Маяпа́н (мая Màayapáan з науатль Mayapān, буквально — «місце Мая», ісп. Mayapán) — стародавнє місто на півночі Юкатану.
Маяпан | |
---|---|
20°37′46″ пн. ш. 89°27′38″ зх. д. / 20.62944444447177972° пн. ш. 89.46055555558378103° зх. д.Координати: 20°37′46″ пн. ш. 89°27′38″ зх. д. / 20.62944444447177972° пн. ш. 89.46055555558378103° зх. д. | |
Країна | Мексика[1] |
Розташування | d |
Тип | археологічна пам'ятка |
Маяпан Маяпан (Мексика) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Засноване в X сторіччі легендарним ватажком тольтеків Кукульканом (під яким зазвичай розуміють Топільцина або ж його сина) під час завоювання Юкатану. Певний час перебував під владою Тіхо та Чичен-Іци, але з часом намісники Маяпана заснували власну династію. Останній з її представників — наприкінці XII ст. був усунутий від влади узурпатором Хунаккеелем. Новий володар очолив постання проти Чичен-Іци, у 1194 захопив її і спалив, перетворивши Маяпан на найвпливовішу державу півострова.
У другій половині XIII ст. владу в Маяпані здобула Маянська за походженням династія Кокомів, представники якої, натомість, спиралися на військо найманців з Центральної Мексики. Вважаючи титул халач-вініка замалим для себе, Кокоми іменувалися котекпанами («мешканцями палацу»). Культ Кукулькана, який сповідували Кокоми, нав'язувався і залежним від нього поселенням.
У 1441 проти Маяпанської влади повстав ушмальський володар Ах-Шупан з династії Тутуль Шіу. Повстанці захопили місто і знищили усіх Кокомів, за винятком одного, який у цей час перебував далеко на півдні. Саме він разом із біженцями із Маяпана заснували нову державу з центром у місті . Сам Маяпан деякий час зберігав певні залишки самостійності, проте до кінця XVI сторіччя остаточно занепав і знелюднів.
Література
- Гуляев В. И. 1979. Города-государства Мая (структура и функции города в раннеклассовом обществе). М.: Наука.
- Pollock H. E. D. et al (ed.) 1962 Mayapan, Yucatan, Mexico. Washington.
- Smith R. E. 1971 The pottery of Mayapan. Cambridge (Mass.).
Це незавершена стаття про Мексику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- archINFORM — 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mayapa n maya Maayapaan z nauatl Mayapan bukvalno misce Maya isp Mayapan starodavnye misto na pivnochi Yukatanu Mayapan20 37 46 pn sh 89 27 38 zh d 20 62944444447177972 pn sh 89 46055555558378103 zh d 20 62944444447177972 89 46055555558378103 Koordinati 20 37 46 pn sh 89 27 38 zh d 20 62944444447177972 pn sh 89 46055555558378103 zh d 20 62944444447177972 89 46055555558378103Krayina Meksika 1 RoztashuvannyadTiparheologichna pam yatkaMayapanMayapan Meksika Mediafajli u Vikishovishi Piramida Kukulkana v Mayapani Zasnovane v X storichchi legendarnim vatazhkom toltekiv Kukulkanom pid yakim zazvichaj rozumiyut Topilcina abo zh jogo sina pid chas zavoyuvannya Yukatanu Pevnij chas perebuvav pid vladoyu Tiho ta Chichen Ici ale z chasom namisniki Mayapana zasnuvali vlasnu dinastiyu Ostannij z yiyi predstavnikiv naprikinci XII st buv usunutij vid vladi uzurpatorom Hunakkeelem Novij volodar ocholiv postannya proti Chichen Ici u 1194 zahopiv yiyi i spaliv peretvorivshi Mayapan na najvplivovishu derzhavu pivostrova U drugij polovini XIII st vladu v Mayapani zdobula Mayanska za pohodzhennyam dinastiya Kokomiv predstavniki yakoyi natomist spiralisya na vijsko najmanciv z Centralnoyi Meksiki Vvazhayuchi titul halach vinika zamalim dlya sebe Kokomi imenuvalisya kotekpanami meshkancyami palacu Kult Kukulkana yakij spoviduvali Kokomi nav yazuvavsya i zalezhnim vid nogo poselennyam U 1441 proti Mayapanskoyi vladi povstav ushmalskij volodar Ah Shupan z dinastiyi Tutul Shiu Povstanci zahopili misto i znishili usih Kokomiv za vinyatkom odnogo yakij u cej chas perebuvav daleko na pivdni Same vin razom iz bizhencyami iz Mayapana zasnuvali novu derzhavu z centrom u misti Sam Mayapan deyakij chas zberigav pevni zalishki samostijnosti prote do kincya XVI storichchya ostatochno zanepav i znelyudniv LiteraturaGulyaev V I 1979 Goroda gosudarstva Maya struktura i funkcii goroda v ranneklassovom obshestve M Nauka Pollock H E D et al ed 1962 Mayapan Yucatan Mexico Washington Smith R E 1971 The pottery of Mayapan Cambridge Mass Ce nezavershena stattya pro Meksiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi archINFORM 1994 d Track Q265049