Клісфен, Клістен (дав.-гр. Κλεισθένης), Клістен Атенський (Клісфен Афінський) (565 до н. е., Афіни — 492 до н. е., Афіни) — законодавець Стародавніх Афін 6 ст. до н. е. Походив із роду Алкмеонідів, за материнською лінією онук тирана Клісфена Сікіонського. 526 року до н.е. стає архонтом. Підняв рух проти тиранії Пісістратидів. Зазнавши поразки, жив у вигнанні, проте 510 до н. е. змусив тирана Гіппія тікати, а сам Клісфен фактично очолив державу.
Клісфен | |
---|---|
дав.-гр. Κλεισθένης | |
Псевдо | Клісфен Афінський |
Народився | 565 до н. е. або 570 до н. е.[2][3] Стародавні Афіни |
Помер | 1 тисячоліття до н. е. Стародавні Афіни |
Країна | Стародавні Афіни |
Діяльність | політик |
Знання мов | давньогрецька |
Magnum opus | d |
Посада | d |
Рід | Алкмеоніди |
Батько | Мегакл (лідер параліїв)[4] |
Мати | d |
Брати, сестри | Гіппократ (син Мегакла) і d |
|
Реформи Клісфена
Територіальна реформа
Після повалення тиранії Клісфен повернувся до Афін і в архонтство Ісагора у 508 до н. е. був уповноважений народом написати нові закони. Відчувалася потреба покласти край домаганнями родової знаті на політичне панування в громаді, а також роздріблення громадян на партії по складовим частинам Аттики, це також убезпечило б Афіни від зовнішнього ворога.
З цією метою Клісфен, не руйнуючи одвічного родового поділу афінських громадян, створив іншу організацію для політичних потреб громади з рішучим переважанням територіального початку над родовим. Основу політичного устрою утворили нові одиниці:
Тільки деми та триттії займали суцільні, просторово невідокремлені території. Філи ж, що виконували важливі та різноманітні політичні функції, складалися кожна з трьох територій, розміщених у різних областях Аттики: однан поблизу міста, інша — у Месогії, третя — у Паралії. Просторова відокремелність земель філ на майбутнє унебезпечувала від утворення партій на кшталт педіаків, пефалів, діакріїв.
Нових філ було 10, між ними жеребкуванням було розподілено 30 триттій. Кожна триттія складалася з кількох демів. Початкове число демів Геродот визначає близько 100, Страбон знає вже про 174, ще пізніше їхнє число збільшилося до 180 і більше.
Керівниками клісфенівських філ на місцях за вказівкою Піфії стали 10 вітчизняних героїв, які й дали філам свої імена. Деми були названі або за іменами місцевостей, або за їх міфічним засновникам, або, зрештою, за іменами вельможних родів, що живуть у тому чи іншому демі.
Кожен афінський громадянин, досягнувши 18-річного віку, був політично закріплений за тим демом, в якому постійно проживав за першого за Клісфена списку демотв. Це правило залишалося в силі і для його нащадків. Звання демота давало права повного громадянства, якого б походження демот не був. З цього часу офіційним ім'ям афінського громадянина, крім особистого, була назва його дема.
Реформа Афінської Ради
За кількістю населення та площею території деми сильно відрізнялися між собою, так як при утворенні їх Клісфен виходив від первісного поділу Аттики на поселення. Дем користувався самоврядуванням у місцевих справах, у державному управлінні деми брали участь переважно через філи. Члени Ради п'ятисот, що обиралися в демах, розподілялися порівну між 10 філамі, і весь склад ради ділився протягом року на 10 секцій (пританій) по філам. Посадові колегії складалися звичайно з 10 магістратів, по одному від кожної філи. 6 000 присяжних суддів вибиралися по філам. Піхота ділилася на 10 полків, а вершники на 10 ескадронів тощо.
