Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ганжа Петро Андрійович Ганжа 29 листопада 1881 17 вересня 1937 м Омськ

Ганжа Петро Андрійович

Ганжа Петро Андрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ганжа.

Петро Андрійович Ганжа (29 листопада 1881 — † 17 вересня 1937, м. Омськ) — начальник дивізії Дієвої армії УНР.

Петро Андрійович Ганжа
image Штабскапітан
image Полковник
image
Загальна інформація
Народження29 листопада 1881(1881-11-29)
Чернігівщина
Смерть17 вересня 1937(1937-09-17) (55 років)
м. Омськ
Alma MaterЧугуївське військове училище
Військова служба
Приналежністьimage УНР
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна
Командування
командир 1-ї бригади 1-ї Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР.
Нагороди та відзнаки
image
Орден Святої Анни 2 ступеня
image
Орден Святої Анни 3 ступеня
image
Орден Святої Анни 4 ступеня
image
Орден Святого Володимира 4 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
image
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
 image

Життєпис

Походив із родини дрібних поміщиків Чернігівської губернії. Батько, Андрій Юхимович Ганжа, надвірний радник, служив чиновником у губернській казенній палаті. Родині належала невелика ділянка землі під Черніговим, яка називалась Ганжовщина . Петро мав брата Романа, пізніше учасника визвольних змагань періоду Центральної Ради, помічника губернського комісара Чернігівщини. Навчався у Чернігівській класичній гімназії (закінчив 6 класів).

Служба в російській армії

21 березня 1899 р. вступив на військову службу однорічником 2-го розряду до 167-го піхотного Острогозького полку (Чернігів). 8 серпня 1900 р. склав вступні іспити до Чугуївського піхотного юнкерського училища (закінчив 10 червня 1902 по ІІ розряду) .

Вийшов підпрапорщиком до 167-го піхотного Острогозького полку, в службі з 5 вересня 1902 р., чин підпоручика отримав 12 березня 1903 р.. 22 квітня 1905 р. був відряджений до Харбіна на поповнення Маньджурської армії, прибув на укомплектування 243-го піхотного резервного Златоустівського полку, брав участь у бойових діях, а 15 лютого 1906 р. був повернений до 167-го піхотного Острогозького полку.

24 жовтня 1910 р. перевівся до 176-го піхотного Переволочненського полку (Чернігів) , у складі якого у 1914 р. вирушив на Першу світову війну. За бій 26 серпня 1914 р. був нагороджений Георгіївською зброєю. В наказі написано «…в бою 26 серпня 1914 року біля Рави-Руської, перебуваючи з ротою в передовій лінії, під сильним артилерійським і рушничним вогнем, незважаючи на важкі умови місцевості, особистим прикладом надихаючи роту, вибив багнетним ударом супротивника з ряду окопів, змусивши його тікати, після чого зайняв західну околицю села Пуні, чим і дав можливість зайняти і укріпитись на позиції іншим ротам».

В бою 26 квітня 1915 р. був контужений і потрапив до австро-угорського полону. На цей період мав сім’ю, дружину і сина. Перебував у таборі для військовополонених офіцерів у Йозефштадті, у 1916 р. — член українського гуртка, згодом його керівник. Після українізації табору в липні 1917 р. – один із керівників управи «Громада полонених старшин-українців табору Йозефштадт».

Нагороди: ордени Св. Анни 4 ст.; Св. Станіслава 3-го ст.; Св. Станіслава 2-го ст.; Св. Володимира 4-го ст.; Св. Анни 3-го ст. ; Св. Анни 2-го ст. ; Георгіївська зброя (Золота зброя «За хоробрість»). Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.

Служба в армії УНР

image
Старшини 1-го полку «Сірожупанної» дивізії перед виїздом з табору Фрайштадт (12 лютого 1918). Перший ряд зліва направо сидять: Роман Домбчевський, Петро Ганжа, Йосип Охримович. Стоять: крайній ліворуч генерал-суддя Павлюх, крайній праворуч Ярослав Окуневський

15 лютого 1918 р. в групі з 30 офіцерів-українців виїхав з Йозефштадта до Володимира-Волинського для формування 1-го козацько-стрілецького куреня, створеного з військовополонених-українців і став його командиром, а згодом прийняв командування 1-м козацько-стрілецьким полком, створеним на основі куреня. Брав активну участь у формуванні з полонених 1-ї стрілецько-козацької Сірожупанної дивізії.

Після приходу до влади гетьмана П. Скоропадського та переїзду дивізії на Чернігівщину займав з середини серпня 1918 р. посаду помічника командира 1-го Сірожупанного полку Армії Української Держави.

