Джамбаттіста Бенедетті

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бенедетті.

Джамбатіста Бенедетті (італ. Giambattista Benedetti, 14 серпня 1530, Венеція — 20 січня 1590, Турин) — італійський математик, фізик, механік.

Джамбатіста Бенедетті
італ. Giambattista Benedetti^[1]
Ім'я при народженні	італ. Giambattista Benedetti^[1]
Народився	14 серпня 1530^[2]^[3]^[4] Венеція, Венеційська республіка^[4]
Помер	20 січня 1590(1590-01-20)^[2]^[3]^[…] (59 років) Турин, Савойське герцогство^[5]^[4]
Країна	Венеційська республіка
Діяльність	математик, фізик, архітектор, музикознавець, астроном, теоретик музики
Галузь	механіка
Вчителі	Нікколо Тарталья
Джамбатіста Бенедетті у Вікісховищі

Біографія

Джамбатіста Бенедетті народився 14 серпня 1530 року у Венеції у заможній родині. Він навчався філософії, музиці і математиці вдома, у свого батька. Крім того, близько 1546—1548 він вивчив першу книгу Евкліда у венеціанського математика Нікколо Тартальї. В університеті не навчався.

У 1558—1566 роках був придворним математиком при дворі герцога Парми і П'яченци Оттавіо Фарнезе. Він навчав при дворі, був астрологом, надавав консультації при облаштуванні публічних місць. У Пармі Бенедетті побудував сонячний годинник для графа Джуліо Рангоне.

У 1567—1590 роках перебував на службі у герцога Савойського Еммануїла Філіберта і його наступників як математик і філософ з регулярною платнею 300 золотих скудо. Герцог савойський був зацікавлений у підвищенні рівня культури в своїй державі, і з цією метою він зібрав навколо себе вчених людей з усієї Італії. До його обов'язків входило викладання математики і природничих наук при дворі, також він був радником герцога зі справ університетів.

Він розробляв і будував фонтани. Можливо він викладав в Туринському університеті. У Турині він також оглянув і поліпшив військові об'єкти.

Джамбатіста Бенедетті помер у Турині 20 січня 1590 року.

Наукова діяльність

Механіка

Праці Дж. Бенедетті вказують на те, що він мав уявлення про існування відцентрових сил і про те, що частина, що відірвалася від тіла, що обертається, продовжує рухатись по дотичній.

В його роботах вперше висловлюється теза про те, що прискорення тіл у вільному падінні є постійним і не пропорційним вазі, як говориться в традиційному аристотелівському вченні. Це відкриття зазвичай приписується Галілею, але ідея Бенедетті викликала гарячі дискусії вже серед сучасних йому вчених, що вимушило його опублікувати відповіді на отриманну критику.

Оптика

У працях він також торкається проблем оптики, в тому числі камери-обскури.

Астрономія

У його астрономічних працях завжди простежується зацікавлення астрологією.

Музика

Він одним з перших почав розглядати музикальні звуки з точки зору коливань. Однак, відомі роздуми його над питаннями музики обмежуються двома листами і видаються менш важливими, ніж в інших дисциплінах.

Твори

Першу книжку, « De resolutione», присвячену питанням геометрії, Д. Бенедетті видав у 1553 році. Питання механіки ввійшли у його другу книжку з геометрії і розглядаються також в інших працях. Після проведення астрономічних спостережень у Пармі, він опублікував працю про сонячний годинник.

Його остання робота, «Diversarum speculationum mathematicarum et physicarum», вважається однією з найбільших наукових праць перед добою Галілея. У цьому виданні містяться праці з арифметики, а також питань механіки і гідростатики, які хоча і не повністю розроблені на основі наукового методу, однак відкрили шлях до подолання арістотелевої фізики.

Посилання

• J. J. O'Connor, E. F. Robertson (July 2009). Giovanni Battista Benedetti. MacTutor History of Mathematics archive. University of St. Andrews. Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано листопад 2016. (англ.)
• . The Archimedes Project. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано листопад 2016. (англ.)

Виноски

1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
2. Cappelletti V. Dizionario Biografico degli Italiani — 1966. — Vol. 8.
   d:Track:Q1128537
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
   d:Track:Q547473
5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118859676 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
6. Complete Dictionary of Scientific Biography — Детройт: Charles Scribner's Sons, 2008. —
   d:Track:Q12439d:Track:Q28970153d:Track:Q845617
7. Richard S. Westfall. . The Galileo Project. Rice University. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано листопад 2016. (англ.)
8. . Mathematica Italiana. Centro di Ricerca Matematica "Ennio De Giorgi", Pisa. 2008-2011. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано листопад 2016. (італ.)