Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генрі Джон Темпл, лорд Пальмерстон; з 1802 року віконт (англ. Henry Temple, 3rd Viscount of Palmerston, 20 жовтня 1784—18 жовтня 1865) — видатний британський державний діяч, тривалий час керував обороною, потім зовнішньою політикою держави, а у 1855—1865 (з невеликою перервою) очолював уряд (35-й і 37-й прем'єр-міністр Великої Британії з 1855 до 1858 року та з 1859 до 1865 року).
| Генрі Джон Темпл англ. Henry Temple, 3rd Viscount of Palmerston | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1855 — 1858 | |||
| Монарх: | Вікторія | ||
| Попередник: | Джордж Гамільтон-Гордон | ||
| Наступник: | лорд Дербі | ||
| |||
| 1859 — 1865 | |||
| Попередник: | лорд Дербі | ||
| Наступник: | Лорд Рассел | ||
| Народження: | 20 жовтня 1784[1][2][…] d, d, d, Гемпшир[d], Гемпшир, Велика Британія | ||
| Смерть: | 18 жовтня 1865[1][2][…](80 років) d, Hatfield[d], d, Гартфордшир, Англія, Сполучене Королівство | ||
| Поховання: | Вестмінстерське абатство | ||
| Країна: | Сполучене Королівство і Королівство Велика Британія | ||
| Релігія: | англіканство | ||
| Освіта: | Единбурзький університет, Школа Герроу, d і Кембриджський університет | ||
| Партія: | Торі Віги | ||
| Батько: | d[4] | ||
| Мати: | d[5][4] | ||
| Шлюб: | d[4] | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: | |||
| | |||
Початок кар'єри
Походив зі старовинної ірландської родини. Навчався у школі Гарроу разом із Байроном та Пілем, потім університетах в Единбурзі та Кембриджі. Оскільки як ірландський пер він не мав доступу до палати лордів, то балотувався 1804 року до палати громад від Кембриджського університету, але безуспішно; у 1807 році став депутатом від одного з «гнилих» містечок. Одразу ж Портленд призначив його молодшим лордом Адміралтейства. За кілька місяців Пальмерстон виголосив промову на захист бомбардування Копенгагена; не вбачаючи можливим виправдовувати цей акт насильства міркуваннями моралі, він тим не менше знаходив його необхідним і корисним через загрозливі плани Наполеона. Пальмерстон не мав видатного ораторського таланту; під час промови він часто зупинявся, із труднощами підбирав слова, але завжди добре володів предметом промови, умів майстерно застосовувати іронію і сарказм, та в цілому справляв сильне враження.
Міністр оборони
Промова одразу виділила Пальмерстона й у 1809 році лорд Персіваль, формуючи кабінет, запропонував Пальмерстону посаду канцлера скарбниці. Пальмерстон мав рідкісне талан відмовитись, посилаючись на повну незнайомість із фінансами й на те, що він тільки одного разу виступав у палаті громад, і задовольнився місцем міністра оборони без права голосу в кабінеті; у цій посаді він залишався майже 20 років (1809—1828), не маючи політичного впливу, але приваблюючи до себе загальні симпатії своїм працелюбством, енергією та добросовісністю. Окрім державної служби, він займався у цей час складанням віршів, що не мали серйозного значення.
Після смерті лорда Ліверпула, прем'єр-міністр Джордж Каннінг запропонував Палмерстону зайняти пост канцлера казначейства; Пальмерстон прийняв пропозицію, але цьому призначенню опирався король, і Пальмерстон залишився при Каннінгу, потім за Годеріка, міністром оборони, але тільки з правом голосу в кабінеті. У цей час Пальмерстон, подібно до свого друга, Роберта Піля, був вірним членом торійської партії. По суті Пальмерстон упродовж усього життя залишався торі, у тому сенсі, в якому ними були Пітт і Каннінг; але був державною особою старого англійського аристократичного типу, ліберальною за настроєм, співчутливою до справедливості й прогресу, але ворожий до вимог демократії. Так, він підтримував емансипацію католиків, але рішуче опирався виборчій реформі. Після падіння міністерства Годріка (1828) Пальмерстон виявився надто поміркованим і ліберальним для суворо консервативного кабінету герцога Веллінгтона, й таким чином вперше опинився у лавах опозиції.
