Музе й медальє ра Юхи ма Харабе та новий за тематикою музейний заклад на теренах України і меморіал відомого медальєра Ю

Музе́й медальє́ра Юхи́ма Харабе́та — новий за тематикою музейний заклад на теренах України і меморіал відомого медальєра Юхима Харабета (м. Маріуполь).

Музей медальєра Юхима Харабета

47°05′31″ пн. ш. 37°32′34″ сх. д. / 47.09202500002777469° пн. ш. 37.54279300002777831° сх. д.Координати: 47°05′31″ пн. ш. 37°32′34″ сх. д. / 47.09202500002777469° пн. ш. 37.54279300002777831° сх. д.ТипмузейКраїна

УкраїнаРозташування

Україна Маріуполь, пр. Металургів, 25Адресапроспект Металургів, 25, Маріуполь, Донецька область, УкраїнаЗасновановідкритий у січні 2006 р.

Музей медальєра Юхима Харабета (Україна)

В квітні 2022 року російські загарбники вивезли з окупованого Маріуполя унікальну колекцію Юхима Харабета.

Історія створення

Ініціативна група

Відомий в Україні медальєр Ю. Харабет помер 8 березня 2004 р. Відразу постало питання про збереження витворів мистецтва автора і увічнення його пам'яті. На відміну про створення Картинної галереї в місті Маріуполь, де є цікава збірка живопису, питання не розглядали 50 років, щоб покинути, а перевели в реалізацію швидко.

Створили ініціативну групу, яка активно сприяла створенню меморіалу (Галина Ліхачова з міськради, Бараннік Сергій Олексійович, заслужений художник України, акторка Світлана Отченашенко, дружина померлого, Ірина Волкова, голова міського центру імені Куїнджи).

Приміщення

Брак нових приміщень для музеїв — загальна біда усіх міст України, незважаючи на наявність і старих будівель, і можливість пристосування їх під музейні заклади, і потребу в цьому в суспільстві.

Брак коштів спонукав ініціативну групу обмежитися пристосуванням для музею колишньої лифтерної з додатковим приміщенням поряд із Центром імені Куїнджи. Це дало можливість швидко відремонтувати приміщення. І швидко займатися формуванням фонду, не чекаючи нагоди отримати нову будівлю під музей (можна й не дочекатися, як це сталося зі створенням в місті картинної галереї).

Місто швидко отримало вузьке, але затишне приміщення під невеликий меморіал мініатюрного за розмірами медальєрного мистецтва. Загальна площа музею — 60 м².

Біда в іншому. Ю. Харабет не був тільки медальєром, він створював екслібриси, ескізи дипломів, квитків запрошень і двох монументів. Вони важливо розширювали характеристики творчості майстра, але не укладались в монографічну концепцію музею медальєрного мистецтва.

Формування фондів

З цим було трохи легше, бо час і люди не встигли розпорошити мистецьке надбання майстра. Звістка про створення музею згуртувала ініціаторів і заохочених осіб. Музей отримав важливі внески від дружини митця, народної акторки України, Світлани Отченашенко, приятелів митця, прихильників його мистецтва. Фонд відразу збагатився його завершеними медалями, ескізами в кераміці, фотографіями, навіть шматком обшивки космічного корабля «Буран» з медаллю роботи Ю.Харабета, присвяченою запуску цього космічного об'єкта. Є твори, яких не бачила громада, бо вони зберігались у майстерні медальєра.

Експозиція

Маріупольська спілка художників України урахувала рекомендації і досвід міжнародних виставок. І підготувала ескізи музейного обладнання для експозиції саме медалей. Створені стелажі і шафи з металу, дерева, скла. Додали оксамит саме фісташкового кольору та прозорі підставки з пластмас.

Експонати чистили від бруду, вкривали патиною. Реставрацію виконали художники за фахом — Віктор Узбек, Олександр Шпак, Юрій Шевяков.

Різноманітність матеріалів і розмірів медалей, додатки фото і ескізів майстра розбавили монотонність експозиції і досить добре репрезентували творчість Ю.Харабета. В січні 2006 року новий музей відчинив двері для відвідин.

Музей налічує понад 700 експонатів, розміщених на 16 стендах ю

До складу експозиції входять державні нагороди («Почесна відзнака Президента України», герб, прапор, церемоніальний знак міського голови Маріуполя), пам’ятні знаки, медальєрні і емблематичні серії пов’язані з іменами діячів науки і культури, славетними героями Другої світової війни, героями підкорення Космосу, спортивними досягненнями і призовими медалями міжнародних турнірів та ін.

Неповний перелік пам'ятних медалей Ю. Харабета

Ювілейна медаль на честь 100-річчя Азовського морського пароплавства, 1971
«Джузеппе Гарібальді»
«Оперний співак Анатолій Солов'яненко»
«Альберт Ейнштейн. 1879—1853»
«Меморіал І. Ю. Рєпіна. Республіканська виставка портрету, м. Чугуїв», 1974
«Костянтин Симонов. Залишаюсь військовим письменником.», 1975
«XVII століть Олімпійським іграм. 776 рік до н. е. — 1976 р.»
«Академік К. Х. Казміріді», 1999

Див. також

Примітки

Осадча, Яна (21 квітня 2022). . Життя: Українська правда. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
. 22 січня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
. Центр сучасного мистецтва і культури ім. Куїнджи. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.

Джерела

Кузминская, С. Медаль на ладони : [в Мариуполе состоялось открытие музея медальерного искусства имени Ефима Харабета] / С. Кузминская // Ильичевец. — 2005. — 29 дек. — (Новый музей). — (рос.)
Саенко Р. Художник-медальер Е. В. Харабет : [мариупольский художник, автор более 500 медалей, плакеток, скульптурных композиций, панно] / Рена Саенко // Мариуполь — мой любимый город… — Мариуполь, 2010. — С. 287—293. — (рос.)

[1] Осадча, Яна (21 квітня 2022). . Життя: Українська правда. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.

[2] . 22 січня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.

[3] . Центр сучасного мистецтва і культури ім. Куїнджи. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.