Калоомте Kaloomte титул в державах мая класичного періоду Його приймали ахави гегемони За однією з версій був привнесени

Калоомте (Kaloomte) — титул в державах мая класичного періоду. Його приймали ахави-гегемони. За однією з версій був привнесений з Теотіукана. Точна назва невідома: подається різний переклад — «Могутнє дерево» або «Той, хто розколює дерево» чи «Верховний воїтель».

Походження

Цей титул був тісно пов'язаний зі сторонами світла і якимось чином відбивав уявлення мая про загальний політичний простір. Про це свідчать його розширені форми, що іноді зустрічаються. Так, на стелі 9 з городища Ламанай (Беліз, східна частина низинній області мая) місцевого володаря К'ахк'-Їпії-Чан-Йопаат названо «східним калоомте'» (такий саме титул має канульський цар Йукноом-Тоок’-К'авіль на елементі 55 з Ла-Корони). На фресці з Ек-Балама (північний Юкатан) згадується «північний калоомте'» Чак-Хутуув-Кан-Ек'. На півдні, в містах Копан і Кіріґуа, зафіксовано титул «південний калоомте'». Коли в землі мая з Центральної Мексики, із заходу, прибуло військо на чолі з Сіхйах-К'ахк'ом, то його володаря, правителя Теотіуакана Хац'о'м-Куйа, в написах іменували «західним калоомте'».

Статус

В ієрогліфічній писемності для запису терміна калоомте серед іншого використовувалася логограми, що зображають бога дощу Чаака (одного з шанованіших божеств у мая) з сокирою в руках. Тим самим відповідав статус калоомте серед людей Чааку серед богів.

Значення і політична вага титулу змінювалися з плином часу. У ранньокласичний період він зустрічається порівняно рідко і використовується для позначення лише наймогутніх володарів: правителів Теотіуакана, їх спадкоємців в Мутулі, пізніше володарів Кануля. Умовно вважається відповідним європейському «імператору». Унікальний випадок зафіксовано в царстві Вака' (сучасне городище Ель-Перу), де правляче подружжя мало різні титули: чоловік — К'ініч-Балам II — ахава, а його дружина — Іш-К'абель — калоомте.

У VIII—IX століттях, перед колапсом цивілізації класичного періоду, особливість титулу калоомте все більш нівелювалася, його стали привласнювати собі навіть дрібні царки.

Джерела

Полюхович Ю. Ю. Політико-династична історія держави мая Баакаль за матеріалами корпусу епіграфічних джерел Паленке (Лакамха'): дис. кандидата іст. наук: 07.00.03. — Київ, 2012. — С. 37.
Tokovinine A. Place and Identity in Classic Maya Narratives. — Washington D.C.: Dumbarton Oaks, 2013. — P.93