Марцеліна Чарторийська (до шлюбу Радзивілл; 18 травня 1817, Підлужне — 5 червня 1894, Краків) — польська піаністка, громадська діячка, меценатка, благодійниця, господиня музичного салону.
Марцеліна Чарторийська | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 18 травня 1817[1][2] |
Місце народження | Підлужне, Костопільський район, Рівненська область, Україна |
Дата смерті | 5 червня 1894[1] (77 років) |
Місце смерті | Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Громадянство | Республіка Польща і Російська імперія |
Професії | композиторка, піаністка |
Вчителі | Карл Черні і Фридерик Шопен |
Інструменти | фортепіано |
Батько | d[3] |
Мати | Q122185568? |
Діти | d |
Файли у Вікісховищі |
Діяльність в Європі
З п'яти років залишилася у Відні, де навчалася грі на фортепіано у Карла Черні, учня Бетховена.
У 1840 році стала дружиною принца Олександра Ромуальда Чарторийського, племінника князя Адама Чарторийського.
Через вісім років, після вигнання з Відня австрійською владою, переїхала до Парижа, де брала уроки гри на фортепіано у Фридерика Шопена. Цитуючи графа Станіслава Тарновського, Шопен, «побачивши в ній такий незвичайний талант, старанно навчав її і бесідами»; Фердинанд Гезік, у свою чергу, заявив, що «ніхто, крім місіс Санд, не міг поводитися з ним так, як герцогиня; він ніколи не почувався таким спокійним, таким щасливим у чиємусь товаристві». Вона була присутня при смерті Шопена в 1849 році.
Чарторийська часто подорожувала Європою, даючи благодійні концерти, іноді за участю видатних віртуозів; серед них були Анрі В'єтамп, Огюст Франшом, Полін Віардо та Ференц Ліст. Її репертуар Шопена включав обидва фортепіанні концерти та сонату сі-бемоль мінор. У Парижі Чарторийська грала в «Залі Герц» сольно або з артистами такого рангу, як: О. В'єтамп, Д. Алар, П. Віардо-Гарсія, А. Франшем. У день іменин Шопена, 5 березня 1855 року, разом із чудовим віолончелістом вона організувала концерт для бідних і хворих поляків із творами Шопена та Моцарта.
Діяльність у Польщі
У 1856–1858 роках Марцеліна Чарторийська неодноразово відвідувала Польщу. Давала концерти у Львові, Познані та Кракові, виконуючи Фортепіанний концерт Шопена мі мінор у супроводі Владислава Желенського. У 1867 році вона назавжди повернулася на батьківщину, спочатку мешкала у Львові, а з 1870 року — у Кракові, на віллі Деціуша у Волі Юстовській. Вела будинок відкритих дверей, який незабаром став відомим музичним салоном. Другою її резиденцією в Кракові був Палац вольбромських старост на вул. Славковській, 5. Цю будівлю придбали Олександр і Марцеліна Чарторийські у другій половині XIX століття, який був призначений для їх муніципального центру. Перебудову палацу для нових власників здійснив у 1875 році архітектор Максиміліан Нітш. Елегантно мебльовані інтер'єри містили витвори мистецтва та історичні пам'ятні речі, пов'язані з історією Польщі та історією родини Чарторийських. Головний зал палацу — мармур — призначався для концертних цілей. Чарторийська давала там фортепіанні концерти для гостей, запрошених по середах. Кімната була прикрашена каміном, на якому стояв мармуровий бюст Шопена, а все доповнювалося шовковими шторами з вишитим гербом «Погоня» — гербом Чарторийських. Портрет Адама Чарторийського роботи Делароша, портрет Олександра Чарторийського, написаний Генриком Родаковським, та портрет Марцеліни Чарторийської роботи Яна Матейка. У кабінеті господині було ще два цінні полотна: «Смерть Адама Чарторийського» Ле Ру та «Матек Боркович» Матейка. Резиденція на вулиці Славковській 10 років була у власності родини Чарторийських. У 1886 році її перебудували на представницький «Ґранд-готель».
Викладацька діяльність у Кракові
Чарторийська не обмежувалася «музичними салонами», які регулярно організовували щосереди в палаці, також вона була ініціатором публічних музичних заходів. Вона була протектором Краківського музичного товариства і завдяки своїм дипломатичним зусиллям з владою у Відні сприяла відкриттю музичної консерваторії (1888). Польські піаністи Наталія Янота, Цецилія Дзялинська та Олександр Михаловський скористалися її порадами щодо фортепіано. Міхаловському ми завдячуємо повідомленням про те, як Чарторийська виконувала мазурки Шопена: контраст корчми та вітальні, буденність і вишуканість. Таке бачення мало вийти від самого композитора.
Соціальна активність
Після смерті чоловіка у 1886 році Марцеліна Чарторийська припинила публічні виступи, присвятивши себе благодійності. З її ініціативи, серед іншого, була заснована дитяча лікарня св. Луїса. Похована на Раковицькому цвинтарі в монашому вбранні як кармелітка-терція.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.fembio.org/biographie.php/frau/frauendatenbank?fem_id=6797
- Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. —
- Marek Żukow-Karczewski Pałace Krakowa. Pałac starostów wolbromskich («Grand Hotel») // Echo Krakowa. — nr 193 (13002), 1989. (пол.)
- Czartoryska Marcelina – księżna (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marcelina Chartorijska do shlyubu Radzivill 18 travnya 1817 Pidluzhne 5 chervnya 1894 Krakiv polska pianistka gromadska diyachka mecenatka blagodijnicya gospodinya muzichnogo salonu Marcelina ChartorijskaOsnovna informaciyaData narodzhennya18 travnya 1817 1817 05 18 1 2 Misce narodzhennyaPidluzhne Kostopilskij rajon Rivnenska oblast UkrayinaData smerti5 chervnya 1894 1894 06 05 1 77 rokiv Misce smertiKrakiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPohovannyaRakovickij cvintarGromadyanstvoRespublika Polsha i Rosijska imperiyaProfesiyikompozitorka pianistkaVchiteliKarl Cherni i Friderik ShopenInstrumentifortepianoBatkod 3 MatiQ122185568 Ditid Fajli u VikishovishiDiyalnist v YevropiOstanni hvilini Friderika Shopena Bilya lizhka stoyit Chartorijska hud Teofil Kvyatkovskij 1849 abo 1850 rik Z p yati rokiv zalishilasya u Vidni de navchalasya gri na fortepiano u Karla Cherni uchnya Bethovena U 1840 roci stala druzhinoyu princa Oleksandra Romualda Chartorijskogo pleminnika knyazya Adama Chartorijskogo Cherez visim rokiv pislya vignannya z Vidnya avstrijskoyu vladoyu pereyihala do Parizha de brala uroki gri na fortepiano u Friderika Shopena Cituyuchi grafa Stanislava Tarnovskogo Shopen pobachivshi v nij takij nezvichajnij talant staranno navchav yiyi i besidami Ferdinand Gezik u svoyu chergu zayaviv sho nihto krim misis Sand ne mig povoditisya z nim tak yak gercoginya vin nikoli ne pochuvavsya takim spokijnim takim shaslivim u chiyemus tovaristvi Vona bula prisutnya pri smerti Shopena v 1849 roci Chartorijska chasto podorozhuvala Yevropoyu dayuchi blagodijni koncerti inodi za uchastyu vidatnih virtuoziv sered nih buli Anri V yetamp Ogyust Franshom Polin Viardo ta Ferenc List Yiyi repertuar Shopena vklyuchav obidva fortepianni koncerti ta sonatu si bemol minor U Parizhi Chartorijska grala v Zali Gerc solno abo z artistami takogo rangu yak O V yetamp D Alar P Viardo Garsiya A Franshem U den imenin Shopena 5 bereznya 1855 roku razom iz chudovim violonchelistom vona organizuvala koncert dlya bidnih i hvorih polyakiv iz tvorami Shopena ta Mocarta Diyalnist u PolshiU 1856 1858 rokah Marcelina Chartorijska neodnorazovo vidviduvala Polshu Davala koncerti u Lvovi Poznani ta Krakovi vikonuyuchi Fortepiannij koncert Shopena mi minor u suprovodi Vladislava Zhelenskogo U 1867 roci vona nazavzhdi povernulasya na batkivshinu spochatku meshkala u Lvovi a z 1870 roku u Krakovi na villi Deciusha u Voli Yustovskij Vela budinok vidkritih dverej yakij nezabarom stav vidomim muzichnim salonom Drugoyu yiyi rezidenciyeyu v Krakovi buv Palac volbromskih starost na vul Slavkovskij 5 Cyu budivlyu pridbali Oleksandr i Marcelina Chartorijski u drugij polovini XIX stolittya yakij buv priznachenij dlya yih municipalnogo centru Perebudovu palacu dlya novih vlasnikiv zdijsniv u 1875 roci arhitektor Maksimilian Nitsh Elegantno meblovani inter yeri mistili vitvori mistectva ta istorichni pam yatni rechi pov yazani z istoriyeyu Polshi ta istoriyeyu rodini Chartorijskih Golovnij zal palacu marmur priznachavsya dlya koncertnih cilej Chartorijska davala tam fortepianni koncerti dlya gostej zaproshenih po seredah Kimnata bula prikrashena kaminom na yakomu stoyav marmurovij byust Shopena a vse dopovnyuvalosya shovkovimi shtorami z vishitim gerbom Pogonya gerbom Chartorijskih Portret Adama Chartorijskogo roboti Delarosha portret Oleksandra Chartorijskogo napisanij Genrikom Rodakovskim ta portret Marcelini Chartorijskoyi roboti Yana Matejka U kabineti gospodini bulo she dva cinni polotna Smert Adama Chartorijskogo Le Ru ta Matek Borkovich Matejka Rezidenciya na vulici Slavkovskij 10 rokiv bula u vlasnosti rodini Chartorijskih U 1886 roci yiyi perebuduvali na predstavnickij Grand gotel Vikladacka diyalnist u Krakovi Chartorijska ne obmezhuvalasya muzichnimi salonami yaki regulyarno organizovuvali shoseredi v palaci takozh vona bula iniciatorom publichnih muzichnih zahodiv Vona bula protektorom Krakivskogo muzichnogo tovaristva i zavdyaki svoyim diplomatichnim zusillyam z vladoyu u Vidni spriyala vidkrittyu muzichnoyi konservatoriyi 1888 Polski pianisti Nataliya Yanota Ceciliya Dzyalinska ta Oleksandr Mihalovskij skoristalisya yiyi poradami shodo fortepiano Mihalovskomu mi zavdyachuyemo povidomlennyam pro te yak Chartorijska vikonuvala mazurki Shopena kontrast korchmi ta vitalni budennist i vishukanist Take bachennya malo vijti vid samogo kompozitora Socialna aktivnist Pislya smerti cholovika u 1886 roci Marcelina Chartorijska pripinila publichni vistupi prisvyativshi sebe blagodijnosti Z yiyi iniciativi sered inshogo bula zasnovana dityacha likarnya sv Luyisa Pohovana na Rakovickomu cvintari v monashomu vbranni yak karmelitka terciya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http www fembio org biographie php frau frauendatenbank fem id 6797 Radziwillowie herbu Traby Warszawa Archiwum Glowne Akt Dawnych Wydawnictwo DiG 1996 67 s ISBN 83 85490 62 0 d Track Q270d Track Q7209884d Track Q9379197d Track Q121885404 Marek Zukow Karczewski Palace Krakowa Palac starostow wolbromskich Grand Hotel Echo Krakowa nr 193 13002 1989 pol Czartoryska Marcelina ksiezna pol