Віталій Петрович Аверченко (3 квітня 1937, м. Каменськ-Шахтинський, нині Ростовської області — 16 березня 2023) — український актор і режисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР. Народний артист України (1992).
Аверченко Віталій Петрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 3 квітня 1937 Кам'янськ-Шахтинський, Азово-Чорноморський край, РРФСР, СРСР | |||
Помер | 16 березня 2023 (85 років) | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Діяльність | актор театру, театральний режисер | |||
Alma mater | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Життєпис
У 1959 закінчив Київський інститут театрального мистецтва, 1964 — Харківський інститут мистецтв.
Працював у Вінницькому державному академічному музично-драматичному театрі імені Садовського (1959-61), (м. Йошкар-Ола, 1965-69), в Донецькому українському музично-драматичному театрі імені Артема (1969-71, 1980—1987). Відмовившись від пропозиції стати режисером у столичному театрі імені І. Франка, він створює новий театр — Макіївський театр юного глядача, який відкрився в 1971 році виставою «Молода гвардія» за мотивами роману О. Фадєєва, і 23 роки був його головним режисером і актором. З 2000 — режисер Донецького академічного державного театру опери та балету імені Анатолія Солов'яненка.
Ролі
- «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна — Фелікс Дзержинський
- «Лисиця і виноград» Гільєрме Фігейредо — Езоп
- «Борис Годунов» Олександра Пушкіна (моновистава)
- «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького
- «Тихий Дон» за однойменним романом Михайла Шолохова
Примітки
Джерела
- [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- «Творчий портрет на тлі круглої дати» Вечірній Донецьк, № 49 (8489) от 03.04.2007 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Цей день в історії. Події та люди.[недоступне посилання з травня 2019]
- [2]
- «Сорок років неповторних миттєвостей». Інтерв'ю з Віталієм Аверченком. 3.06.2011 [ 15 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Averchenko Vitalij Petrovich Averchenko 3 kvitnya 1937 19370403 m Kamensk Shahtinskij nini Rostovskoyi oblasti 16 bereznya 2023 ukrayinskij aktor i rezhiser Zasluzhenij diyach mistectv URSR Narodnij artist Ukrayini 1992 Averchenko Vitalij PetrovichNarodivsya3 kvitnya 1937 1937 04 03 Kam yansk Shahtinskij Azovo Chornomorskij kraj RRFSR SRSRPomer16 bereznya 2023 2023 03 16 85 rokiv Gromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistaktor teatru teatralnij rezhiserAlma materHarkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana KotlyarevskogoNagorodi ta premiyiZhittyepisU 1959 zakinchiv Kiyivskij institut teatralnogo mistectva 1964 Harkivskij institut mistectv Pracyuvav u Vinnickomu derzhavnomu akademichnomu muzichno dramatichnomu teatri imeni Sadovskogo 1959 61 m Joshkar Ola 1965 69 v Doneckomu ukrayinskomu muzichno dramatichnomu teatri imeni Artema 1969 71 1980 1987 Vidmovivshis vid propoziciyi stati rezhiserom u stolichnomu teatri imeni I Franka vin stvoryuye novij teatr Makiyivskij teatr yunogo glyadacha yakij vidkrivsya v 1971 roci vistavoyu Moloda gvardiya za motivami romanu O Fadyeyeva i 23 roki buv jogo golovnim rezhiserom i aktorom Z 2000 rezhiser Doneckogo akademichnogo derzhavnogo teatru operi ta baletu imeni Anatoliya Solov yanenka Roli Kremlivski kuranti Mikoli Pogodina Feliks Dzerzhinskij Lisicya i vinograd Gilyerme Figejredo Ezop Boris Godunov Oleksandra Pushkina monovistava Daj sercyu volyu zavede v nevolyu Marka Kropivnickogo Tihij Don za odnojmennim romanom Mihajla SholohovaPrimitkiDzherela 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tvorchij portret na tli krugloyi dati Vechirnij Doneck 49 8489 ot 03 04 2007 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Cej den v istoriyi Podiyi ta lyudi nedostupne posilannya z travnya 2019 2 Sorok rokiv nepovtornih mittyevostej Interv yu z Vitaliyem Averchenkom 3 06 2011 15 lipnya 2017 u Wayback Machine