Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Косте́л Свято́го Анто́нія Падуа́нського — римо-католицький храм у Львові на вулиці Личаківській, 49а. Пам'ятка барокової архітектури (охоронний номер 372).
| Костел Святого Антонія | |
|---|---|
 | |
| 49°50′27″ пн. ш. 24°02′47″ сх. д. / 49.8410556° пн. ш. 24.0465833° сх. д.Координати: 49°50′27″ пн. ш. 24°02′47″ сх. д. / 49.8410556° пн. ш. 24.0465833° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Засновник | ченці ордену францисканців конвентуальних |
| Будівельна система | d |
| Стиль | бароко |
| Належність | Римо-Католицька Церква в Україні |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | Вулиця Личаківська, 49а |
| Епонім | Антоній Падуанський |
  Костел Святого Антонія (Львів) (Україна) | |
 Костел Святого Антонія у Вікісховищі | |
Історія
Землю під будівництво у місцевості під назвою «Суха воля» надано магістратом 23 червня 1617 року. Дозвіл передбачав будівництво лише дерев'яного костелу і монастиря. Документ був затверджений королем Сигізмундом III Вазою. Спорудження тривало протягом 1618—1630 років. Восени 1648 року будівлі повністю згоріли під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького. 1652 року знову сталась пожежа у храмі, який лише будувався. 1669 року розпочато будівництво храму з тесаного каменю на кошти Костянтина-Криштофа Корибута Вишневецького. Ймовірним автором проекту міг бути хтось із родини Фонтана, що мешкали в той час у Кракові. Будівництво велось довго, друга його фаза почалась у 1718 році на кошти каштеляна краківського, князя Януша Антонія з роду Вишневецьких. 1739 року суфраган Самуель Ґловінський освятив храм. Оздоблювальні роботи тривали. 1765 року реконструйований Франциском Кульчицьким, добудовано також бароковий фронтон із вазами за проектом Петра Полейовського. На момент зайняття Львова австрійськими військами у монастирі налічувались чотири священики і два монахи. Внаслідок реформ Йосифа II, у 1786 році костел став парафіяльним, замість костелу Петра і Павла, котрий було віддано греко-католикам. У 1818 році архітектором Йозефом Марклем споруджено дзвіницю для трьох дзвонів, а 1830 року костел оточено муром, в котрий вбудовано і дзвіницю. Стінопис храму і деяких приміщень монастиря виконано 1854 року. 1861 року будівлю вкрито новим дахом, який 1878 року знову відремонтовано. 1893 почато перебудову та реставрацію. 1898 року добудовано передсінок, 1901 — відреставровано сходи, балюстраду і статую Матері Божої, під нею встановлено газовий ліхтар (частково збережений). 1902 року добудовано каплицю Розп'ятого Христа, а 1904 — св. Варвари і св. Йосипа. У радянський час костел не було закрито, він був одним з двох діючих у Львові римо-католицьких храмів. 1950 року у парохії забрано будинок плебанії (вул. Личаківська 49), у якому пізніше відкрили львівську державну музичну школу №4.
Після проголошення незалежності України до храму повернулись францисканці, а 14 квітня 1995 року офіційно переданий під їхню опіку. У 2017 році, після тривалих судових засідань, багатьох звернень до різних інстанцій, приміщення плебанії повернули релігійній громаді, а під будівництво нового приміщення музичної школи Львівська міська рада виділила земельну ділянку по вул. Личаківській, 105.
Архітектура
Костел розташований на підвищеній підмурованій ділянці, на куті утвореному вулицями Садовського, Солодовою і Личаківською, зорієнтований на осі південь-північ. Головний фасад з південної сторони, звернений до вулиці Личаківської. Храм мурований з каменю та цегли, ззовні і зсередини отинькований. Фундаменти і високий цоколь із тесаного каменю.
У плані храм прямокутний, однонавовий. Вхід влаштований через передсіння. З обидвох боків до нави прибудовано каплиці (каплиця Розп'ятого Христа і каплиця св. Варвари і св. Йосифа). Зі сходу до презбітерію прибудоване захристя. Входи до каплиць влаштовані посередині бічних стін нави, до захристя веде вхід із презбітерію. Нава трипряслова, під першим пряслом — емпора, оперта на два стовпи. Під емпорою влаштовано нартекс. Сходи, що ведуть на емпору, влаштовані у товщі східної стіни (вхід знаходиться у нартексі). Презбітерій двопрясловий, замкнутий тригранною абсидою. Дах над навою двоспадовий мідний, увінчаний сигнатуркою. Дах над презбітерієм двоспадовий, що переходить у гранчастий над абсидою. У люнетах, утворених склепіннями презбітерія влаштовано 7 прямокутних вікон. Ще по три вікна знаходяться з обидвох боків у наві. Одне вікно розміщене на другому ярусі фасаду.
Фасад одноярусний, з прибудованим передсінком. З двох сторін фланкований пілястрами, оздоблений розбудованим карнизом. Увінчаний фронтоном із волютами, оздоблений декоративними вазами. На фронтоні ніша з кам'яною балюстрадою, із фресковим зображенням св. Антонія. Портал оздоблений іонічними пілястрами, увінчаний навершям з волютами. Подібним чином оформлені фасади каплиць.
Хронологія будівництва
До кінця століття було зведено лише фундаменти і, можливо, вівтарну частину храму. Роботи поновлено 1718 року. 1755 року збудовано сходи зі скульптурою Непорочного Зачаття Діви Марії. Зліва від входу знаходиться друга скульптура — св. Антонія Падуанського. Обидві роботи приписуються скульптору Себастьяну Фесінґеру, раніше Тадеуш Маньковський припускав, що автором статуї міг бути Фабіан Фесінґер. Розписи інтер'єру каплиць виконав Тадеуш Пельчарський.
Оснащення
У храмі збереглось 5 пізньобарокових вівтарів виготовлених приблизно у 1740-х роках. Головний вівтар одноярусний із навершям, дерев'яний, помальований у блідо-зелений колір із позолотою. Центральна ікона зображує св. Антонія Падуанського і св. Антонія Пустельника. При вході до презбітерію з обох боків встановлені два вівтарі, що мають однакову структуру. Також помальовані у блідо-зелений колір, позолочені. В центральному полі одного з вівтарів уміщено скульптурне зображення Найсвятішого Серця Ісусового, в другому вівтарі — Матір Божа з Лурду. Зправа у наві дерев'яний амвон другої половини XVIII ст. У притворі розміщено дві дерев'яні пізньобарокові сповідальниці. У бічній каплиці Розп'ятого Христа знаходиться вівтар XVIII ст, в центральному полі якого уміщено розп'яття, зі зруйнованого Костелу Святого Хреста. У бічній каплиці св. Варвари і св. Йосифа стоїть вівтар, помальований у білий і кремовий кольори, із образом св. Варвари у центральному полі.
На хорах знаходиться двосекційний орга́н, виготовлений 1937 року у Пьотркуві-Трибунальському фірмою «Станіслав Крючковський і син». Це наймолодший з органів Львова. В інструмента типово виражений романтичний характер із додаванням камерних голосів. Присутні голоси флейтові і струнні, регістри «Vox humana» («людський голос») та «Amabilis» («лагідний»). Орган має два мануала, педаль, пневматичну трактуру, 17 регістрів, копуляцію, тремоло. Із XIX століття походять відомості про попередній також двосекційний орган. Зовні був оформлений у необароковому стилі, поліхромований, частково золочений.
До Першої світової війни костел мав три дзвони. Найбільший (діаметром 79 см) було відлито 1701 року. Ще один дзвін (діаметром 54 см і вагою 72 кг) 1747 року. Третій із дзвонів мав діаметр 40,5 см й вагу 35 кг. У цей час в костелі використовується тільки один дзвін (діаметр близько 60 см).
Світлини
-
![image]()
Портал костелу -
![image]()
Інтер'єр храму -
![image]()
Охоронний знак на фасаді
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.
- Mańkowski T. Fesinger Sebastian // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 424. (пол.)
- Каліберда С. Органи Львова // Галицька брама. — № 4-6 (124–126), 2005. — С. 21.
- Кіндратюк Б. До історії дзвонів Львова // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — 2008. — № 9. — С. 53.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 131. — .
- Бобровський О.. // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Мистецтвознавство і дослідження. — Львів, 2007. — № 1 (9). — С. 51.
- Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 504—508. — .
- Kaczorowski B. Zabytki starego Lwowa. — Warszawa : Interim, 1990. — С. 83—86. — .
- Pencakowski P. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego we Lwowie (dawniej klasztorny OO. Franciszkanów Konwentualnych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 1993. — Т. 1. — S. 39—51. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. I). — .
Посилання
- Центр міської історії центрально-східної Європи / Костел св. Антонія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Переглянуто 11 жовтня, 2010
- franciszkanie.pl (пол.) Переглянуто 11 жовтня, 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel Svyatogo Antoniya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel franciskanciv Koste l Svyato go Anto niya Padua nskogo rimo katolickij hram u Lvovi na vulici Lichakivskij 49a Pam yatka barokovoyi arhitekturi ohoronnij nomer 372 Kostel Svyatogo Antoniya49 50 27 pn sh 24 02 47 sh d 49 8410556 pn sh 24 0465833 sh d 49 8410556 24 0465833 Koordinati 49 50 27 pn sh 24 02 47 sh d 49 8410556 pn sh 24 0465833 sh d 49 8410556 24 0465833Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina LvivZasnovnikchenci ordenu franciskanciv konventualnihBudivelna sistemadStilbarokoNalezhnistRimo Katolicka Cerkva v UkrayiniStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresaVulicya Lichakivska 49aEponimAntonij PaduanskijKostel Svyatogo Antoniya Lviv Ukrayina Kostel Svyatogo Antoniya u VikishovishiIstoriyaZemlyu pid budivnictvo u miscevosti pid nazvoyu Suha volya nadano magistratom 23 chervnya 1617 roku Dozvil peredbachav budivnictvo lishe derev yanogo kostelu i monastirya Dokument buv zatverdzhenij korolem Sigizmundom III Vazoyu Sporudzhennya trivalo protyagom 1618 1630 rokiv Voseni 1648 roku budivli povnistyu zgorili pid chas oblogi Lvova vijskami Bogdana Hmelnickogo 1652 roku znovu stalas pozhezha u hrami yakij lishe buduvavsya 1669 roku rozpochato budivnictvo hramu z tesanogo kamenyu na koshti Kostyantina Krishtofa Koributa Vishneveckogo Jmovirnim avtorom proektu mig buti htos iz rodini Fontana sho meshkali v toj chas u Krakovi Budivnictvo velos dovgo druga jogo faza pochalas u 1718 roci na koshti kashtelyana krakivskogo knyazya Yanusha Antoniya z rodu Vishneveckih 1739 roku sufragan Samuel Glovinskij osvyativ hram Ozdoblyuvalni roboti trivali 1765 roku rekonstrujovanij Franciskom Kulchickim dobudovano takozh barokovij fronton iz vazami za proektom Petra Polejovskogo Na moment zajnyattya Lvova avstrijskimi vijskami u monastiri nalichuvalis chotiri svyasheniki i dva monahi Vnaslidok reform Josifa II u 1786 roci kostel stav parafiyalnim zamist kostelu Petra i Pavla kotrij bulo viddano greko katolikam U 1818 roci arhitektorom Jozefom Marklem sporudzheno dzvinicyu dlya troh dzvoniv a 1830 roku kostel otocheno murom v kotrij vbudovano i dzvinicyu Stinopis hramu i deyakih primishen monastirya vikonano 1854 roku 1861 roku budivlyu vkrito novim dahom yakij 1878 roku znovu vidremontovano 1893 pochato perebudovu ta restavraciyu 1898 roku dobudovano peredsinok 1901 vidrestavrovano shodi balyustradu i statuyu Materi Bozhoyi pid neyu vstanovleno gazovij lihtar chastkovo zberezhenij 1902 roku dobudovano kaplicyu Rozp yatogo Hrista a 1904 sv Varvari i sv Josipa U radyanskij chas kostel ne bulo zakrito vin buv odnim z dvoh diyuchih u Lvovi rimo katolickih hramiv 1950 roku u parohiyi zabrano budinok plebaniyi vul Lichakivska 49 u yakomu piznishe vidkrili lvivsku derzhavnu muzichnu shkolu 4 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini do hramu povernulis franciskanci a 14 kvitnya 1995 roku oficijno peredanij pid yihnyu opiku U 2017 roci pislya trivalih sudovih zasidan bagatoh zvernen do riznih instancij primishennya plebaniyi povernuli religijnij gromadi a pid budivnictvo novogo primishennya muzichnoyi shkoli Lvivska miska rada vidilila zemelnu dilyanku po vul Lichakivskij 105 ArhitekturaPlan kostelu Kostel roztashovanij na pidvishenij pidmurovanij dilyanci na kuti utvorenomu vulicyami Sadovskogo Solodovoyu i Lichakivskoyu zoriyentovanij na osi pivden pivnich Golovnij fasad z pivdennoyi storoni zvernenij do vulici Lichakivskoyi Hram murovanij z kamenyu ta cegli zzovni i zseredini otinkovanij Fundamenti i visokij cokol iz tesanogo kamenyu U plani hram pryamokutnij odnonavovij Vhid vlashtovanij cherez peredsinnya Z obidvoh bokiv do navi pribudovano kaplici kaplicya Rozp yatogo Hrista i kaplicya sv Varvari i sv Josifa Zi shodu do prezbiteriyu pribudovane zahristya Vhodi do kaplic vlashtovani poseredini bichnih stin navi do zahristya vede vhid iz prezbiteriyu Nava tripryaslova pid pershim pryaslom empora operta na dva stovpi Pid emporoyu vlashtovano narteks Shodi sho vedut na emporu vlashtovani u tovshi shidnoyi stini vhid znahoditsya u narteksi Prezbiterij dvopryaslovij zamknutij trigrannoyu absidoyu Dah nad navoyu dvospadovij midnij uvinchanij signaturkoyu Dah nad prezbiteriyem dvospadovij sho perehodit u granchastij nad absidoyu U lyunetah utvorenih sklepinnyami prezbiteriya vlashtovano 7 pryamokutnih vikon She po tri vikna znahodyatsya z obidvoh bokiv u navi Odne vikno rozmishene na drugomu yarusi fasadu Fasad odnoyarusnij z pribudovanim peredsinkom Z dvoh storin flankovanij pilyastrami ozdoblenij rozbudovanim karnizom Uvinchanij frontonom iz volyutami ozdoblenij dekorativnimi vazami Na frontoni nisha z kam yanoyu balyustradoyu iz freskovim zobrazhennyam sv Antoniya Portal ozdoblenij ionichnimi pilyastrami uvinchanij navershyam z volyutami Podibnim chinom oformleni fasadi kaplic Hronologiya budivnictvaDo kincya stolittya bulo zvedeno lishe fundamenti i mozhlivo vivtarnu chastinu hramu Roboti ponovleno 1718 roku 1755 roku zbudovano shodi zi skulpturoyu Neporochnogo Zachattya Divi Mariyi Zliva vid vhodu znahoditsya druga skulptura sv Antoniya Paduanskogo Obidvi roboti pripisuyutsya skulptoru Sebastyanu Fesingeru ranishe Tadeush Mankovskij pripuskav sho avtorom statuyi mig buti Fabian Fesinger Rozpisi inter yeru kaplic vikonav Tadeush Pelcharskij OsnashennyaU hrami zbereglos 5 piznobarokovih vivtariv vigotovlenih priblizno u 1740 h rokah Golovnij vivtar odnoyarusnij iz navershyam derev yanij pomalovanij u blido zelenij kolir iz pozolotoyu Centralna ikona zobrazhuye sv Antoniya Paduanskogo i sv Antoniya Pustelnika Pri vhodi do prezbiteriyu z oboh bokiv vstanovleni dva vivtari sho mayut odnakovu strukturu Takozh pomalovani u blido zelenij kolir pozolocheni V centralnomu poli odnogo z vivtariv umisheno skulpturne zobrazhennya Najsvyatishogo Sercya Isusovogo v drugomu vivtari Matir Bozha z Lurdu Zprava u navi derev yanij amvon drugoyi polovini XVIII st U pritvori rozmisheno dvi derev yani piznobarokovi spovidalnici U bichnij kaplici Rozp yatogo Hrista znahoditsya vivtar XVIII st v centralnomu poli yakogo umisheno rozp yattya zi zrujnovanogo Kostelu Svyatogo Hresta U bichnij kaplici sv Varvari i sv Josifa stoyit vivtar pomalovanij u bilij i kremovij kolori iz obrazom sv Varvari u centralnomu poli Na horah znahoditsya dvosekcijnij orga n vigotovlenij 1937 roku u Potrkuvi Tribunalskomu firmoyu Stanislav Kryuchkovskij i sin Ce najmolodshij z organiv Lvova V instrumenta tipovo virazhenij romantichnij harakter iz dodavannyam kamernih golosiv Prisutni golosi flejtovi i strunni registri Vox humana lyudskij golos ta Amabilis lagidnij Organ maye dva manuala pedal pnevmatichnu trakturu 17 registriv kopulyaciyu tremolo Iz XIX stolittya pohodyat vidomosti pro poperednij takozh dvosekcijnij organ Zovni buv oformlenij u neobarokovomu stili polihromovanij chastkovo zolochenij Do Pershoyi svitovoyi vijni kostel mav tri dzvoni Najbilshij diametrom 79 sm bulo vidlito 1701 roku She odin dzvin diametrom 54 sm i vagoyu 72 kg 1747 roku Tretij iz dzvoniv mav diametr 40 5 sm j vagu 35 kg U cej chas v kosteli vikoristovuyetsya tilki odin dzvin diametr blizko 60 sm SvitliniPortal kostelu Inter yer hramu Ohoronnij znak na fasadiPrimitki Arhiv originalu za 25 lyutogo 2017 Procitovano 24 lyutogo 2017 Mankowski T Fesinger Sebastian Polski Slownik Biograficzny Krakow 1948 T VII 2 zeszyt 32 S 424 pol Kaliberda S Organi Lvova Galicka brama 4 6 124 126 2005 S 21 Kindratyuk B Do istoriyi dzvoniv Lvova Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu 2008 9 S 53 DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 131 ISBN 978 966 7022 77 8 Bobrovskij O Byuleten Lvivskogo filialu Nacionalnogo naukovo doslidnogo restavracijnogo centru Ukrayini Mistectvoznavstvo i doslidzhennya Lviv 2007 1 9 S 51 Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 S 504 508 ISBN 978 966 7007 99 7 Kaczorowski B Zabytki starego Lwowa Warszawa Interim 1990 S 83 86 ISBN 83 85083 02 2 Pencakowski P Kosciol parafialny p w Sw Antoniego we Lwowie dawniej klasztorny OO Franciszkanow Konwentualnych Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Secesja 1993 T 1 S 39 51 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 83 85739 09 2 PosilannyaKostel sv Antoniya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Kostel sv Antoniya u Vikishovishi Centr miskoyi istoriyi centralno shidnoyi Yevropi Kostel sv Antoniya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pereglyanuto 11 zhovtnya 2010 franciszkanie pl pol Pereglyanuto 11 zhovtnya 2010