Будинок за адресою вулиця Дорошенка, 41 у Львові — триповерховий будинок, колишня греко-католицька духовна семінарія i богословська академія, тепер тут географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, кафедра іноземних мов, Архів Львівського університету Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. Пам'ятка архітектури місцевого значення № 912-Лв.
Дорошенка 41 | ||
---|---|---|
м. Львів, Вулиця Дорошенка, 41 | ||
Фасад будинку | ||
Архітектор | Сильвестр Гавришкевич | |
Нинішній власник | ЛНУ ім. І. Франка | |
| ||
Початок будівництва | 1888 | |
Збудовано | 1889 | |
| ||
Тип споруди | навчальний заклад | |
Історія
На території яку зараз займає географічний факультет, до кінця XVIII ст. розміщувався монастир домініканок разом з великим садом. Цей монастир було закладено 1627 р. на Галицькому передмісті при Сокільницькій дорозі (тепер вул. Коперніка). 1729 р. сестра польського короля Станіслава Лєщинського, Теофілія Вишневецька (Teofilia z Liszczyńskich Wiśniowiecka) - дружина Януша Антонія Вишневецького,стала фундаторкою перебудови монастиря та костелу Св. Катерини Сієнської. Будова тривала до 1750-их років. Тоді за проектом Мартина Урбаніка було збудовано барокову дзвіницю.
Після касаційних реформ імператора Йосифа ІІ у 1783 р. ансамбль монастиря віддали українській громаді під новоутворену Греко-католицьку духовну семінарію (з 1929 р. – Богословська академія), а костел перетворено на семінарську церкву Святого Духа. Тоді у церкві був встановлений п'ятиярусний іконостас роботи художника Луки Долинського, різьбу до якого виконав Іван Щуровський
Наприкінці XIX ст. відбулось переобладнання приміщень та території семінарії Святого Духа (ділянка між теперішніми вулицями Дорошенка-Коперника-Словацького. Територію яку зараз займають географічний факультет ЛНУ імені Івана Франка (вулиця Дорошенка, 41) та Головна пошта, колись була садом греко-католицької семінарії. Цю велику площу віддали під будівництво нового корпусу семінарії, старі будівлі розібрали. Нові корпуси духовної семінарії збудовані, у неоренесансному стилі, 1889 р. за проектом львівського архітектора Сильвестра Гавришкевича. У другій частині саду було споруджено Головну пошту (будинок споруджений в 1887-1889 рр., будувала пошту фірма Л. Рамулта і Ю. Цибульського).
Після Першої світової війни половину будівлі займала Духовна Семінарія, а другу половину — гімназія Малої Семінарії. Під час українсько-польської війни будівля сильно постраждала, так як близько розташована до Головної пошти яку польські війська брали штурмом, а потім через підвали семінарії пробралися в середину будівлі пошти. Під час бомбардування Львова 1939 року корпус семінарії було пошкоджено, а будівлю церкви Святого Духа при семінарії зруйновано. З приходом радянської влади почалась насильницька ліквідація Греко-Католицької Церкви, і будівлю віддали Львівському університету, де розмістився студентський гуртожиток та спортзал, потім військова кафедра, а у 1975 географічний факультет. На руїнах церкви у 1950-х роках облаштували спортивний майданчик, а вже у 1970-х тут збудували новий корпус автоматичної телефонної станції, так як старий корпус замалий. Зараз тут географічний факультет, кафедра іноземних мов, Архів Львівського університету Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка.
Архітектура
Триповерховий цегляний будинок, тинькований, з високим цокольним поверхом. У плані П-подібний з внутрішнім подвір'ям. Фасад будинку симетричний з трьома розкрепованими частинами, декорований лінійним рустом. По центрі неоренесансний вхідний портал з світликом, прекрашений архівольтом та двома пілястрами тосканського ордеру з трикутним фронтоном. Перший та другий поверх відділяє профільований карниз, який у розкрепованих частинах декорований метопами і тригліфами. Вікна з профільованим обрамуванням, крім першого поверху, на другому поверсі вікна завершені трикутним сандриком, на розкрепованих частинах сегментними сандриками. Будинок завершений профільованим класицистичним карнизом, прикрашеним сухариками, іонікою та кронштейнами, оздобленими листям аканту.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 05.03.2016. Процитовано 04.04.2015.
- Байцар Андрій.З історії корпусу географічного факультету Львівського університету (вул.Дорошенка, 41) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/41.html [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 липня 2016. Процитовано 20 березня 2015.
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
Посилання
- Вул. Дорошенка, 41 – корпус ЛНУ ім. Франка [ 4 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
- Львів. Туристичний путівник. — Львів: Центр Європи, 1999. С — 183
- Przemysław Włodek, Adam Kulewski: Lwów. Przewodnik. Pruszków: Oficyna Wydawnicza "Rewasz", 2006. s. — 165. —
- Байцар Андрій.З історії корпусу географічного факультету Львівського університету (вул.Дорошенка, 41) http://baitsar.blogspot.com/2016/12/41.html [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budinok za adresoyu vulicya Doroshenka 41 u Lvovi tripoverhovij budinok kolishnya greko katolicka duhovna seminariya i bogoslovska akademiya teper tut geografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka kafedra inozemnih mov Arhiv Lvivskogo universitetu Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka Pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya 912 Lv Doroshenka 41 m Lviv Vulicya Doroshenka 41 Fasad budinku Arhitektor Silvestr Gavrishkevich Ninishnij vlasnik LNU im I Franka Pochatok budivnictva 1888 Zbudovano 1889 Tip sporudi navchalnij zaklad Podvir ya geografichnogo fakultetu 2015 IstoriyaYedinij u sviti pam yatnik naplichniku Na teritoriyi yaku zaraz zajmaye geografichnij fakultet do kincya XVIII st rozmishuvavsya monastir dominikanok razom z velikim sadom Cej monastir bulo zakladeno 1627 r na Galickomu peredmisti pri Sokilnickij dorozi teper vul Kopernika 1729 r sestra polskogo korolya Stanislava Lyeshinskogo Teofiliya Vishnevecka Teofilia z Liszczynskich Wisniowiecka druzhina Yanusha Antoniya Vishneveckogo stala fundatorkoyu perebudovi monastirya ta kostelu Sv Katerini Siyenskoyi Budova trivala do 1750 ih rokiv Todi za proektom Martina Urbanika bulo zbudovano barokovu dzvinicyu Pislya kasacijnih reform imperatora Josifa II u 1783 r ansambl monastirya viddali ukrayinskij gromadi pid novoutvorenu Greko katolicku duhovnu seminariyu z 1929 r Bogoslovska akademiya a kostel peretvoreno na seminarsku cerkvu Svyatogo Duha Todi u cerkvi buv vstanovlenij p yatiyarusnij ikonostas roboti hudozhnika Luki Dolinskogo rizbu do yakogo vikonav Ivan Shurovskij Naprikinci XIX st vidbulos pereobladnannya primishen ta teritoriyi seminariyi Svyatogo Duha dilyanka mizh teperishnimi vulicyami Doroshenka Kopernika Slovackogo Teritoriyu yaku zaraz zajmayut geografichnij fakultet LNU imeni Ivana Franka vulicya Doroshenka 41 ta Golovna poshta kolis bula sadom greko katolickoyi seminariyi Cyu veliku ploshu viddali pid budivnictvo novogo korpusu seminariyi stari budivli rozibrali Novi korpusi duhovnoyi seminariyi zbudovani u neorenesansnomu stili 1889 r za proektom lvivskogo arhitektora Silvestra Gavrishkevicha U drugij chastini sadu bulo sporudzheno Golovnu poshtu budinok sporudzhenij v 1887 1889 rr buduvala poshtu firma L Ramulta i Yu Cibulskogo Pislya Pershoyi svitovoyi vijni polovinu budivli zajmala Duhovna Seminariya a drugu polovinu gimnaziya Maloyi Seminariyi Pid chas ukrayinsko polskoyi vijni budivlya silno postrazhdala tak yak blizko roztashovana do Golovnoyi poshti yaku polski vijska brali shturmom a potim cherez pidvali seminariyi probralisya v seredinu budivli poshti Pid chas bombarduvannya Lvova 1939 roku korpus seminariyi bulo poshkodzheno a budivlyu cerkvi Svyatogo Duha pri seminariyi zrujnovano Z prihodom radyanskoyi vladi pochalas nasilnicka likvidaciya Greko Katolickoyi Cerkvi i budivlyu viddali Lvivskomu universitetu de rozmistivsya studentskij gurtozhitok ta sportzal potim vijskova kafedra a u 1975 geografichnij fakultet Na ruyinah cerkvi u 1950 h rokah oblashtuvali sportivnij majdanchik a vzhe u 1970 h tut zbuduvali novij korpus avtomatichnoyi telefonnoyi stanciyi tak yak starij korpus zamalij Zaraz tut geografichnij fakultet kafedra inozemnih mov Arhiv Lvivskogo universitetu Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka ArhitekturaVhidnij portal z boku vulici Doroshenka Tripoverhovij ceglyanij budinok tinkovanij z visokim cokolnim poverhom U plani P podibnij z vnutrishnim podvir yam Fasad budinku simetrichnij z troma rozkrepovanimi chastinami dekorovanij linijnim rustom Po centri neorenesansnij vhidnij portal z svitlikom prekrashenij arhivoltom ta dvoma pilyastrami toskanskogo orderu z trikutnim frontonom Pershij ta drugij poverh viddilyaye profilovanij karniz yakij u rozkrepovanih chastinah dekorovanij metopami i triglifami Vikna z profilovanim obramuvannyam krim pershogo poverhu na drugomu poversi vikna zaversheni trikutnim sandrikom na rozkrepovanih chastinah segmentnimi sandrikami Budinok zavershenij profilovanim klasicistichnim karnizom prikrashenim suharikami ionikoyu ta kronshtejnami ozdoblenimi listyam akantu Div takozhGeografichnij fakultet Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Arhiv Lvivskogo universitetu Dzvinicya cerkvi Svyatogo Duha Lviv Cerkva Svyatogo Duha Lviv Primitki Arhiv originalu za 05 03 2016 Procitovano 04 04 2015 Bajcar Andrij Z istoriyi korpusu geografichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu vul Doroshenka 41 http baitsar blogspot com 2016 12 41 html 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 lipnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2015 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 PosilannyaVul Doroshenka 41 korpus LNU im Franka 4 kvitnya 2015 u Wayback Machine DzherelaVulicya Doroshenka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Vulicya Doroshenka u Vikishovishi Lviv Turistichnij putivnik Lviv Centr Yevropi 1999 S 183 Przemyslaw Wlodek Adam Kulewski Lwow Przewodnik Pruszkow Oficyna Wydawnicza Rewasz 2006 s 165 ISBN 83 89188 53 8 Bajcar Andrij Z istoriyi korpusu geografichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu vul Doroshenka 41 http baitsar blogspot com 2016 12 41 html 13 grudnya 2016 u Wayback Machine