В основу державного управління покладена була, таким чином, не територіальна, але політична одиниця. Дем, з його демархом та місцевою владою, з його загальнодемотськими зборами, землями, культом, виховував громадянина для діяльності на ширшій загальнодержавній арені.
Інші реформи
Клісфен також не знищив попередніх родових одиниць: роди, фратрії, іонійські філи продовжували існувати і після нього. Він навіть збільшив число фратрій, змінивши, щоправда, їх особовий склад: окрім давніх родів в їх середовище увійшли члени релігійних груп, усіх фраторів об'єднували культи Зевса-фратрія і Афіни-фратрії.
Належністю до фратрії обумовлювались права та звання афінського громадянина до 18-річного віку. Реформами Клісфена завершено було об'єднання Аттики, розпочате Тезієм, і утворення органічного цілого з розрізнених і ворогуючих між собою груп афінян.
Для військових потреб держави служили також триттії та навкрарії. Клісфен також створив колегію з 10 воєначальників — стратегів (по 1 від кожної філи), до яких перейшла від архонта-полемарха вся військова влада. На відміну від архонтів, в які обиралися тільки представники двох вищих майнових класів, стратегами могли стати представники усіх класів, крім останнього — фетів. Для попередження ж незаконного захоплення влади будь-яким честолюбцем Клісфен ввів остракізм.
Зовнішня політика
Зовнішня політика Клісфена була спрямована на запобігання реставрації в Афінах тиранії або ж влади аристократії. Оскільки супротивники демократії спиралися на підтримку спартанців, Клісфена шукав союзників, здатних допомогти Афінам у протистоянні зі Спартою.
Союз з еретрійцями виконати цього завдання не міг — надто слабкими тоді були обидва міста, тож зрештою афінське посольство вирушило до персів і звернулося за підтримкою до сатрапа Лідії, молодого брата Дарія Великого . За Геродотом, той навіть не здогадувався тоді про існування Афін, тож з подивом та щирою цікавістю вислухав посланців, відповівши, що перський цар допомагає лише тим, хто визнає його владу. Посли погодилися і від імені усіх співгромадян надали сатрапу «землю і воду».
Вочевидь, можливість такого кроку не могла не бути узгоджена з Клісфеном, але не з народними зборами, які мали в Афінах найвищу владу. Тому після повернення посольства його учасникам були висунуті «суворі звинувачення», а ім'я Клісфена як державного посадовця і чинного політика джерела з того часу взагалі не згадують. Можливо, знеславлений реформатор сам пішов з державних посад і з політики взагалі.
Підсумок
За словами Арістотеля, Клісфен зробив Афіни демократичнішими, а Геродот вважає, що саме клісфенівська організація Афінської республіки сприяла успіхам афінян у війнах з беотійцями і халкідянами.
Примітки
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- https://www.enciclopedia.cat/EC-GEC-0018261.xml
- Любкер Ф. Clisthenes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 304–305.
- (PDF) (українською) . chtyvo.org.ua. Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- (PDF) (українською) . diasporiana.org.ua. Архів оригіналу (PDF) за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- (українською) . ae-lib.org.ua. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019. Процитовано 13 жовтня 2019.
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
- Геродот, V, 73
- . Історична правда. 2019-10-10. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
Посилання
- Реформи Клісфена [ 17 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Klisfen znachennya Klisfen Klisten dav gr Kleis8enhs Klisten Atenskij Klisfen Afinskij 565 do n e Afini 492 do n e Afini zakonodavec Starodavnih Afin 6 st do n e Pohodiv iz rodu Alkmeonidiv za materinskoyu liniyeyu onuk tirana Klisfena Sikionskogo 526 roku do n e staye arhontom Pidnyav ruh proti tiraniyi Pisistratidiv Zaznavshi porazki zhiv u vignanni prote 510 do n e zmusiv tirana Gippiya tikati a sam Klisfen faktichno ocholiv derzhavu Klisfendav gr Kleis8enhsPsevdoKlisfen AfinskijNarodivsya565 do n e abo 570 do n e 2 3 Starodavni AfiniPomer1 tisyacholittya do n e Starodavni AfiniKrayinaStarodavni AfiniDiyalnistpolitikZnannya movdavnogreckaMagnum opusdPosadadRidAlkmeonidiBatkoMegakl lider paraliyiv 4 MatidBrati sestriGippokrat sin Megakla i d Mediafajli u VikishovishiReformi KlisfenaTeritorialna reforma Pislya povalennya tiraniyi Klisfen povernuvsya do Afin i v arhontstvo Isagora u 508 do n e buv upovnovazhenij narodom napisati novi zakoni Vidchuvalasya potreba poklasti kraj domagannyami rodovoyi znati na politichne panuvannya v gromadi a takozh rozdriblennya gromadyan na partiyi po skladovim chastinam Attiki ce takozh ubezpechilo b Afini vid zovnishnogo voroga Z ciyeyu metoyu Klisfen ne rujnuyuchi odvichnogo rodovogo podilu afinskih gromadyan stvoriv inshu organizaciyu dlya politichnih potreb gromadi z rishuchim perevazhannyam teritorialnogo pochatku nad rodovim Osnovu politichnogo ustroyu utvorili novi odinici demi trittiyi fili Tilki demi ta trittiyi zajmali sucilni prostorovo nevidokremleni teritoriyi Fili zh sho vikonuvali vazhlivi ta riznomanitni politichni funkciyi skladalisya kozhna z troh teritorij rozmishenih u riznih oblastyah Attiki odnan poblizu mista insha u Mesogiyi tretya u Paraliyi Prostorova vidokremelnist zemel fil na majbutnye unebezpechuvala vid utvorennya partij na kshtalt pediakiv pefaliv diakriyiv Novih fil bulo 10 mizh nimi zherebkuvannyam bulo rozpodileno 30 trittij Kozhna trittiya skladalasya z kilkoh demiv Pochatkove chislo demiv Gerodot viznachaye blizko 100 Strabon znaye vzhe pro 174 she piznishe yihnye chislo zbilshilosya do 180 i bilshe Kerivnikami klisfenivskih fil na miscyah za vkazivkoyu Pifiyi stali 10 vitchiznyanih geroyiv yaki j dali filam svoyi imena Demi buli nazvani abo za imenami miscevostej abo za yih mifichnim zasnovnikam abo zreshtoyu za imenami velmozhnih rodiv sho zhivut u tomu chi inshomu demi Kozhen afinskij gromadyanin dosyagnuvshi 18 richnogo viku buv politichno zakriplenij za tim demom v yakomu postijno prozhivav za pershogo za Klisfena spisku demotv Ce pravilo zalishalosya v sili i dlya jogo nashadkiv Zvannya demota davalo prava povnogo gromadyanstva yakogo b pohodzhennya demot ne buv Z cogo chasu oficijnim im yam afinskogo gromadyanina krim osobistogo bula nazva jogo dema Reforma Afinskoyi Radi Za kilkistyu naselennya ta plosheyu teritoriyi demi silno vidriznyalisya mizh soboyu tak yak pri utvorenni yih Klisfen vihodiv vid pervisnogo podilu Attiki na poselennya Dem koristuvavsya samovryaduvannyam u miscevih spravah u derzhavnomu upravlinni demi brali uchast perevazhno cherez fili Chleni Radi p yatisot sho obiralisya v demah rozpodilyalisya porivnu mizh 10 filami i ves sklad radi dilivsya protyagom roku na 10 sekcij pritanij po filam Posadovi kolegiyi skladalisya zvichajno z 10 magistrativ po odnomu vid kozhnoyi fili 6 000 prisyazhnih suddiv vibiralisya po filam Pihota dililasya