Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ян Неци слав Іґна ци Іван Олександрович Бодуе н де Куртене пол Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay рос Иван Алекс

Ян Бодуен де Куртене

Ян Бодуен де Куртене

Ян Неци́слав Іґна́ци (Іван Олександрович) Бодуе́н де Куртене́ (пол. Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay, рос. Иван Александрович Бодуэн де Куртенэ; 13 березня 1845, Радзимін, поблизу Варшави — 3 листопада 1929, Варшава) — російський та польський мовознавець, член Польської академії знань (з 1887), член-кореспондент Петербурзької Академії наук (з 1897), іноземний член НТШ (з 1914). Перший розробив теорію фонеми і фонетичних чергувань. Виступав проти заборони царським урядом української мови, листувався з І. Я. Франком та В. М. Гнатюком. Мешкав і працював у Польщі та Російській імперії.

Бодуен де Куртене Іван Олександрович
пол. Jan Niecisław Ignacy Baudouin de Courtenay
image
Народився13 березня 1845(1845-03-13)[2][3][…] або 13 березня 1846(1846-03-13)[5]
Радзимін, Q24930665?, Варшавська губернія, Королівство Польське, Російська імперія[1] або Варшава, Російська імперія
Помер3 листопада 1929(1929-11-03)[1][2][…]
Варшава, Республіка Польща[1] або Варшава, Польська Республіка
ПохованняЕвангелістський цвинтар Варшави
Країнаimage Республіка Польща
image Російська імперія
Місце проживанняСанкт-Петербург[6]
Діяльністьмовознавець, професор, esperantologist, філолог, славіст, phonetician
Галузьмовознавство[7]
Alma materКарлів університет, HU Berlin, Варшавський університет (1866), Ягеллонський університет, Варшавська головна школа і Лейпцизький університет
Науковий ступіньдоктор наук[d]
Вчене званняd
Науковий керівникСрезневський Ізмаїл Іванович
ВчителіСрезневський Ізмаїл Іванович
Відомі учніd, Богородицький Василь Олексійович, d, Крушевський Микола В'ячеславович, Поліванов Євгеній Дмитрович, Щерба Лев Володимирович і d
Знання мовпольська[2][7][8], російська[7][8], французька[7], німецька[7] і есперанто
ЗакладТартуський університет, Казанський державний університет, Ягеллонський університет, Варшавський університет, Санкт-Петербурзький державний університет, Люблінський католицький університет, d, Імператорський Казанський університет і d
ЧленствоАкадемія наук СРСР, Петербурзька академія наук, d, Польське наукове товариство у Львові, Матиця серболужицька, Q20033803? і Наукове товариство імені Шевченка
ПартіяКонституційно-демократична партія
Батькоd
У шлюбі зБодуен де Куртене Ромуальда Ромуальдівна
ДітиЦезарія Бодуен де Куртене Еренкройц Єнджеєвичова і Бодуен де Куртене Софія
Автографimage
Нагороди
image image image image image image
image

Біографія

Народився в Радзиміні поблизу Варшави. Одним з його предків був французький аристократ, який перебрався до Польщі під час правління короля Августа II Сильного. У 1832 р. вступив до Головної школи, навчального закладу, на основі якого був заснований Варшавський університет. У 1866 році закінчив навчання на факультеті історії та філології і отримав премію від Міністерства освіти Російської імперії. На отримані гроші продовжив навчання у навчальних закладах Європи, зокрема у Празі, Єні та Берліні. У 1870 році в університеті Лейпцига захистив дисертацію польською мовою «Про давньопольську мову до 14 століття».

Був двічі одружений. Першою дружиною була лютеранка Цезарія Прифкова (1841—1878), яка похована на євангельсько-аугсбурзькому (Лютеранському) цвинтарі у Варшаві. Коли дружина померла, Бодуен де Куртене розмістив такий некролог: «Янгол кохання, доброти та прощення, лише смертю своєю засмутила кохаюче її серце» (пол. «Anioł miłości, dobroci i przebaczenia, jedynie śmiercią swoją zasmuciła kochające ją serca»).

