Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Пилькевич (6 травня (18 травня) 1877, Фастів — †15 жовтня 1922, Щипйорно) — український військовий діяч, член УЦР, генерал-хорунжий Армії УНР. Походив зі старовинного польського шляхетського роду герба Труби.
| Олександр Меркурійович Пилькевич | |
|---|---|
 Полковник Генерал-хорунжий (5.10.1920) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 18 травня 1877 Київська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 15 жовтня 1922 (45 років) Польща, Щипйорно |
| Військова служба | |
| Приналежність |  УНР |
| Рід військ | кордонна охорона |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
| Командування | |
| командир Окремого корпусу кордонної охорони УНР. | |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
Життєпис
Родина
Олександр Меркурійович Пількевич народився у Фастові 6 травня 1877 року (за ст. стилем) та був охрещений 8 травня того ж року, про що був зроблений запис в метричній книзі Воскресенської церкви, священиком Стефаном Гаєвським. Батьки: жандармський унтер-офіцер Меркурій Осипов Пількевич та його дружина Анастасія Лаврентіївна, обоє православні. Хрещені батьки: міста Літина міщанин Петро Вікентійович Голенбровський та пруська піддана Анна Олексіївна Вельтман.
Освіта
Склав іспити на атестат зрілості при Петровському Полтавському кадетському корпусі. Закінчив Миколаївське інженерне училище, Миколаївську інженерну академію.
Служба в царській армії
Закінчив Київське піхотне юнкерське училище (1900), служив у 122-му піхотному Тамбовському полку (Харків). 16 травня 1901 р. був приділений до 3-го саперного батальйону для вивчення саперної справи 12 червня 1901 р. повернувся до полку. 23 червня — 6 липня 1902 р перебував у 3-й саперній бригаді для вивчення телеграфної справи. 25 лютого 1903 р. тримав іспит при Миколаївському інженерному училищі для переведення в інженерні війська. 1 травня 1903 р. був приділений до 1-го понтонного батальйону (м. Креслав Вітебської губернії). 20 січня 1904 р. був переведений до цього батальйону. 1 грудня 1905 р. був приділений до 7-го саперного батальйону (Київ). 20 жовтня 1906 р. — переведений до 10-го саперного батальйону (м. Остроленка Ломжинської губернії). 27 вересня 1910 р. — 10 жовтня 1911 р. — навчався в Офіцерській повітроплавній школі, після закінчення був призначений до 8-ї повітроплавної роти (Севастополь). З 11 травня 1912 р. — капітан. Під час Першої світової війни командував 1-м повітроплавним дивізіоном. Останнє звання у російській армії — полковник.
В українському війську
На початку 1917 року — командир 2-го авіаційного дивізіону. Учасник українського національного відродження 1917 року, член Української Центральної Ради, начальник агітаційно-освітнього відділу Українського Генерального Військового Комітету, представник УГВК при російському Головному штабі. Старшина для особливих доручень при генеральному секретаріаті військових справ УНР. За Гетьманату 1918 року — отаман для особливих доручень міністерства військових справ. Навесні 1919 року — начальник національно-політичної інспекції Армії УНР. У червні 1919 року деякий час командував Чесько-Українським полком. З червня 1919 року — командир Окремого корпусу кордонної охорони УНР.
Наприкінці 1920 року інтернований разом з українською армією у польських таборах, де й помер.
Нагороди
Вшанування пам'яті
29 січня 2016 року вулиця та провулок Островського у Фастові були перейменовані на вулицю та провулок Генерала Пилькевича.
Указом Президента України № 233/2018 з нагоди Дня незалежності України Чернівецькому прикордонному загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України присвоєно ім'я генерал-хорунжого Пилькевича Олександра Меркурійовича.
На виконання Указу 13 вересня 2018 року Голова Державної прикордонної служби України генерал — полковник Цигикал П. О., перебуваючи в Чернівцях, в урочистій обстановці в присутності народних депутатів та керівництва області вручив стрічку до Бойового прапора начальнику Чернівецького прикордонного загону полковнику О. О. Вовку.
Генерал-хорунжому О.Пилькевичу була присвячена монографія про табір інтернованих Військ УНР у Ланцуті (Sribniak I. Encyklopedia jeniectwa: ukraiński Łańcut. —Warszawa-Paryż: Międzynarodowe konsorcium naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2018. — 115 s. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/24320 )
2024 року у місті Дружківка вулицю Декабристів перейменували на вулицю Генерала Пилькевича.
Примітки
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 12 березня 2021.
- Наказ Війську УНР про відзначення членів Українського військового комітету Орденом “Визволення” 1-го ступеню. [20 листопада 1920 р.]
Джерела та література
- А. О. Буравченков. Пилькевич Олександр Меркурійович [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 205. — .
- Указ Президента України № 233/2018 [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Срібняк І., Палієнко М. Генерал-хорунжий Олександр Пилькевич («табірний» період життя та діяльності в Польщі, 1921—1922 рр.) // Європейські історичні студії. — К., 2021. — № 18. — С. 161—177. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/36739
Посилання
- Пилькевич Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1366. — 1000 екз.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- Список видатних діячів УНР 57.Пилькевич Олександр Меркурійович [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Михайло Омелянович-Павленко. Спогади командарма (1917—1920). Київ. — Темпора. 2007. — 541 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pilkevich Oleksandr Pilkevich 6 travnya 18 travnya 1877 18770518 Fastiv 15 zhovtnya 1922 Shipjorno ukrayinskij vijskovij diyach chlen UCR general horunzhij Armiyi UNR Pohodiv zi starovinnogo polskogo shlyahetskogo rodu gerba Trubi Oleksandr Merkurijovich Pilkevich Polkovnik General horunzhij 5 10 1920 Zagalna informaciyaNarodzhennya18 travnya 1877 1877 05 18 Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert15 zhovtnya 1922 1922 10 15 45 rokiv Polsha ShipjornoVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskkordonna ohoronaVijni bitviPersha svitova vijna Radyansko ukrayinska vijnaKomanduvannyakomandir Okremogo korpusu kordonnoyi ohoroni UNR Nagorodi ta vidznakiHrest Simona PetlyuriZhittyepisRodina Oleksandr Merkurijovich Pilkevich narodivsya u Fastovi 6 travnya 1877 roku za st stilem ta buv ohreshenij 8 travnya togo zh roku pro sho buv zroblenij zapis v metrichnij knizi Voskresenskoyi cerkvi svyashenikom Stefanom Gayevskim Batki zhandarmskij unter oficer Merkurij Osipov Pilkevich ta jogo druzhina Anastasiya Lavrentiyivna oboye pravoslavni Hresheni batki mista Litina mishanin Petro Vikentijovich Golenbrovskij ta pruska piddana Anna Oleksiyivna Veltman Osvita Sklav ispiti na atestat zrilosti pri Petrovskomu Poltavskomu kadetskomu korpusi Zakinchiv Mikolayivske inzhenerne uchilishe Mikolayivsku inzhenernu akademiyu Sluzhba v carskij armiyi Zakinchiv Kiyivske pihotne yunkerske uchilishe 1900 sluzhiv u 122 mu pihotnomu Tambovskomu polku Harkiv 16 travnya 1901 r buv pridilenij do 3 go sapernogo bataljonu dlya vivchennya sapernoyi spravi 12 chervnya 1901 r povernuvsya do polku 23 chervnya 6 lipnya 1902 r perebuvav u 3 j sapernij brigadi dlya vivchennya telegrafnoyi spravi 25 lyutogo 1903 r trimav ispit pri Mikolayivskomu inzhenernomu uchilishi dlya perevedennya v inzhenerni vijska 1 travnya 1903 r buv pridilenij do 1 go pontonnogo bataljonu m Kreslav Vitebskoyi guberniyi 20 sichnya 1904 r buv perevedenij do cogo bataljonu 1 grudnya 1905 r buv pridilenij do 7 go sapernogo bataljonu Kiyiv 20 zhovtnya 1906 r perevedenij do 10 go sapernogo bataljonu m Ostrolenka Lomzhinskoyi guberniyi 27 veresnya 1910 r 10 zhovtnya 1911 r navchavsya v Oficerskij povitroplavnij shkoli pislya zakinchennya buv priznachenij do 8 yi povitroplavnoyi roti Sevastopol Z 11 travnya 1912 r kapitan Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni komanduvav 1 m povitroplavnim divizionom Ostannye zvannya u rosijskij armiyi polkovnik V ukrayinskomu vijsku Na pochatku 1917 roku komandir 2 go aviacijnogo divizionu Uchasnik ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya 1917 roku chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi nachalnik agitacijno osvitnogo viddilu Ukrayinskogo Generalnogo Vijskovogo Komitetu predstavnik UGVK pri rosijskomu Golovnomu shtabi Starshina dlya osoblivih doruchen pri generalnomu sekretariati vijskovih sprav UNR Za Getmanatu 1918 roku otaman dlya osoblivih doruchen ministerstva vijskovih sprav Navesni 1919 roku nachalnik nacionalno politichnoyi inspekciyi Armiyi UNR U chervni 1919 roku deyakij chas komanduvav Chesko Ukrayinskim polkom Z chervnya 1919 roku komandir Okremogo korpusu kordonnoyi ohoroni UNR Naprikinci 1920 roku internovanij razom z ukrayinskoyu armiyeyu u polskih taborah de j pomer NagorodiOrden Vizvolennya Hrest Simona PetlyuriVshanuvannya pam yati29 sichnya 2016 roku vulicya ta provulok Ostrovskogo u Fastovi buli perejmenovani na vulicyu ta provulok Generala Pilkevicha Ukazom Prezidenta Ukrayini 233 2018 z nagodi Dnya nezalezhnosti Ukrayini Cherniveckomu prikordonnomu zagonu Zahidnogo regionalnogo upravlinnya Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini prisvoyeno im ya general horunzhogo Pilkevicha Oleksandra Merkurijovicha Na vikonannya Ukazu 13 veresnya 2018 roku Golova Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini general polkovnik Cigikal P O perebuvayuchi v Chernivcyah v urochistij obstanovci v prisutnosti narodnih deputativ ta kerivnictva oblasti vruchiv strichku do Bojovogo prapora nachalniku Cherniveckogo prikordonnogo zagonu polkovniku O O Vovku General horunzhomu O Pilkevichu bula prisvyachena monografiya pro tabir internovanih Vijsk UNR u Lancuti Sribniak I Encyklopedia jeniectwa ukrainski Lancut Warszawa Paryz Miedzynarodowe konsorcium naukowo edukacyjne im Luciena Febvra 2018 115 s http elibrary kubg edu ua id eprint 24320 2024 roku u misti Druzhkivka vulicyu Dekabristiv perejmenuvali na vulicyu Generala Pilkevicha Primitki Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 12 bereznya 2021 Nakaz Vijsku UNR pro vidznachennya chleniv Ukrayinskogo vijskovogo komitetu Ordenom Vizvolennya 1 go stupenyu 20 listopada 1920 r Dzherela ta literaturaA O Buravchenkov Pilkevich Oleksandr Merkurijovich 4 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 205 ISBN 978 966 00 1142 7 Ukaz Prezidenta Ukrayini 233 2018 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Sribnyak I Paliyenko M General horunzhij Oleksandr Pilkevich tabirnij period zhittya ta diyalnosti v Polshi 1921 1922 rr Yevropejski istorichni studiyi K 2021 18 S 161 177 https elibrary kubg edu ua id eprint 36739PosilannyaPilkevich Oleksander Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1366 1000 ekz Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Spisok vidatnih diyachiv UNR 57 Pilkevich Oleksandr Merkurijovich 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Mihajlo Omelyanovich Pavlenko Spogadi komandarma 1917 1920 Kiyiv Tempora 2007 541 s