Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
По Ермітажу без екскурсовода (рос. По Эрмитажу без экскурсовода) — путівник Ермітажем та довідкове видання щодо більшості шедеврів мистецтва, поданих у відкритих експозиціях для відвідувачів. Довідкове видання створила Шапіро Ю.Г, котре у 1972 році витримало восьме видання накладом 50.000.
 Масове видання 1972 р. | |
| Автор | Шапіро Ю.Г. |
|---|---|
| Дизайн обкладинки | художник А. Ф. Каширських |
| Країна |  Росія |
| Мова | російська |
| Тема | історія музейних споруд та експонатів у відкритих експозиціях |
| Жанр | путівник і довідкове видання |
| Видавництво | «Аврора» |
| Видано | 1972 |
| Сторінок | 208 с. |
Передмова і мета видання
Пані автор проаналізувала досвід екскурсійної роботи в музеї і дійшла висновку, що окрім організованих екскурсій з живим керівником мають бути маршрути для відвідувачів — без екскурсовода. Так виникла ідея подібного видання. Згодом було відзначено декілька раціональних маршрутів огляду. Довідкове видання передбачало три різні варіанти відвідин великого музею (без екскурсовода), що було незвичним для радянських відвідувачів і туристів з інших міст. Передбачались —
- одноразове відвідування на дві години,
- дворазове відвідування на шість годин,
- триразове відвідування впродовж трьох днів.
Адже для більшості радянських відвідувачів Ермітажу часів СРСР в умовах дефіциту товарів широко вжитку і продуктів — важливими були не тільки відвідини музею, а і штурм магазинів та закупівельний ажіотаж одягу, взуття, побутової техніки, посуду, грамплатівок, книг тощо. Адже в Ленінграді рівень постачань був набагато більшим, ніж у переважній більшості провінційних міст і сіл.
Для обирання раціонального маршруту чи для оглядин запланованих експонатів (про які чули чи про які встигли прочитати) в путівнику подавали схеми і плани розташування залів.
Структура путівника
Довідкове видання розбите на відділки.
По перше це історичні назви окремих архітектурних споруд. На 1922 рік до музею належали лише декілька залів Зимового палацу. По друге лише 1946 року після ремонтів постраждалого в блокаду Зимового палацу і виведення з його складу інших установ, палац повністю перейшов до складу музею. Зміни були зазначені і в путівнику. Саме через це музейна назва «Ермітаж» була розповсюджена і на Зимовий палац.
- Зали відділу Античного світу.
Вони мають окремі експозиції : 1). Культура і мистецтво Стародавньої Греції
2). Культура і мистецтво Стародавнього Риму.
Незважаючи на схожі зовнішні риси — культури означених цивілізацій були різними і мали несхожі змісти, прагнення і наповнення.
- Зали відділу західноєвропейського мистецтва.
- Мистецтво Італії 14 — 18 ст.
- Мистецтво Іспанії 16 — 18 ст.
- Виставка західноєвропейської зброї 15 — 17 ст.
- Мистецтво Фландрії 17 ст.
- Мистецтво Голландії 17 ст.
- Мистецтво Франції 15 — 18 ст.
- Мистецтво Англії 17 — 19 ст.
В путівнику зазначені огляди мистецьких творів лише шести західноєвропейських країн на 1972 р. Але освіченому відвідувачеві було зрозуміло, що в Європі існують не шість держав (а більше), що Фландрія давно називається Бельгією, що мистецтво означених країн починалось не в чотирнадцятому і не в п'ятнадцятому столітті і ніяк не закінчувалось у вісімнадцятому.
В передмові розділу західноєвропейського мистецтва пані автор чесно зазначила, що творів мистецтва найбільш значущих і прогресивних майстрів раннього відродження Італії в Ермітажі нема і не було. Серед них відсутні твори Джотто (1276–1337), Донателло (1386–1466), Мазаччо (1401–1428). Тільки огляд творів інших, часто другорядних митців, дозволяв в якійсь мірі уявити головні шляхи і напрямки розвитку мистецтва тої ж Італії в 13-15 ст. Ще більше проблем із висвітленням окремих шкіл живопису подрібненої тоді на різні князівства Італії, де кількість мистецьких центрів дорівнювала двадцяти і переважала кількість мистецьких центрів Радянського Союзу навіть в 20 столітті.
Як і в кожному великому музеї в Ермітажі були сильні і слабкі колекції. До великих і досить повних належали колекції Голландії 17 ст. та Франції 15 — 18 ст. До найслабших ділянок належали колекції Іспанії та Англії, котрі роками не отримували нових експонатів. Так, мистецтво Іспанії та Англії було репрезентоване як випадковими, так і одиничними речами, тобто не давало достатньої панорами розвитку мистецтва цих країн.
Існувала і цензурна заборона на експонування в Ермітажі низки творів західноєвропейських буржуазних митців, декларованих як шкідливі ідеологічно, антирадянських і чужинських, непотрібних будівникам комунізму. До ідеологічно шкідливих були віднесені — кубізм, абстракціонізм, футуризм, сюрреалізм тощо. Побачити ці твори було неможливо і в Ермітажі, навіть якщо одиничні речі музей і мав у власних запасниках.
- Мистецтво Німеччини 15 — 17 ст.
Питання Німеччини було болючим в СРСР через спогади про нещодавню війну з гітлерівцями і через постійне педалювання перемоги в травні 1945 р., яке уряд подавав як власну перевагу. Питання Німеччини було болючим і через існування тоді двох німецьких держав, одне з яких було буржуазним і багатим, друге — народно-демократичним і бідним. Розкол нації був наслідком роз'єднувальної політики комуністичного уряду, що викликало чимало зайвих запитань і не мало переконливих відповідей.
Мистецька колекція земель Німеччини в Ермітажі була слабкою і не давала повної уяви про розвиток її культури навіть в означений період 15 — 17 ст., не кажучи вже про мистецтво 20 століття. Ермітаж ніколи не мав достатньої колекції німецьких художників раннього і розвиненого відродження. Конфузом закінчилося і вивчення численних картин, котрі безпідставно приписували Альбрехту Дюреру. Всі вони виявилися творами нідердандських художників кінця 15 та першої половини 16 ст., котрих століттями не вважали престижними і гідними шанування. Навіть ця неповна колекція картин була зменшена під час продажу картин з Ермітажу в добу Сталіна. Нерепрезентативною і малою була і колекція німецьких скульптур та декоративно-ужиткового мистецтва. Винятками були декілька картин Лукаса Кранаха старшого та колекція порцеляни мануфактури Мейсен, що не могло дати повної картини розвитку німецького мистецтва 15-18 ст.
Радянський Ермітаж не давав абсолютної ніякої уяви і про мистецтво 20 ст. в Німеччини, коли політичну владу в країні захопили фашисти та в роки після них. Тоді як розвиток мистецтва в Німеччині не припинявся.
- Відділ Сходу.
Колекції відділу Сходу формувались впродовж трьох століть, навіть до заснування Імператорського Ермітажу в 1764 році. Дещо повною виявилась колекція мистецтва Китаю. Слабшими були відділи арабомовних країн і Туреччини, з останньою із яких Росія мала історично ворожі і складні стосунки. Тому в путівнику рекомендовані відвідини лише експозицій зниклої Візантії (на невеликій кількості експонатів), Ірану та мистецтва народів Середньої Азії, переважно тих, що входили до складу тодішнього Радянського Союзу.
Уславлені експонати
Сильною стороною путівника були описи окремих експонатів Ермітажу, часто високого мистецького ґатунку, але придбані — ще в дорадянський період. Путівник спростовував цим пропагандистську тезу комуністичного уряду про те, що нова ера людства розпочалась з жовтневого перевороту 1917 року.
Згідно путівника кожний з раціональних маршрутів передбачав відвідини двох ефектних залів (Павільйонного та залу мистецтва 17 століття) і огляд двох ефектних експонатів.
Дивовижний годинник з декількома металевими тваринами створив англійський механік Джеймс Кокс. Він відтворив невеличкий звіринець, де головував механічний павич на дереві. Металевий птах був здатний повертати голову і повільно розпушувати розкішний хвіст. Павича доповнювали декілька птахів (сова, півень) та кумедна вивірка, що тримала біля рота горішок. Сам годинник приховали, його розмістили в гриб, що стояв під стовбуром металевого дуба. Це було покажчиком підкореного, неголовного значення годинника в дивовижній механічній іграшці, котра призначалася лише для окраси палацу якогось вельможі. Вона і стала окрасою палацу князя Григорія Потьомкіна. Згодом годинник був подарований Катерині ІІ.
Годинник потрапив в збірки Ермітажу 1797 року, отже, він мимоволі став одним із перших експонатів майбутнього музею.
 |  |  | [[]] |
| «Листя металевого дуба» | «Годинник Павич» Годинникар Джеймс Кокс | «Вивірка з горішком» | «» |
Серед запропонованих для огляду експонатів — Загибель Адоніса італійського скульптора .
— працював у Римі і був послідовником ефектної, але холоднувато-аристократичної манери в скульптурі, що йшла від зразків пізньої скульптури Лоренцо Берніні. Надзвичайно віртуозно оброблена поверхня мармуру (волосся зачіски Адоніса, пасми шерсті кабана), намагання реалістично передати рослини галявини. Умовність прийомів скульптури відкинута заради надмірної натуралістичності зображення. Твір має присмак аристократичної римської культури 17 століття, що ґрунтувалась на глибокому знанні латини, давньогрецьких міфів, літератури Стародавнього Риму. Сюжет без додаткових пояснень залишався незрозумілим тим, хто не знався на міфах, літературі Стародавнього Риму та її видатних зразках. Скульптура настільки ретельно опрацьована, що наближена до рівня коштовного ювелірного виробу великого розміру.
Картина була придбана для Імператорського Ермітажу 1772 року разом з іншими картинами Антуана Кроза, барона де Тьєра в Парижі. Колекція вважалась однією з найкращих в столиці Франції. В перемовах по придбанню картини для російської імператриці Катерини ІІ брали участь російський дипломат Д. Голіцин та французький письменник Дені Дідро.
Автором картини тоді помилково вважали Рафаеля Санті. Під ім'ям Рафаель Санті картину декілька разів гравіювали в Західній Європі.
Солоський гребінь 12,3 сантиметрів заввишки, його вага — 294,1 грами. Має три яруси (знизу уверх):
- сам гребінь з чотиригранних зубців, яких дев'ятнадцять
- фриз з зображеннями левів, яких п'ять
- скульптурна група з батальною сценою.
Два нижні яруси — своєрідний постамент для кінних і піших скіфських вояків. Крайній праворуч щойно втратив коня, що лежить долу. Але відчайдух продовжує двобій з вельможним вершником в царських обладунках. Вершнику на допомогу поспішає простий вояк з коротким мечем і щитом. Увагу дослідників привернули два вояки в грецьких шоломах. Хоча їх одяг скіфський, але належать вони до скіфської аристократії. Особливо це видно по вбранню вершника, захищеного пластинчатим обладунком скіфських вельмож. Найпростіше вбрання у вояка ліворуч. Сцена добре передає драматизм запеклого двобою, що через мить закінчиться смертю одного з вояків.
Композиція зберігає трикутну побудову. Фігури бічних вояків симетричні, але деталі одягу роблять їх індивідуальними. Симетрію порушує і фігура убитого коня, додаючи композиції сміливості несподіваним ракурсом і реалізму точно відтвореної деталі реальних боїв.
Гребінь створено чеканом, частка деталей виготовлена окремо і припаяна пізніше. Тонкі деталі пророблені карбуванням (волосся і бороди вояків, гриви коней, візерунки на одязі скіфів). Фігура вершника має близькість до фігур вершників, відомих дослідникам за скульптурним фризом храму Парфенон у Афінах. Подібний витвір золотарства — своєрідний високий щабель грецького ремесла на замову скіфської аристократії. Пошук аналогів гребня привів до бронзових виробів гіршої якості попередніх епох, відомих з доби бронзи та раннього заліза.
Цензуроване видання
Як і вся кількість радянських видань, довідник «По Ермітажу без екскурсовода» був значно цензурований і в ньому жодним образом не були висвітлені проблеми музеїв в СРСР. Не могли були висвітлені і проблеми масових продажів експонатів державних музеїв і державних бібліотек і архівів.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po Ermitazhu bez ekskursovoda ros Po Ermitazhu bez ekskursovoda putivnik Ermitazhem ta dovidkove vidannya shodo bilshosti shedevriv mistectva podanih u vidkritih ekspoziciyah dlya vidviduvachiv Dovidkove vidannya stvorila Shapiro Yu G kotre u 1972 roci vitrimalo vosme vidannya nakladom 50 000 Po Ermitazhu bez ekskursovoda Masove vidannya 1972 r AvtorShapiro Yu G Dizajn obkladinkihudozhnik A F KashirskihKrayina RosiyaMovarosijskaTemaistoriya muzejnih sporud ta eksponativ u vidkritih ekspoziciyahZhanrputivnik i dovidkove vidannyaVidavnictvo Avrora Vidano1972Storinok208 s Peredmova i meta vidannyaPani avtor proanalizuvala dosvid ekskursijnoyi roboti v muzeyi i dijshla visnovku sho okrim organizovanih ekskursij z zhivim kerivnikom mayut buti marshruti dlya vidviduvachiv bez ekskursovoda Tak vinikla ideya podibnogo vidannya Zgodom bulo vidznacheno dekilka racionalnih marshrutiv oglyadu Dovidkove vidannya peredbachalo tri rizni varianti vidvidin velikogo muzeyu bez ekskursovoda sho bulo nezvichnim dlya radyanskih vidviduvachiv i turistiv z inshih mist Peredbachalis odnorazove vidviduvannya na dvi godini dvorazove vidviduvannya na shist godin trirazove vidviduvannya vprodovzh troh dniv Adzhe dlya bilshosti radyanskih vidviduvachiv Ermitazhu chasiv SRSR v umovah deficitu tovariv shiroko vzhitku i produktiv vazhlivimi buli ne tilki vidvidini muzeyu a i shturm magaziniv ta zakupivelnij azhiotazh odyagu vzuttya pobutovoyi tehniki posudu gramplativok knig tosho Adzhe v Leningradi riven postachan buv nabagato bilshim nizh u perevazhnij bilshosti provincijnih mist i sil Dlya obirannya racionalnogo marshrutu chi dlya oglyadin zaplanovanih eksponativ pro yaki chuli chi pro yaki vstigli prochitati v putivniku podavali shemi i plani roztashuvannya zaliv Struktura putivnikaDovidkove vidannya rozbite na viddilki Zimovij palac i Ermitazh Po pershe ce istorichni nazvi okremih arhitekturnih sporud Na 1922 rik do muzeyu nalezhali lishe dekilka zaliv Zimovogo palacu Po druge lishe 1946 roku pislya remontiv postrazhdalogo v blokadu Zimovogo palacu i vivedennya z jogo skladu inshih ustanov palac povnistyu perejshov do skladu muzeyu Zmini buli zaznacheni i v putivniku Same cherez ce muzejna nazva Ermitazh bula rozpovsyudzhena i na Zimovij palac Zali viddilu Antichnogo svitu Voni mayut okremi ekspoziciyi 1 Kultura i mistectvo Starodavnoyi Greciyi 2 Kultura i mistectvo Starodavnogo Rimu Nezvazhayuchi na shozhi zovnishni risi kulturi oznachenih civilizacij buli riznimi i mali neshozhi zmisti pragnennya i napovnennya Zali viddilu zahidnoyevropejskogo mistectva Mistectvo Italiyi 14 18 st Mistectvo Ispaniyi 16 18 st Vistavka zahidnoyevropejskoyi zbroyi 15 17 st Mistectvo Flandriyi 17 st Mistectvo Gollandiyi 17 st Mistectvo Franciyi 15 18 st Mistectvo Angliyi 17 19 st dd V putivniku zaznacheni oglyadi misteckih tvoriv lishe shesti zahidnoyevropejskih krayin na 1972 r Ale osvichenomu vidviduvachevi bulo zrozumilo sho v Yevropi isnuyut ne shist derzhav a bilshe sho Flandriya davno nazivayetsya Belgiyeyu sho mistectvo oznachenih krayin pochinalos ne v chotirnadcyatomu i ne v p yatnadcyatomu stolitti i niyak ne zakinchuvalos u visimnadcyatomu V peredmovi rozdilu zahidnoyevropejskogo mistectva pani avtor chesno zaznachila sho tvoriv mistectva najbilsh znachushih i progresivnih majstriv rannogo vidrodzhennya Italiyi v Ermitazhi nema i ne bulo Sered nih vidsutni tvori Dzhotto 1276 1337 Donatello 1386 1466 Mazachcho 1401 1428 Tilki oglyad tvoriv inshih chasto drugoryadnih mitciv dozvolyav v yakijs miri uyaviti golovni shlyahi i napryamki rozvitku mistectva toyi zh Italiyi v 13 15 st She bilshe problem iz visvitlennyam okremih shkil zhivopisu podribnenoyi todi na rizni knyazivstva Italiyi de kilkist misteckih centriv dorivnyuvala dvadcyati i perevazhala kilkist misteckih centriv Radyanskogo Soyuzu navit v 20 stolitti Yak i v kozhnomu velikomu muzeyi v Ermitazhi buli silni i slabki kolekciyi Do velikih i dosit povnih nalezhali kolekciyi Gollandiyi 17 st ta Franciyi 15 18 st Do najslabshih dilyanok nalezhali kolekciyi Ispaniyi ta Angliyi kotri rokami ne otrimuvali novih eksponativ Tak mistectvo Ispaniyi ta Angliyi bulo reprezentovane yak vipadkovimi tak i odinichnimi rechami tobto ne davalo dostatnoyi panorami rozvitku mistectva cih krayin Isnuvala i cenzurna zaborona na eksponuvannya v Ermitazhi nizki tvoriv zahidnoyevropejskih burzhuaznih mitciv deklarovanih yak shkidlivi ideologichno antiradyanskih i chuzhinskih nepotribnih budivnikam komunizmu Do ideologichno shkidlivih buli vidneseni kubizm abstrakcionizm futurizm syurrealizm tosho Pobachiti ci tvori bulo nemozhlivo i v Ermitazhi navit yaksho odinichni rechi muzej i mav u vlasnih zapasnikah Mistectvo Nimechchini 15 17 st Pitannya Nimechchini bulo bolyuchim v SRSR cherez spogadi pro neshodavnyu vijnu z gitlerivcyami i cherez postijne pedalyuvannya peremogi v travni 1945 r yake uryad podavav yak vlasnu perevagu Pitannya Nimechchini bulo bolyuchim i cherez isnuvannya todi dvoh nimeckih derzhav odne z yakih bulo burzhuaznim i bagatim druge narodno demokratichnim i bidnim Rozkol naciyi buv naslidkom roz yednuvalnoyi politiki komunistichnogo uryadu sho viklikalo chimalo zajvih zapitan i ne malo perekonlivih vidpovidej Mistecka kolekciya zemel Nimechchini v Ermitazhi bula slabkoyu i ne davala povnoyi uyavi pro rozvitok yiyi kulturi navit v oznachenij period 15 17 st ne kazhuchi vzhe pro mistectvo 20 stolittya Ermitazh nikoli ne mav dostatnoyi kolekciyi nimeckih hudozhnikiv rannogo i rozvinenogo vidrodzhennya Konfuzom zakinchilosya i vivchennya chislennih kartin kotri bezpidstavno pripisuvali Albrehtu Dyureru Vsi voni viyavilisya tvorami niderdandskih hudozhnikiv kincya 15 ta pershoyi polovini 16 st kotrih stolittyami ne vvazhali prestizhnimi i gidnimi shanuvannya Navit cya nepovna kolekciya kartin bula zmenshena pid chas prodazhu kartin z Ermitazhu v dobu Stalina Nereprezentativnoyu i maloyu bula i kolekciya nimeckih skulptur ta dekorativno uzhitkovogo mistectva Vinyatkami buli dekilka kartin Lukasa Kranaha starshogo ta kolekciya porcelyani manufakturi Mejsen sho ne moglo dati povnoyi kartini rozvitku nimeckogo mistectva 15 18 st Radyanskij Ermitazh ne davav absolyutnoyi niyakoyi uyavi i pro mistectvo 20 st v Nimechchini koli politichnu vladu v krayini zahopili fashisti ta v roki pislya nih Todi yak rozvitok mistectva v Nimechchini ne pripinyavsya Viddil Shodu Kolekciyi viddilu Shodu formuvalis vprodovzh troh stolit navit do zasnuvannya Imperatorskogo Ermitazhu v 1764 roci Desho povnoyu viyavilas kolekciya mistectva Kitayu Slabshimi buli viddili arabomovnih krayin i Turechchini z ostannoyu iz yakih Rosiya mala istorichno vorozhi i skladni stosunki Tomu v putivniku rekomendovani vidvidini lishe ekspozicij znikloyi Vizantiyi na nevelikij kilkosti eksponativ Iranu ta mistectva narodiv Serednoyi Aziyi perevazhno tih sho vhodili do skladu todishnogo Radyanskogo Soyuzu Uslavleni eksponatiSilnoyu storonoyu putivnika buli opisi okremih eksponativ Ermitazhu chasto visokogo misteckogo gatunku ale pridbani she v doradyanskij period Putivnik sprostovuvav cim propagandistsku tezu komunistichnogo uryadu pro te sho nova era lyudstva rozpochalas z zhovtnevogo perevorotu 1917 roku Zgidno putivnika kozhnij z racionalnih marshrutiv peredbachav vidvidini dvoh efektnih zaliv Paviljonnogo ta zalu mistectva 17 stolittya i oglyad dvoh efektnih eksponativ Godinnik Pavich Ermitazh Divovizhnij godinnik z dekilkoma metalevimi tvarinami stvoriv anglijskij mehanik Dzhejms Koks Vin vidtvoriv nevelichkij zvirinec de golovuvav mehanichnij pavich na derevi Metalevij ptah buv zdatnij povertati golovu i povilno rozpushuvati rozkishnij hvist Pavicha dopovnyuvali dekilka ptahiv sova piven ta kumedna vivirka sho trimala bilya rota gorishok Sam godinnik prihovali jogo rozmistili v grib sho stoyav pid stovburom metalevogo duba Ce bulo pokazhchikom pidkorenogo negolovnogo znachennya godinnika v divovizhnij mehanichnij igrashci kotra priznachalasya lishe dlya okrasi palacu yakogos velmozhi Vona i stala okrasoyu palacu knyazya Grigoriya Potomkina Zgodom godinnik buv podarovanij Katerini II Godinnik potrapiv v zbirki Ermitazhu 1797 roku otzhe vin mimovoli stav odnim iz pershih eksponativ majbutnogo muzeyu Listya metalevogo duba Godinnik Pavich Godinnikar Dzhejms Koks Vivirka z gorishkom Zagibel Adonisa Zagibel Adonisa Sered zaproponovanih dlya oglyadu eksponativ Zagibel Adonisa italijskogo skulptora pracyuvav u Rimi i buv poslidovnikom efektnoyi ale holodnuvato aristokratichnoyi maneri v skulpturi sho jshla vid zrazkiv piznoyi skulpturi Lorenco Bernini Nadzvichajno virtuozno obroblena poverhnya marmuru volossya zachiski Adonisa pasmi shersti kabana namagannya realistichno peredati roslini galyavini Umovnist prijomiv skulpturi vidkinuta zaradi nadmirnoyi naturalistichnosti zobrazhennya Tvir maye prismak aristokratichnoyi rimskoyi kulturi 17 stolittya sho gruntuvalas na glibokomu znanni latini davnogreckih mifiv literaturi Starodavnogo Rimu Syuzhet bez dodatkovih poyasnen zalishavsya nezrozumilim tim hto ne znavsya na mifah literaturi Starodavnogo Rimu ta yiyi vidatnih zrazkah Skulptura nastilki retelno opracovana sho nablizhena do rivnya koshtovnogo yuvelirnogo virobu velikogo rozmiru Yudita Dzhordzhone Kartina bula pridbana dlya Imperatorskogo Ermitazhu 1772 roku razom z inshimi kartinami Antuana Kroza barona de Tyera v Parizhi Kolekciya vvazhalas odniyeyu z najkrashih v stolici Franciyi V peremovah po pridbannyu kartini dlya rosijskoyi imperatrici Katerini II brali uchast rosijskij diplomat D Golicin ta francuzkij pismennik Deni Didro Avtorom kartini todi pomilkovo vvazhali Rafaelya Santi Pid im yam Rafael Santi kartinu dekilka raziv graviyuvali v Zahidnij Yevropi Grebin z kurganu SolohaZolotij grebin z kurganu Soloha U cej chas perebuvaye v Ermitazhi Soloskij grebin 12 3 santimetriv zavvishki jogo vaga 294 1 grami Maye tri yarusi znizu uverh sam grebin z chotirigrannih zubciv yakih dev yatnadcyat friz z zobrazhennyami leviv yakih p yat skulpturna grupa z batalnoyu scenoyu Dva nizhni yarusi svoyeridnij postament dlya kinnih i pishih skifskih voyakiv Krajnij pravoruch shojno vtrativ konya sho lezhit dolu Ale vidchajduh prodovzhuye dvobij z velmozhnim vershnikom v carskih obladunkah Vershniku na dopomogu pospishaye prostij voyak z korotkim mechem i shitom Uvagu doslidnikiv privernuli dva voyaki v greckih sholomah Hocha yih odyag skifskij ale nalezhat voni do skifskoyi aristokratiyi Osoblivo ce vidno po vbrannyu vershnika zahishenogo plastinchatim obladunkom skifskih velmozh Najprostishe vbrannya u voyaka livoruch Scena dobre peredaye dramatizm zapeklogo dvoboyu sho cherez mit zakinchitsya smertyu odnogo z voyakiv Kompoziciya zberigaye trikutnu pobudovu Figuri bichnih voyakiv simetrichni ale detali odyagu roblyat yih individualnimi Simetriyu porushuye i figura ubitogo konya dodayuchi kompoziciyi smilivosti nespodivanim rakursom i realizmu tochno vidtvorenoyi detali realnih boyiv Grebin stvoreno chekanom chastka detalej vigotovlena okremo i pripayana piznishe Tonki detali prorobleni karbuvannyam volossya i borodi voyakiv grivi konej vizerunki na odyazi skifiv Figura vershnika maye blizkist do figur vershnikiv vidomih doslidnikam za skulpturnim frizom hramu Parfenon u Afinah Podibnij vitvir zolotarstva svoyeridnij visokij shabel greckogo remesla na zamovu skifskoyi aristokratiyi Poshuk analogiv grebnya priviv do bronzovih virobiv girshoyi yakosti poperednih epoh vidomih z dobi bronzi ta rannogo zaliza Cenzurovane vidannyaYak i vsya kilkist radyanskih vidan dovidnik Po Ermitazhu bez ekskursovoda buv znachno cenzurovanij i v nomu zhodnim obrazom ne buli visvitleni problemi muzeyiv v SRSR Ne mogli buli visvitleni i problemi masovih prodazhiv eksponativ derzhavnih muzeyiv i derzhavnih bibliotek i arhiviv Div takozhErmitazhnij teatr Ispanskij zhivopis Ermitazh Muzejnij turizm Spisok naukovciv sho pracyuvali v Ermitazhi Prodazh kartin z kolekciyi ErmitazhuPosilannyaPortal Knigi Portal Literatura