Міжнародна діяльність
З цих пір він звернув свою увагу на закордонні справи; кілька разів відвідав Париж і виявив рідкісне розуміння політичного моменту, передрікши революцію, що назрівала. У липні 1829 року Пальмерстон виголосив у палаті громад промову щодо закордонної політики, яка справила величезне враження, вимагаючи від Веллінгтона активнішого втручання до справ Греції. За два роки діяльності в опозиції Пальмерстон наблизився до вігів, і коли прем'єр-міністр Веллінгтон у 1830 році вдався до спроби залучити його до кабінету, то Пальмерстон відмовився увійти до його складу без лорда Грея і лорда Ленсдауна; таким чином він пов'язав свою долю з долею партії вігів, в якій і залишився до самої смерті. У 1830 році Пальмерстон прийняв портфель міністра закордонних справ у кабінеті Грея; з тих пір до 1851 року він залишався на цьому посту у кабінетах лорда Грея, лорда Мельбурна і лорда Рассела, з перервами у 1834 та 1841—1846 роках (кабінети Роберта Піля).
Європейська політика
Політика Пальмерстона зводилась до підтримки за межами ліберальних течій. Так, він сприяв утворенню бельгійського королівства й підтримував кандидатуру на бельгійський престол Леопольда Саксен-Кобург-Готського; в Іспанії він стояв на боці Ізабелли II, у Португалії — королеви Марії II. Лондонський трактат 1834 року, укладений між Францією, Англією, Португалією та Іспанією, умиротворив (за участі англійського флоту) Піренейський півострів, був головним чином справою його рук.
Близькосхідна політика
Пальмерстон симпатизував грецькому повстанню, але потім одним із головних завдань його політики стає підтримка Туреччини; він вірив у її відродження й надавав серйозного значення реформам султана Махмуда II. Пальмерстон сильно боявся посилення Росії на Босфорі, Франції — на Нілі. Османська імперія здавалась йому могутнім оплотом проти честолюбних прагнень цих держав. Ункяр-Іскелесійський договір 1833 року про мир і оборонний союз між Росією й Туреччиною спричинив його гнів, й у подальшому він брав участь у конфлікті, що отримав назву Справа «Віксена». Коли повстання Мухаммеда Алі Єгипетського загрожувало цілісності Османської держави, Пальмерстон спонукнув держави підписати колективну ноту, яка проголошувала недоторканість Османської імперії гарантією миру всієї Європи (1839). Після перемоги єгиптян під Незібом, яка ще більше погіршила становище Османської імперії (послабленої, до того ж, смертю султана Махмуда), Пальмерстон наполягав на примусових заходах проти єгипетського паші. Франція відмовилась брати у них участь, чим сильно роздратувала Пальмерстона; Лондонський трактат про протоки 15 липня 1840 року було укладено з Росією, Пруссією та Австрією без участі Франції. Слідом за ним швидко одне за одним йшли бомбардування Бейрута, взяття Акри, вигнання Ібрагіма-паші із Сирії, приборкання Мухаммеда Алі. 13 липня 1841 року була підписана нова Лондонська конвенція про протоки, вже за участі Франції. Ця низка енергійних заходів створила Пальмерстону славу першої державної особи епохи.
Далекосхідна політика
Коли Пальмерстон був міністром закордонних справ Англія виграла у Китаю Першу Опіумну війну й отримала острів Гонконг.
Період європейських революцій
Сміливіше діяв він у другій половині 1840-х років, за часів міністерства Рассела. Він сприяв революціям в Італії та Угорщині, влаштовував урочисті зустрічі Лайошу Кошуту, чим налаштував проти Англії всі уряди Європи.
