Південні афропомірні ліси (Південнокапські ліси) — високі, тінисті, багатоярусові ліси, поширені на південному заході Південно-Африканської Республіки. Вони простягаються від Капського півострова на заході до Гебехи на сході. За винятком великого масиву Книсненсько-Ціцікамських лісів, південні афропомірні ліси зазвичай зустрічаються невеликими осередками, оточеними фінбошем.
Екологія
Південні афропомірні ліси є підтипом афромонтанських лісів, поширених в гірських масивах по всій Субсахарській Африці. Вони відрізняються від інших типів лісів ПАР відносно чітким переліком видів та розташуванням на південно-західному краю Африки, далеко від інших лісових регіонів, розташованих на сході та півночі. Південні афропомірні ліси зазвичай ростуть на ґрунтах, материнською породою для яких виступають пісковики та граніти, що домінують на південному заході Капського регіону.
Для Західнокапській провінції характерні сезонні пожежі, і різноманітні угруповання фінбошу, які домінують тут, залежать від циклів пожеж. Однак південні афропомірні ліси є вразливими до пожеж, тому вони завжди обмежені ущелинами, вологими річковими долинами, кам'янистими осипами та іншими місцевостями, куди пожежі не можуть дістатися. За відсутності пожеж площа лісів, як правило, розширюється за рахунок прилеглого фінбошу.
Підтипи
Південні афропомірні ліси умовно розділяють на три тісно пов'язаних між собою підтипи:
Західнокапські осипові ліси
Західнокапські осипові ліси мають середню висоту і зазвичай зустрічаються невеликими осередками на стрімких скелястих схилах і осипах та поблизу гірських струмків, на території Західнокапській провінції ПАР. Виходячи з їхнього поширення та видового складу, ці ліси часто неофіційно поділяють на прирічкові ліси (афр. oewerbos) та осипові ліси (афр. dasbos). Видовий склад у цих лісах дещо відрізняється, але все ще є досить схожий, щоб класифікувати західнокапські осипові ліси як одну екосистему. Домінуючими деревами в цих лісах виступають [sv] (Metrosideros angustifolia), [en] (Elaeodendron schinoides), [en] (Apodytes dimidiata), [en] (Cunonia capensis), [en] (Ilex mitis), [en] (Kiggelaria africana), [en] (Myrsine melanophloeos), [en] (Olinia ventosa), бредські ногоплідники (Podocarpus elongatus) та [en] (Brabejum stellatifolium).
Західнокапські осипові ліси періодично зазнають природних порушень — затоплень у випадку прирічкоих лісів та зсувів у випадку осипових лісів. Після порушення негайно настає швидка регенерація. Природний цикл порушення навколишнього фінбошу пов'язаний з пожежами, але вони мало впливають на захищені місцевості, в яких ростуть осипові ліси.
Основну загрозу для цієї екосистеми становлять інвазивні чужорідні рослини, особливо [en] (Acacia mearnsii). Природні оселища цих лісів зазвичай знаходяться в межах водозбірних басейнів, і тому вони виконують важливу функцію в регулюванні водних систем і запобіганні ерозії. Через ліси проходять численні мальовничі пішохідні маршрути, а також в них зростають цінні лікарські рослини. В західнокапських осипових лісах ростуть деякі ендемічні рослини, такі як [en] та [sv], яке не зустрічаються більше ніде в світі.
Західнокапські афропомірні ліси
Західнокапські афропомірні ліси або південно-західно-капські ліси поширені в захищених ущелинах та гірських районах Західнокапської провінції, зокрема на Капському півострові. Ліси [en], [en] та [en], що ростуть навколо Столової гори в межах Кейптауна, належать до цього підтипу.
Західнокапські афропомірні ліси є більш густими та високими, ніж осипові ліси. Верхній ярус в них утворюють широколисті ногоплідники (Podocarpus latifolius), африканські падуби (Ilex mitis), африканські кіггелярії (Kiggelaria africana), ассегаєві дерева (Curtisia dentata), [en] (Olea capensis), капські червоні вільхи (Cunonia capensis), [en] (Cassine peragua), капські тверді груші (Olinia ventosa), капські буки (Myrsine melanophloeos) та інші високі, кремезні дерева. Середній ярус утворюють менші дерева, зокрема [en] (Halleria lucida), [en] (Diospyros whyteana) та [en] (Maytenus acuminata). В підліску поширені різноманітні папороті, трави та ліани, зокрема виткий холодок (Asparagus scandens) та [en] (Rhoicissus tomentosa). Незважаючи на те, що біорізноманіття цих лісів менше, ніж біорізноманіття південнокапських афропомірних лісів, тут також зустрічаються різноманітні ендемічні рослини та тварини.
Основну загрозу для цієї екосистеми становлять інвазивні чужорідні рослини, зокрема [en] (Pittosporum undulatum), [en] (Solanum mauritianum), Acacia mearnsii (Acacia mearnsii), звичайний лантан (Lantana camara), приморські сосни (Pinus pinaster) та різні види бирючини (Ligustrum). Західнокапські афропомірні ліси мають високу рекреаційну цінність, беруть участь у захисті водопостачання Західнокапської провінції та є місцем зростання величезної кількості лікарських рослин.
Південнокапські афропомірні ліси
Безумовно, найбільшу частину південних афропомірних лісів складає Книсненсько-Ціцікамський лісовий комплекс. Він простягається від Мосселбая у Західнокапській провінції на схід до Гебехи у Східнокапській провінції.
Ці високі, густі ліси ростуть у вологому і теплому помірному кліматі. Лісовий намет в них сформований переплетінням крон найвищих дерев, середній ярус представлений багатостовбурними деревами середнього розміру, а в підліску ростуть кущі, трав'янисті рослини та папороті. Дерева вкриті численними ліанами та епіфітами, а між деревами пересуваються різноманітні тварини. Південнокапські афропомірні ліси дуже схожі на західнокапські афропомірні ліси за багатим видовим складом, однак, хоч і меншою мірою, вони схожі на [en] хмарні ліси, поширені в Драконових горах далі на схід. Раніше в південнокапських афропомірних лісах зустрічаються саванні слони (Loxodonta africana) та інші великі тварини, однак наразі вони майже повністю вимерли.
Флора
Серед найпоширеніших дерев, що ростуть у південних афропомірних лісах, слід відзначити:
- Звичайний афрокарпус (Afrocarpus falcatus)
- Широколистий ногоплідник
- Бредський ногоплідник (Podocarpus elongatus)
- [en] (Apodytes dimidiata)
- [en] (Brabejum stellatifolium)
- [en] (Celtis africana)
- [en] (Chionanthus foveolatus)
- Ассегаєве дерево (Curtisia dentata)
- [en] (Diospyros whyteana)
- [en] (Grewia occidentalis)
- [en] (Halleria lucida)
- [en] (Ilex mitis)
- [en] (Kiggelaria africana)
- [en] (Maytenus acuminata)
- [en] (Cassine peragua)
- [en]
- [en] (Cunonia capensis)
- [en] (Ocotea bullata)
- [en] (Olea capensis subsp. macrocarpa)
- [en] (Olinia ventosa)
- [en] (Nuxia floribunda)
- [en] (Gymnosphaera capensis)
- [en] (Alsophila dregei)
- [en] (Pterocelastrus tricuspidatus)
- [en] (Myrsine melanophloeos)
- [sv] (Virgilia oroboides)
- [sv]
- [en]
- [sv]
- [en]
- [en]
- [en]
- [en]
- [en]
- [sv]
- [en]
- [en]
- Podocarpus elongatus
- [en]
- [en]
- [sv]
- [sv]
- [sv] subsp. ferruginea
- Strelitzia alba
- [en]
- [sv]
- [sv]
- [sv]
- [sv]
- [sv]
- [sv]
- [sv]
- [sv]
- [en]
- [sv]
Галерея
Примітки
- A.B. Low & A.G. Rebelo (eds). Vegetation of South Africa, Lesotho & Swaziland, a companion to the vegetation map of South Africa, Lesotho and Swaziland. Dept Environmental Affairs and Tourism, Pretoria. 85pp. .
- A.G. Rebelo, C. Boucher, N. Helme, L. Mucina, M.C. Rutherford et al. 2006. Fynbos Biome, in: L. Mucina & M.C. Rutherford (eds). The Vegetation of South Africa, Lesotho and Swaziland. Strelitzia 19, pp 52‐219.
- Goldblatt, P. & Manning, J. 2000. Cape Plants: A conspectus of the Cape flora of South Africa. National Botanical Institute, Pretoria & Missouri Botanical Garden Press, St. Louis.
- Rourke, J.P. 2002. Clivia mirabilis (Amaryllidaceae: Haemanthae) a new species from Northern Cape, South Africa. Bothalia 32
- Masson, P.H. 1990. The dynamics of the afromontane forest remnants in the southwestern Cape. MSc Thesis, University of Cape Town.
- Campbell, B.M. & Moll, E.J. 1976. The forest communities of Table Mountain, South Africa. In: Ecological status of Table Mountain, Univ. of Cape Town, Rondebosch.
Джерела
- Von Maltitz, G., Mucina, L., Geldenhuys, C.J., Lawes, M., Eeley, H., Adie, H., Vink, D., Fleming, G. & Bailey, C. 2003. Classification system for South African indigenous forests: An objective classification for the Department of Water Affairs and Forestry. Report ENV-P-C 2003-017, Environmentek, CSIR, Pretoria.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenni afropomirni lisi Pivdennokapski lisi visoki tinisti bagatoyarusovi lisi poshireni na pivdennomu zahodi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Voni prostyagayutsya vid Kapskogo pivostrova na zahodi do Gebehi na shodi Za vinyatkom velikogo masivu Knisnensko Cicikamskih lisiv pivdenni afropomirni lisi zazvichaj zustrichayutsya nevelikimi oseredkami otochenimi finboshem Pivdenni afropomirni lisi rostut na pivdennih shilah Stolovoyi goriEkologiyaPivdenni afropomirni lisi ye pidtipom afromontanskih lisiv poshirenih v girskih masivah po vsij Subsaharskij Africi Voni vidriznyayutsya vid inshih tipiv lisiv PAR vidnosno chitkim perelikom vidiv ta roztashuvannyam na pivdenno zahidnomu krayu Afriki daleko vid inshih lisovih regioniv roztashovanih na shodi ta pivnochi Pivdenni afropomirni lisi zazvichaj rostut na gruntah materinskoyu porodoyu dlya yakih vistupayut piskoviki ta graniti sho dominuyut na pivdennomu zahodi Kapskogo regionu Dlya Zahidnokapskij provinciyi harakterni sezonni pozhezhi i riznomanitni ugrupovannya finboshu yaki dominuyut tut zalezhat vid cikliv pozhezh Odnak pivdenni afropomirni lisi ye vrazlivimi do pozhezh tomu voni zavzhdi obmezheni ushelinami vologimi richkovimi dolinami kam yanistimi osipami ta inshimi miscevostyami kudi pozhezhi ne mozhut distatisya Za vidsutnosti pozhezh plosha lisiv yak pravilo rozshiryuyetsya za rahunok prileglogo finboshu PidtipiPivdenni afropomirni lisi umovno rozdilyayut na tri tisno pov yazanih mizh soboyu pidtipi Zahidnokapski osipovi lisi Pririchkovij lis v okolicyah mistechka en Zahidnokapski osipovi lisi mayut serednyu visotu i zazvichaj zustrichayutsya nevelikimi oseredkami na strimkih skelyastih shilah i osipah ta poblizu girskih strumkiv na teritoriyi Zahidnokapskij provinciyi PAR Vihodyachi z yihnogo poshirennya ta vidovogo skladu ci lisi chasto neoficijno podilyayut na pririchkovi lisi afr oewerbos ta osipovi lisi afr dasbos Vidovij sklad u cih lisah desho vidriznyayetsya ale vse she ye dosit shozhij shob klasifikuvati zahidnokapski osipovi lisi yak odnu ekosistemu Dominuyuchimi derevami v cih lisah vistupayut sv Metrosideros angustifolia en Elaeodendron schinoides en Apodytes dimidiata en Cunonia capensis en Ilex mitis en Kiggelaria africana en Myrsine melanophloeos en Olinia ventosa bredski nogoplidniki Podocarpus elongatus ta en Brabejum stellatifolium Zahidnokapski osipovi lisi periodichno zaznayut prirodnih porushen zatoplen u vipadku pririchkoih lisiv ta zsuviv u vipadku osipovih lisiv Pislya porushennya negajno nastaye shvidka regeneraciya Prirodnij cikl porushennya navkolishnogo finboshu pov yazanij z pozhezhami ale voni malo vplivayut na zahisheni miscevosti v yakih rostut osipovi lisi Osnovnu zagrozu dlya ciyeyi ekosistemi stanovlyat invazivni chuzhoridni roslini osoblivo en Acacia mearnsii Prirodni oselisha cih lisiv zazvichaj znahodyatsya v mezhah vodozbirnih basejniv i tomu voni vikonuyut vazhlivu funkciyu v regulyuvanni vodnih sistem i zapobiganni eroziyi Cherez lisi prohodyat chislenni malovnichi pishohidni marshruti a takozh v nih zrostayut cinni likarski roslini V zahidnokapskih osipovih lisah rostut deyaki endemichni roslini taki yak en ta sv yake ne zustrichayutsya bilshe nide v sviti Zahidnokapski afropomirni lisiLis en poblizu Kejptauna Zahidnokapski afropomirni lisi abo pivdenno zahidno kapski lisi poshireni v zahishenih ushelinah ta girskih rajonah Zahidnokapskoyi provinciyi zokrema na Kapskomu pivostrovi Lisi en en ta en sho rostut navkolo Stolovoyi gori v mezhah Kejptauna nalezhat do cogo pidtipu Zahidnokapski afropomirni lisi ye bilsh gustimi ta visokimi nizh osipovi lisi Verhnij yarus v nih utvoryuyut shirokolisti nogoplidniki Podocarpus latifolius afrikanski padubi Ilex mitis afrikanski kiggelyariyi Kiggelaria africana assegayevi dereva Curtisia dentata en Olea capensis kapski chervoni vilhi Cunonia capensis en Cassine peragua kapski tverdi grushi Olinia ventosa kapski buki Myrsine melanophloeos ta inshi visoki kremezni dereva Serednij yarus utvoryuyut menshi dereva zokrema en Halleria lucida en Diospyros whyteana ta en Maytenus acuminata V pidlisku poshireni riznomanitni paporoti travi ta liani zokrema vitkij holodok Asparagus scandens ta en Rhoicissus tomentosa Nezvazhayuchi na te sho bioriznomanittya cih lisiv menshe nizh bioriznomanittya pivdennokapskih afropomirnih lisiv tut takozh zustrichayutsya riznomanitni endemichni roslini ta tvarini Osnovnu zagrozu dlya ciyeyi ekosistemi stanovlyat invazivni chuzhoridni roslini zokrema en Pittosporum undulatum en Solanum mauritianum Acacia mearnsii Acacia mearnsii zvichajnij lantan Lantana camara primorski sosni Pinus pinaster ta rizni vidi biryuchini Ligustrum Zahidnokapski afropomirni lisi mayut visoku rekreacijnu cinnist berut uchast u zahisti vodopostachannya Zahidnokapskoyi provinciyi ta ye miscem zrostannya velicheznoyi kilkosti likarskih roslin Pivdennokapski afropomirni lisiPivdennokapski afropomirni lisi v okolicyah Knisni Bezumovno najbilshu chastinu pivdennih afropomirnih lisiv skladaye Knisnensko Cicikamskij lisovij kompleks Vin prostyagayetsya vid Mosselbaya u Zahidnokapskij provinciyi na shid do Gebehi u Shidnokapskij provinciyi Ci visoki gusti lisi rostut u vologomu i teplomu pomirnomu klimati Lisovij namet v nih sformovanij perepletinnyam kron najvishih derev serednij yarus predstavlenij bagatostovburnimi derevami serednogo rozmiru a v pidlisku rostut kushi trav yanisti roslini ta paporoti Dereva vkriti chislennimi lianami ta epifitami a mizh derevami peresuvayutsya riznomanitni tvarini Pivdennokapski afropomirni lisi duzhe shozhi na zahidnokapski afropomirni lisi za bagatim vidovim skladom odnak hoch i menshoyu miroyu voni shozhi na en hmarni lisi poshireni v Drakonovih gorah dali na shid Ranishe v pivdennokapskih afropomirnih lisah zustrichayutsya savanni sloni Loxodonta africana ta inshi veliki tvarini odnak narazi voni majzhe povnistyu vimerli FloraSered najposhirenishih derev sho rostut u pivdennih afropomirnih lisah slid vidznachiti Zvichajnij afrokarpus Afrocarpus falcatus Shirokolistij nogoplidnik Bredskij nogoplidnik Podocarpus elongatus en Apodytes dimidiata en Brabejum stellatifolium en Celtis africana en Chionanthus foveolatus Assegayeve derevo Curtisia dentata en Diospyros whyteana en Grewia occidentalis en Halleria lucida en Ilex mitis en Kiggelaria africana en Maytenus acuminata en Cassine peragua en en Cunonia capensis en Ocotea bullata en Olea capensis subsp macrocarpa en Olinia ventosa en Nuxia floribunda en Gymnosphaera capensis en Alsophila dregei en Pterocelastrus tricuspidatus en Myrsine melanophloeos sv Virgilia oroboides Deyaki inshi vazhlivi vidi sv en sv en en en en en sv en en Deyaki endemichni vidiPodocarpus elongatus en en sv sv sv subsp ferruginea Strelitzia alba en sv sv sv sv sv sv sv sv en sv GalereyaPrimitkiA B Low amp A G Rebelo eds Vegetation of South Africa Lesotho amp Swaziland a companion to the vegetation map of South Africa Lesotho and Swaziland Dept Environmental Affairs and Tourism Pretoria 85pp ISBN 0 621 17316 9 A G Rebelo C Boucher N Helme L Mucina M C Rutherford et al 2006 Fynbos Biome in L Mucina amp M C Rutherford eds The Vegetation of South Africa Lesotho and Swaziland Strelitzia 19 pp 52 219 Goldblatt P amp Manning J 2000 Cape Plants A conspectus of the Cape flora of South Africa National Botanical Institute Pretoria amp Missouri Botanical Garden Press St Louis Rourke J P 2002 Clivia mirabilis Amaryllidaceae Haemanthae a new species from Northern Cape South Africa Bothalia 32 Masson P H 1990 The dynamics of the afromontane forest remnants in the southwestern Cape MSc Thesis University of Cape Town Campbell B M amp Moll E J 1976 The forest communities of Table Mountain South Africa In Ecological status of Table Mountain Univ of Cape Town Rondebosch DzherelaVon Maltitz G Mucina L Geldenhuys C J Lawes M Eeley H Adie H Vink D Fleming G amp Bailey C 2003 Classification system for South African indigenous forests An objective classification for the Department of Water Affairs and Forestry Report ENV P C 2003 017 Environmentek CSIR Pretoria