Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (травень 2023) |
Ве́рхній Стру́тинь — село в Рожнятівській селищній громаді Івано-Франківської області, розташоване в північно-західній частині громади у західній частині області.
| село Верхній Струтинь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||
| Район | Калуський район | ||||
| Громада | Рожнятівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA26060230030096067 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1378 | ||||
| Населення | 1907 | ||||
| Площа | 20,648 км² | ||||
| Густота населення | 92,36 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 77621 | ||||
| Телефонний код | +380 03474 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°55′28″ пн. ш. 24°04′25″ сх. д. / 48.92444° пн. ш. 24.07361° сх. д.Координати: 48°55′28″ пн. ш. 24°04′25″ сх. д. / 48.92444° пн. ш. 24.07361° сх. д. | ||||
| Водойми | Чечва, Стирч, Синєва | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | вул. Шкільна, 1, смт. Рожнятів, 77600 | ||||
| Карта | |||||
  Верхній Струтинь | |||||
 Верхній Струтинь | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географічні дані
Село Верхній Струтинь лежить на обох берегах річки Чечви — найбільшої лівої притоки найчистішої річки Європи Лімниці .
Верхній Струтинь розташоване за 7 км від селища Рожнятів, за 10 км від станції міста Долина та за 65 км від обласного центру — міста Івано-Франківськ.
Має статус гірського села.
Наявні поклади торфу і кухонної солі.
Історія села
Село Верхній Струтинь — одне з найдавніших поселень Прикарпаття. Його виникнення, як і сусідньої Долини, пов'язують з розробкою родовищ кухонної солі. У часи Галицько-Волинської держави укріплення на горі Сокіл було складовою частиною оборонної системи короля Данила. Ще й досі збережені залишки цих оборонних споруд: вали, рови, перегати.
У 1340 році був отруєний останній галицький князь Юрій ІІ (з походження князь мазовецький Болеслав Тройденович). Через деякий час після цього Галичина потрапила під владу чужих володарів. У другій половині XIV ст. землі Верхнього Струтина та всього Прикарпаття були загарбані поляками. З їх приходом все значно змінилось. Бажаючи обперти свою владу в регіоні на певному елементі для того, щоб полегшити державний тягар по обороні прилучених земель, польський король Казимир ІІІ і його наступники підтверджували чи надавали земельні володіння руським боярам і особам інших національностей. До дуже ранніх належать надання лицарським родам гербу Сас. Перші з них отримують від короля Казимира ІІІ в 1359 році привілей на Риботичі в Перемишльській землі, а вже у 1378 році силезьким князем Владиславом Опольським, де-факто намісником польської корони в Руському королівстві, був наданий привілей на землі Струтина. Цей документ підтверджував земельні володіння з відповідним наданням шляхетства. По суті даний привілей є першою письмовою згадкою про село. Привілей Струтинським вказує на те, що в XIII—XV ст. село було значним серед наявних тоді поселень. Для порівняння на теренах теперішнього Рожнятівського району відповідні привілеї, крім Струтина, отримали ще у Креховичах (1386 р.), Сваричеві (1387 р.), Брошневі (1414 р.) та Рожнятові.
Рід Струтинських складався з багатьох родин. До них відносять такі прізвища: Берлич, Боркович, Дашкович, Ілітич, Калинович, Ковалевич, Павлович, Проташевич, Завадцік.
У податковому реєстрі 1515 року в селі Верхній Струтинь (Strutyn Superior) документується 1 лан (близько 25 га) оброблюваної землі.
З XV ст. Долина стає центром староства. Землі Струтина стали його складовою. Підтвердження цього знаходимо у рукописі Оссолінських, де є згадка, що за часів Речі Посполитої Струтин належав до коронних (державних) дібр (земель) Долинського староства Жидачівського повіту. Протягом XVI—XVII ст. на Долину неодноразово нападали татарські орди. Найбільш спустошливими були походи 1520, 1524, 1584 р.р. і особливо 1594 року. Не обминали татари і навколишні села.
Помітний слід в історія Струтина залишив рід Мазаракі грецького походження. Перший відомий нам представник цього роду був Петро Мазаракі. Відомо, що він жив у XV ст. в Османській імперії і мав титул князя. Мазаракі, як зрештою всі греки, були православними християнами і з приходом турків-османів у 1453 році їхнє становище погіршилось. Ті, хто не хотіли змиритися з наступом мусульманства шукав кращої долі на чужій землі.
Так Мазаракі опинилися у Львові, де були купцями. Тут вони сильно розбагатіли — на львівському ринку їм належав великий кам'яний будинок, побудований зі «статуями та іншими прикрасами» який називали «Королівським будинком». Його збудував правнук Петра Мазаракі — Христофор (пом. 1641 р.), який був одним з найбагатших купців Львова. У Христофора був син Іван Мазаракі. Про нього маємо вже більше відомостей. Як і його предки, Іван Мазаракі був ревним поборником православ'я. Свідченням цьому є те, що він в 1666 році записався в члени Львівського православного братства, а згодом став його головуючим.
За часів Богдана Хмельницького Іван Мазаракі переїхав на службу до козацького гетьмана. Тут він посів значне положення, бо виконував важливі доручення (Іван Мазаракі був послом Михайла Вишневецького до татарського хана). За добру службу, на сеймі 7 лютого 1658 року, завдяки представленню гетьмана Івана Виговського (який за Гадяцьким договором залишав за собою представляти до нобілітації найбільш заслужених козаків), Іван Мазаракі, разом зі Сомком, Золотаренком, Лесницьким і деякими іншими знатними старшинами отримали нобілітацію, тобто стали шляхтичами. Сам король Ян Казимир Ваза вручав йому індегинат. Після цього він надалі продовжує свою службу.
З невідомої причини Іван Мазаракі був двічі одружений. Невідомо про його першу дружину — Теодора Алевізі. Можливо вона померла і Іван одружився вдруге. Його жінкою стала Анна Берлич Струтинська. З цього часу Іван Мазаракі став володіти деякими землями Струтина. Він став основоположником львівсько-струтинської лінії роду Мазаракі, бо від першого шлюбу в нього не було дітей, зате від другого аж шестеро.
За часів Івана Мазаракі в Струтині розпочалось будівництво церкви. Цілком ймовірно, що це було зроблено за його сприяння, адже для цього були потрібні значні кошти, які міг мати лише багатий шляхтич. Як і в які терміни проводилось її будівництво, нам не відомо. Зате відомо, що 26 квітня 1678 року сюди був направлений священик на ім'я Теодор. До цієї дати церква вже точно була збудована. Більше всього, що її будівництво завершилось ще скоріше. Ділянку неподалік від церкви почали використовувати як цвинтар, але до цього часу він не зберігся. Церква простояла понад дві сотні років. За цей час населення Струтина значно зросло і постала необхідність побудови нової і більшої церкви. Коли це було зроблено, потреба в старій церкві відпала і близько 1906 року її розібрали. З цим пов'язаний один цікавий факт. Очевидці стверджують, що коли церкву розібрали то під підлогою була труна. Цілком можливо, що в ній лежав Іван Мазаракі. В той час в церквах ховали людей, які були її меценатами і завдяки кому вона була збудована. Це лише припущення, хоча безперечно, труна простояла тут від того часу, коли церква була збудована. За дві сотні років дерево так струхлявіло, що при дотику розпадалось.
У 1865 році село охопила епідемія холери. Про елементарну лікарську допомогу не було й мови. Люди масово вмирали. Про число жертв судити важко. Як стверджували очевидці цих подій, мертві тіла збирали по селу і щодня підводами відвозили до урочища «Коцірка», де їх ховали в спільній могилі. За деякими даними в селі залишилось лише 17 родин, які дивом врятувалися (їхньому виживанню сприяло те, що вони пили прокип'ячену воду, у якій не було хвороби).
Соціальна сфера
Сільська рада, відділення зв'язку, фельшерсько-акушерський пункт, Народний дім та місця відпочинку.
Відомі люди
Народилися
- (псевдо: «Орлич») — провідник ОУН Калущини.
Примітки
- На Рожнятівщині із родовища незаконно вивозили торф. Поліція вилучила техніку. ФОТО
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — s. 167
- У Голині відновили пам'ятний знак на місці загибелі провідника ОУН Калущини «Орлича» та його зв'язкової
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 4 — Калуш: ПП «Артекс», 2003. — 52 с. — С. 26-29.
- Микола Когут. Герої не вмирають. Книга 5 — Калуш: ПП «Артекс», 2003. — 100 с. — С. 56-58.
Посилання
- Władysław Pulnarowicz Senator R.P. Rycerstwo Polskie Podkarpacia (DAWNE DZIEJE I OBECNE OBOWIĄZKI SZLACHTY ZAGRODOWEJ NA PODKARPACIU)/ NAKŁAD DRUGI WYDAWNICTWO «POBUDKI» PRZEMYŚL 1937
- Strutyń (4) Wyżny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 423. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki traven 2023 Ve rhnij Stru tin selo v Rozhnyativskij selishnij gromadi Ivano Frankivskoyi oblasti roztashovane v pivnichno zahidnij chastini gromadi u zahidnij chastini oblasti selo Verhnij Strutin Gerb Verhnogo Strutina Prapor Verhnogo Strutina Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Gromada Rozhnyativska selishna gromada Kod KATOTTG UA26060230030096067 Osnovni dani Zasnovane 1378 Naselennya 1907 Plosha 20 648 km Gustota naselennya 92 36 osib km Poshtovij indeks 77621 Telefonnij kod 380 03474 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 55 28 pn sh 24 04 25 sh d 48 92444 pn sh 24 07361 sh d 48 92444 24 07361 Koordinati 48 55 28 pn sh 24 04 25 sh d 48 92444 pn sh 24 07361 sh d 48 92444 24 07361 Vodojmi Chechva Stirch Sinyeva Misceva vlada Adresa radi vul Shkilna 1 smt Rozhnyativ 77600 Karta Verhnij Strutin Verhnij Strutin Mapa Verhnij Strutin u VikishovishiGeografichni daniSelo Verhnij Strutin lezhit na oboh beregah richki Chechvi najbilshoyi livoyi pritoki najchistishoyi richki Yevropi Limnici Verhnij Strutin roztashovane za 7 km vid selisha Rozhnyativ za 10 km vid stanciyi mista Dolina ta za 65 km vid oblasnogo centru mista Ivano Frankivsk Maye status girskogo sela Nayavni pokladi torfu i kuhonnoyi soli Istoriya selaSelo Verhnij Strutin odne z najdavnishih poselen Prikarpattya Jogo viniknennya yak i susidnoyi Dolini pov yazuyut z rozrobkoyu rodovish kuhonnoyi soli U chasi Galicko Volinskoyi derzhavi ukriplennya na gori Sokil bulo skladovoyu chastinoyu oboronnoyi sistemi korolya Danila She j dosi zberezheni zalishki cih oboronnih sporud vali rovi peregati U 1340 roci buv otruyenij ostannij galickij knyaz Yurij II z pohodzhennya knyaz mazoveckij Boleslav Trojdenovich Cherez deyakij chas pislya cogo Galichina potrapila pid vladu chuzhih volodariv U drugij polovini XIV st zemli Verhnogo Strutina ta vsogo Prikarpattya buli zagarbani polyakami Z yih prihodom vse znachno zminilos Bazhayuchi obperti svoyu vladu v regioni na pevnomu elementi dlya togo shob polegshiti derzhavnij tyagar po oboroni priluchenih zemel polskij korol Kazimir III i jogo nastupniki pidtverdzhuvali chi nadavali zemelni volodinnya ruskim boyaram i osobam inshih nacionalnostej Do duzhe rannih nalezhat nadannya licarskim rodam gerbu Sas Pershi z nih otrimuyut vid korolya Kazimira III v 1359 roci privilej na Ribotichi v Peremishlskij zemli a vzhe u 1378 roci silezkim knyazem Vladislavom Opolskim de fakto namisnikom polskoyi koroni v Ruskomu korolivstvi buv nadanij privilej na zemli Strutina Cej dokument pidtverdzhuvav zemelni volodinnya z vidpovidnim nadannyam shlyahetstva Po suti danij privilej ye pershoyu pismovoyu zgadkoyu pro selo Privilej Strutinskim vkazuye na te sho v XIII XV st selo bulo znachnim sered nayavnih todi poselen Dlya porivnyannya na terenah teperishnogo Rozhnyativskogo rajonu vidpovidni privileyi krim Strutina otrimali she u Krehovichah 1386 r Svarichevi 1387 r Broshnevi 1414 r ta Rozhnyatovi Rid Strutinskih skladavsya z bagatoh rodin Do nih vidnosyat taki prizvisha Berlich Borkovich Dashkovich Ilitich Kalinovich Kovalevich Pavlovich Protashevich Zavadcik U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli Verhnij Strutin Strutyn Superior dokumentuyetsya 1 lan blizko 25 ga obroblyuvanoyi zemli Z XV st Dolina staye centrom starostva Zemli Strutina stali jogo skladovoyu Pidtverdzhennya cogo znahodimo u rukopisi Ossolinskih de ye zgadka sho za chasiv Rechi Pospolitoyi Strutin nalezhav do koronnih derzhavnih dibr zemel Dolinskogo starostva Zhidachivskogo povitu Protyagom XVI XVII st na Dolinu neodnorazovo napadali tatarski ordi Najbilsh spustoshlivimi buli pohodi 1520 1524 1584 r r i osoblivo 1594 roku Ne obminali tatari i navkolishni sela Pomitnij slid v istoriya Strutina zalishiv rid Mazaraki greckogo pohodzhennya Pershij vidomij nam predstavnik cogo rodu buv Petro Mazaraki Vidomo sho vin zhiv u XV st v Osmanskij imperiyi i mav titul knyazya Mazaraki yak zreshtoyu vsi greki buli pravoslavnimi hristiyanami i z prihodom turkiv osmaniv u 1453 roci yihnye stanovishe pogirshilos Ti hto ne hotili zmiritisya z nastupom musulmanstva shukav krashoyi doli na chuzhij zemli Tak Mazaraki opinilisya u Lvovi de buli kupcyami Tut voni silno rozbagatili na lvivskomu rinku yim nalezhav velikij kam yanij budinok pobudovanij zi statuyami ta inshimi prikrasami yakij nazivali Korolivskim budinkom Jogo zbuduvav pravnuk Petra Mazaraki Hristofor pom 1641 r yakij buv odnim z najbagatshih kupciv Lvova U Hristofora buv sin Ivan Mazaraki Pro nogo mayemo vzhe bilshe vidomostej Yak i jogo predki Ivan Mazaraki buv revnim pobornikom pravoslav ya Svidchennyam comu ye te sho vin v 1666 roci zapisavsya v chleni Lvivskogo pravoslavnogo bratstva a zgodom stav jogo golovuyuchim Za chasiv Bogdana Hmelnickogo Ivan Mazaraki pereyihav na sluzhbu do kozackogo getmana Tut vin posiv znachne polozhennya bo vikonuvav vazhlivi doruchennya Ivan Mazaraki buv poslom Mihajla Vishneveckogo do tatarskogo hana Za dobru sluzhbu na sejmi 7 lyutogo 1658 roku zavdyaki predstavlennyu getmana Ivana Vigovskogo yakij za Gadyackim dogovorom zalishav za soboyu predstavlyati do nobilitaciyi najbilsh zasluzhenih kozakiv Ivan Mazaraki razom zi Somkom Zolotarenkom Lesnickim i deyakimi inshimi znatnimi starshinami otrimali nobilitaciyu tobto stali shlyahtichami Sam korol Yan