Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Булди́чів — село в Україні, у Романівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 390 осіб (2001). У 1923—77 та 1991—2020 роках — адміністративний центр колишньої Булдичівської сільської ради.
| село Булдичів | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Романівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040470060013779 |
| Облікова картка | с. Булдичів (до 2020 р.) |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1585 |
| Населення | 390 (2001) |
| Площа | 129,4 км² |
| Густота населення | 3,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13041 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°06′49″ пн. ш. 27°47′48″ сх. д. / 50.11361° пн. ш. 27.79667° сх. д.Координати: 50°06′49″ пн. ш. 27°47′48″ сх. д. / 50.11361° пн. ш. 27.79667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 253 м |
| Водойми | р. Фастівка |
| Найближча залізнична станція | Печанівка |
| Відстань до залізничної станції | 6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 3-А, смт. Романів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13001 |
| Карта | |
  Булдичів | |
 Булдичів | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Розташоване за 29 кілометрів від центру громади смт Романів та за 6 кілометрів від залізничної станції Печанівка.
Населення
В середині 19 століття нараховувалося 264 мешканці, станом на 1885 рік в селі мешкало 508 осіб, налічувалося 50 дворових господарств.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 824 особи, з них: православних — 799, чоловіків — 414, жінок — 410.
У 1906 році проживало 843 мешканці, дворів — 142, у 1923 році — 974 особи, дворів — 250.
Станом на 1972 рік кількість населення становила 681 особу, дворів — 230.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 367 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 390 осіб.
Історія
Відоме з 1585 року. Згадується в акті від 15 жовтня 1585 року в числі 45-ти населених пунктів, приписаних до містечка Чуднів, що були подаровані дружині Волинського воєводи князя Януша Острозького Сусанні її тестем князем Костянтином Острозьким.
В середині 19 століття — село Миропільської волості Новоград-Волинського повіту, землі власницької — 400 десятин. Належало до миропільського ключа графів Чапських.
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке село Миропільської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, на річці Хвостівка. В селі були церковна парафія, заїзд.
Наприкінці 19 століття — село Миропільської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії, над річкою Хвостова, за 80 верст від Житомира, 60 верст від Новограда-Волинського, 4 версти від найближчої залізничної станції Печанівка, 25 верст від найближчої поштової станції у Любарі. Церква дерев'яна, з такою дзвіницею, час будівництва невідомий. При церкві 45 десятин землі, наданої у 1847 році. До парафії приписане сільце Пилипо-Кошара. Дворів — 147,5, парафіян — 1 232. Сусідні парафії: Печанівка (5 верст), Камінь (2 версти) та Мала Козарка (3 версти). Церковно-приходська школа існувала з 1868 року. Належало до миропільського ключа графів Чапських, перед ними — власність Ростворовських.
У 1906 році — село Миропільської волості (4-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 60 верст, до центру волості, містечка — 8 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося у Ново-Мирополі.
3 листопада 1921 під час Листопадового рейду через Булдичів проходила кінна сотня Антончика Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
У квітні 1921 року, в складі волості, передане до Полонського повіту Волинської губернії. У 1923 році увійшло до складу новоствореної Булдичівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Миропільського (згодом — Романівський, Дзержинський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи; адміністративний центр ради. Відстань до районного центру, міст. Миропіль, становила 6 верст.
На фронтах Німецько-радянської війни воював 221 селянин, 13 — у партизанських загонах, з них 94 загинули, 101 — нагороджені орденами й медалями. На їх честь встановлено пам'ятник Вічної слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 1,3 тис. га угідь, з них 1,1 га ріллі. Вирощували переважно зернові культури, цукрові буряки, мали розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. В селі були восьмирічна школа, будинок культури, дві бібліотеки, медпункт.
17 січня 1977 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 24 «Про питання адміністративно-територіального поділу окремих районів області», адміністративний центр Булдичівської сільської ради перенесено до с. Мала Козара з перейменуванням ради на Малокозарську, с. Булдичів передане в підпорядкування Камінської сільської ради Дзержинського району. 14 листопада 1991 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», відновлено Булдичівську сільську раду Дзержинського (згодом — Романівський) району з адміністративним центром у Булдичеві.
У 2020 році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Булдичівської сільської ради включено до складу Романівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Долібець Федір Данилович (1911—1987) — голова колгоспу, Герой Соціалістичної Праці.
- Марцун Марія Антонівна (1894—1970) — ланкова колгоспу, двічі Герой Соціалістичної Праці.
Див. також
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Булдичів, Дзержинський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 22 січня 2023.
- Bułdyczew i Bułdyczewska osada // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 472. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 227. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 18. Процитовано 22 січня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 135. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2023.
- (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 4, 155. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 23 січня 2023.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 23 січня 2023.
- Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 263. Процитовано 22 січня 2023.
- Bułdyczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 274. (пол.)
- Цинкаловський О. Булдичів // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 151.
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. . Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 8, 216, 591, 599. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 січня 2023.
- . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 26 січня 2022.
