Авіаційний спорт
Авіаційний спорт розвиватись з відкриття 5 грудня 1935 року Іжевського аероклубу Осоавіахім. До 1941 року в клубі було підготовлено 4 випуски авіаційних кадрів, в тому числі спортсменів-розрядників з парашутного, планерного та льотного спорту. В роки німецько-радянської війни 21 вихованцю аероклубу надано звання Героя Радянського Союзу. В кінці 1940-50-их років великий внесок в розвиток авіаційних видів спорту в Удмуртії зробили голови ДТСААФ А. А. Дев'ятеров та А. І. Анкундінов.
1954 року на зміну По-2 і Ут-2 до аероклубу прибувають навчально-тренувальні літаки Як-18. В 1950-их роках в клубі з'явились перші майстри авіаційного спорту — М.Давлядшина, А.Тюфтин, А.Зорін, В.Булатов, П.Єлькин, С.Холмогоров, В.Баженов, Р.Мохова. В 1964–1966 роках після впровадження вертольотів Мі-1 настає новий період в розвитку авіаційного спорту. Найбільш успішно виступають команди вертольотчиків та парашутистів. Абсолютними чемпіонами СРСР з вертольотного спорту стають А.Мозжерін (1971), А.Гаріпова (1975, 1976, 1987). В 1976 році команда Іжевського навчально-авіаційного центру в складі А.Мозжеріна, Г.Мозжеріна, А.Гаріпова та А.Гаріпової зайняла 1 місце в чемпіонаті РРФСР з вертольотного спорту.
Іжевський аероклуб відкрив шлях у великий спорт групі майстрів-парашутистів, серед яких В.Крестьянников, заслужений майстер спорту, чемпіон та рекордсмен світу (1966) та А.Краснов — чемпіон СРСР (1985), рекордсмен світу (1981, 1982). В аероклубі підготовлено 47 майстрів літакового, 64 майстри вертольотного та 27 майстрів парашутного спорту.
Автомобільний спорт
Перші змагання з автомобільного спорту в Удмуртії пройшли 1966 року в Іжевську. Це стало можливим після розвитку автомобілебудування в місті. Перші іжевські спортсмени — Л.Морозов, В.Шихов, В.Нечунаєв, В.Пестов. Найбільший розвиток припадає на прихід в команду майстра спорту міжнародного класу С.Брундзи. На пару з ним виступали А.Брум, декілька років А. А. Тикке — один з організаторів команди. В 1972 році конструктори ВО «Іжмаш» разом із спортсменами створили автомобіль «Іж-Раллі», який дозволив іжевським спортсменам конкурувати з найкращими гонщиками країни.
Команда в складі К.Антропова, В.Куковякина, В.Гольцова, В.Штикова, В.Ульмана з 1969 року неодноразово займала перші місця у всеросійських автораллі. Іжевські спортсмени брали участь в популярних багатоденних перегонах «Рейд Польський». В 1971 році на автомобілях «Москвич-412» виступали в змаганнях «Тур де Європ». В 1971 році Л.Суднєва та Л.Морозов стали призерами на всесоюзних змаганнях в Таллінні. Іжевська команда брала участь у традиційних московських перегонах «Сніжинка» (1969—1971). В.Бородін в 1972 році разом з майстром спорту А.Окуличем взяв участь в перегонах під дивізом «Балтійське море — море миру» (2 місце).
Зарубіжні виступи іжевських спортсменів: «Золоті Піски» в Болгарії (1971, 1972), «Словенія» в Чехословаччині (1975, 1980), «Варбург» в Німеччині (1972, 1973). З 1967 по 1997 роки спортсмени «Іжмашу» більш як 100 разів брали участь в міжнародних, всесоюзних та всеросійських раллі, кросових та іподромних перегонах.
Джерела
- Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. —
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aviacijnij sportAviacijnij sport rozvivatis z vidkrittya 5 grudnya 1935 roku Izhevskogo aeroklubu Osoaviahim Do 1941 roku v klubi bulo pidgotovleno 4 vipuski aviacijnih kadriv v tomu chisli sportsmeniv rozryadnikiv z parashutnogo planernogo ta lotnogo sportu V roki nimecko radyanskoyi vijni 21 vihovancyu aeroklubu nadano zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu V kinci 1940 50 ih rokiv velikij vnesok v rozvitok aviacijnih vidiv sportu v Udmurtiyi zrobili golovi DTSAAF A A Dev yaterov ta A I Ankundinov 1954 roku na zminu Po 2 i Ut 2 do aeroklubu pribuvayut navchalno trenuvalni litaki Yak 18 V 1950 ih rokah v klubi z yavilis pershi majstri aviacijnogo sportu M Davlyadshina A Tyuftin A Zorin V Bulatov P Yelkin S Holmogorov V Bazhenov R Mohova V 1964 1966 rokah pislya vprovadzhennya vertolotiv Mi 1 nastaye novij period v rozvitku aviacijnogo sportu Najbilsh uspishno vistupayut komandi vertolotchikiv ta parashutistiv Absolyutnimi chempionami SRSR z vertolotnogo sportu stayut A Mozzherin 1971 A Garipova 1975 1976 1987 V 1976 roci komanda Izhevskogo navchalno aviacijnogo centru v skladi A Mozzherina G Mozzherina A Garipova ta A Garipovoyi zajnyala 1 misce v chempionati RRFSR z vertolotnogo sportu Izhevskij aeroklub vidkriv shlyah u velikij sport grupi majstriv parashutistiv sered yakih V Krestyannikov zasluzhenij majster sportu chempion ta rekordsmen svitu 1966 ta A Krasnov chempion SRSR 1985 rekordsmen svitu 1981 1982 V aeroklubi pidgotovleno 47 majstriv litakovogo 64 majstri vertolotnogo ta 27 majstriv parashutnogo sportu Avtomobilnij sportPershi zmagannya z avtomobilnogo sportu v Udmurtiyi projshli 1966 roku v Izhevsku Ce stalo mozhlivim pislya rozvitku avtomobilebuduvannya v misti Pershi izhevski sportsmeni L Morozov V Shihov V Nechunayev V Pestov Najbilshij rozvitok pripadaye na prihid v komandu majstra sportu mizhnarodnogo klasu S Brundzi Na paru z nim vistupali A Brum dekilka rokiv A A Tikke odin z organizatoriv komandi V 1972 roci konstruktori VO Izhmash razom iz sportsmenami stvorili avtomobil Izh Ralli yakij dozvoliv izhevskim sportsmenam konkuruvati z najkrashimi gonshikami krayini Komanda v skladi K Antropova V Kukovyakina V Golcova V Shtikova V Ulmana z 1969 roku neodnorazovo zajmala pershi miscya u vserosijskih avtoralli Izhevski sportsmeni brali uchast v populyarnih bagatodennih peregonah Rejd Polskij V 1971 roci na avtomobilyah Moskvich 412 vistupali v zmagannyah Tur de Yevrop V 1971 roci L Sudnyeva ta L Morozov stali prizerami na vsesoyuznih zmagannyah v Tallinni Izhevska komanda brala uchast u tradicijnih moskovskih peregonah Snizhinka 1969 1971 V Borodin v 1972 roci razom z majstrom sportu A Okulichem vzyav uchast v peregonah pid divizom Baltijske more more miru 2 misce Zarubizhni vistupi izhevskih sportsmeniv Zoloti Piski v Bolgariyi 1971 1972 Sloveniya v Chehoslovachchini 1975 1980 Varburg v Nimechchini 1972 1973 Z 1967 po 1997 roki sportsmeni Izhmashu bilsh yak 100 raziv brali uchast v mizhnarodnih vsesoyuznih ta vserosijskih ralli krosovih ta ipodromnih peregonah DzherelaUdmurtskaya respublika Enciklopediya Gl red V V Tuganaev Izhevsk Udmurtiya 2000 800 s 20000 ekz ISBN 5 7659 0732 6Div takozhYunist Udmurtiyi