Василь Іванович Янченко (1 січня 1894 — 1952/1959) — військовий льотчик Повітряного флоту УНР. Командир 1-го Українського винищувального авіаційного загону УНР. Також воював у лавах російської армії, білогвардійців.
Василь Іванович Янченко | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Поручик (1916) Поручник | |||||||||
Загальна інформація | |||||||||
Народження | 1 січня 1894 Уссурійськ | ||||||||
Смерть | невідомо Маямі-Дейд, Флорида, США | ||||||||
Alma Mater | Санкт-Петербурзький політехнічний інститут[d] | ||||||||
Військова служба | |||||||||
Приналежність | УНР | ||||||||
Рід військ | Повітряний флот УНР | ||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||
Янченко Василь Іванович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 1 січня 1894 року в місті Нікольськ (нині Уссурійськ) Уссурійського краю. Деяких його родичів розстріляли як «японських шпигунів» у 1930-х роках.
Учасник Першої світової війни. У листопаді 1916 року, у складі групи російських льотчиків, був посланий на стажування до Франції, де проходив підготовку в школах вищого пілотажу і повітряної стрілянини в містах По і Каза, а бойову практику — на Західному фронті. Збив особисто 16 літаків супротивника. Літав, зокрема, на "Моран"і. 7 липня 1917 року зумів посадити пошкоджений літак після бою з німецькими летунами в околицях Тернополя під час відступу російських військ (його товариш Юрій Гільшер загинув).
Фірмовим прийомом Янченка була лобова атака.
З 1918 командир 6-го винищувального авіаційного загону Повітряного флоту УНР, за наказом командувача авіації загін було перейменовано на 1-й Український винищувальний авіаційний. Пізніше воював на стороні білих.
Емігрував до США, де, ймовірно, працював у вихідця з Києва, авіаконструктора Ігоря Сікорського.
Нагороджений орденами: Святого Георгія 4-й Ступені, Георгіївські хрести 1, 2, 3 та 4-й Ступені — повний бант, Святого Володимира 4-го ступеня з мечами і бантом, Святої Анни 4-й Ступені, Лицарський хрест ордена Зірки (румунська).
Джерела
- Тинченко Я. Герої Українського неба: науково-популярне видання. — К. : Темпора, 2010. : іл. — .
Посилання
- Чому в СРСР прізвище аса Янченко була під забороною? [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Янченко Василий Иванович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yanchenko Vasil Ivanovich Yanchenko 1 sichnya 1894 1952 1959 vijskovij lotchik Povitryanogo flotu UNR Komandir 1 go Ukrayinskogo vinishuvalnogo aviacijnogo zagonu UNR Takozh voyuvav u lavah rosijskoyi armiyi bilogvardijciv Vasil Ivanovich Yanchenko Poruchik 1916 PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya1 sichnya 1894 1894 01 01 UssurijskSmertnevidomo Mayami Dejd Florida SShAAlma MaterSankt Peterburzkij politehnichnij institut d Vijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRRid vijskPovitryanij flot UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaNagorodi ta vidznakiGeorgiyivskij hrest 1 stupenya Georgiyivskij hrest 2 stupenya Georgiyivskij hrest 3 stupenya Georgiyivskij hrest 4 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Georgiya Kavaler ordena Zirki Rumuniyi Yanchenko Vasil Ivanovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 1 sichnya 1894 roku v misti Nikolsk nini Ussurijsk Ussurijskogo krayu Deyakih jogo rodichiv rozstrilyali yak yaponskih shpiguniv u 1930 h rokah Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni U listopadi 1916 roku u skladi grupi rosijskih lotchikiv buv poslanij na stazhuvannya do Franciyi de prohodiv pidgotovku v shkolah vishogo pilotazhu i povitryanoyi strilyanini v mistah Po i Kaza a bojovu praktiku na Zahidnomu fronti Zbiv osobisto 16 litakiv suprotivnika Litav zokrema na Moran i 7 lipnya 1917 roku zumiv posaditi poshkodzhenij litak pislya boyu z nimeckimi letunami v okolicyah Ternopolya pid chas vidstupu rosijskih vijsk jogo tovarish Yurij Gilsher zaginuv Firmovim prijomom Yanchenka bula lobova ataka Z 1918 komandir 6 go vinishuvalnogo aviacijnogo zagonu Povitryanogo flotu UNR za nakazom komanduvacha aviaciyi zagin bulo perejmenovano na 1 j Ukrayinskij vinishuvalnij aviacijnij Piznishe voyuvav na storoni bilih Emigruvav do SShA de jmovirno pracyuvav u vihidcya z Kiyeva aviakonstruktora Igorya Sikorskogo Nagorodzhenij ordenami Svyatogo Georgiya 4 j Stupeni Georgiyivski hresti 1 2 3 ta 4 j Stupeni povnij bant Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami i bantom Svyatoyi Anni 4 j Stupeni Licarskij hrest ordena Zirki rumunska DzherelaTinchenko Ya Geroyi Ukrayinskogo neba naukovo populyarne vidannya K Tempora 2010 il ISBN 978 966 8201 94 3 PosilannyaChomu v SRSR prizvishe asa Yanchenko bula pid zaboronoyu 13 travnya 2016 u Wayback Machine Yanchenko Vasilij Ivanovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros