Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
EISCAT (скорочення від англ. European Uncoherent SCATter Scientific Association, Європейська асоціація некогерентного розсіювання) - міжнародна наукова організація, яка керує чотирма дослідницькими установами: у Соданкюля у Фінляндії, біля Кіруни у Швеції, біля Тромсе в Норвегії та на Шпіцбергені. Усі установи знаходяться за полярним колом. Головний офіс розташований у космічному містечку в Кіруні, де також розмішений . EISCAT було засновано в грудні 1975 року як асоціацію дослідницьких рад у шести країнах-членах.
| EISCAT | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 1975 | |||
| Абревіатура | EISCAT | |||
| Країна |  Швеція | |||
| Штаб-квартира | Кіруна | |||
| Тип | наукове товариство | |||
| Вебсторінка | eiscat.se | |||
 EISCAT у Вікісховищі | ||||
Організація та історія
Плани створити дослідницьку установу для дослідження в зоні полярного сяйва виникли ще в 1969 році. На початку 1970-х років було проведено багато зустрічей із зацікавленими дослідниками, але серйозна робота почалася лише після того, як у 1973 році організував зустріч, на якій було призначено раду директорів і голову. У 1974 році правління представило доповідь про функціонування майбутньої організації, і наприкінці 1975 року перші шість країн-членів погодилися розпочати будівництво EISCAT.
Країнами-засновниками EIASCAT були Швеція, Норвегія, Фінляндія, Велика Британія, Франція та Німеччина. Франція вийшла з організації 2005 року, Німеччина теж перестала бути повноправним членом. Натомість приєднались нові члени - Японія (1996 року) та Китай (2007).
EISCAT керується Радою EISCAT, яка складається з представників дослідницьких установ різних країн-членів. Роботі ради допомагають два комітети, адміністративно-фінансовий і науково-консультативний.
Обладнання
EISCAT керує чотирма дослідницькими установами на північ від Полярного кола, в Нордичних країнах.
Материкова система
УВЧ-систему було побудовано як об’єкт із трьох частин: передавач і приймач у Тромсе та приймачі в Соданкюля та Кіруні, але приймачі в Соданкюля та Кіруні пізніше були переналаштовані на УКХ-діапазон. УВЧ-установка в Тромсе складається з керованої параболічної радіолокаційної антени, має частоту передачі 926,6-920,5 МГц і теоретичну потужність 2 МВт.
УКХ-система складається з чотирьох керованих циліндричних антен у Тромсе, які виконують роль передавачів і приймачів, і двох керованих параболічних радіолокаційних антен у Соданкюля та Кіруні. Система має частоту передачі 222,8-225,4 МГц і теоретичну потужність 1,6 МВт.
В Тромсе також знаходяться три фазовані решітки дипольних антен, які працюють як короткохвильовий передавач і приймач. Частота становить 3,85-8,00 МГц, а теоретична потужність 12x100 кВт.
Шпіцберген
На Шпіцбергені біля Лонґіра розташовані дві параболічні радарні антени, одна керована та одна стаціонарна. Вони працюють з частотою передачі 498,0-502,0 МГц і теоретичною потужністю 1 МВт..
Інавгурація
Материкова УВЧ-система була урочисто відкрита 26 серпня 1981 року, одночасно в усіх трьох країнах. Вимірювання офіційно розпочалися, коли король Швеції Карл XVI Густав натиснув велику червону кнопку. УКХ-радіолокатор був доданий у 1985 році, а Свалбардський радар EISCAT був завершений у 1996 році.
EISCAT3D
EISCAT працює над створенням нового типу дослідницького радара EISCAT3D. Система має складатися з полів із невеликими антенами у Фінляндії, Норвегії та Швеції.
Вона включатиме передавач та приймач в , Норвегія, і приймачи в , Фінляндія та , Швеція. Завдяки великій кількості малих антен, об’єднаних в одну велику антену, роздільна здатність системи значно перевищить поточну УВЧ-систему. Прилад працюватиме на частоті 233 МГц.
- EISCAT Тромсе, Норвегія, радіолокаційна станція 69°35′11″ пн. ш. 19°13′38″ сх. д. / 69.58639° пн. ш. 19.22722° сх. д.
- EISCAT Кіруна, Швеція радіолокаційна станція ( 67°51′38″ пн. ш. 20°26′07″ сх. д. / 67.86056° пн. ш. 20.43528° сх. д.
- EISCAT Соданкюля, Фінляндія, радіолокаційна станція 67°21′49″ пн. ш. 26°37′37″ сх. д. / 67.36361° пн. ш. 26.62694° сх. д.
- Eiscat Svalbard Radar, Longyearbyen, Svalbard, Radar Station 78°09′11″ пн. ш. 19°13′38″ сх. д. / 78.15306° пн. ш. 19.22722° сх. д.
- EISCAT3D, Скіботн, Норвегія, запланована радіолокаційна станція
- EISCAT3D, Каресуванто, Фінляндія, запланована наземна станція
- EISCAT3D, Kaiseniemi, між Кіруною та Абіско в муніципалітеті Кіруна, запланована наземна станція
Наука з EISCAT
EISCAT використовується для вивчення різноманітних явищ у верхній атмосфері та іоносфері. Деякі приклади досліджень EISCAT:
- Втрата плазми Землею. EISCAT зміг виміряти, що Земля втрачає приблизно 1 кг/с речовини (переважно кисню), який витікає в космос з області Північного сяйва.
- За допомогою EISCAT можна детально побачити, як іоносфера реагує на зміни космічної погоди.
- Одночасні вимірювання за допомогою EISCAT та інших наземних приладів або дослідницьких супутників, таких як Cluster, дали змогу дослідити рух неоднорідностей в магнітосфері.
- Вивчаючи сліди метеорів, EISCAT вдалося ослідити, як метеори розпадаються, коли вони потрапляють в атмосферу.
- Досліджено свічення молекул повітря у верхніх шарах атмосфери. За допомогою установки в Рамфьордмоен таке світло вдалося створити штучно.
Примітки
- Eiscat, Artikel på norskspråkiga Wikipedia, länkad 2008-09-24.
- J.-E. Wahlund m fl, Eiscat observations of topside ionospheric ion outflows during auroral activity - Revisited, Journal of Geophysical Research (ISSN 0148-0227), vol. 97, nr. A3, 1992, s. 3019-3037.
- Jätteutbrott kan ge jorden solsveda. Pressmeddelande från 2007-07-30, länkad 2008-09-24.
- Fuglesang öppnade observatorium på Svalbard. Pressmeddelande från Europeiska rymdorganisationen 2008-04-09, länkat 2008-09-24.
- Professor i stjärnfall. Pressmeddelande från 2007-11-06, länkat 2008-09-24.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: EISCAT |
- EISCAT webbplats
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
EISCAT skorochennya vid angl European Uncoherent SCATter Scientific Association Yevropejska asociaciya nekogerentnogo rozsiyuvannya mizhnarodna naukova organizaciya yaka keruye chotirma doslidnickimi ustanovami u Sodankyulya u Finlyandiyi bilya Kiruni u Shveciyi bilya Tromse v Norvegiyi ta na Shpicbergeni Usi ustanovi znahodyatsya za polyarnim kolom Golovnij ofis roztashovanij u kosmichnomu mistechku v Kiruni de takozh rozmishenij EISCAT bulo zasnovano v grudni 1975 roku yak asociaciyu doslidnickih rad u shesti krayinah chlenah EISCAT Osnovni dani Zasnovano 1975 Abreviatura EISCAT Krayina ShveciyaShtab kvartira KirunaTip naukove tovaristvoVebstorinka eiscat se EISCAT u VikishovishiOrganizaciya ta istoriyaPlani stvoriti doslidnicku ustanovu dlya doslidzhennya v zoni polyarnogo syajva vinikli she v 1969 roci Na pochatku 1970 h rokiv bulo provedeno bagato zustrichej iz zacikavlenimi doslidnikami ale serjozna robota pochalasya lishe pislya togo yak u 1973 roci organizuvav zustrich na yakij bulo priznacheno radu direktoriv i golovu U 1974 roci pravlinnya predstavilo dopovid pro funkcionuvannya majbutnoyi organizaciyi i naprikinci 1975 roku pershi shist krayin chleniv pogodilisya rozpochati budivnictvo EISCAT Krayinami zasnovnikami EIASCAT buli Shveciya Norvegiya Finlyandiya Velika Britaniya Franciya ta Nimechchina Franciya vijshla z organizaciyi 2005 roku Nimechchina tezh perestala buti povnopravnim chlenom Natomist priyednalis novi chleni Yaponiya 1996 roku ta Kitaj 2007 EISCAT keruyetsya Radoyu EISCAT yaka skladayetsya z predstavnikiv doslidnickih ustanov riznih krayin chleniv Roboti radi dopomagayut dva komiteti administrativno finansovij i naukovo konsultativnij ObladnannyaEISCAT keruye chotirma doslidnickimi ustanovami na pivnich vid Polyarnogo kola v Nordichnih krayinah Materikova sistema EISCAT Sodankyla UVCh sistemu bulo pobudovano yak ob yekt iz troh chastin peredavach i prijmach u Tromse ta prijmachi v Sodankyulya ta Kiruni ale prijmachi v Sodankyulya ta Kiruni piznishe buli perenalashtovani na UKH diapazon UVCh ustanovka v Tromse skladayetsya z kerovanoyi parabolichnoyi radiolokacijnoyi anteni maye chastotu peredachi 926 6 920 5 MGc i teoretichnu potuzhnist 2 MVt UKH sistema skladayetsya z chotiroh kerovanih cilindrichnih anten u Tromse yaki vikonuyut rol peredavachiv i prijmachiv i dvoh kerovanih parabolichnih radiolokacijnih anten u Sodankyulya ta Kiruni Sistema maye chastotu peredachi 222 8 225 4 MGc i teoretichnu potuzhnist 1 6 MVt V Tromse takozh znahodyatsya tri fazovani reshitki dipolnih anten yaki pracyuyut yak korotkohvilovij peredavach i prijmach Chastota stanovit 3 85 8 00 MGc a teoretichna potuzhnist 12x100 kVt Shpicbergen Svalbardskij radar EISCAT Na Shpicbergeni bilya Longira roztashovani dvi parabolichni radarni anteni odna kerovana ta odna stacionarna Voni pracyuyut z chastotoyu peredachi 498 0 502 0 MGc i teoretichnoyu potuzhnistyu 1 MVt Inavguraciya Materikova UVCh sistema bula urochisto vidkrita 26 serpnya 1981 roku odnochasno v usih troh krayinah Vimiryuvannya oficijno rozpochalisya koli korol Shveciyi Karl XVI Gustav natisnuv veliku chervonu knopku UKH radiolokator buv dodanij u 1985 roci a Svalbardskij radar EISCAT buv zavershenij u 1996 roci EISCAT3D EISCAT pracyuye nad stvorennyam novogo tipu doslidnickogo radara EISCAT3D Sistema maye skladatisya z poliv iz nevelikimi antenami u Finlyandiyi Norvegiyi ta Shveciyi Vona vklyuchatime peredavach ta prijmach v Norvegiya i prijmachi v Finlyandiya ta Shveciya Zavdyaki velikij kilkosti malih anten ob yednanih v odnu veliku antenu rozdilna zdatnist sistemi znachno perevishit potochnu UVCh sistemu Prilad pracyuvatime na chastoti 233 MGc EISCAT Tromse Norvegiya radiolokacijna stanciya 69 35 11 pn sh 19 13 38 sh d 69 58639 pn sh 19 22722 sh d 69 58639 19 22722 EISCAT Kiruna Shveciya radiolokacijna stanciya 67 51 38 pn sh 20 26 07 sh d 67 86056 pn sh 20 43528 sh d 67 86056 20 43528 EISCAT Sodankyulya Finlyandiya radiolokacijna stanciya 67 21 49 pn sh 26 37 37 sh d 67 36361 pn sh 26 62694 sh d 67 36361 26 62694 Eiscat Svalbard Radar Longyearbyen Svalbard Radar Station 78 09 11 pn sh 19 13 38 sh d 78 15306 pn sh 19 22722 sh d 78 15306 19 22722 EISCAT3D Skibotn Norvegiya zaplanovana radiolokacijna stanciya EISCAT3D Karesuvanto Finlyandiya zaplanovana nazemna stanciya EISCAT3D Kaiseniemi mizh Kirunoyu ta Abisko v municipaliteti Kiruna zaplanovana nazemna stanciyaNauka z EISCATEISCAT vikoristovuyetsya dlya vivchennya riznomanitnih yavish u verhnij atmosferi ta ionosferi Deyaki prikladi doslidzhen EISCAT Vtrata plazmi Zemleyu EISCAT zmig vimiryati sho Zemlya vtrachaye priblizno 1 kg s rechovini perevazhno kisnyu yakij vitikaye v kosmos z oblasti Pivnichnogo syajva Za dopomogoyu EISCAT mozhna detalno pobachiti yak ionosfera reaguye na zmini kosmichnoyi pogodi Odnochasni vimiryuvannya za dopomogoyu EISCAT ta inshih nazemnih priladiv abo doslidnickih suputnikiv takih yak Cluster dali zmogu dosliditi ruh neodnoridnostej v magnitosferi Vivchayuchi slidi meteoriv EISCAT vdalosya osliditi yak meteori rozpadayutsya koli voni potraplyayut v atmosferu Doslidzheno svichennya molekul povitrya u verhnih sharah atmosferi Za dopomogoyu ustanovki v Ramfordmoen take svitlo vdalosya stvoriti shtuchno PrimitkiEiscat Artikel pa norsksprakiga Wikipedia lankad 2008 09 24 J E Wahlund m fl Eiscat observations of topside ionospheric ion outflows during auroral activity Revisited Journal of Geophysical Research ISSN 0148 0227 vol 97 nr A3 1992 s 3019 3037 Jatteutbrott kan ge jorden solsveda Pressmeddelande fran 2007 07 30 lankad 2008 09 24 Fuglesang oppnade observatorium pa Svalbard Pressmeddelande fran Europeiska rymdorganisationen 2008 04 09 lankat 2008 09 24 Professor i stjarnfall Pressmeddelande fran 2007 11 06 lankat 2008 09 24 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu EISCAT EISCAT webbplats