na 10 polkiv a vershniki na 10 eskadroniv tosho V osnovu derzhavnogo upravlinnya pokladena bula takim chinom ne teritorialna ale politichna odinicya Dem z jogo demarhom ta miscevoyu vladoyu z jogo zagalnodemotskimi zborami zemlyami kultom vihovuvav gromadyanina dlya diyalnosti na shirshij zagalnoderzhavnij areni Inshi reformi Klisfen takozh ne znishiv poperednih rodovih odinic rodi fratriyi ionijski fili prodovzhuvali isnuvati i pislya nogo Vin navit zbilshiv chislo fratrij zminivshi shopravda yih osobovij sklad okrim davnih rodiv v yih seredovishe uvijshli chleni religijnih grup usih fratoriv ob yednuvali kulti Zevsa fratriya i Afini fratriyi Nalezhnistyu do fratriyi obumovlyuvalis prava ta zvannya afinskogo gromadyanina do 18 richnogo viku Reformami Klisfena zaversheno bulo ob yednannya Attiki rozpochate Teziyem i utvorennya organichnogo cilogo z rozriznenih i voroguyuchih mizh soboyu grup afinyan Dlya vijskovih potreb derzhavi sluzhili takozh trittiyi ta navkrariyi Klisfen takozh stvoriv kolegiyu z 10 voyenachalnikiv strategiv po 1 vid kozhnoyi fili do yakih perejshla vid arhonta polemarha vsya vijskova vlada Na vidminu vid arhontiv v yaki obiralisya tilki predstavniki dvoh vishih majnovih klasiv strategami mogli stati predstavniki usih klasiv krim ostannogo fetiv Dlya poperedzhennya zh nezakonnogo zahoplennya vladi bud yakim chestolyubcem Klisfen vviv ostrakizm Zovnishnya politikaZovnishnya politika Klisfena bula spryamovana na zapobigannya restavraciyi v Afinah tiraniyi abo zh vladi aristokratiyi Oskilki suprotivniki demokratiyi spiralisya na pidtrimku spartanciv Klisfena shukav soyuznikiv zdatnih dopomogti Afinam u protistoyanni zi Spartoyu Soyuz z eretrijcyami vikonati cogo zavdannya ne mig nadto slabkimi todi buli obidva mista tozh zreshtoyu afinske posolstvo virushilo do persiv i zvernulosya za pidtrimkoyu do satrapa Lidiyi molodogo brata Dariya Velikogo Za Gerodotom toj navit ne zdogaduvavsya todi pro isnuvannya Afin tozh z podivom ta shiroyu cikavistyu visluhav poslanciv vidpovivshi sho perskij car dopomagaye lishe tim hto viznaye jogo vladu Posli pogodilisya i vid imeni usih spivgromadyan nadali satrapu zemlyu i vodu Vochevid mozhlivist takogo kroku ne mogla ne buti uzgodzhena z Klisfenom ale ne z narodnimi zborami yaki mali v Afinah najvishu vladu Tomu pislya povernennya posolstva jogo uchasnikam buli visunuti suvori zvinuvachennya a im ya Klisfena yak derzhavnogo posadovcya i chinnogo politika dzherela z togo chasu vzagali ne zgaduyut Mozhlivo zneslavlenij reformator sam pishov z derzhavnih posad i z politiki vzagali PidsumokZa slovami Aristotelya Klisfen zrobiv Afini demokratichnishimi a Gerodot vvazhaye sho same klisfenivska organizaciya Afinskoyi respubliki spriyala uspiham afinyan u vijnah z beotijcyami i halkidyanami Primitkiautori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 https www enciclopedia cat EC GEC 0018261 xml Lyubker F Clisthenes Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 304 305 d Track Q45174499d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q656 PDF ukrayinskoyu chtyvo org ua Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 PDF ukrayinskoyu diasporiana org ua Arhiv originalu PDF za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 ukrayinskoyu ae lib org ua Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2019 Procitovano 13 zhovtnya 2019 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona Gerodot V 73 Istorichna pravda 2019 10 10 Arhiv originalu za 12 sichnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2020 PosilannyaReformi Klisfena 17 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2