Сакпетен (ісп. Zacpeten) — руїни міста цивілізації мая в департаменті Петен (Гватемала).
Сакпетен | |
---|---|
Країна | Гватемала |
Регіон | Петен |
Історія | |
Датування | 1000 до н. е. — 300 до н. е. 600—950 1200—1697 |
Періоди | Докласичний, класичний, післякласичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Історія
Вперше поселення було засновано в середині докласичного періоду, близько 1000 року до н. е. Розвиток тривав до 300 року до н. е. Стосовно цього періоду замало відомостей. Тоді велося активне будівництво, особливо у Групі А. Цього періоду відбувся розвиток від поселення до протоміста, розквіт припав на 100—250 роки до н. е. Спочатку знаходилося в сфері впливу міста Накбе, потім Ель-Мірадора. Під час колапсу докласичного періоду більшість населення залишило Сакпетен. Тоді припинилося будівництво, проте розкопки свідчать, що мая не зовсім залишили поселення. Вважається, що площа заселення значно зменшилося, охоплювало головну піраміду.
Другий період розвитку припадає на пізньокласичний період. Близько 600 року н. е. навколо Сакпетену утворилося невеличке царство, яке перебувало під контролем Мутульського царства. Протягом усього періоду Сакпетен зберігав вірність Мутульському царству, тут правили молодші представники мутульської династії. Із занепадом у 820-х роках Мутуля, відбулосяся піднесення царства в Сакпетені, яке також стало іменуватися Мутульским царством, а місцевий правитель Бахлах-Чан-К'авііль прийняв титул «священного володаря», що свідчить про отримання незалежності царства. Згодом він також взяв собі титул калоомте. Подальше піднесення відбулося за часів володаря К'ініч-…-Тахна у 840-860-х років. У результаті Сакпетен перетворився на важливий центр під час періоду колапсу класичного періоду. Втім зрештою в середині X століття місто і держава зазнали занепаду.
Поновлення Сакпетена як міста та важливого центру Петену відбулося у XIII ст., після захоплення цих земель племенами мая-ковох. У середині XV ст. сюди була перенесена їхня столиця. Столицею Сакпетен був до 1697 року, коли його було захоплено іспанськими конкістадорами.
Опис
Розташовано біля озера Сальпетена, на відстані 25 км на південь від руїн Тікаля. Навколо існувала велика оборонна стіна з 2 брустверами та ровом.
Складається з 5 груп будов, які позначено латинськими буквами від А до F, більшість з яких знаходяться на півострові (окрім групи F). Будови зведені у «стилі ковох». Храми є подвійними, розташовані зі сходу на захід. У неї є піднята святиня, східний храм знаходиться під прямим кутом до західного храму. Палаци - це закриті дворики.
Група А є ритуально-адміністративним центром. На його території виявлено 2 відкриті зали (площі), які в докласичний період були палацами або храмами. Їх поділяє невеличка сакбе.
Група В утворена в часи колапсу класичного періоду. Тоді ця група була церемоніальним центром Сакпетена.
Група С також є церемоніальним центром післякласичного періоду.
Групи D і E є житловими групами.
Група F є житловою групою на півночі оборонної системи.
На території розкопано лише декілька стел і вівтарів. Цікавим є вівтар 1 (849 рік), який встановлено на честь закінчення 20-річчя. містяться важливі історичні відомості династичного характеру.
Джерела
- Stuart D. The Symbolism of Zacpeten Altar 1 // The Kowoj: Identity, Migration, and Geopolitics in Late Postclassic Petén, Guatemala / Ed. by P. Rice and D. Rice. — Boulder: University Press of Colorado, 2009. — P. 317—326. (англ.)
- Prudence M. Rice and Don S. Rice (eds.). The Kowoj: Identity, migration, and geopolitics in Late Postclassic Petén, Guatemala. Boulder: University Press of Colorado. pp. 85–122. (англ.)
Посилання
- Zacpetén [недоступне посилання з жовтня 2017]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sakpeten isp Zacpeten ruyini mista civilizaciyi maya v departamenti Peten Gvatemala SakpetenKrayinaGvatemalaRegionPetenIstoriyaDatuvannya1000 do n e 300 do n e 600 950 1200 1697PeriodiDoklasichnij klasichnij pislyaklasichnij periodiArheologichna kulturamayaIstoriyaVpershe poselennya bulo zasnovano v seredini doklasichnogo periodu blizko 1000 roku do n e Rozvitok trivav do 300 roku do n e Stosovno cogo periodu zamalo vidomostej Todi velosya aktivne budivnictvo osoblivo u Grupi A Cogo periodu vidbuvsya rozvitok vid poselennya do protomista rozkvit pripav na 100 250 roki do n e Spochatku znahodilosya v sferi vplivu mista Nakbe potim El Miradora Pid chas kolapsu doklasichnogo periodu bilshist naselennya zalishilo Sakpeten Todi pripinilosya budivnictvo prote rozkopki svidchat sho maya ne zovsim zalishili poselennya Vvazhayetsya sho plosha zaselennya znachno zmenshilosya ohoplyuvalo golovnu piramidu Drugij period rozvitku pripadaye na piznoklasichnij period Blizko 600 roku n e navkolo Sakpetenu utvorilosya nevelichke carstvo yake perebuvalo pid kontrolem Mutulskogo carstva Protyagom usogo periodu Sakpeten zberigav virnist Mutulskomu carstvu tut pravili molodshi predstavniki mutulskoyi dinastiyi Iz zanepadom u 820 h rokah Mutulya vidbulosyasya pidnesennya carstva v Sakpeteni yake takozh stalo imenuvatisya Mutulskim carstvom a miscevij pravitel Bahlah Chan K aviil prijnyav titul svyashennogo volodarya sho svidchit pro otrimannya nezalezhnosti carstva Zgodom vin takozh vzyav sobi titul kaloomte Podalshe pidnesennya vidbulosya za chasiv volodarya K inich Tahna u 840 860 h rokiv U rezultati Sakpeten peretvorivsya na vazhlivij centr pid chas periodu kolapsu klasichnogo periodu Vtim zreshtoyu v seredini X stolittya misto i derzhava zaznali zanepadu Ponovlennya Sakpetena yak mista ta vazhlivogo centru Petenu vidbulosya u XIII st pislya zahoplennya cih zemel plemenami maya kovoh U seredini XV st syudi bula perenesena yihnya stolicya Stoliceyu Sakpeten buv do 1697 roku koli jogo bulo zahopleno ispanskimi konkistadorami OpisRoztashovano bilya ozera Salpetena na vidstani 25 km na pivden vid ruyin Tikalya Navkolo isnuvala velika oboronna stina z 2 brustverami ta rovom Skladayetsya z 5 grup budov yaki poznacheno latinskimi bukvami vid A do F bilshist z yakih znahodyatsya na pivostrovi okrim grupi F Budovi zvedeni u stili kovoh Hrami ye podvijnimi roztashovani zi shodu na zahid U neyi ye pidnyata svyatinya shidnij hram znahoditsya pid pryamim kutom do zahidnogo hramu Palaci ce zakriti dvoriki Grupa A ye ritualno administrativnim centrom Na jogo teritoriyi viyavleno 2 vidkriti zali ploshi yaki v doklasichnij period buli palacami abo hramami Yih podilyaye nevelichka sakbe Grupa V utvorena v chasi kolapsu klasichnogo periodu Todi cya grupa bula ceremonialnim centrom Sakpetena Grupa S takozh ye ceremonialnim centrom pislyaklasichnogo periodu Grupi D i E ye zhitlovimi grupami Grupa F ye zhitlovoyu grupoyu na pivnochi oboronnoyi sistemi Na teritoriyi rozkopano lishe dekilka stel i vivtariv Cikavim ye vivtar 1 849 rik yakij vstanovleno na chest zakinchennya 20 richchya mistyatsya vazhlivi istorichni vidomosti dinastichnogo harakteru DzherelaStuart D The Symbolism of Zacpeten Altar 1 The Kowoj Identity Migration and Geopolitics in Late Postclassic Peten Guatemala Ed by P Rice and D Rice Boulder University Press of Colorado 2009 P 317 326 angl Prudence M Rice and Don S Rice eds The Kowoj Identity migration and geopolitics in Late Postclassic Peten Guatemala Boulder University Press of Colorado pp 85 122 ISBN 978 0 87081 930 8 angl PosilannyaZacpeten nedostupne posilannya z zhovtnya 2017