У період Директорії з 12 березня 1919 р. — командир 1-го Сірожупанного полку, а з 27 лютого 1919 р. командував одночасно і 1-ю бригадою 1-ї Сірожупанної дивізії Дієвої армії УНР. 17 травня 1919 р. врятував від полону в Луцьку рештки 1-го та 2-го Сірожупанних полків, що були 21 травня 1919 р. переформовані у 1-й збірний Сірожупанний полк (згодом — 10-й Сірожупанний полк 4-ї Холмської дивізії) Дієвої армії УНР. Командував цією частиною. З 26 липня 1919 р. помічник державного інспектора штабу Дієвої армії УНР. З початку листопада 1919 р. — начальник Рекрутської дивізії Дієвої армії УНР, яка мала бути сформована за наказом військового міністерства з усіх рекрутських полків.

На початку грудня 1919 р. залишив армію та повернувся до Чернігова. Тут створив та очолив підпільну Національну Повстанчу раду. Влітку 1920 р. був заарештований під час облави ЧК, після 1922 р. звільнений за амністією. Проживав у Чернігові.

Подальша доля

У червні 1927 р. заарештований і висланий на Урал на 3 роки як соціально небезпечний елемент, а 29 січня 1930 р. йому заборонили проживання в Україні та центральних районах СРСР з прикріпленням до місця перебування на 3 роки. Також у 1931 р. фігурував у справі Українського національного центру.

Після відбуття покарання проживав у Омську, працював комірником підсобного господарства облздраву. Був заарештований 29 липня 1937 р., засуджений Трійкою до розстрілу 16 вересня і розстріляний 17 вересня 1937 р. Похований у Омську. Реабілітований 10 червня 1989 р..

Примітки

  1. Адрес-календарь Черниговской губернии на 1886 г., с. 102.
  2. Адрес-календарь Черниговской губернии на 1892 г., с. 261.
  3. Адрес-календарь Черниговской губернии на 1897 г., с. 10.
  4. ДАЧО, Чернігів. Ф. 127, оп. 20-а, спр. 658. [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] Об объявлении распоряжения Сената губернскому секретарю Ефиму Ганже по делу об учреждении опеки над его имением. – 3 августа – 31 октября 1876.
  5. Ганжівщина. [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] Північний Вектор, 29.11.2017.
  6. Дмитро Дорошенко. Мої спомини про недавнє минуле (1914–1920 роки). [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] Українське видавництво: Мюнхен, 1969. – С. 169, 170.
  7. Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). [ 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Книга I. – К: Темпора, 2007. – С. 102—103.
  8. Список штаб и обер-офицерам и классным чиновникам 176-го Переволоченского полка [ 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] (на 1 января 1914 года), с. 16
  9. Приказы о чинах военных за 1903 год. – 12 марта.
  10. Приказы о чинах военных за 1905 год. – 24 июня.
  11. Приказы о чинах военных за 1906 год. – 15 февраля.
  12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
  13. Приказы по военным чинам за 1915 год. – 20 ноября.
  14. Картотека потерь. [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.] Ганжа Петр Андреевич
  15. Йосип Манзенко. Сірожупанники [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]. – За державність. Матеріали до історії війська українського. Збірник ХІ. – Торонто, 1966. – С. 8.
  16. Приказы по военным чинам за 1915 год. – 15 января.
  17. Приказы по военным чинам за 1915 год. – 18 апреля.
  18. Приказы по военным чинам за 1916 год. – 14 марта.
  19. Приказы по военным чинам за 1916 год. – 11 ноября.
  20. Микола Бутович. Формування Сірої дивізії у Володимирі-Волинському [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]. – За державність. Матеріали до історії війська українського. Збірник ХІ. – Торонто, 1966. – С. 21.
  21. Василь Прохода. Записки непокірливого [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]. – Торонто, 1967. – С. 331—336, 356, 357—360.
  22. Національний банк репресованих. [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] – Державний архів Чернігівської обл. Ф. Р-8840, оп. 3, спр. 3486.
  23. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2018. Процитовано 13 листопада 2021.

Джерела

  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
  • Прохода В. Записки непокірливого. — Торонто. — 1969. — Кн. 1. — С. 247—251, 310—339, 356—360.
  • Жертвы политического террора в СССР [ 23 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Формування Сірожупанної дивізії. Каталог статей. [ 13 листопада 2021 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ganzha Petro Andrijovich Ganzha 29 listopada 1881 17 veresnya 1937 m Omsk nachalnik diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Petro Andrijovich Ganzha Shtabskapitan PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya29 listopada 1881 1881 11 29 ChernigivshinaSmert17 veresnya 1937 1937 09 17 55 rokiv m OmskAlma MaterChuguyivske vijskove uchilisheVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyakomandir 1 yi brigadi 1 yi Sirozhupannoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Nagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisPohodiv iz rodini dribnih pomishikiv Chernigivskoyi guberniyi Batko Andrij Yuhimovich Ganzha nadvirnij radnik sluzhiv chinovnikom u gubernskij kazennij palati Rodini nalezhala nevelika dilyanka zemli pid Chernigovim yaka nazivalas Ganzhovshina Petro mav brata Romana piznishe uchasnika vizvolnih zmagan periodu Centralnoyi Radi pomichnika gubernskogo komisara Chernigivshini Navchavsya u Chernigivskij klasichnij gimnaziyi zakinchiv 6 klasiv Sluzhba v rosijskij armiyi 21 bereznya 1899 r vstupiv na vijskovu sluzhbu odnorichnikom 2 go rozryadu do 167 go pihotnogo Ostrogozkogo polku Chernigiv 8 serpnya 1900 r sklav vstupni ispiti do Chuguyivskogo pihotnogo yunkerskogo uchilisha zakinchiv 10 chervnya 1902 po II rozryadu Vijshov pidpraporshikom do 167 go pihotnogo Ostrogozkogo polku v sluzhbi z 5 veresnya 1902 r chin pidporuchika otrimav 12 bereznya 1903 r 22 kvitnya 1905 r buv vidryadzhenij do Harbina na popovnennya Mandzhurskoyi armiyi pribuv na ukomplektuvannya 243 go pihotnogo rezervnogo Zlatoustivskogo polku brav uchast u bojovih diyah a 15 lyutogo 1906 r buv povernenij do 167 go pihotnogo Ostrogozkogo polku 24 zhovtnya 1910 r perevivsya do 176 go pihotnogo Perevolochnenskogo polku Chernigiv u skladi yakogo u 1914 r virushiv na Pershu svitovu vijnu Za bij 26 serpnya 1914 r buv nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu V nakazi napisano v boyu 26 serpnya 1914 roku bilya Ravi Ruskoyi perebuvayuchi z rotoyu v peredovij liniyi pid silnim artilerijskim i rushnichnim vognem nezvazhayuchi na vazhki umovi miscevosti osobistim prikladom nadihayuchi rotu vibiv bagnetnim udarom suprotivnika z ryadu okopiv zmusivshi jogo tikati pislya chogo zajnyav zahidnu okolicyu sela Puni chim i dav mozhlivist zajnyati i ukripitis na poziciyi inshim rotam V boyu 26 kvitnya 1915 r buv kontuzhenij i potrapiv do avstro ugorskogo polonu Na cej period mav sim yu druzhinu i sina Perebuvav u tabori dlya vijskovopolonenih oficeriv u Jozefshtadti u 1916 r chlen ukrayinskogo gurtka zgodom jogo kerivnik Pislya ukrayinizaciyi taboru v lipni 1917 r odin iz kerivnikiv upravi Gromada polonenih starshin ukrayinciv taboru Jozefshtadt Nagorodi ordeni Sv Anni 4 st Sv Stanislava 3 go st Sv Stanislava 2 go st Sv Volodimira 4 go st Sv Anni 3 go st Sv Anni 2 go st Georgiyivska zbroya Zolota zbroya Za horobrist Ostannye zvannya u rosijskij armiyi shtabs kapitan Sluzhba v armiyi UNR Starshini 1 go polku Sirozhupannoyi diviziyi pered viyizdom z taboru Frajshtadt 12 lyutogo 1918 Pershij ryad zliva napravo sidyat Roman Dombchevskij Petro Ganzha Josip Ohrimovich Stoyat krajnij livoruch general suddya Pavlyuh krajnij pravoruch Yaroslav Okunevskij 15 lyutogo 1918 r v grupi z 30 oficeriv ukrayinciv viyihav z Jozefshtadta do Volodimira Volinskogo dlya formuvannya 1 go kozacko strileckogo kurenya stvorenogo z vijskovopolonenih ukrayinciv i stav jogo komandirom a zgodom prijnyav komanduvannya 1 m kozacko strileckim polkom stvorenim na osnovi kurenya Brav aktivnu uchast u formuvanni z polonenih 1 yi strilecko kozackoyi Sirozhupannoyi diviziyi Pislya prihodu do vladi getmana P Skoropadskogo ta pereyizdu diviziyi na Chernigivshinu zajmav z seredini serpnya 1918 r posadu pomichnika komandira 1 go Sirozhupannogo polku Armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi U period Direktoriyi z 12 bereznya 1919 r komandir 1 go Sirozhupannogo polku a z 27 lyutogo 1919 r komanduvav odnochasno i 1 yu brigadoyu 1 yi Sirozhupannoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR 17 travnya 1919 r vryatuvav vid polonu v Lucku reshtki 1 go ta 2 go Sirozhupannih polkiv sho buli 21 travnya 1919 r pereformovani u 1 j zbirnij Sirozhupannij polk zgodom 10 j Sirozhupannij polk 4 yi Holmskoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Komanduvav ciyeyu chastinoyu Z 26 lipnya 1919 r pomichnik derzhavnogo inspektora shtabu Diyevoyi armiyi UNR Z pochatku listopada 1919 r nachalnik Rekrutskoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR yaka mala buti sformovana za nakazom vijskovogo ministerstva z usih rekrutskih polkiv Na pochatku grudnya 1919 r zalishiv armiyu ta povernuvsya do Chernigova Tut stvoriv ta ocholiv pidpilnu Nacionalnu Povstanchu radu Vlitku 1920 r buv zaareshtovanij pid chas oblavi ChK pislya 1922 r zvilnenij za amnistiyeyu Prozhivav u Chernigovi Podalsha dolya U chervni 1927 r zaareshtovanij i vislanij na Ural na 3 roki yak socialno nebezpechnij element a 29 sichnya 1930 r jomu zaboronili prozhivannya v Ukrayini ta centralnih rajonah SRSR z prikriplennyam do miscya perebuvannya na 3 roki Takozh u 1931 r figuruvav u spravi Ukrayinskogo nacionalnogo centru Pislya vidbuttya pokarannya prozhivav u Omsku pracyuvav komirnikom pidsobnogo gospodarstva oblzdravu Buv zaareshtovanij 29 lipnya 1937 r zasudzhenij Trijkoyu do rozstrilu 16 veresnya i rozstrilyanij 17 veresnya 1937 r Pohovanij u Omsku Reabilitovanij 10 chervnya 1989 r PrimitkiAdres kalendar Chernigovskoj gubernii na 1886 g s 102 Adres kalendar Chernigovskoj gubernii na 1892 g s 261 Adres kalendar Chernigovskoj gubernii na 1897 g s 10 DAChO Chernigiv F 127 op 20 a spr 658 22 bereznya 2022 u Wayback Machine Ob obyavlenii rasporyazheniya Senata gubernskomu sekretaryu Efimu Ganzhe po delu ob uchrezhdenii opeki nad ego imeniem 3 avgusta 31 oktyabrya 1876 Ganzhivshina 13 listopada 2021 u Wayback Machine Pivnichnij Vektor 29 11 2017 Dmitro Doroshenko Moyi spomini pro nedavnye minule 1914 1920 roki 13 listopada 2021 u Wayback Machine Ukrayinske vidavnictvo Myunhen 1969 S 169 170 Yaroslav Tinchenko Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 17 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Kniga I K Tempora 2007 S 102 103 Spisok shtab i ober oficeram i klassnym chinovnikam 176 go Perevolochenskogo polka 17 listopada 2021 u Wayback Machine na 1 yanvarya 1914 goda s 16 Prikazy o chinah voennyh za 1903 god 12 marta Prikazy o chinah voennyh za 1905 god 24 iyunya Prikazy o chinah voennyh za 1906 god 15 fevralya PDF Arhiv originalu PDF za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 Prikazy po voennym chinam za 1915 god 20 noyabrya Kartoteka poter 13 listopada 2021 u Wayback Machine Ganzha Petr Andreevich Josip Manzenko Sirozhupanniki 13 listopada 2021 u Wayback Machine Za derzhavnist Materiali do istoriyi vijska ukrayinskogo Zbirnik HI Toronto 1966 S 8 Prikazy po voennym chinam za 1915 god 15 yanvarya Prikazy po voennym chinam za 1915 god 18 aprelya Prikazy po voennym chinam za 1916 god 14 marta Prikazy po voennym chinam za 1916 god 11 noyabrya Mikola Butovich Formuvannya Siroyi diviziyi u Volodimiri Volinskomu 13 listopada 2021 u Wayback Machine Za derzhavnist Materiali do istoriyi vijska ukrayinskogo Zbirnik HI Toronto 1966 S 21 Vasil Prohoda Zapiski nepokirlivogo 13 listopada 2021 u Wayback Machine Toronto 1967 S 331 336 356 357 360 Nacionalnij bank represovanih 15 listopada 2021 u Wayback Machine Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi obl F R 8840 op 3 spr 3486 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 13 listopada 2021 DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Prohoda V Zapiski nepokirlivogo Toronto 1969 Kn 1 S 247 251 310 339 356 360 Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR 23 kvitnya 2020 u Wayback Machine ros Formuvannya Sirozhupannoyi diviziyi Katalog statej 13 listopada 2021 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