У грудні 1851 року Пальмерстона, не порадившись із членами кабінету, через англійського посланця в Парижі привітав Наполеона III із вдалим переворотом, тоді лорд Рассел скористався цим зручним приводом, щоб усунути надто неспокійного колегу. Пальмерстон помстився Расселу тим, що запропонував вотум недовіри, який спричинив падіння кабінету. Цим завершилась кар'єра Пальмерстона, як міністра закордонних справ. У 1852 році, коли сформувався кабінет лорда Абердіна, Пальмерстон віддав перевагу взяти в ньому портфель міністра внутрішніх справ. Попри це, він мав величезний авторитет, саме у питаннях закордонної політики, і Кримська війна була значною мірою його рук справою.
Кримська війна 1853—1856 років була апофеозом зовнішньої політики Пальмерстона і разом з тим його особистим найвеличнішим досягненням як дипломата.
Прем'єр-міністр
У 1855 році, після падіння кабінету Абердіна, формувати новий уряд було доручено Пальмерстону, і з тих пір, до самої смерті, з невеликою перервою (1858—1859), він залишався прем'єром. Ніколи ще з часів Пітта голова уряду не мав в Англії такої популярності, як Пальмерстон у перші роки після формування ним кабінету; у палаті його переслідували нападки радикалів, сарказми Дізраелі, але країна, очманіла від перемоги, була на його боці. Розбитий ворожою коаліцією 1857 року, він розпустив парламент і повернувся до нього зі значною більшістю, виступивши прибічником британської агресії у Другій Опіумній війні (1856—1860).
Попри те, що він був главою ліберальної партії, політика його всередині країни відзначалась великою поміркованістю й обережністю; він протидіяв усім демократичним вимогам радикалів. У 1858 році з приводу замаху Орсіні на життя Наполеона III, Пальмерстон запропонував білль про змови; цей білль спричинив сильне невдоволення, оскільки у ньому побачили, й не без підстав, з одного боку стосовно до Наполеона, з іншого — прагнення придушити свободу особистості в Англії. Пальмерстон був змушений поступитись своїм місцем лорду Дербі, але наступного ж року повторно сформував свій кабінет.
До самої смерті Пальмерстон зберігав юнацьку бадьорість та енергію (у 1863 році 79-річний Пальмерстон, відомий дамський угодник, був співвідповідачем за однією справою розлучення), разом із чудовим здоров'ям, і помер після дуже нетривалої хвороби. Смерть його сприйняли як національне нещастя. Пальмерстон став четвертою особою, яка не належала до королівського дому, якого поховали із державними почестями у Вестмінстерському абатстві (після Ісаака Ньютона, Гораціо Нельсона й герцога Веллінгтона). Шлюб, укладений ним у 1839 році із вдовою графинею Каупер, сестрою прем'єр-міністра лорда Мельбурна, залишився бездітним (хоча, за чутками, він був батьком однієї з дочок своєї майбутньої дружини, народжених нею ще у попередньому шлюбі). У 1876 році на його честь було встановлено статую у парламентському сквері в Лондоні.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118739069 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
Література
- В. І. Головченко. Пальмерстон Генрі Джон Темпл // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Juste, «Lord P.» (Л., 1872);
- Trollope, «Lord P.» (Л., 1882);
- Sanders, «Life of lord P.» (Л., 1888);
- Marquis of Lorne, «Lord P.» (Л., 1892);
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Templ znachennya Genri Dzhon Templ lord Palmerston z 1802 roku vikont angl Henry Temple 3rd Viscount of Palmerston 20 zhovtnya 1784 18 zhovtnya 1865 vidatnij britanskij derzhavnij diyach trivalij chas keruvav oboronoyu potim zovnishnoyu politikoyu derzhavi a u 1855 1865 z nevelikoyu perervoyu ocholyuvav uryad 35 j i 37 j prem yer ministr Velikoyi Britaniyi z 1855 do 1858 roku ta z 1859 do 1865 roku Genri Dzhon Templ angl Henry Temple 3rd Viscount of PalmerstonGenri Dzhon TemplPrapor 35 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi1855 1858Monarh ViktoriyaPoperednik Dzhordzh Gamilton GordonNastupnik lord DerbiPrapor 37 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi1859 1865Poperednik lord DerbiNastupnik Lord Rassel Narodzhennya 20 zhovtnya 1784 1784 10 20 1 2 d d d Gempshir d Gempshir Velika BritaniyaSmert 18 zhovtnya 1865 1865 10 18 1 2 80 rokiv d Hatfield d d Gartfordshir Angliya Spoluchene KorolivstvoPohovannya Vestminsterske abatstvoKrayina Spoluchene Korolivstvo i Korolivstvo Velika BritaniyaReligiya anglikanstvoOsvita Edinburzkij universitet Shkola Gerrou d i Kembridzhskij universitetPartiya Tori VigiBatko d 4 Mati d 5 4 Shlyub d 4 Avtograf Nagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli b u VikishovishiPochatok kar yeriPohodiv zi starovinnoyi irlandskoyi rodini Navchavsya u shkoli Garrou razom iz Bajronom ta Pilem potim universitetah v Edinburzi ta Kembridzhi Oskilki yak irlandskij per vin ne mav dostupu do palati lordiv to balotuvavsya 1804 roku do palati gromad vid Kembridzhskogo universitetu ale bezuspishno u 1807 roci stav deputatom vid odnogo z gnilih mistechok Odrazu zh Portlend priznachiv jogo molodshim lordom Admiraltejstva Za kilka misyaciv Palmerston vigolosiv promovu na zahist bombarduvannya Kopengagena ne vbachayuchi mozhlivim vipravdovuvati cej akt nasilstva mirkuvannyami morali vin tim ne menshe znahodiv jogo neobhidnim i korisnim cherez zagrozlivi plani Napoleona Palmerston ne mav vidatnogo oratorskogo talantu pid chas promovi vin chasto zupinyavsya iz trudnoshami pidbirav slova ale zavzhdi dobre volodiv predmetom promovi umiv majsterno zastosovuvati ironiyu i sarkazm ta v cilomu spravlyav silne vrazhennya Ministr oboroniPromova odrazu vidilila Palmerstona j u 1809 roci lord Persival formuyuchi kabinet zaproponuvav Palmerstonu posadu kanclera skarbnici Palmerston mav ridkisne talan vidmovitis posilayuchis na povnu neznajomist iz finansami j na te sho vin tilki odnogo razu vistupav u palati gromad i zadovolnivsya miscem ministra oboroni bez prava golosu v kabineti u cij posadi vin zalishavsya majzhe 20 rokiv 1809 1828 ne mayuchi politichnogo vplivu ale privablyuyuchi do sebe zagalni simpatiyi svoyim pracelyubstvom energiyeyu ta dobrosovisnistyu Okrim derzhavnoyi sluzhbi vin zajmavsya u cej chas skladannyam virshiv sho ne mali serjoznogo znachennya Pislya smerti lorda Liverpula prem yer ministr Dzhordzh Kanning zaproponuvav Palmerstonu zajnyati post kanclera kaznachejstva Palmerston prijnyav propoziciyu ale comu priznachennyu opiravsya korol i Palmerston zalishivsya pri Kanningu potim za Goderika ministrom oboroni ale tilki z pravom golosu v kabineti U cej chas Palmerston podibno do svogo druga Roberta Pilya buv virnim chlenom torijskoyi partiyi Po suti Palmerston uprodovzh usogo zhittya zalishavsya tori u tomu sensi v yakomu nimi buli Pitt i Kanning ale buv derzhavnoyu osoboyu starogo anglijskogo aristokratichnogo tipu liberalnoyu za nastroyem spivchutlivoyu do spravedlivosti j progresu ale vorozhij do vimog demokratiyi Tak vin pidtrimuvav emansipaciyu katolikiv ale rishuche opiravsya viborchij reformi Pislya padinnya ministerstva Godrika 1828 Palmerston viyavivsya nadto pomirkovanim i liberalnim dlya suvoro konservativnogo kabinetu gercoga Vellingtona j takim chinom vpershe opinivsya u lavah opoziciyi Mizhnarodna diyalnistZ cih pir vin zvernuv svoyu uvagu na zakordonni spravi kilka raziv vidvidav Parizh i viyaviv ridkisne rozuminnya politichnogo momentu peredrikshi revolyuciyu sho nazrivala U lipni 1829 roku Palmerston vigolosiv u palati gromad promovu shodo zakordonnoyi politiki yaka spravila velichezne vrazhennya vimagayuchi vid Vellingtona aktivnishogo vtruchannya do sprav Greciyi Za dva roki diyalnosti v opoziciyi Palmerston nablizivsya do vigiv i koli prem yer ministr Vellington u 1830 roci vdavsya do sprobi zaluchiti jogo do kabinetu to Palmerston vidmovivsya uvijti do jogo skladu bez lorda Greya i lorda Lensdauna takim chinom vin pov yazav svoyu dolyu z doleyu partiyi vigiv v yakij i zalishivsya do samoyi smerti U 1830 roci Palmerston prijnyav portfel ministra zakordonnih sprav u kabineti Greya z tih pir do 1851 roku vin zalishavsya na comu postu u kabinetah lorda Greya lorda Melburna i lorda Rassela z perervami u 1834 ta 1841 1846 rokah kabineti Roberta Pilya Yevropejska politika Politika Palmerstona zvodilas do pidtrimki za mezhami liberalnih techij Tak vin spriyav utvorennyu belgijskogo korolivstva j pidtrimuvav kandidaturu na belgijskij prestol Leopolda Saksen Koburg Gotskogo v Ispaniyi vin stoyav na boci Izabelli II u Portugaliyi korolevi Mariyi II Londonskij traktat 1834 roku ukladenij mizh Franciyeyu Angliyeyu Portugaliyeyu ta Ispaniyeyu umirotvoriv za uchasti anglijskogo flotu Pirenejskij pivostriv buv golovnim chinom spravoyu jogo ruk Blizkoshidna politika Palmerston simpatizuvav greckomu povstannyu ale potim odnim iz golovnih zavdan jogo politiki staye pidtrimka Turechchini vin viriv u yiyi vidrodzhennya j nadavav serjoznogo znachennya reformam sultana Mahmuda II Palmerston silno boyavsya posilennya Rosiyi na Bosfori Franciyi na Nili Osmanska imperiya zdavalas jomu mogutnim oplotom proti chestolyubnih pragnen cih derzhav Unkyar Iskelesijskij dogovir 1833 roku pro mir i oboronnij soyuz mizh Rosiyeyu j Turechchinoyu sprichiniv jogo gniv j u podalshomu vin brav uchast u konflikti sho otrimav nazvu Sprava Viksena Koli povstannya Muhammeda Ali Yegipetskogo zagrozhuvalo cilisnosti Osmanskoyi derzhavi Palmerston sponuknuv derzhavi pidpisati kolektivnu notu yaka progoloshuvala nedotorkanist Osmanskoyi imperiyi garantiyeyu miru vsiyeyi Yevropi 1839 Pislya peremogi yegiptyan pid Nezibom yaka she bilshe pogirshila stanovishe Osmanskoyi imperiyi poslablenoyi do togo zh smertyu sultana Mahmuda Palmerston napolyagav na primusovih zahodah proti yegipetskogo pashi Franciya vidmovilas brati u nih uchast chim silno rozdratuvala Palmerstona Londonskij traktat pro protoki 15 lipnya 1840 roku bulo ukladeno z Rosiyeyu Prussiyeyu ta Avstriyeyu bez uchasti Franciyi Slidom za nim shvidko odne za odnim jshli bombarduvannya Bejruta vzyattya Akri vignannya Ibragima pashi iz Siriyi priborkannya Muhammeda Ali 13 lipnya 1841 roku bula pidpisana nova Londonska konvenciya pro protoki vzhe za uchasti Franciyi Cya nizka energijnih zahodiv stvorila Palmerstonu slavu pershoyi derzhavnoyi osobi epohi Dalekoshidna politika Koli Palmerston buv ministrom zakordonnih sprav Angliya vigrala u Kitayu Pershu Opiumnu vijnu j otrimala ostriv Gonkong Period yevropejskih revolyucij Smilivishe diyav vin u drugij polovini 1840 h rokiv za chasiv ministerstva Rassela Vin spriyav revolyuciyam v Italiyi ta Ugorshini vlashtovuvav urochisti zustrichi Lajoshu Koshutu chim nalashtuvav proti Angliyi vsi uryadi Yevropi U grudni 1851 roku Palmerstona ne poradivshis iz chlenami kabinetu cherez anglijskogo poslancya v Parizhi privitav Napoleona III iz vdalim perevorotom todi lord Rassel skoristavsya cim zruchnim privodom shob usunuti nadto nespokijnogo kolegu Palmerston pomstivsya Rasselu tim sho zaproponuvav votum nedoviri yakij sprichiniv padinnya kabinetu Cim zavershilas kar yera Palmerstona yak ministra zakordonnih sprav U 1852 roci koli sformuvavsya kabinet lorda Aberdina Palmerston viddav perevagu vzyati v nomu portfel ministra vnutrishnih sprav Popri ce vin mav velicheznij avtoritet same u pitannyah zakordonnoyi politiki i Krimska vijna bula znachnoyu miroyu jogo ruk spravoyu Krimska vijna 1853 1856 rokiv bula apofeozom zovnishnoyi politiki Palmerstona i razom z tim jogo osobistim najvelichnishim dosyagnennyam yak diplomata Prem yer ministrU 1855 roci pislya padinnya kabinetu Aberdina formuvati novij uryad bulo dorucheno Palmerstonu i z tih pir do samoyi smerti z nevelikoyu perervoyu 1858 1859 vin zalishavsya prem yerom Nikoli she z chasiv Pitta golova uryadu ne mav v Angliyi takoyi populyarnosti yak Palmerston u pershi roki pislya formuvannya nim kabinetu u palati jogo peresliduvali napadki radikaliv sarkazmi Dizraeli ale krayina ochmanila vid peremogi bula na jogo boci Rozbitij vorozhoyu koaliciyeyu 1857 roku vin rozpustiv parlament i povernuvsya do nogo zi znachnoyu bilshistyu vistupivshi pribichnikom britanskoyi agresiyi u Drugij Opiumnij vijni 1856 1860 Popri te sho vin buv glavoyu liberalnoyi partiyi politika jogo vseredini krayini vidznachalas velikoyu pomirkovanistyu j oberezhnistyu vin protidiyav usim demokratichnim vimogam radikaliv U 1858 roci z privodu zamahu Orsini na zhittya Napoleona III Palmerston zaproponuvav bill pro zmovi cej bill sprichiniv silne nevdovolennya oskilki u nomu pobachili j ne bez pidstav z odnogo boku stosovno do Napoleona z inshogo pragnennya pridushiti svobodu osobistosti v Angliyi Palmerston buv zmushenij postupitis svoyim miscem lordu Derbi ale nastupnogo zh roku povtorno sformuvav svij kabinet Do samoyi smerti Palmerston zberigav yunacku badorist ta energiyu u 1863 roci 79 richnij Palmerston vidomij damskij ugodnik buv spivvidpovidachem za odniyeyu spravoyu rozluchennya razom iz chudovim zdorov yam i pomer pislya duzhe netrivaloyi hvorobi Smert jogo sprijnyali yak nacionalne neshastya Palmerston stav chetvertoyu osoboyu yaka ne nalezhala do korolivskogo domu yakogo pohovali iz derzhavnimi pochestyami u Vestminsterskomu abatstvi pislya Isaaka Nyutona Goracio Nelsona j gercoga Vellingtona Shlyub ukladenij nim u 1839 roci iz vdovoyu grafineyu Kauper sestroyu prem yer ministra lorda Melburna zalishivsya bezditnim hocha za chutkami vin buv batkom odniyeyi z dochok svoyeyi majbutnoyi druzhini narodzhenih neyu she u poperednomu shlyubi U 1876 roci na jogo chest bulo vstanovleno statuyu u parlamentskomu skveri v Londoni PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118739069 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824LiteraturaV I Golovchenko Palmerston Genri Dzhon Templ Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Juste Lord P L 1872 Trollope Lord P L 1882 Sanders Life of lord P L 1888 Marquis of Lorne Lord P L 1892 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros