Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сріблястий мартин | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Larus argentatus , 1763 | ||||||||||||||||||
 Поширення сріблястого мартина: Місця гніздування Круглорічно Місця зимівлі | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Мартин сріблястий (Larus argentatus) — великий птах родини мартинових, широко поширений в Європі, Азії та Північній Америці. В Україні нечисленний під час міграцій та на зимівлі. Сильний і агресивний птах, часто мешкає поблизу великих міст, де відчуває себе упевнено.
Зовнішній вигляд
Великий білоголовий мартин довжиною 54—60 см, розмахом крил 123–148 см і вагою 720–1500 г. Дуже подібний до мартина жовтоногого. У шлюбному вбранні оперення голови та шиї чисто-біле, у зимовому — з темними пестринами різної інтенсивності. Черевна частина тіла і хвіст також білі. Верхня частина тулуба і верхня частина крил блакитнувато-сірі. Закінчення всіх махових, а також вершини плечових пер білі. Більшість першорядних махових мають на собі добре помітний чорний малюнок, деякі тільки на вершині. Дзьоб прямий, стиснутий з боків і злегка загнутий униз на кінці, зеленуватий або жовтий, з виразною червоною плямою на вигині під дзьобом. Райдужна оболонка очей ясно-жовта або сріблисто-сіра. Ноги рожево-червоні. Статевий диморфізм у забарвленні не виражений.
Молоді птахи помітно відрізняються від дорослих, і світле шлюбне вбрання здобувають тільки на четвертий рік життя. У гніздовому вбранні їх важко відрізнити від таких же молодих мартинів чорнокрилих і морських мартинів. Оперення строкате: пера чола, підборіддя і боків голови брудно-білого кольору з численними подовжніми бурими смужками й плямами. Верхня частина тулуба бура, з частими світлими облямівками. На другий і третій рік життя тіло поступове світлішає і здобуває більш монотонні тони. На другому році життя на спині з'являються ділянки ясно-сірого кольору, а на третьому вони вже домінують у верхній частині тіла. У період дорослішання радужина змінюється від коричневого до жовтого, а дзьоб від темно-бурого до жовтого з червоною плямою на піддзьобку.
Пухове вбрання. Голова і верхня сторона тулуби бурувато-сірі з великими чорнувато-коричневими плямами. На тім'яні вони більш округлі та різко обкреслені, на спині більш видовжені та розмиті. На голові та шиї плями розташовуються звичайно у вигляді більш-менш визначеного малюнка, на спині вони безладні. Нижня сторона тіла бурувато-біла. Дзьоб чорний з розуватим кінчиком, ноги тілесно-рожеві, радужина чорно-коричнева.
Зауваження щодо систематики
Вперше як самостійний вид Larus argentatus було описано [en] ще у 1763 році. Проте пізніше, з переглядом систематики, цей таксон почали розглядати як підвид — Larus argentatus argentatus. Проте систематику так званих білоголових мартинів було переглянуто і нині цей вид більшість авторів вважають самостійними. Згідно з фундаментальним дослідженням французького орнітолога Пьера Єзу мартин сріблястий входить до складу групи, що складається з дев'яти видів: мартин сріблястий (Larus argentatus), мартин чорнокрилий (L. fuscus), (L. vegae), середземноморський мартин (L. michahellis), американський сріблястий мартин (L. smithsonianus), жовтоногий мартин (L. cachinnans), (L. armenicus), барабинський мартин жовтоногий і східний L. heuglini.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- * Дементьев Г.П., Гладков Н.А., Спангенберг Е.П. Птицы Советского Союза. — М. : АН СССР, 1951. — Т. 3. — 680 с.
- * Птицы СССР. Чайковые / В.Д. Ильичев, В.А. Зубакин. — М : Наука, 1988. — 416 с.
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Yesou P. Trends in Systematics, Systematics of Larus argentatus-cachinnans-fuscus. — Complex Revisited, Dutch Birding. — 2002. — 24(5). — Р. 271–298.
Джерела
- Позвоночные животные России: Серебристая чайка [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Водоплавающие и чайковые птицы Подмосковья «Серебристая чайка — Larus argentatus» [ 22 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Серебристая чайка на сайте ecosystema.ru [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Распространение серебристой чайки в Европе [ 22 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sriblyastij martin Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Martinovi Laridae Pidrodina Martinovi Larinae Rid Martin Larus Vid Martin sriblyastij Binomialna nazva Larus argentatus 1763 Poshirennya sriblyastogo martina Miscya gnizduvannya Kruglorichno Miscya zimivli Posilannya Vikishovishe Larus argentatus Vikividi Larus argentatus ITIS 176824 MSOP 62030608 NCBI 35669 Fossilworks 83389 Martin sriblyastij Larus argentatus velikij ptah rodini martinovih shiroko poshirenij v Yevropi Aziyi ta Pivnichnij Americi V Ukrayini nechislennij pid chas migracij ta na zimivli Silnij i agresivnij ptah chasto meshkaye poblizu velikih mist de vidchuvaye sebe upevneno yajce Larus argentatus argenteus Tuluzkij muzejZovnishnij viglyadVelikij bilogolovij martin dovzhinoyu 54 60 sm rozmahom kril 123 148 sm i vagoyu 720 1500 g Duzhe podibnij do martina zhovtonogogo U shlyubnomu vbranni operennya golovi ta shiyi chisto bile u zimovomu z temnimi pestrinami riznoyi intensivnosti Cherevna chastina tila i hvist takozh bili Verhnya chastina tuluba i verhnya chastina kril blakitnuvato siri Zakinchennya vsih mahovih a takozh vershini plechovih per bili Bilshist pershoryadnih mahovih mayut na sobi dobre pomitnij chornij malyunok deyaki tilki na vershini Dzob pryamij stisnutij z bokiv i zlegka zagnutij uniz na kinci zelenuvatij abo zhovtij z viraznoyu chervonoyu plyamoyu na vigini pid dzobom Rajduzhna obolonka ochej yasno zhovta abo sriblisto sira Nogi rozhevo chervoni Statevij dimorfizm u zabarvlenni ne virazhenij Molodij ptah Molodi ptahi pomitno vidriznyayutsya vid doroslih i svitle shlyubne vbrannya zdobuvayut tilki na chetvertij rik zhittya U gnizdovomu vbranni yih vazhko vidrizniti vid takih zhe molodih martiniv chornokrilih i morskih martiniv Operennya strokate pera chola pidboriddya i bokiv golovi brudno bilogo koloru z chislennimi podovzhnimi burimi smuzhkami j plyamami Verhnya chastina tuluba bura z chastimi svitlimi oblyamivkami Na drugij i tretij rik zhittya tilo postupove svitlishaye i zdobuvaye bilsh monotonni toni Na drugomu roci zhittya na spini z yavlyayutsya dilyanki yasno sirogo koloru a na tretomu voni vzhe dominuyut u verhnij chastini tila U period doroslishannya raduzhina zminyuyetsya vid korichnevogo do zhovtogo a dzob vid temno burogo do zhovtogo z chervonoyu plyamoyu na piddzobku Puhove vbrannya Golova i verhnya storona tulubi buruvato siri z velikimi chornuvato korichnevimi plyamami Na tim yani voni bilsh okrugli ta rizko obkresleni na spini bilsh vidovzheni ta rozmiti Na golovi ta shiyi plyami roztashovuyutsya zvichajno u viglyadi bilsh mensh viznachenogo malyunka na spini voni bezladni Nizhnya storona tila buruvato bila Dzob chornij z rozuvatim kinchikom nogi tilesno rozhevi raduzhina chorno korichneva Zauvazhennya shodo sistematikiVpershe yak samostijnij vid Larus argentatus bulo opisano en she u 1763 roci Prote piznishe z pereglyadom sistematiki cej takson pochali rozglyadati yak pidvid Larus argentatus argentatus Prote sistematiku tak zvanih bilogolovih martiniv bulo pereglyanuto i nini cej vid bilshist avtoriv vvazhayut samostijnimi Zgidno z fundamentalnim doslidzhennyam francuzkogo ornitologa Pera Yezu martin sriblyastij vhodit do skladu grupi sho skladayetsya z dev yati vidiv martin sriblyastij Larus argentatus martin chornokrilij L fuscus L vegae seredzemnomorskij martin L michahellis amerikanskij sriblyastij martin L smithsonianus zhovtonogij martin L cachinnans L armenicus barabinskij martin zhovtonogij i shidnij L heuglini PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Dementev G P Gladkov N A Spangenberg E P Pticy Sovetskogo Soyuza M AN SSSR 1951 T 3 680 s Pticy SSSR Chajkovye V D Ilichev V A Zubakin M Nauka 1988 416 s Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Yesou P Trends in Systematics Systematics of Larus argentatus cachinnans fuscus Complex Revisited Dutch Birding 2002 24 5 R 271 298 DzherelaPozvonochnye zhivotnye Rossii Serebristaya chajka 27 veresnya 2021 u Wayback Machine ros Vodoplavayushie i chajkovye pticy Podmoskovya Serebristaya chajka Larus argentatus 22 bereznya 2015 u Wayback Machine ros Serebristaya chajka na sajte ecosystema ru 11 travnya 2013 u Wayback Machine ros Rasprostranenie serebristoj chajki v Evrope 22 zhovtnya 2008 u Wayback Machine angl angl Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi