Галівка (Самбірський район, Стрілківська ОТГ)

Га́лівка — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 97 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрілківська сільська рада.

село Галівка
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Старосамбірський
Громада	Стрілківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46080170070088371
Основні дані
Засноване	1486р.
Населення	160
Площа	0,95 км²
Густота населення	168,42 осіб/км²
Поштовий індекс	82090
Телефонний код	+380 3238
Географічні дані
Географічні координати	49°21′54″ пн. ш. 22°46′21″ сх. д. / 49.36500° пн. ш. 22.77250° сх. д. / 49.36500; 22.77250Координати: 49°21′54″ пн. ш. 22°46′21″ сх. д. / 49.36500° пн. ш. 22.77250° сх. д. / 49.36500; 22.77250
Середня висота над рівнем моря	565 м
Водойми	Мшанка
Відстань до обласного центру	135 км
Відстань до районного центру	40 км
Найближча залізнична станція	Лопушанка-Хомина
Відстань до залізничної станції	20 км
Місцева влада
Адреса ради	82092, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Стрілки
Карта
Галівка
Галівка
Мапа

Чисельність населення с. Галівка, 2021 р.

Географія

Розташоване за 41 км на північний захід від Старого Самбора. У сучасних межах село Галівка має загальну площу 170 га.

Історія

В історичних джерелах село Галівка згадується вже з 1565 року. Це село належить до населених пунктів, у яких проживали і від яких пішли відсільні прізвища родини Сасів.

У 1785-88 роках село згадується в написанні як Gałowka, що, як визначають фахівці, необхідно читати як "Галівка". На підставі писемних свідчень дослідники стверджують, що назва цього села первинно також звучала "Галівка".

Символ села Галівка із печатки ХІХ ст.

На печатці села Галівка ХІХ ст., як символ, було зображено орла, що сідає на гілку.

"В 1933 р. Володимир Кобільник проводив археологічні розкопки біля комарницьких печер (с. Орів Сколівського р-ну), де було знайдено крем'яний скребач часів мезоліту. До того ж часу відноситься кам'яна сокира з с. Галівка, що в долині Дністра, і випадково знайдена така ж сокира в с. Зубриці - долина Стрия".

У 2023 р. село ввійшло до мережі історико-туристичних маршрутів "", яка створюється за підтримки УКФ та Стрілківської територіальної громади.

Населення

На 1 січня 1998 р. в селі Галівка проживало 156 осіб. Всі - вірні УГКЦ.

У 2021 р. в селі проживали 97 осіб (де-юре).

Церква Св. Архангела Михаїла

Перша і друга храмові будівлі

Вперше церква у селі Галівка згадується в документах 1565-66 рр. У XVIII існувала дерев'яна церква, на місці якої у 1866 році була зведена нова церква Св. Архистратига Михаїла, теж дерев'яна, невідомим майстром (за іншими даними - у 1863 році).

У 1901 р. її відновили і прикрасили стараннями о. Івана Господаревського та Олександра Залітача.

Цю триверху будівлю вінчали три світлові восьмерики, вкриті восьмибічними банями з одним заломом, увінчаними великими сліпими ліхтарями з маківками.

У 1926 році "завідателем" парафії (матірна церква - у Галівці, дочірня - у Плоскім) був нововисвячений о. Блонарович Михайло, 1895 р.н. (рукоположений у 1925 р.). Церковний патронат: місцеві парафіяни. В матірній церкві у 1926 році було 595 душ. "Поля 17 га, луки 2 га, пасовисько 6 га 5 арів, лісу - еквівалентно для парохії 5 га 7 арів. Будинки в Галівці в матерн. церкві добрі".

З 1961 р. церква стояла зачиненою. У 1982 р. - згоріла. Після виходу УГКЦ з підпілля відправи відбувалися у дерев'яній дзвіниці ХІХ ст.

Сучасна церква Зіслання Святого Духа УГКЦ

10 липня 2011 р. в селі Галівка було відкрито храм Зіслання Святого Духа.

Софійська коляда "Нащадо Світа"

Ця колядка, також відома під назвою "(Мшанецька коляда)", оскільки вперше її записав о. Михайло Зубрицький у сусідньому селі Мшанець у 1884 р. та опублікував Іван Франко у 1889 р. У ній розповідається про будову Собору Святої Софії у Києві. Через свою унікальність вона стала не просто об'єктом міжнародної наукової дискусії, але й свідченням про "відображену чи закодовану у фольклорі свідомість етнокультурної єдності українського народу на всьому просторі його розселення, про присутність цієї свідомості, зокрема, і в карпатських глибинках".

9 листопада 2023 року в Мшанець приїхала знімальна група телеканалу "" для знімання детективної історії про цю коляду, однак у тому селі вже ніхто не пам'ятав її. Тож журналісти і науковці приїхали у Галівку та записали мелодію і текст від Івана Волощака і Миколи Кіхтана, зробивши при цьому ще одне наукове відкриття.

24 грудня у перший Святий Вечір в Україні за новим стилем сюжет про детективну історію цієї коляди став центральним у вечірньому випуску "ТСН". Коляду у прямому ефірі на Софійській площі у Києві виконала Тіна Кароль, дещо змінивши оригінальний текст:

Помилуй же нас, Господь

Не ж там не було — одна сина вода,

Одна сина вода тай білий камінь, Божейку

Гей Божейку й помилуй же нас, Господь

А прикрив Господь сиров землицеу

Виросло на ній кедрове древо

Висмотрила го Пресвята Діва, Божейку

Гей Божейку й помилуй же нас, Господь

Ой наняла вна сім-десять майстрів

Ой ж ви майстрови ви ремісники

Ой зрубайте ж ви кедрове древо,

Вивставте з нього святу Софію,

Святу Софію в святім Кійові.

Би на ній было сімдесять верхів,

А оконочок як на неб зірок

Єден вершийко дуже високий

Під тим вершийком золотий престіл, Божейку

Гей Божейку й помилуй же нас, Господь

Там туди лежит здавну стежка,

Стежкою іде москальська війна, Божейку

Гей Божейку й помилуй же нас, Господь

Стала війнонька в крижі стріляти.

І спустив Господь огняний дождик,

Огняний дождик, громові кулі,

Затопив Господь москальську війну, Божейку

Гей Божейку й помилуй же нас Господь

Би на здоровья нам, на многі літа,

Не сам із собов, а з милим Богом,

Із милим Богом, з господинейков,

З господинейков і з челядойков. Божейку

Гей Божейку й помилуй же нас, Господь.

Оригінальне звучання галівської версії "Софійської колядки" записали жителі Галівки 1 січня 2024 року.

Це спричинило новий виток наукових досліджень про дану коляду.

Музей Івана Платка

В приватній садибі Івана Платка, художника, екозахисника, поціновувача старовини, розташований етнографічний мінімузей.

Івану Платку вдалося зібрати дуже цікаву і вже чималу колекцію різноманітних речей, одягу та предметів побуту, якими колись користувалися наші предки. Під час екскурсії відвідувачам було цікаво побачити, для чого і як саме вживалися в побуті ті чи інші речі.

Серед експонатів трапляються й військові шоломи та ножі часів Другої світової війни, які пан Іван сам знаходився у лісах навколо села, хоча в тій місцевості проходив фронт та велися запеклі бої.

Історія краю цього цікавого тим, що саме з цими землями Іван Довбуш (брат Олекси Довбуша) зі своїми загонами опришків виступав на польські маєтки. Земля тут досі зберігає багато артефактів, які притаманні гуцульщини – свистки, хрестики, різноманітні сувеніри, бо саме цією місцевістю проходив торговельний шлях.

Коли музей було засновано, люди зрозуміли, що пан Іван збирає історичні речі і просто віддавали йому, що у кого було. Так з часом експозиція поповнилася цікавими історичними артефактами. Як каже сам власник, музей присвячений тим людям, які вміли робити руками, не ледарювали та не пиячили.

Серед експонатів трапляються й військові шоломи та ножі часів Другої світової війни, які пан Іван сам знаходився у лісах навколо села.

Допомагає пану Івану опікуватись музеєм його мама Любов Григорівна.

Відео учасників табору з медіаграмотності від IDEM e.V. про Івана Платка та його музей.

Відомі мешканці

Народились

• Макар Іван Іванович (1957 р.н.)— український громадський і політичний діяч, правник.

Посилання

• Ігор Нетудихаткін. Cофійська колядка: у пошуках мелодії Різдва XVII століття. Український Тиждень. 2024-01-01.
• Bohdan Klid. How a Unique, Old Carol Was “Discovered,” “Rediscovered,” and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv. Україна Модерна. 2024-01-27.
• Коляда "Нащадо Світа". Галівка, 2024-01-01.
• Репортаж про Івана Платка. 2023-12-13.
• Погода в селі Галівка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

1. Міста і села України. Львівська область. Старосамбірський район.
2. Тирик Я. Руський путь - прадавній шлях через Карпати / Я. Тирик. - Л.: "Простір М", 2003. - С. 13
3. Гром, Наталія. БойкоМандри: туристичні маршрути Стрілківської громади.
4. Strilky Territorial Community. Cities for Cities (брит.). Процитовано 14 листопада 2023.
5. IgnBor (24 вересня 2023). У Стрілківській громаді проєкт «БойкоМандри» поєднається із сусідами-поляками. Leopolis.news (англ.). Процитовано 14 листопада 2023.
6. ❗️Новий туристичний проєкт «БойкоМандри» – актуальний, як ніколи ❗️ «БойкоМандри» – це три піші та веломаршрути, що пролягають через гори мальовничої... | By Бойківщина | Facebook (укр.), процитовано 14 листопада 2023
7. БойкоМандри. boykomandry.com. Процитовано 15 листопада 2023.
8. КИРЧІВ, Роман (2008). (PDF). Народознавчі зошити. Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2021. Процитовано 2 вересня 2021.
9. Гром, Роман (25 грудня 2023). В цьому дописі мені зовсім не хочеться жаліти епітетів і суперлятивів!.
10. ❗ Різдвяно-наукова сенсація! Уперше за 400 років на всю Україну зазвучала стародавня колядка! (укр.), процитовано 5 січня 2024
11. Гром, Роман. Софійська Коляда.
12. Zaxid.net (28 грудня 2023). Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 5 січня 2024.
13. Уперше за 400 років в Україні зазвучала стародавня колядка: деталі. ТСН.ua (укр.). 24 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
14. Стародавня софійська колядка, якій понад 400 років: Тіна Кароль виконала твір напередодні Різдва (укр.). 25 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2024.
15. Вперше за 400 років в Україні заспівали стародавню колядку родом з Львівщини | Львівська мануфактура новин. www.lmn.in.ua. Процитовано 5 січня 2024.
16. Мелодію найдавнішої української колядки записали на Львівщині. Історична правда. Процитовано 5 січня 2024.
17. ⚡ Уперше за 400 років зазвучала стародавня колядка України у виконанні Тіни Кароль! (укр.), процитовано 5 січня 2024
18. Церква Зіслання Св. Духа. Галівка (1 січня 2024). Відновлення стародавньої 400-літньої колядки "Нащадо Світу".
19. Cофійська колядка: у пошуках мелодії Різдва XVII століття - Український тиждень (укр.). 1 січня 2024. Процитовано 6 лютого 2024.
20. Klid, Bohdan (26 січня 2024). How a Unique, Old Carol Was “Discovered,” “Rediscovered,” and Given New Meaning in the Context of the Battle for Kyiv. Україна Модерна (укр.). Процитовано 6 лютого 2024.
21. Репортаж про Івана Платка. ТАБІР З МЕДІАГРАМОТНОСТІ (укр.). 13 грудня 2023. Процитовано 22 березня 2024.
22. Ільченко, Мирон (19 травня 2023). ЯКІ ТАЄМНИЦІ ПРИХОВУЄ ГАЛІВКА? Екскурсія до музею Івана Платка. t.me (укаїнською) .
23. Печко, Марія. Іван Платок - митець, який творить новий світ на околиці України.
24. Іван Платок (укр.), процитовано 22 березня 2024
25. МАКАР ІВАН ІВАНОВИЧ. Дисидентський рух в Україні. Процитовано 29 червня 2022.