Kazimir Vaza vruchav jomu indeginat Pislya cogo vin nadali prodovzhuye svoyu sluzhbu Z nevidomoyi prichini Ivan Mazaraki buv dvichi odruzhenij Nevidomo pro jogo pershu druzhinu Teodora Alevizi Mozhlivo vona pomerla i Ivan odruzhivsya vdruge Jogo zhinkoyu stala Anna Berlich Strutinska Z cogo chasu Ivan Mazaraki stav voloditi deyakimi zemlyami Strutina Vin stav osnovopolozhnikom lvivsko strutinskoyi liniyi rodu Mazaraki bo vid pershogo shlyubu v nogo ne bulo ditej zate vid drugogo azh shestero Za chasiv Ivana Mazaraki v Strutini rozpochalos budivnictvo cerkvi Cilkom jmovirno sho ce bulo zrobleno za jogo spriyannya adzhe dlya cogo buli potribni znachni koshti yaki mig mati lishe bagatij shlyahtich Yak i v yaki termini provodilos yiyi budivnictvo nam ne vidomo Zate vidomo sho 26 kvitnya 1678 roku syudi buv napravlenij svyashenik na im ya Teodor Do ciyeyi dati cerkva vzhe tochno bula zbudovana Bilshe vsogo sho yiyi budivnictvo zavershilos she skorishe Dilyanku nepodalik vid cerkvi pochali vikoristovuvati yak cvintar ale do cogo chasu vin ne zberigsya Cerkva prostoyala ponad dvi sotni rokiv Za cej chas naselennya Strutina znachno zroslo i postala neobhidnist pobudovi novoyi i bilshoyi cerkvi Koli ce bulo zrobleno potreba v starij cerkvi vidpala i blizko 1906 roku yiyi rozibrali Z cim pov yazanij odin cikavij fakt Ochevidci stverdzhuyut sho koli cerkvu rozibrali to pid pidlogoyu bula truna Cilkom mozhlivo sho v nij lezhav Ivan Mazaraki V toj chas v cerkvah hovali lyudej yaki buli yiyi mecenatami i zavdyaki komu vona bula zbudovana Ce lishe pripushennya hocha bezperechno truna prostoyala tut vid togo chasu koli cerkva bula zbudovana Za dvi sotni rokiv derevo tak struhlyavilo sho pri dotiku rozpadalos U 1865 roci selo ohopila epidemiya holeri Pro elementarnu likarsku dopomogu ne bulo j movi Lyudi masovo vmirali Pro chislo zhertv suditi vazhko Yak stverdzhuvali ochevidci cih podij mertvi tila zbirali po selu i shodnya pidvodami vidvozili do urochisha Kocirka de yih hovali v spilnij mogili Za deyakimi danimi v seli zalishilos lishe 17 rodin yaki divom vryatuvalisya yihnomu vizhivannyu spriyalo te sho voni pili prokip yachenu vodu u yakij ne bulo hvorobi Socialna sferaSilska rada viddilennya zv yazku felshersko akusherskij punkt Narodnij dim ta miscya vidpochinku Vidomi lyudiNarodilisya psevdo Orlich providnik OUN Kalushini PrimitkiNa Rozhnyativshini iz rodovisha nezakonno vivozili torf Policiya viluchila tehniku FOTO Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 s 167 U Golini vidnovili pam yatnij znak na misci zagibeli providnika OUN Kalushini Orlicha ta jogo zv yazkovoyi Mikola Kogut Geroyi ne vmirayut Kniga 4 Kalush PP Arteks 2003 52 s S 26 29 Mikola Kogut Geroyi ne vmirayut Kniga 5 Kalush PP Arteks 2003 100 s S 56 58 PosilannyaWladyslaw Pulnarowicz Senator R P Rycerstwo Polskie Podkarpacia DAWNE DZIEJE I OBECNE OBOWIAZKI SZLACHTY ZAGRODOWEJ NA PODKARPACIU NAKLAD DRUGI WYDAWNICTWO POBUDKI PRZEMYSL 1937 Strutyn 4 Wyzny Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 423 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi