Анекдоти про москалів — анекдоти, основною темою яких є співжиття українців та росіян. Москалі — дуже популярна тема українських анекдотів. Перші анекдоти такого типу, москалем вважали власне солдата царської армії, але сучасні анекдоти використовують гумористичний, гіперболізований образ росіянина.
Популярність цієї тематики пояснюється тривалим історичним досвідом спільного проживання і конфронтації українців і росіян, взаємовпливів і боротьби культур і мов цих народів. «Москалів» часто зображають п'яницями, байдужими, непрактичними і нетямущими. Багато анекдотів на цю тему належать до чорного гумору. Вони є свідоцтвом існування між обома народами неприязні. Наприклад:
1933 рік. Українське село. До криниці підійшов чоловік і схилився, щоб випити води. Підбіг дід і застерігає:
— Чоловіче, не пий! Москалі воду отруїли!
— Что ти гаваріш?
— Я говорю: пий мєдлено, вода холодна, горло застудиш.
Криївка УПА. Старшина, перекладач і полонений «стрибок».
— Спитай москаля, де розташована їхня частина.
— Руководітель спрашивает, гдє расположена ваша часть.
— Я нє скажу!
— Москаль відповів, що не скаже.
— То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
— Руководітель говоріт, шо сєйчас тєбя будут питать.
— Я все равно не скажу!
— Москаль каже, що все одно мовчатиме.
— То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[…]
— А что это они внесли?
— Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их тєбє под ногти.
— Нет, нет! Скажіте вашему начальніку, што я все расскажу!
— Що там москаль белькоче?
— Каже, що москалі тортур не бояться.Криївка УПА. Новобранець та командир. — Ото підеш, вб'єш москаля а потім ластівку. — А ластівку за шо?
Криївка УПА. Розмова новобранців. — Стою біля хати, а тут москаль. Я його шаблюкою на шматки. — Ого! — На другий день ідуть десять москалів. Я їх шаблюкою... — Та шось ти брешеш Іване. — Та брешу Петре, але як я їх ненавиджу!
Втім анекдоти війни не викликають. Їхні «шпилькові уколи» є засобом зняття національної напруги. Одна з ознак анекдотів — гіперболізація, тому почуття і риси національного характеру як українців, так й інших народів, подаються в анекдотах у гротескному вигляді. Наприклад:
Гуцул іде по полонині і веде за руку хлопчика-негра. Другий гуцул:
— Іване, а хто то?
— Онук.
— Марійчин хлопець?
— Марійчин!
— А Марійка де?
— Вчиться в місті.
— А чого воно таке чорне?
— Зате гарантія, що не москаль!
Українцям притаманна толерантність, але чуже вони сприймають через призму визначальних особливостей власного етносу, що приймаються за норму. Відповідно, риси, властиві іншим народам, трактуються як відхилення від норми. Тому в українських анекдотах про інші національності маємо справу з етностереотипами, своєрідними масками, кліше. Наприклад:
— Куме, знаєш що по-москальськи означає наше козацьке слово «шабля»?
— Ну і що??
— Тихіше, панночко!
Анекдоти про москалів існують не лише в українській культурі. Подібні анекдоти мають також білоруси та поляки. У сюжетах білоруського фольклору росіяни виступають переважно хитрими і підступними, рідше — недалекими, заздрісними або лінивими. Прикладом білоруського анекдоту про москалів може бути такий:
Злавіў беларус залатую рыбку і кажа:
- Хачу, каб мёртвыя маскалі плылі ў трунах па Дняпру.
Рыбка:
- Дык не ўсе маскалі такія паганыя, сустракаюцца сярод іх і добрыя.
Беларус:
- Ну добра, тады няхай паганыя маскалі плывуць у паганых трунах, а добрыя - у добрых.
Приклад сучасного білоруського анекдоту про москалів:
Што адрозьнівае сапраўднага беларуса? Сапраўдны беларус у сваім жыцьці павінен зрабіць чатыры рэчы: 1) пабудаваць дом, 2) нарадзіць сына, 3) забіць маскаля, 4) забіць птушачку. Калі вы пытаецеся, чаму забіць птушачку, то вы сапраўдны беларус, таму што трэці пункт пытаньня не выклікае.
Анекдоти про москалів різних часів
Ходить москаль по лісу з кошиком - збирає гриби... Ззаду з автоматом напоготові підходить бандерівець:
- Ти шо тут робиш?
- Гріби собіраю...
Бандерівець, направляючи автомата:
- А ти їх тут садив?
Зустрічаються два українці та й один другому каже:
- Куме, я позавчора зранку встаю, а на моєму ставку москаль рибу ловить. Ну я його з гвинтівки ба-бах і вбив.
- Добре зробили куме.
- А вчора я встаю, а там уже два москалі. Ну я їх з автомата бах-бах та й убив.
- Ну добре зробили куме.
- А сьогодні я встаю, а весь ставок москалі обсіли і всі мою рибу ловлять. Ну я їх всіх з кулемета розстріляв.
- Та ви куме брешете.
- Та брешу, але як би гарно було.
- Вуйку Стефане, вуйку Стефане! Що то ви робите?! Навіщо ви берізку рубаєте? Така струнка, молоденька, так око зеленими листочками милувала, а ви її геть!
- Ой, сусіде, й не кажіть, в самого серце кров'ю обливається, але мушу те зробити - прийдуть москалі, побачать берізку і скажуть: "Родіна"...
Примітки
- Корнєва Л. Про деякі типологічні риси українського анекдоту // Філологічні науки. 2009:1 — Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2009. — c.55 — 60
- О, «брат», где же ты? Белорусы о родстве с русскими // kyky.org (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anekdoti pro moskaliv anekdoti osnovnoyu temoyu yakih ye spivzhittya ukrayinciv ta rosiyan Moskali duzhe populyarna tema ukrayinskih anekdotiv Pershi anekdoti takogo tipu moskalem vvazhali vlasne soldata carskoyi armiyi ale suchasni anekdoti vikoristovuyut gumoristichnij giperbolizovanij obraz rosiyanina Populyarnist ciyeyi tematiki poyasnyuyetsya trivalim istorichnim dosvidom spilnogo prozhivannya i konfrontaciyi ukrayinciv i rosiyan vzayemovpliviv i borotbi kultur i mov cih narodiv Moskaliv chasto zobrazhayut p yanicyami bajduzhimi nepraktichnimi i netyamushimi Bagato anekdotiv na cyu temu nalezhat do chornogo gumoru Voni ye svidoctvom isnuvannya mizh oboma narodami nepriyazni Napriklad 1933 rik Ukrayinske selo Do krinici pidijshov cholovik i shilivsya shob vipiti vodi Pidbig did i zasterigaye Choloviche ne pij Moskali vodu otruyili Chto ti gavarish Ya govoryu pij myedleno voda holodna gorlo zastudish Kriyivka UPA Starshina perekladach i polonenij stribok Spitaj moskalya de roztashovana yihnya chastina Rukovoditel sprashivaet gdye raspolozhena vasha chast Ya nye skazhu Moskal vidpoviv sho ne skazhe To skazhi sho zaraz mi jogo katuvatimemo Rukovoditel govorit sho syejchas tyebya budut pitat Ya vse ravno ne skazhu Moskal kazhe sho vse odno movchatime To klich hlopciv iz zharovenkoyu j cvyashkami A chto eto oni vnesli Eto zharovnya Sechas v nej raskalyat gvozdi i zagonyat ih tyebye pod nogti Net net Skazhite vashemu nachalniku shto ya vse rasskazhu Sho tam moskal belkoche Kazhe sho moskali tortur ne boyatsya Kriyivka UPA Novobranec ta komandir Oto pidesh vb yesh moskalya a potim lastivku A lastivku za sho Kriyivka UPA Rozmova novobranciv Stoyu bilya hati a tut moskal Ya jogo shablyukoyu na shmatki Ogo Na drugij den idut desyat moskaliv Ya yih shablyukoyu Ta shos ti breshesh Ivane Ta breshu Petre ale yak ya yih nenavidzhu Vtim anekdoti vijni ne viklikayut Yihni shpilkovi ukoli ye zasobom znyattya nacionalnoyi naprugi Odna z oznak anekdotiv giperbolizaciya tomu pochuttya i risi nacionalnogo harakteru yak ukrayinciv tak j inshih narodiv podayutsya v anekdotah u grotesknomu viglyadi Napriklad Gucul ide po polonini i vede za ruku hlopchika negra Drugij gucul Ivane a hto to Onuk Marijchin hlopec Marijchin A Marijka de Vchitsya v misti A chogo vono take chorne Zate garantiya sho ne moskal Ukrayincyam pritamanna tolerantnist ale chuzhe voni sprijmayut cherez prizmu viznachalnih osoblivostej vlasnogo etnosu sho prijmayutsya za normu Vidpovidno risi vlastivi inshim narodam traktuyutsya yak vidhilennya vid normi Tomu v ukrayinskih anekdotah pro inshi nacionalnosti mayemo spravu z etnostereotipami svoyeridnimi maskami klishe Napriklad Kume znayesh sho po moskalski oznachaye nashe kozacke slovo shablya Nu i sho Tihishe pannochko Anekdoti pro moskaliv isnuyut ne lishe v ukrayinskij kulturi Podibni anekdoti mayut takozh bilorusi ta polyaki U syuzhetah biloruskogo folkloru rosiyani vistupayut perevazhno hitrimi i pidstupnimi ridshe nedalekimi zazdrisnimi abo linivimi Prikladom biloruskogo anekdotu pro moskaliv mozhe buti takij Zlaviy belarus zalatuyu rybku i kazha Hachu kab myortvyya maskali plyli y trunah pa Dnyapru Rybka Dyk ne yse maskali takiya paganyya sustrakayucca syarod ih i dobryya Belarus Nu dobra tady nyahaj paganyya maskali plyvuc u paganyh trunah a dobryya u dobryh Priklad suchasnogo biloruskogo anekdotu pro moskaliv Shto adroznivae sapraydnaga belarusa Sapraydny belarus u svaim zhycci pavinen zrabic chatyry rechy 1 pabudavac dom 2 naradzic syna 3 zabic maskalya 4 zabic ptushachku Kali vy pytaecesya chamu zabic ptushachku to vy sapraydny belarus tamu shto treci punkt pytannya ne vyklikae Anekdoti pro moskaliv riznih chasivHodit moskal po lisu z koshikom zbiraye gribi Zzadu z avtomatom napogotovi pidhodit banderivec Ti sho tut robish Gribi sobirayu Banderivec napravlyayuchi avtomata A ti yih tut sadiv Zustrichayutsya dva ukrayinci ta j odin drugomu kazhe Kume ya pozavchora zranku vstayu a na moyemu stavku moskal ribu lovit Nu ya jogo z gvintivki ba bah i vbiv Dobre zrobili kume A vchora ya vstayu a tam uzhe dva moskali Nu ya yih z avtomata bah bah ta j ubiv Nu dobre zrobili kume A sogodni ya vstayu a ves stavok moskali obsili i vsi moyu ribu lovlyat Nu ya yih vsih z kulemeta rozstrilyav Ta vi kume breshete Ta breshu ale yak bi garno bulo Vujku Stefane vujku Stefane Sho to vi robite Navisho vi berizku rubayete Taka strunka molodenka tak oko zelenimi listochkami miluvala a vi yiyi get Oj suside j ne kazhit v samogo serce krov yu oblivayetsya ale mushu te zrobiti prijdut moskali pobachat berizku i skazhut Rodina PrimitkiKornyeva L Pro deyaki tipologichni risi ukrayinskogo anekdotu Filologichni nauki 2009 1 Poltava Poltavskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni V G Korolenka 2009 c 55 60 O brat gde zhe ty Belorusy o rodstve s russkimi kyky org ros