Другою дружиною була Ромуальда Багницька, польська письменниця, історик та політолог (1857–1935). У їх шлюбі народилося 5 дітей, серед яких син Святослав — майбутній юрист та дипломат та донька Цезарія Бодуен де Куртене (1885—1967) — професор етнографії Варшавського університету, після завершення Другої Світової війни — ректор [pl]; її першим чоловіком був Макс Фасмер.

Розпочинаючи з 1910 року Бодуен де Куртене брав активну участь в політиці та виступав за культурну самостійність Польщі та рівні з російською мовою права на вживання польської мови. Декілька разів був заарештований поліцією. У 1915 році за публікацію статті про національну автономію в межах Російської імперії був затриманий охранкою, яка боролася з політичними ворогами царату та провів 3 місяці в ув'язненні.

Після відновлення у 1918 році незалежності Польщі Бодуен де Куртене повернувся на Батьківщину та продовжив свою наукову та громадсько-політичну діяльність. У 1922 році попри небажання самого Бодуена де Куртене був висунутий національними меншинами Польщі кандидатом у президенти країни. З 1919 року — почесний професор та завідувач кафедри порівняльного мовознавства Варшавського університету.

У 1927 році Ян Нецислав Бодуен де Куртене оголосив про свій вихід із римо-католицької церкви без приєднання до будь-якої іншої церкви чи деномінації.

Помер у Варшаві. Похований на Варшавському євангельсько-реформаторському (кальвіністському) цвинтарі.

Наукова діяльність

Бодуен де Куртене вніс значний доробок до мовознавства та лінгвістики. До нього в європейському мовознавстві панував історичний напрямок — мови вивчались лише за писемністю. Вчений довів, що суть мови — у мовній діяльності, а отже потрібно вивчати живі мови та діалекти. Тільки за такого підходу можливо усвідомити, як функціонує мова та перевірити правильність лінгвістичних теорій.

Бодуен де Куртене — засновник так званої [pl], автор праць із загального, індоєвропейського, слов'янського, польського та російського мовознавства, серед яких: «Матеріали для південнослов'янської діалектології та етнографії» (ч. 1—3, 1895–1913), «Порівняльна граматика слов'янських мов…» (1902), «Нарис історії польської мови» (1922) та ін.

Вивчення фонетичних особливостей слов'янських мов та діалектів привели до створення теорії фонем та фонетичних опозицій. Свою теорію Бодуен де Куртене виклав 1895 року у «Досвіді фонетичних чергувань». Бодуен де Куртене став засновником фонології та попередником теорії М. С. Трубецького. При створенні своєї теорії Бодуен де Куртене опирався на ідеї свого молодшого колеги та талановитого польського вченого М. В. Крушевського (1851—1887), який також працював у Казанському університеті.

Бодуен де Куртене вперше запровадив математичні моделі в лінгвістиці. Також він довів, що можна впливати на розвиток мови, а не лише пасивно фіксувати зміни, які відбуваються. На основі його діяльності з'явився новий напрямок в лінгвістиці — експериментальна фонетика.

Бодуен де Куртене приділяв велику увагу дослідженню суспільної природи мови, спорідненості мов, вивчав говори, підготував у 1903–1909 роках до друку третю та четверту редакцію словника В. І. Даля, в яких він уточнив етимологію слів, виправив розподіл по гніздах, а також доповнив словник новими словами. За свої доповнення Бодуен де Куртене було жорстко критиковано, а за радянських часів його редакції словника В. І. Даля не перевидавалися.

У багатьох працях Бодуена де Куртене розглядаються питання української мови та літератури. Виступав проти обмежень царським урядом вживання української мови. Підтримував наукові контакти з І. Франком і В. Гнатюком, у статті «З фольклорних дрібниць» високо оцінив діяльність Гнатюка.

Бодуен де Куртене писав свої твори російською, польською, італійською, словенською, німецькою, французькою, чеською, литовською та іншими мовами.

Родина

Його донька, Бодуен де Куртене Софія (1887—1967) — російська та польська художниця, представниця раннього російського авангарду.

Твори

  • «Некоторые отделы „сравнительной грамматики“ славянских языков» // Русский филологический вестник. — Варшава, 1881. — т. 5.
  • Князь Бисмарк и гонение на «Славян». 1898.
  • Próba teorii alternacji fonetycznych. Kraków, 1894.
  • Плятонїчний панславізм. «Літературно-Науковий Вістник», 1904, р. VII, т. XXV, відділ ІІІ, с. 32-46 [ 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
  • Национальный и территориальный признак в автономии. 1913.
  • Введение в языковедение. Пг., 1917.
  • Избранные труды по общему языкознанию, т. 1—2. — М., 1963.
  • «Українське питання» з позанаціональної точки зору. У кн.: Тимошенко П. Д. Хрестоматія матеріалів з історії української літературної мови, ч. 2. — К., 1961.
  • Dzieła wybrane, t. I—VI, Warszawa, 1974—1989.
  • Декілька загальних завваг щодо об'єктивної та суб'єктивної окремішності «України» з мовного, племінного, національного й державного погляду. У кн.: Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків, 2002. — Т. 9. — С. 315-330.

Примітки

  1. Бодуэн де Куртенэ Иван Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  5. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  6. https://www.polskipetersburg.pl/hasla/baudouin-de-courtenay-jan-niecislaw
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бодуен де Куртене Іван Олександрович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бодуен де Куртене Іван Олександрович
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Щерба Л. В. И. А. Бодуэн де Куртенэ. Известия по русскому языку и словесности, 1930, т. 3, кн. 1. (рос.)
  • И. А. Бодуэн де Куртенэ. — М., 1960.
  • Тимошенко П. Д. Ян Бодуен де Куртене і українська мова // Українська мова в школі. — 1960. — № 1. — С. 30—35.
  • Di Salvo M. Il pensiero linguistico di Jan Baudouin de Courtenay. Lingua nazionale e individuale. Con un'antologia di testi e un saggio inedito. — Padova, 1975. (італ.)
  • Лесів М. Ян Неціслав Бодуен де Куртене // Наша культура. — 1979. — № 11. — С. 5—7.
  • Шарадзенидзе Т. С. Лингвистическая теория И. А. Бодуэна де Куртенэ и ее место в языкознании 19 — 20 веков. — М., 1980. (рос.)
  • Ковалик І. І. Ян Бодуен де Куртене. Казанська (Петербурзька) школа // Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство. — Київ, 1985. — С. 188—202.
  • Mugdan J. Jan Baudouin de Courtenay (1845—1929): Leben und Werk. — München, 1984. (нім.)
  • Stankiewicz E. Baudouin de Courtenay a podstawy współczesnego językoznawstwa. — Wrocław, etc., 1986. (пол.)
  • Пастернак Г. Ю. Лицар слов'янського слова // Відродження: Український міжетнічний науково-педагогічний журнал. — 1995. — № 1. — С. 72—74.
  • Budziak R. Jan Baudouin de Courtenay als Soziolinguist und Sprachsoziologe: Diss. zur Erlangung des Doktorgrades… — Bamberg, 1997. (нім.)
  • Вакуленко С. Про теоретичне підґрунтя характеристики української мови Яном Бодуеном де Куртене // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. — Харків, 2002. — т. 9. — С. 301—314.
  • Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 203—204.

Посилання

  • Є. П. Степанков. БОДУЕН ДЕ КУРТЕНЕ Ян [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yan Neci slav Igna ci Ivan Oleksandrovich Bodue n de Kurtene pol Jan Niecislaw Ignacy Baudouin de Courtenay ros Ivan Aleksandrovich Boduen de Kurtene 13 bereznya 1845 Radzimin poblizu Varshavi 3 listopada 1929 Varshava rosijskij ta polskij movoznavec chlen Polskoyi akademiyi znan z 1887 chlen korespondent Peterburzkoyi Akademiyi nauk z 1897 inozemnij chlen NTSh z 1914 Pershij rozrobiv teoriyu fonemi i fonetichnih cherguvan Vistupav proti zaboroni carskim uryadom ukrayinskoyi movi listuvavsya z I Ya Frankom ta V M Gnatyukom Meshkav i pracyuvav u Polshi ta Rosijskij imperiyi Boduen de Kurtene Ivan Oleksandrovichpol Jan Niecislaw Ignacy Baudouin de CourtenayNarodivsya13 bereznya 1845 1845 03 13 2 3 abo 13 bereznya 1846 1846 03 13 5 Radzimin Q24930665 Varshavska guberniya Korolivstvo Polske Rosijska imperiya 1 abo Varshava Rosijska imperiyaPomer3 listopada 1929 1929 11 03 1 2 Varshava Respublika Polsha 1 abo Varshava Polska RespublikaPohovannyaEvangelistskij cvintar VarshaviKrayina Respublika Polsha Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaSankt Peterburg 6 Diyalnistmovoznavec profesor esperantologist filolog slavist phoneticianGaluzmovoznavstvo 7 Alma materKarliv universitet HU Berlin Varshavskij universitet 1866 Yagellonskij universitet Varshavska golovna shkola i Lejpcizkij universitetNaukovij stupindoktor nauk d Vchene zvannyadNaukovij kerivnikSreznevskij Izmayil IvanovichVchiteliSreznevskij Izmayil IvanovichVidomi uchnid Bogorodickij Vasil Oleksijovich d Krushevskij Mikola V yacheslavovich Polivanov Yevgenij Dmitrovich Sherba Lev Volodimirovich i dZnannya movpolska 2 7 8 rosijska 7 8 francuzka 7 nimecka 7 i esperantoZakladTartuskij universitet Kazanskij derzhavnij universitet Yagellonskij universitet Varshavskij universitet Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet Lyublinskij katolickij universitet d Imperatorskij Kazanskij universitet i dChlenstvoAkademiya nauk SRSR Peterburzka akademiya nauk d Polske naukove tovaristvo u Lvovi Maticya serboluzhicka Q20033803 i Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaPartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaBatkodU shlyubi zBoduen de Kurtene Romualda RomualdivnaDitiCezariya Boduen de Kurtene Erenkrojc Yendzheyevichova i Boduen de Kurtene SofiyaAvtografNagorodiVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Radzimini poblizu Varshavi Odnim z jogo predkiv buv francuzkij aristokrat yakij perebravsya do Polshi pid chas pravlinnya korolya Avgusta II Silnogo U 1832 r vstupiv do Golovnoyi shkoli navchalnogo zakladu na osnovi yakogo buv zasnovanij Varshavskij universitet U 1866 roci zakinchiv navchannya na fakulteti istoriyi ta filologiyi i otrimav premiyu vid Ministerstva osviti Rosijskoyi imperiyi Na otrimani groshi prodovzhiv navchannya u navchalnih zakladah Yevropi zokrema u Prazi Yeni ta Berlini U 1870 roci v universiteti Lejpciga zahistiv disertaciyu polskoyu movoyu Pro davnopolsku movu do 14 stolittya Buv dvichi odruzhenij Pershoyu druzhinoyu bula lyuteranka Cezariya Prifkova 1841 1878 yaka pohovana na yevangelsko augsburzkomu Lyuteranskomu cvintari u Varshavi Koli druzhina pomerla Boduen de Kurtene rozmistiv takij nekrolog Yangol kohannya dobroti ta proshennya lishe smertyu svoyeyu zasmutila kohayuche yiyi serce pol Aniol milosci dobroci i przebaczenia jedynie smiercia swoja zasmucila kochajace ja serca Drugoyu druzhinoyu bula Romualda Bagnicka polska pismennicya istorik ta politolog 1857 1935 U yih shlyubi narodilosya 5 ditej sered yakih sin Svyatoslav majbutnij yurist ta diplomat ta donka Cezariya Boduen de Kurtene 1885 1967 profesor etnografiyi Varshavskogo universitetu pislya zavershennya Drugoyi Svitovoyi vijni rektor pl yiyi pershim cholovikom buv Maks Fasmer Rozpochinayuchi z 1910 roku Boduen de Kurtene brav aktivnu uchast v politici ta vistupav za kulturnu samostijnist Polshi ta rivni z rosijskoyu movoyu prava na vzhivannya polskoyi movi Dekilka raziv buv zaareshtovanij policiyeyu U 1915 roci za publikaciyu statti pro nacionalnu avtonomiyu v mezhah Rosijskoyi imperiyi buv zatrimanij ohrankoyu yaka borolasya z politichnimi vorogami caratu ta proviv 3 misyaci v uv yaznenni Pislya vidnovlennya u 1918 roci nezalezhnosti Polshi Boduen de Kurtene povernuvsya na Batkivshinu ta prodovzhiv svoyu naukovu ta gromadsko politichnu diyalnist U 1922 roci popri nebazhannya samogo Boduena de Kurtene buv visunutij nacionalnimi menshinami Polshi kandidatom u prezidenti krayini Z 1919 roku pochesnij profesor ta zaviduvach kafedri porivnyalnogo movoznavstva Varshavskogo universitetu U 1927 roci Yan Necislav Boduen de Kurtene ogolosiv pro svij vihid iz rimo katolickoyi cerkvi bez priyednannya do bud yakoyi inshoyi cerkvi chi denominaciyi Pomer u Varshavi Pohovanij na Varshavskomu yevangelsko reformatorskomu kalvinistskomu cvintari Naukova diyalnistBoduen de Kurtene vnis znachnij dorobok do movoznavstva ta lingvistiki Do nogo v yevropejskomu movoznavstvi panuvav istorichnij napryamok movi vivchalis lishe za pisemnistyu Vchenij doviv sho sut movi u movnij diyalnosti a otzhe potribno vivchati zhivi movi ta dialekti Tilki za takogo pidhodu mozhlivo usvidomiti yak funkcionuye mova ta pereviriti pravilnist lingvistichnih teorij Boduen de Kurtene zasnovnik tak zvanoyi pl avtor prac iz zagalnogo indoyevropejskogo slov yanskogo polskogo ta rosijskogo movoznavstva sered yakih Materiali dlya pivdennoslov yanskoyi dialektologiyi ta etnografiyi ch 1 3 1895 1913 Porivnyalna gramatika slov yanskih mov 1902 Naris istoriyi polskoyi movi 1922 ta in Vivchennya fonetichnih osoblivostej slov yanskih mov ta dialektiv priveli do stvorennya teoriyi fonem ta fonetichnih opozicij Svoyu teoriyu Boduen de Kurtene viklav 1895 roku u Dosvidi fonetichnih cherguvan Boduen de Kurtene stav zasnovnikom fonologiyi ta poperednikom teoriyi M S Trubeckogo Pri stvorenni svoyeyi teoriyi Boduen de Kurtene opiravsya na ideyi svogo molodshogo kolegi ta talanovitogo polskogo vchenogo M V Krushevskogo 1851 1887 yakij takozh pracyuvav u Kazanskomu universiteti Boduen de Kurtene vpershe zaprovadiv matematichni modeli v lingvistici Takozh vin doviv sho mozhna vplivati na rozvitok movi a ne lishe pasivno fiksuvati zmini yaki vidbuvayutsya Na osnovi jogo diyalnosti z yavivsya novij napryamok v lingvistici eksperimentalna fonetika Boduen de Kurtene pridilyav veliku uvagu doslidzhennyu suspilnoyi prirodi movi sporidnenosti mov vivchav govori pidgotuvav u 1903 1909 rokah do druku tretyu ta chetvertu redakciyu slovnika V I Dalya v yakih vin utochniv etimologiyu sliv vipraviv rozpodil po gnizdah a takozh dopovniv slovnik novimi slovami Za svoyi dopovnennya Boduen de Kurtene bulo zhorstko kritikovano a za radyanskih chasiv jogo redakciyi slovnika V I Dalya ne perevidavalisya U bagatoh pracyah Boduena de Kurtene rozglyadayutsya pitannya ukrayinskoyi movi ta literaturi Vistupav proti obmezhen carskim uryadom vzhivannya ukrayinskoyi movi Pidtrimuvav naukovi kontakti z I Frankom i V Gnatyukom u statti Z folklornih dribnic visoko ociniv diyalnist Gnatyuka Boduen de Kurtene pisav svoyi tvori rosijskoyu polskoyu italijskoyu slovenskoyu nimeckoyu francuzkoyu cheskoyu litovskoyu ta inshimi movami RodinaJogo donka Boduen de Kurtene Sofiya 1887 1967 rosijska ta polska hudozhnicya predstavnicya rannogo rosijskogo avangardu Tvori Nekotorye otdely sravnitelnoj grammatiki slavyanskih yazykov Russkij filologicheskij vestnik Varshava 1881 t 5 Knyaz Bismark i gonenie na Slavyan 1898 Proba teorii alternacji fonetycznych Krakow 1894 Plyatonyichnij panslavizm Literaturno Naukovij Vistnik 1904 r VII t XXV viddil III s 32 46 7 veresnya 2014 u Wayback Machine Nacionalnyj i territorialnyj priznak v avtonomii 1913 Vvedenie v yazykovedenie Pg 1917 Izbrannye trudy po obshemu yazykoznaniyu t 1 2 M 1963 Ukrayinske pitannya z pozanacionalnoyi tochki zoru U kn Timoshenko P D Hrestomatiya materialiv z istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi ch 2 K 1961 Dziela wybrane t I VI Warszawa 1974 1989 Dekilka zagalnih zavvag shodo ob yektivnoyi ta sub yektivnoyi okremishnosti Ukrayini z movnogo pleminnogo nacionalnogo j derzhavnogo poglyadu U kn Zbirnik Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva Nova seriya Harkiv 2002 T 9 S 315 330 PrimitkiBoduen de Kurtene Ivan Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 https www polskipetersburg pl hasla baudouin de courtenay jan niecislaw Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Boduen de Kurtene Ivan Oleksandrovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Boduen de Kurtene Ivan Oleksandrovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Sherba L V I A Boduen de Kurtene Izvestiya po russkomu yazyku i slovesnosti 1930 t 3 kn 1 ros I A Boduen de Kurtene M 1960 Timoshenko P D Yan Boduen de Kurtene i ukrayinska mova Ukrayinska mova v shkoli 1960 1 S 30 35 Di Salvo M Il pensiero linguistico di Jan Baudouin de Courtenay Lingua nazionale e individuale Con un antologia di testi e un saggio inedito Padova 1975 ital Lesiv M Yan Necislav Boduen de Kurtene Nasha kultura 1979 11 S 5 7 Sharadzenidze T S Lingvisticheskaya teoriya I A Boduena de Kurtene i ee mesto v yazykoznanii 19 20 vekov M 1980 ros Kovalik I I Yan Boduen de Kurtene Kazanska Peterburzka shkola Kovalik I I Samijlenko S P Zagalne movoznavstvo Kiyiv 1985 S 188 202 Mugdan J Jan Baudouin de Courtenay 1845 1929 Leben und Werk Munchen 1984 nim Stankiewicz E Baudouin de Courtenay a podstawy wspolczesnego jezykoznawstwa Wroclaw etc 1986 pol Pasternak G Yu Licar slov yanskogo slova Vidrodzhennya Ukrayinskij mizhetnichnij naukovo pedagogichnij zhurnal 1995 1 S 72 74 Budziak R Jan Baudouin de Courtenay als Soziolinguist und Sprachsoziologe Diss zur Erlangung des Doktorgrades Bamberg 1997 nim Vakulenko S Pro teoretichne pidgruntya harakteristiki ukrayinskoyi movi Yanom Boduenom de Kurtene Zbirnik Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva Nova seriya Harkiv 2002 t 9 S 301 314 Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1988 T 1 A G S 203 204 PosilannyaYe P Stepankov BODUEN DE KURTENE Yan 7 travnya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