви, а від церкви розбила вулиці поквартально. Село Почало відновлюватись, але вже на новому місці з широкими прямими вулицями. Важко доводилось селянам. Треба було знайти ліс, за який поміщик Миклашевський брав подвійну ціну. Завдяки згуртованості селян, товариській допомозі село вдалося відбудувати. У 1897 році у В'язенці було 132 двори і 932 жителі. У 1901 році населення села зросло до 821 чоловіка, а за переписом 1926 року у В'язенці числився 151 двір та 805 жителів.
Довгий час у В'язенці не було школи. Лише поодинокі сільські діти навчались у дяка. У 1894 році земство відкрило в селі школу. Школа розміщувалась у невеликому приміщенні, де була лише одна кімната. Першою вчителькою була Ковальова Марія Василівна. Навчались переважно хлопчики, дівчаток було дуже мало. У 1907 році для школи побудували нове приміщення із залишків млина на Клевені. З 1908 по 1920 роки дітей вчила Антоненко Антоніна Кирилівна, яка прожила у В'язенці до 1944 року, де і померла.
Першим головою сільради став Шишлевський Максим Юхимович, потім -Мичка Тихій Гаврилович. У 1926 році В'язенка налічувала 151 двір та 805 жителів (380 чоловіків, 425 жінок). У 1930 році створено колгосп імені Будьонного. Активістами -організаторами колгоспу були Гавриленко Іван Тимофійович, Биков Павло Несторович, Кріпкий Іван Кирилович. Першим головою колгоспу став Деркач Crop Максимович, а потім — Деркач Тимофій Пилипович. У 1930 році виник і колгосп імені Тельмана. У 1936 році побудували нове приміщення школи. Школа стала середньою. У 8-10 класах вчились діти не тільки з В'язенки, а й з багатьох сусідніх сіл. Наповнюваність класів становила 30-35 учнів. Перший випуск В'язенської середньої школи був 1939 році. На фронтах Німецько-радянської війни билися з ворогом 112 в'язенців, 61 з них загинули у боях за Батьківщину. 95 учасників війни були нагороджені орденами та медалями.
В період німецько-нацистської окупації в краї набув розвитку партизанський рух. Однією з найважливіших військових операцій партизанів-ковпаківців була Клевенська операція. Наступ ковпаківців був стрімким і рішучим. Нацисти не змогли організувати спротив і, охоплені панікою, втекли. Тільки у В'язенці, біля моста через Клевень, розгорівся короткий але жорстокий бій.
…Сюди партизани підійшли о першій годині ночі. Авангард шалигинців одним ударом перекинув ворожу заставу й увірвався на головну вулицю села. Але через кілька хвилин був зупинений сильним вогнем з боку передмостового укріплення. Атака захлинулася. У цей момент розвідник Леонід Ратников із двома товаришами непомітно дібрався до ворожого складу боєприпасів і підпалив його. Почали вибухати снаряди й патрони. Це відволікло увагу нацистів і дало можливість політрукові Н. І. Пижову знищити їхній станковий кулемет. Тоді бійці лейтенанта Шишова, викотивши протитанкову гармату на пряму наводку, зім'яли оборону гітлерівців на правом березі річки й перенесли вогонь на лівий. Партизани кинулися на міст. Але як тільки під прикриттям гармати Шишова, кулеметів Воробйова й Висоцького їм удалося пробратися на лівий берег, супротивник перейшов у контратаку. Убитий кулею впав командир відділення В. Е. Хабаров, за ним із простреленими ногами — командир іншого відділення Якименко. Командування групою прийняв на себе Ф. Ф. Лимаєв. Разом з Андрієм Устенко, Бєляєвим, Палажченком, Ісаєвим він вступив з ворогом у рукопашну сутичку, орудуючи багнетами й прикладами. Лепешко строчив з ручного кулемета, Миша Брехов — з автомата. У запеклій сутичці партизани уклали чимало нацистів. Розриви снарядів гармати Шишова, довгі черги крупнокаліберного кулемета, тільки що захопленого в гітлерівців В. Т. Поморзіним, підсилили паніку у ворожому гарнізоні. Коли звалився в річку висаджений партизанським мінером Васильєвим міст, опір гітлерівців було остаточно зламано. Біля двохсот чоловік убитими втратили вони в районі В'язенки. Партизани захопили одинадцять кулеметів, два міномети, три рації, більше сотні гвинтівок, 96 велосипедів і багато іншого військового майна.
В 1951 році колгосп імені Тельмана об'єднався з колгоспом імені Бульонного. У 1957 році колгосп імені Бульонного переіменували в "Рассвет'. У 1963 ропі в'язенський колгосп «Рассвет» та ховзівський «Россия» об'єднались в одне господарство — колгосп «Россия». Колгосп мав 4469 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 2562 гектари орної землі. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні зернових і технічних культур та мясомолочному тваринництві. У 1990 році для колгоспників було побудоване нове селище із комфортних будинків. Однак, в'язенський колгосп не вистояв під час економічної кризи 90-х років і перестав існувати.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 416 осіб, з яких 183 чоловіки та 233 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 408 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,80 % |
| російська | 1,96 % |
| інші | 0,24 % |
Відомі люди
В селі народився Лисенко Юрій Макарович (1925—2007) — український письменник.
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
Тупик С. В'язенка // Тупик С. Глухівський Петропавлівський монастир та навколишні села : історико-краєзнавчі нариси. — Суми : Університетська книга, 2015. — С. 253—269 : фот. — Бібліогр.: 25 назв.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yaze nka selo Konotopskogo rajonu Sumskoyi oblasti Vhodit do skladu Putivlskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi selo V yazenka Odna iz vulic sela Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Konotopskij rajon Rada V yazenska silska rada Osnovni dani Naselennya 409 Poshtovij indeks 41512 Telefonnij kod 380 5442 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 25 53 pn sh 33 54 41 sh d 51 43139 pn sh 33 91139 sh d 51 43139 33 91139 Koordinati 51 25 53 pn sh 33 54 41 sh d 51 43139 pn sh 33 91139 sh d 51 43139 33 91139 Serednya visota nad rivnem morya 141 m Misceva vlada Adresa radi 41512 Sumska obl Putivlskij r n s V yazenka Karta V yazenka V yazenka Mapa V yazenka u Vikishovishi Nazva sela V yazenka za odnim iz narodnih perekaziv pohodit vid slova v yazati Zhiteli cogo sela buli bujni tomu yih chasto v yazali i bili Za inshim perekazom zhiteli sela zajmalisya ribalstvom Najchastishe v yihni siti potraplyala riba v yaz yakoyu bula bagata richka Kleven Vid ciyeyi ribi nibito i pohodit nazva sela Odnak narodna etimologiya ne zavzhdi mozhe poyasniti dijsnij stan rechej GeografiyaSelo V yazenka znahoditsya na pravomu berezi richki Kleven vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Rosha nizhche za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Strilniki na protilezhnomu berezi selo Kotivka Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1908 Do Putivlya vidstan stanovit 12 km IstoriyaV yazenka tak samo yak Hovzivka ta Budishi vinikla blizko 1660 roku Pershimi yiyi meshkancyami buli selyani poseleni monahami Petropavlivskogo monastirya dlya obrobitku svoyih zemel U 1668 roci universalom getmana Petra Doroshenka i zhaluvanoyu gramotoyu carya Oleksiya Mihajlovicha V yazenka bula oficijno zakriplena za Petropavlivskim monastirem U 1708 roci koli jshla Pivnichna vijna zhiteli pokinuli selo i V yazenka na yakijs chas opustila Prichini zapustinnya V yazenki dostemenno nevidomi Mozhlivo ce pov yazane iz socialno ekonomichnimi chi politichnimi skladnoshami yakimi suprovodzhuvalos prohodzhennya rosijskogo vijska pid komanduvannyam Petra I U 1718 roci getman Ivan Skoropadskij postanoviv Odnovit selo monastirskoe Vyazyunku pod chas nastupleniya v Ukrajnu nepreyatelya shveda za sodejstem vrozn lyudej opusteloe a takozh otbirat ot pereezhdzhayuchi lyudej v Vyazyunce na reke Kleveni pogrebelnoe Odnak nezabarom selo vidrodzhuyetsya U 1736 roci tut bulo vzhe 19 selyanskih dvoriv 11 ubogih ta 8 pidsusidkiv Za reviziyu 1781 roku v seli nalichuvalos 25 selyanskih dvoriv i 29 hat U 90 h rokah XVII stolittya starannyami igumena Petropavlivskogo monastirya Dimitriya Danila Savicha Tuptala u V yazenci pobudovane derev yanu cerkvu Simeona Stovpnika Igumen podaruvav cerkvi dvi svyatini obraz velikomuchenika Dimitriya Mirotochivogo ta hramovij obra prepodobnogo Simeona Stovpnika z chastinkoyu moshej svyatoyi Varvari j sribnomu hrestiku Odnak v yazenski selyani buli bidnimi i ne mali mozhlivosti nalezhno utrimuvati hram U zv yazku z cim u seredini XVII stolittya cerkvu perenesli do sela Rotivki de meshkali bilsh zamozhni zhiteli Pislya sekulyarizaciyi monastirskih mayetnostej V yazenka stala kazennij selom cej period trivav z 1786 po 1866 rik U 1859 roci u V yazenci meshkali 433 zhiteli 210 cholovikiv i 223 zhinki U knizi Volosti i vazhnejshie seleniya Evropejskoj Rossii 1885 rik povidomlyayetsya sho u V yazenci 101 dvir i 631 zhitel Diye vodyanij mlin Golovnim zanyattyam v yazenciv spokonviku bulo zemlerobstvo Odnak prava vlasnosti na zemlyu selyani dovgij chas ne mali Vlasnikom zemli bula silske obshina gromada Zemli periodichno pererozpodilyalisya Ostannij pererozpodil buv provedenij u 1895 r A potim derzhava prodala zemlyu selyanam po visokim cinam Obroblyali zemlyu derev yanoyu sohoyu i derev yanoyu boronoyu Zalizni virobi dovgo ne vhodili u selyanskij pobut Navit cvyahi i ti buli derev yani Pershij zaliznij plug u seli z yavivsya blizko 1890 r u Poznyaka Fedora Semenovicha Z yavilisya pershi zalizni vila Na Kleveni stoyav mlin sho nalezhav Petropavlivskomu monastirevi Spershu gromada orenduvala jogo za 800 krb na rik a potim kupila za 45 desyatin zemli Vlasnoyi zemli v yazenskim selyanam ne vistachalo Vsyudi navkolo buli chiyis zemli Petropavlivskogo monastirya pomishikiv Miklashevskogo Skoropadskogo Dyakonova Kryugera V yazenskim selyanam dovodilos orenduvati ne tilki ornu zemlyu a j sinotati Malozemellya i bidnist primushuvali selyan shukati inshij vid dohodu Koristuyuchis tim sho cherez V yazenku proyizhdzhalo bagato kupciv yaki vezli u Moskvu sil gnali tabuni vidkormlenih u pivdennih stepah voliv vezli z Avstriyi dorogi tkanini miscevi selyani stvoryuvali u sebe postoyali dvori Postoyali dvori buli u Poznyaka Gavrilenka i Shishlevskogo Dlya bilsh bagatih kupciv i chinovnikiv buv postoyalij dvir na h Karpovi za mostom na livomu berezi Kleveni yakij trimav Chelyadin Dovgij chas cherez Kleven yaka viddilyala Chernigivsku guberniyu vid Kurskoyi ne bulo mosta Koristuvalisya perepravoyu sho bulo nezruchno Potim pobuduvali mist Mist buduvali obidvi guberniyi ale po visoti vin buv riznij z kurskogo boku na metr vishij nizh z chernigivskogo Z yednuvalis obidvi polovini mosti na seredini richki de buv ostrivec Pershomu priyizhdzhomu odrazu nadayetsya u vichi nezvichne dlya silskogo poselennya planuvannya vulic Zvidki ce Spochatku yak i vsi sela V yazenka zabudovuvalas haotichno bez usyakogo planu Silski vulici buli vuzenki i krivi Za spogadami starozhiliv pershi poselenci V yazenki Chornoshveci poselilisya na berezi richki Kleven tam de zaraz vulicya Kistyakivka Z rozshirennyam sela budinki vse bilshe i bilshe virostali povz dorogu v napryamku do r Kleven Druga kriva i vuzka vulicya jshla z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid takozh do richki i mala nazvu Lepishkina Osnovnoyu vuliceyu bula vulicya vzdovzh richki Ulitku 1868 r v seli stalosya velike neshastya Vid neoberezhnosti ditej zagorilas hata na Kistyakivci Viter buv zi shodu na zahid Vin zrivav palayuchi snopi i roznosiv na protilezhnu zahidnu storonu sela vulicyu Kurganshinu Tak z dvoh storin zagorilosya selo Uvijti v selo bulo nemozhlivo Gorila soloma goriv hlib bigla hudoba oskazhenila vid vognyu Lyudi buli bezsili v toj chas pogasiti taku pozhezhu Tak zgorila majzhe vsya V yazenka Zalishilos lishe 7 dvoriv vzdovzh dorogi ta Kistyakivka Pislya pozhezhi gromada zvernulas do zemstva vislati inzhenera shob splanuvati vulici sela Komisiya z zemstva vidilila misce dlya cerkvi a vid cerkvi rozbila vulici pokvartalno Selo Pochalo vidnovlyuvatis ale vzhe na novomu misci z shirokimi pryamimi vulicyami Vazhko dovodilos selyanam Treba bulo znajti lis za yakij pomishik Miklashevskij brav podvijnu cinu Zavdyaki zgurtovanosti selyan tovariskij dopomozi selo vdalosya vidbuduvati U 1897 roci u V yazenci bulo 132 dvori i 932 zhiteli U 1901 roci naselennya sela zroslo do 821 cholovika a za perepisom 1926 roku u V yazenci chislivsya 151 dvir ta 805 zhiteliv Dovgij chas u V yazenci ne bulo shkoli Lishe poodinoki silski diti navchalis u dyaka U 1894 roci zemstvo vidkrilo v seli shkolu Shkola rozmishuvalas u nevelikomu primishenni de bula lishe odna kimnata Pershoyu vchitelkoyu bula Kovalova Mariya Vasilivna Navchalis perevazhno hlopchiki divchatok bulo duzhe malo U 1907 roci dlya shkoli pobuduvali nove primishennya iz zalishkiv mlina na Kleveni Z 1908 po 1920 roki ditej vchila Antonenko Antonina Kirilivna yaka prozhila u V yazenci do 1944 roku de i pomerla Pershim golovoyu silradi stav Shishlevskij Maksim Yuhimovich potim Michka Tihij Gavrilovich U 1926 roci V yazenka nalichuvala 151 dvir ta 805 zhiteliv 380 cholovikiv 425 zhinok U 1930 roci stvoreno kolgosp imeni Budonnogo Aktivistami organizatorami kolgospu buli Gavrilenko Ivan Timofijovich Bikov Pavlo Nestorovich Kripkij Ivan Kirilovich Pershim golovoyu kolgospu stav Derkach Crop Maksimovich a potim Derkach Timofij Pilipovich U 1930 roci vinik i kolgosp imeni Telmana U 1936 roci pobuduvali nove primishennya shkoli Shkola stala serednoyu U 8 10 klasah vchilis diti ne tilki z V yazenki a j z bagatoh susidnih sil Napovnyuvanist klasiv stanovila 30 35 uchniv Pershij vipusk V yazenskoyi serednoyi shkoli buv 1939 roci Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni bilisya z vorogom 112 v yazenciv 61 z nih zaginuli u boyah za Batkivshinu 95 uchasnikiv vijni buli nagorodzheni ordenami ta medalyami V period nimecko nacistskoyi okupaciyi v krayi nabuv rozvitku partizanskij ruh Odniyeyu z najvazhlivishih vijskovih operacij partizaniv kovpakivciv bula Klevenska operaciya Nastup kovpakivciv buv strimkim i rishuchim Nacisti ne zmogli organizuvati sprotiv i ohopleni panikoyu vtekli Tilki u V yazenci bilya mosta cherez Kleven rozgorivsya korotkij ale zhorstokij bij Syudi partizani pidijshli o pershij godini nochi Avangard shaliginciv odnim udarom perekinuv vorozhu zastavu j uvirvavsya na golovnu vulicyu sela Ale cherez kilka hvilin buv zupinenij silnim vognem z boku peredmostovogo ukriplennya Ataka zahlinulasya U cej moment rozvidnik Leonid Ratnikov iz dvoma tovarishami nepomitno dibravsya do vorozhogo skladu boyepripasiv i pidpaliv jogo Pochali vibuhati snaryadi j patroni Ce vidvoliklo uvagu nacistiv i dalo mozhlivist politrukovi N I Pizhovu znishiti yihnij stankovij kulemet Todi bijci lejtenanta Shishova vikotivshi protitankovu garmatu na pryamu navodku zim yali oboronu gitlerivciv na pravom berezi richki j perenesli vogon na livij Partizani kinulisya na mist Ale yak tilki pid prikrittyam garmati Shishova kulemetiv Vorobjova j Visockogo yim udalosya probratisya na livij bereg suprotivnik perejshov u kontrataku Ubitij kuleyu vpav komandir viddilennya V E Habarov za nim iz prostrelenimi nogami komandir inshogo viddilennya Yakimenko Komanduvannya grupoyu prijnyav na sebe F F Limayev Razom z Andriyem Ustenko Byelyayevim Palazhchenkom Isayevim vin vstupiv z vorogom u rukopashnu sutichku oruduyuchi bagnetami j prikladami Lepeshko strochiv z ruchnogo kulemeta Misha Brehov z avtomata U zapeklij sutichci partizani uklali chimalo nacistiv Rozrivi snaryadiv garmati Shishova dovgi chergi krupnokalibernogo kulemeta tilki sho zahoplenogo v gitlerivciv V T Pomorzinim pidsilili paniku u vorozhomu garnizoni Koli zvalivsya v richku visadzhenij partizanskim minerom Vasilyevim mist opir gitlerivciv bulo ostatochno zlamano Bilya dvohsot cholovik ubitimi vtratili voni v rajoni V yazenki Partizani zahopili odinadcyat kulemetiv dva minometi tri raciyi bilshe sotni gvintivok 96 velosipediv i bagato inshogo vijskovogo majna V 1951 roci kolgosp imeni Telmana ob yednavsya z kolgospom imeni Bulonnogo U 1957 roci kolgosp imeni Bulonnogo pereimenuvali v Rassvet U 1963 ropi v yazenskij kolgosp Rassvet ta hovzivskij Rossiya ob yednalis v odne gospodarstvo kolgosp Rossiya Kolgosp mav 4469 gektariv silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2562 gektari ornoyi zemli Kolgosp specializuvavsya na viroshuvanni zernovih i tehnichnih kultur ta myasomolochnomu tvarinnictvi U 1990 roci dlya kolgospnikiv bulo pobudovane nove selishe iz komfortnih budinkiv Odnak v yazenskij kolgosp ne vistoyav pid chas ekonomichnoyi krizi 90 h rokiv i perestav isnuvati NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 416 osib z yakih 183 choloviki ta 233 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 408 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 97 80 rosijska 1 96 inshi 0 24 Vidomi lyudiV seli narodivsya Lisenko Yurij Makarovich 1925 2007 ukrayinskij pismennik Primitkiros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Sumska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Sumska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaTupik S V yazenka Tupik S Gluhivskij Petropavlivskij monastir ta navkolishni sela istoriko krayeznavchi narisi Sumi Universitetska kniga 2015 S 253 269 fot Bibliogr 25 nazv