Умар I (*араб. اولعمر ابن محمد لرشيد; д/н — 1881) — 2-й шеху (володар) Борну в 1837—1853 і 1854—1881 роках. Відбувається нове ослаблення держави. Повне ім'я Умар ібн Мухаммад аль-Амін. Відомий також як Умар Кура.
Умар I | |
---|---|
Країна | Нігерія |
Діяльність | політик |
Конфесія | іслам |
Батько | Мухаммад аль-Амін аль-Канемі |
Діти | Абу-Бакр (шеху Борну), Хашим (шеку Борну) і Ібрагім (шеху Борну) |
|
Життєпис
Походив з династії Канемі. Син Мухаммада аль-Аміна I, шеху Борну. Про дату народження та молоді роки Умара відомостей обмаль. 1837 року після смерті батька успадкував його титул шеху. Здійснив похід проти халіфату Сокото, який завершив невдачею. Після цього між Борну і Сокото було укладено мир. 1842 року османські війська перемогли клан Авлад Сулейман, васалів Борну, відновивши владу над Феццаном. Це стало суттєвим ударом по контролю на торговими шляхами Борну на північ до Середземного моря.
1846 року придушив повстання маї (султана) Борну Ібрагіма IV, якого стратив. На трон посадив сина останнього Алі IV, невдовзі й того повалив. Тепер офіційно уся влада в імперії Борну належала шеху. Невдовзі Мухаммад аль-Шаріф, султан Вадаю вирішив відновити на троні Борну династію Сейфуа, що спричинило запеклу війну з шеху Борну. Під час цього було знищено столицю держави — Куку. Після відбиття нападу супротивників Умар I відновив столицю під ім'ям Кукава.
Умар I не мав гарної вдачі, не міг дипломатично залагоджувати конфлікти між підлеглими племенами та впливовими кланами. 1846 року відправив війська для придушення повстання Ібрагіма, султана Дамагараму, васала Борну, проте зазнав невдачі. Поступово з-під влади Борну починають відпадати залежні народи й держави, зокрема Багірмі, племена арабів-шуа і тубу.
Останнім значним його успіхом став військовий похід 1850 року проти Мандари, якій було завдано поразки й змушено визнати зверхність Борну. Мандара вимушена була сплачувати щорічну данину в 700 рабів.
Ослабленням держави скористалися численні місцеві феодали, що частково перестали підкорятися шеху. Водночас значнний вплив на правителя здобув його вазир Хадж-Бешир.
Зрештою 1853 році Умара I повалив його брат Абдул Рахман. Разом з вірними прихильниками Умар відступив на південь до річки Шарі. Звідси 1854 року атакував брата, якого повалив, відновившись на троні.
В подальшому Умар I поступово відійшов від вирішення політичних справ, поринувши в задоволення. Значну владу перебрали його сановники, насамперед вазири. Все це значно послабило Борну. Помер 1881 року. Йому спадкував син Абу-Бакр.
Джерела
- Brenner, Louis, The Shehus of Kukawa: A History of the Al-Kanemi Dynasty of Bornu, Oxford Studies in African Affairs (Oxford, Clarendon Press, 1973).
- Isichei, Elizabeth, A History of African Societies to 1870 (Cambridge: Cambridge University Press, 1997), pp. 318—320, .
- Oliver, Roland & Anthony Atmore (2005). Africa Since 1800, Fifth Edition. Cambridge: Cambridge University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Umar I arab اولعمر ابن محمد لرشيد d n 1881 2 j shehu volodar Bornu v 1837 1853 i 1854 1881 rokah Vidbuvayetsya nove oslablennya derzhavi Povne im ya Umar ibn Muhammad al Amin Vidomij takozh yak Umar Kura Umar IKrayina NigeriyaDiyalnistpolitikKonfesiyaislamBatkoMuhammad al Amin al KanemiDitiAbu Bakr shehu Bornu Hashim sheku Bornu i Ibragim shehu Bornu Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Umar IZhittyepisPohodiv z dinastiyi Kanemi Sin Muhammada al Amina I shehu Bornu Pro datu narodzhennya ta molodi roki Umara vidomostej obmal 1837 roku pislya smerti batka uspadkuvav jogo titul shehu Zdijsniv pohid proti halifatu Sokoto yakij zavershiv nevdacheyu Pislya cogo mizh Bornu i Sokoto bulo ukladeno mir 1842 roku osmanski vijska peremogli klan Avlad Sulejman vasaliv Bornu vidnovivshi vladu nad Feccanom Ce stalo suttyevim udarom po kontrolyu na torgovimi shlyahami Bornu na pivnich do Seredzemnogo morya 1846 roku pridushiv povstannya mayi sultana Bornu Ibragima IV yakogo strativ Na tron posadiv sina ostannogo Ali IV nevdovzi j togo povaliv Teper oficijno usya vlada v imperiyi Bornu nalezhala shehu Nevdovzi Muhammad al Sharif sultan Vadayu virishiv vidnoviti na troni Bornu dinastiyu Sejfua sho sprichinilo zapeklu vijnu z shehu Bornu Pid chas cogo bulo znisheno stolicyu derzhavi Kuku Pislya vidbittya napadu suprotivnikiv Umar I vidnoviv stolicyu pid im yam Kukava Umar I ne mav garnoyi vdachi ne mig diplomatichno zalagodzhuvati konflikti mizh pidleglimi plemenami ta vplivovimi klanami 1846 roku vidpraviv vijska dlya pridushennya povstannya Ibragima sultana Damagaramu vasala Bornu prote zaznav nevdachi Postupovo z pid vladi Bornu pochinayut vidpadati zalezhni narodi j derzhavi zokrema Bagirmi plemena arabiv shua i tubu Ostannim znachnim jogo uspihom stav vijskovij pohid 1850 roku proti Mandari yakij bulo zavdano porazki j zmusheno viznati zverhnist Bornu Mandara vimushena bula splachuvati shorichnu daninu v 700 rabiv Oslablennyam derzhavi skoristalisya chislenni miscevi feodali sho chastkovo perestali pidkoryatisya shehu Vodnochas znachnnij vpliv na pravitelya zdobuv jogo vazir Hadzh Beshir Zreshtoyu 1853 roci Umara I povaliv jogo brat Abdul Rahman Razom z virnimi prihilnikami Umar vidstupiv na pivden do richki Shari Zvidsi 1854 roku atakuvav brata yakogo povaliv vidnovivshis na troni V podalshomu Umar I postupovo vidijshov vid virishennya politichnih sprav porinuvshi v zadovolennya Znachnu vladu perebrali jogo sanovniki nasampered vaziri Vse ce znachno poslabilo Bornu Pomer 1881 roku Jomu spadkuvav sin Abu Bakr DzherelaBrenner Louis The Shehus of Kukawa A History of the Al Kanemi Dynasty of Bornu Oxford Studies in African Affairs Oxford Clarendon Press 1973 Isichei Elizabeth A History of African Societies to 1870 Cambridge Cambridge University Press 1997 pp 318 320 ISBN 0 521 45599 5 Oliver Roland amp Anthony Atmore 2005 Africa Since 1800 Fifth Edition Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 83615 8