Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кукви́нський зака́зник — гідрологічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Лубенського району Полтавської області, біля села Повстин, що на південний схід від міста Пирятина.
 | |
| 50°09′46″ пн. ш. 32°38′48″ сх. д. / 50.16278000002777304° пн. ш. 32.64694000002777585° сх. д.Координати: 50°09′46″ пн. ш. 32°38′48″ сх. д. / 50.16278000002777304° пн. ш. 32.64694000002777585° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Полтавська область, Лубенський район, біля села Повстин |
| Найближче місто | Пирятин |
| Водні об'єкти | Удай |
| Площа | 300 га |
| Засновано | 1980 р. |
| Оператор | Великокручанська сільська рада |
  Куквинський заказник (Полтавська область) | |
Заказник розташований у мальовничій місцевості, в заплаві річки Удай (між старим і новим руслом річки). Його територія обмежена стрімким берегом Удаю і моренною грядою в південній частині заповідних земель.
Площа природоохоронної території 300 га. Створений 1980 року. Перебуває у віданні: Великокручанська сільська рада.
Охороняється болотяний і лісовий масиви, які є типовими для Лівобережного лісостепу. Заповідна територія складається з двох частин: основної (заболочена заплава Удаю) і периферійної (відновленій частині з висохлими затоками).
Куквинський заказник входить до складу Пирятинського національного природного парку.
Флора
Найбільшу площу займають зарості очерету звичайного, трапляється хвощ річковий, осока гостра, чистець болотяний. По берегах боліт — буйне різнотрав'я. На водному плесі зростають ряска триборозенчаста, кушир водяний, водяний різак алоеподібний, біле латаття. З рідкісних видів трапляється сальвінія плаваюча, занесена до Червоної книги України.
У периферійній частині заповідних земель розташований лісовий масив, у якому переважають дубові насадження. Вік дерев бл. 60—70 років. Є і молоді насадження дуба. Разом з дубом в лісі ростуть липа серцелиста, клен гостролистий. У деревному середньому ярусі трапляються в'яз, клен польовий, клен татарський. Підлісок утворює ліщина.
Фауна
На території заказника трапляються 240 видів наземних хребетних.
Фауна гідрофільних екотопів представлена 75 видами і є подібною до фауни «Дейманівського заказника». У ході спостерігається найбільша видова різноманітність , куликів та пастушкових. Серед рідкісних — гагара червоновола та чорновола, норець сірощокий та червоношиїй, лебідь-кликун, , гоголь, крохаль довгоносий, шуліка чорний, дупель. Фауна хребетних луків представлена 36 видами.
Трапляються 28 видів птахів, 19 з яких належать до гніздового угрупування. — це жайворонок польовий, чекан лучний, плиска жовта, вівсянка очеретяна. До найчисельніших належать куріпка сіра, перепел, деркач, чайка, синьошийка, бджолоїдка звичайна. У відшаруванні піщаного кар'єру на північно-східній межі заказника виявлене сумісне поселення бджолоїдки звичайної і ластівки берегової: у верхньому, лесовому шарі,— близько 50 нір бджолоїдок, а у нижньому, піщаному, — майже 150 нір ластівок.
До малочисельних птахів луків відносять такі види, як травник, жайворонок чубатий, плиска жовтоголова, щеврик польовий та ін. Серед найрідкісніших — сова болотяна та просянка. До міграційних видів належать зимняк, луні польовий та луговий, кроншнеп великий, жайворонок степовий та рогатий, кам'янка звичайна, подорожник лапландський, пуночка.
Із ссавців на луках трапляються хом'як звичайний, , сліпак звичайний; із плазунів — ящірка прудка, із земноводних — ропуха зелена.
До фауни хребетних належать 19 та 15 синантропних видів, серед яких найтиповішими є їжак звичайний, білозубка мала, вечірниця руда, кажан двоколірний, миші — лісова, польова та жовтогорла, ласка, кабан, лисиця, лелека білий, сич хатній, сільська та міська ластівка, горобець польовий та ін. Менш поширеними є кріт звичайний, вухань звичайний, нічниця вусата, вовк, горностай, борсук, кажан пізній, куниця кам'яна та ін.
Примітки
- та ін. Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території. — Полтава: Верстка. 2003. — 212 с.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kukvi nskij zaka znik gidrologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti bilya sela Povstin sho na pivdennij shid vid mista Piryatina Kukvinskij zakaznik50 09 46 pn sh 32 38 48 sh d 50 16278000002777304 pn sh 32 64694000002777585 sh d 50 16278000002777304 32 64694000002777585 Koordinati 50 09 46 pn sh 32 38 48 sh d 50 16278000002777304 pn sh 32 64694000002777585 sh d 50 16278000002777304 32 64694000002777585Krayina UkrayinaRoztashuvannyaPoltavska oblast Lubenskij rajon bilya sela PovstinNajblizhche mistoPiryatinVodni ob yektiUdajPlosha300 gaZasnovano1980 r OperatorVelikokruchanska silska radaKukvinskij zakaznik Poltavska oblast Zakaznik roztashovanij u malovnichij miscevosti v zaplavi richki Udaj mizh starim i novim ruslom richki Jogo teritoriya obmezhena strimkim beregom Udayu i morennoyu gryadoyu v pivdennij chastini zapovidnih zemel Plosha prirodoohoronnoyi teritoriyi 300 ga Stvorenij 1980 roku Perebuvaye u vidanni Velikokruchanska silska rada Ohoronyayetsya bolotyanij i lisovij masivi yaki ye tipovimi dlya Livoberezhnogo lisostepu Zapovidna teritoriya skladayetsya z dvoh chastin osnovnoyi zabolochena zaplava Udayu i periferijnoyi vidnovlenij chastini z visohlimi zatokami Kukvinskij zakaznik vhodit do skladu Piryatinskogo nacionalnogo prirodnogo parku FloraNajbilshu ploshu zajmayut zarosti ocheretu zvichajnogo traplyayetsya hvosh richkovij osoka gostra chistec bolotyanij Po beregah bolit bujne riznotrav ya Na vodnomu plesi zrostayut ryaska triborozenchasta kushir vodyanij vodyanij rizak aloepodibnij bile latattya Z ridkisnih vidiv traplyayetsya salviniya plavayucha zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini U periferijnij chastini zapovidnih zemel roztashovanij lisovij masiv u yakomu perevazhayut dubovi nasadzhennya Vik derev bl 60 70 rokiv Ye i molodi nasadzhennya duba Razom z dubom v lisi rostut lipa sercelista klen gostrolistij U derevnomu serednomu yarusi traplyayutsya v yaz klen polovij klen tatarskij Pidlisok utvoryuye lishina FaunaNa teritoriyi zakaznika traplyayutsya 240 vidiv nazemnih hrebetnih Fauna gidrofilnih ekotopiv predstavlena 75 vidami i ye podibnoyu do fauni Dejmanivskogo zakaznika U hodi sposterigayetsya najbilsha vidova riznomanitnist kulikiv ta pastushkovih Sered ridkisnih gagara chervonovola ta chornovola norec siroshokij ta chervonoshiyij lebid klikun gogol krohal dovgonosij shulika chornij dupel Fauna hrebetnih lukiv predstavlena 36 vidami Traplyayutsya 28 vidiv ptahiv 19 z yakih nalezhat do gnizdovogo ugrupuvannya ce zhajvoronok polovij chekan luchnij pliska zhovta vivsyanka ocheretyana Do najchiselnishih nalezhat kuripka sira perepel derkach chajka sinoshijka bdzholoyidka zvichajna U vidsharuvanni pishanogo kar yeru na pivnichno shidnij mezhi zakaznika viyavlene sumisne poselennya bdzholoyidki zvichajnoyi i lastivki beregovoyi u verhnomu lesovomu shari blizko 50 nir bdzholoyidok a u nizhnomu pishanomu majzhe 150 nir lastivok Do malochiselnih ptahiv lukiv vidnosyat taki vidi yak travnik zhajvoronok chubatij pliska zhovtogolova shevrik polovij ta in Sered najridkisnishih sova bolotyana ta prosyanka Do migracijnih vidiv nalezhat zimnyak luni polovij ta lugovij kronshnep velikij zhajvoronok stepovij ta rogatij kam yanka zvichajna podorozhnik laplandskij punochka Iz ssavciv na lukah traplyayutsya hom yak zvichajnij slipak zvichajnij iz plazuniv yashirka prudka iz zemnovodnih ropuha zelena Do fauni hrebetnih nalezhat 19 ta 15 sinantropnih vidiv sered yakih najtipovishimi ye yizhak zvichajnij bilozubka mala vechirnicya ruda kazhan dvokolirnij mishi lisova polova ta zhovtogorla laska kaban lisicya leleka bilij sich hatnij silska ta miska lastivka gorobec polovij ta in Mensh poshirenimi ye krit zvichajnij vuhan zvichajnij nichnicya vusata vovk gornostaj borsuk kazhan piznij kunicya kam yana ta in Primitkita in Etaloni prirodi Poltavshini Rozpovidi pro zapovidni teritoriyi Poltava Verstka 2003 212 s DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8