Посилання
- Погода в селі Булдичів [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buldi chiv selo v Ukrayini u Romanivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 390 osib 2001 U 1923 77 ta 1991 2020 rokah administrativnij centr kolishnoyi Buldichivskoyi silskoyi radi selo Buldichiv Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Romanivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040470060013779 Oblikova kartka s Buldichiv do 2020 r Osnovni dani Persha zgadka 1585 Naselennya 390 2001 Plosha 129 4 km Gustota naselennya 3 01 osib km Poshtovij indeks 13041 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 06 49 pn sh 27 47 48 sh d 50 11361 pn sh 27 79667 sh d 50 11361 27 79667 Koordinati 50 06 49 pn sh 27 47 48 sh d 50 11361 pn sh 27 79667 sh d 50 11361 27 79667 Serednya visota nad rivnem morya 253 m Vodojmi r Fastivka Najblizhcha zaliznichna stanciya Pechanivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 6 km Misceva vlada Adresa radi vul Shevchenka 3 A smt Romaniv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 13001 Karta Buldichiv Buldichiv Mapa Buldichiv u VikishovishiZagalna informaciyaRoztashovane za 29 kilometriv vid centru gromadi smt Romaniv ta za 6 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Pechanivka NaselennyaV seredini 19 stolittya narahovuvalosya 264 meshkanci stanom na 1885 rik v seli meshkalo 508 osib nalichuvalosya 50 dvorovih gospodarstv Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 824 osobi z nih pravoslavnih 799 cholovikiv 414 zhinok 410 U 1906 roci prozhivalo 843 meshkanci dvoriv 142 u 1923 roci 974 osobi dvoriv 250 Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 681 osobu dvoriv 230 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 367 osib Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 390 osib IstoriyaVidome z 1585 roku Zgaduyetsya v akti vid 15 zhovtnya 1585 roku v chisli 45 ti naselenih punktiv pripisanih do mistechka Chudniv sho buli podarovani druzhini Volinskogo voyevodi knyazya Yanusha Ostrozkogo Susanni yiyi testem knyazem Kostyantinom Ostrozkim V seredini 19 stolittya selo Miropilskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu zemli vlasnickoyi 400 desyatin Nalezhalo do miropilskogo klyucha grafiv Chapskih Stanom na 1885 rik kolishnye vlasnicke selo Miropilskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi na richci Hvostivka V seli buli cerkovna parafiya zayizd Naprikinci 19 stolittya selo Miropilskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi nad richkoyu Hvostova za 80 verst vid Zhitomira 60 verst vid Novograda Volinskogo 4 versti vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Pechanivka 25 verst vid najblizhchoyi poshtovoyi stanciyi u Lyubari Cerkva derev yana z takoyu dzviniceyu chas budivnictva nevidomij Pri cerkvi 45 desyatin zemli nadanoyi u 1847 roci Do parafiyi pripisane silce Pilipo Koshara Dvoriv 147 5 parafiyan 1 232 Susidni parafiyi Pechanivka 5 verst Kamin 2 versti ta Mala Kozarka 3 versti Cerkovno prihodska shkola isnuvala z 1868 roku Nalezhalo do miropilskogo klyucha grafiv Chapskih pered nimi vlasnist Rostvorovskih U 1906 roci selo Miropilskoyi volosti 4 go stanu Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Novograd Volinskij stanovila 60 verst do centru volosti mistechka 8 verst Najblizhche poshtovo telegrafne viddilennya roztashovuvalosya u Novo Miropoli 3 listopada 1921 pid chas Listopadovogo rejdu cherez Buldichiv prohodila kinna sotnya Antonchika Podilskoyi grupi komanduvach Sergij Chornij Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U kvitni 1921 roku v skladi volosti peredane do Polonskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Buldichivskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku vklyuchena do skladu novoutvorenogo Miropilskogo zgodom Romanivskij Dzerzhinskij rajonu Zhitomirskoyi zgodom Volinska okrugi administrativnij centr radi Vidstan do rajonnogo centru mist Miropil stanovila 6 verst Na frontah Nimecko radyanskoyi vijni voyuvav 221 selyanin 13 u partizanskih zagonah z nih 94 zaginuli 101 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest vstanovleno pam yatnik Vichnoyi slavi V radyanski chasi v seli rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu yakij obroblyav 1 3 tis ga ugid z nih 1 1 ga rilli Viroshuvali perevazhno zernovi kulturi cukrovi buryaki mali rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo V seli buli vosmirichna shkola budinok kulturi dvi biblioteki medpunkt 17 sichnya 1977 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 24 Pro pitannya administrativno teritorialnogo podilu okremih rajoniv oblasti administrativnij centr Buldichivskoyi silskoyi radi pereneseno do s Mala Kozara z perejmenuvannyam radi na Malokozarsku s Buldichiv peredane v pidporyadkuvannya Kaminskoyi silskoyi radi Dzerzhinskogo rajonu 14 listopada 1991 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskoyi oblasnoyi radi Pro vnesennya zmin v administrativno teritorialnij ustrij okremih rajoniv vidnovleno Buldichivsku silsku radu Dzerzhinskogo zgodom Romanivskij rajonu z administrativnim centrom u Buldichevi U 2020 roci vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r vid 12 chervnya 2020 roku Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Buldichivskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Romanivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiDolibec Fedir Danilovich 1911 1987 golova kolgospu Geroj Socialistichnoyi Praci Marcun Mariya Antonivna 1894 1970 lankova kolgospu dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Buldichiv Dzerzhinskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 22 sichnya 2023 Buldyczew i Buldyczewska osada Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 472 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 227 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 18 Procitovano 22 sichnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 s 135 Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 23 sichnya 2023 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini rosijska Zhitomir Volinskij gubernskij viddil upravlinnya 1923 s 4 155 Arhiv originalu PDF za 5 zhovtnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2023 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 23 sichnya 2023 N Teodorovich Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Tom I Uezdy Zhitomirskij Novograd Volynskij i Ovruchskij PDF rosijska Pochayiv Tipografiya Pochayevo Uspenskoyi lavri 1888 s 263 Procitovano 22 sichnya 2023 Buldyczow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 274 pol Cinkalovskij O Buldichiv Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 151 Veriga Vasil Listopadovij rejd 1921 roku Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2011 Uporyad R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ukrayinska Zhitomir Volin 2007 s 8 216 591 599 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2023 Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 26 sichnya 2022 PosilannyaPogoda v seli Buldichiv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi