Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міндон Мін (бірм. မင်းတုန်းမင်; 8 липня 1808 — 1 жовтня 1878) — м'янманський правитель у 1853—1878 роках. Провів численні реформи, завдяки чому було зміцнено політичне, економічне й військове становище держави. Намагався дипломатичними заходами попередити війну з Великою Британією. Водночас активно захищав державні інтереси у відносинах з європейськими країнами.
| Міндон | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 липня 1808 Амарапура, Мандалай, М'янма |
| Помер | 1 жовтня 1878[1] (70 років) Мандалай, М'янма |
| Поховання | Мандалай |
| Країна |  М'янма |
| Діяльність | монарх |
| Посада | d |
| Конфесія | Тхеравада |
| Рід | Конбаун |
| Батько | Тараваді |
| Брати, сестри | Паган Мін і d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Тібо Мін, d і d |
| |
Життєпис
Син князя Тараваді і Чандри Мата Махай. Народився у 1808 році, отримавши ім'я Маун Лвін. Навчався в монастирі Маха Завтіка в Амарапурі до 23 років. З отриманням батьком 1837 року влади в державі отримав титул князь Міндон, під яким став відомий в подальшому. 1846 року призначено своїм братом Паганом Міном, що захопив трон, спадкоємцем. Був досить популярним серед знаті та військових. Невдовзі призначається головою глудо (державної ради).
У 1852 році з початком нової війни з Великою Британією виступив за замирення з останнью. Найвірнішим союзником Міндона в цей час був його брат Канаун Мінта. У листопаді разом з прихильниками втікли до Шуебо, де підняв повстання. Невдовзі мьози (на кшталт герцогів) Кяукмао та Єнанг'яунг дозволили Міндону захопити Аву. За цих обставин Паган Мін зрікся престолу 18 лютого 1853 року на Міндона. Той залишив зведеного брата живим і звільнив усіх європейських бранців. Міндон прийняв тронне ім'я Тхірітудгамма Тілавкапавара Магадгамма Разадіраза.
Панування
Вцей час тривалавійна, навіть вдалося відвоювати в британців важливі міста Пегу й П'ї. 30 червня 1853 року уклав перемир'я з британцями. За цим вимушен був боритися проти повстанців в Канп'їні, яке швидко придушив. Але цим скористалася сіамська армія, що вдерлася до держави. До кінця 1853 року Міндон змусив супротивника відступити. Разом з тим партизанська війна на півдні тривала, що погіршувало становище британців. Лише у 1862 році вдалося придушити спротив.
В свою чергу Міндон вирішив приборкати місцевих феодалів — представників своєї династії й мьоза. Для цього видав декілька наказів, заякими глудо мав розглянути всі скарги підданих на братів, синів, дружин монарха, знать та державних чиновників, які забирали у простолюдинів землю, а також забороняв мьозам використовувати населення для особистих послуг та оподатковувати людей надзвичайними податками.
Призначив свого брата Канауна спадкоємцем. Той також отримав власний двір, став відповідальним за модернизацію армії, впровадження європейських технологій. Для цього фахівці були направлені до Франції, Італії, Сполучених Штатів і Великої Британії. Був проведений більш чіткій поділ на провінції, що перетворило їх в справді територіальні одиниці з уніфікованим штатом провінційного апарату. Було збільшено імпорт сучасної зброї, на заводах стали виготовлятися власні гармати. У 1855 році в Амарапурі був відкритий завод з виготовлення пороху, сировину для якого привозили з шанських князівств; в цей же час почав працювати завод з випуску рушниць. Міндон намагався відстояти продовольчу самостійність і перейти на самозабезпечення рисом, але цього повністю зробити не вдалося, і рис доводилося завозити з Британської Бірми. Для балансування бюджету довелося продовжувати політику державних монополій на мінеральну сировину, а також встановлювати експортно-імпортні ціни і вводити мита.
Водночас став проводити політику віротерпимості. Міндон допомагав будувати церкви та місіонерські школи для християн, мечеті для мусульман і фінансував будинок відпочинку для бірманських мусульман у Мецці. Відправив свого сина — Тібо Міна — вчитися в місіонерській школі. Разом з тим залишавсяревним буддистом, активном підтримував буддистські монастирі і школи в окупованих британцямиземлях на півдні.
Восени 1854 року Міндон відправив до Калькутти посольство, яке мало порушити питання повернення Пегу та інших південних територій. Але посли отримали різку відмову. Разом з тим було домовлено про спрямування британського посольства до Міндона, яке прибуло на чолі із Артуром Фером у 1855 році. При загальній нормалізації відновин володар не пішов на укладання офіційної угоди, яка би закріпила британські завоювання.
1857 року заснував нову столицю — Мандалай. Спрямував спільно з братом зусилля на поліпшення внутрішнього управління, розвиток економіки. Проведено централізацію адміністрації, запроваджено систему заробітної плати для чиновнків, реорганізовано фінансову систему (замість численних податків впроваджено єдиний — татамеда, який становив 10 % прибутку), усунено торговельні бар'єри, включаючи митні збори, встановлено фіксовані судові збори, прийнято кримінальні закони, осучаснено армію та сформано поліцейські загони. Було збудовано кілька нових підприємств, закуплено пароплави.
Активізував зовнішньополітичну діяльність. У 1856 році прибула французька місія, у Бамо, на кордоні з імперією Цін, Міндон дозволив заснованування католицької місії, що викликало невдоволення британців. 1859 року з відкриттям Суецького каналу зібрав флотилію пароплавів для сприяння торгівлі з британцями.
1862 року уклав з Великою Британією договір, за яким мита скасовувалися як на крам британських і монських торгівців з Британнської Бірми, які ввозяться до володінь Міндона, а піддані останнього могли так самов возити товари до підвладних британських земель на півдні. Також володар погодився на присутнійсть англійського комисара в Мандалаї, яким став військовий хирург К.Вільямс. За Міндона з 1864 року вперше стали карбувати монети завдяки машинному устаткуванню.
У 1866 році сини Міндона — принц М'їнгун і М'їнгундайн — вчинили заколот, вбивши Канауна й двох своїх братів — Тадоміньє і князя Н'яунг'яна, а також головного міністра Мінгла Магаузану. Невдовзі заколот було придушено, а М'їнгун втік на пароплаві до Британської Бірми. У 1868 році назазав створив буддійський канон Трипітаку на мармур, де кожна кам'яна плита розміщена в невеликій ступі в пагоді Кутодо біля підніжжя пагорба Мандалай.
1867 року під тиском британців Міндон відмовився від монополії на всі товари, що вивозилися, крім рубінів, лісу і нафти, допустив британськихчиновників на митниці, погодився на присутність агента Великої Британії в Бамо і прохід англійських пароплавів верхів'ями Іраваді.
У 1870 році була побудована перша телеграфна лінія, що зв'язала Мандалай і Рангун. У 1871 році провів п'яту буддистську раду в Мандалаї. Також пожертвував нову парасольку (символ монарха), позолочену та інкрустовану коштовним камінням, пагоді Шведагон в Янгоні (британці перейменували його на Рангун), хоча його було заборонено відвідувати цю пагоду.
У 1872 році відправив до Лондона посольство на чолі з міністром У Кауном. Але тому невдалося отримати гарантій недоторканності держави. Більше того, посольству було завдано образу, оскільки воно було представлена королеві Вікторії Джорджом Дугласом Кемпбеллом секретарем у справах Індії. Тобто Міндона не вважали за незалежного володаря. Проте того ж року це посольство уклало торговий договір з Італією та торгову конвенцію з Францією. Втім подальші перемовини з французами призвели до супеерчки щодо оренди рубинових копалень, які бажала отримати Франція. Неможливість відмовитися від цієї важливої монополії призвело до припинення відносин з французьким урядом у 1874 році.
15 серпня 1873 року затвердив «Сімнадцять статей», що стали одним із перших в Південно-Східній Азії законів про свободу преси. Наприкінці 1873—1874 років виникли серйозні занепокоєння з приводу меж лісової галузі, населеної каями, народом не визнавшим британського панування. Щоб точніше визначити межу між володіннями Міндона і Маніпуром, васальною по відношенню до Великої Британії державою, було зроблено географічне дослідження спірної області. Після тривалих сперечань король нарешті поступився, і 21 червня 1875 році був підписаний договір, заяким Міндон визнав незалежність західних каїв, які опинилися невдовзі під зверхність британців.
1874 року було відправлено посольство до перського шаха Насер ед-Дін Шаха. Того ж року в столиці почала виходити перша газета бірманською мовою. У 1875 році під час церемонії посвячення Міндон прийняв титул Сіріпаваравіджаянантаяса Пандіта Трібгаванадітйадгіпаті Магадгаммараджадхіраджа. В тому ж році через різні інциденти погіршувалися відносини з Великою Британією. Британській комісар перестав з'являтися в палаці Міндона після того, як той відмовив у вимозі нерозуватися в приміщенні. Це фактично було розривом дипломатичних відносин. З цього часу британці стали активно готуватися до нової війни.
В цей час поступово значний вплив на нього отримала одна з дружин — Сінб'юмашін, — яка наказувала страчувати можливих претендентів на трон задля свого сина Тібо Міна, який спадкував владу 1878 року після смерті Міндона.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
Джерела
- Myint-U, Thant (2001). The Making of Modern Burma. Cambridge University Press. .
- Charney, Michael W. (2006). Powerful Learning: Buddhist Literati and the Throne in Burma's Last Dynasty, 1752—1885. Ann Arbor: University of Michigan.
- Becker, Judith (2015). European Missions in Contact Zones: Transformation Through Interaction in a (post-)colonial World. Vandenhoeck & Ruprecht. .
- Roy, Kaushik (2020). Frontiers, Insurgencies and Counter-Insurgencies in South Asia. Taylor & Francis. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mindon Min birm မင တ န မင 8 lipnya 1808 1 zhovtnya 1878 m yanmanskij pravitel u 1853 1878 rokah Proviv chislenni reformi zavdyaki chomu bulo zmicneno politichne ekonomichne j vijskove stanovishe derzhavi Namagavsya diplomatichnimi zahodami poperediti vijnu z Velikoyu Britaniyeyu Vodnochas aktivno zahishav derzhavni interesi u vidnosinah z yevropejskimi krayinami MindonNarodivsya8 lipnya 1808 1808 07 08 Amarapura Mandalaj M yanmaPomer1 zhovtnya 1878 1878 10 01 1 70 rokiv Mandalaj M yanmaPohovannyaMandalajKrayina M yanmaDiyalnistmonarhPosadadKonfesiyaTheravadaRidKonbaunBatkoTaravadiBrati sestriPagan Min i dU shlyubi zdDitiTibo Min d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin knyazya Taravadi i Chandri Mata Mahaj Narodivsya u 1808 roci otrimavshi im ya Maun Lvin Navchavsya v monastiri Maha Zavtika v Amarapuri do 23 rokiv Z otrimannyam batkom 1837 roku vladi v derzhavi otrimav titul knyaz Mindon pid yakim stav vidomij v podalshomu 1846 roku priznacheno svoyim bratom Paganom Minom sho zahopiv tron spadkoyemcem Buv dosit populyarnim sered znati ta vijskovih Nevdovzi priznachayetsya golovoyu gludo derzhavnoyi radi U 1852 roci z pochatkom novoyi vijni z Velikoyu Britaniyeyu vistupiv za zamirennya z ostannyu Najvirnishim soyuznikom Mindona v cej chas buv jogo brat Kanaun Minta U listopadi razom z prihilnikami vtikli do Shuebo de pidnyav povstannya Nevdovzi mozi na kshtalt gercogiv Kyaukmao ta Yenang yaung dozvolili Mindonu zahopiti Avu Za cih obstavin Pagan Min zriksya prestolu 18 lyutogo 1853 roku na Mindona Toj zalishiv zvedenogo brata zhivim i zvilniv usih yevropejskih branciv Mindon prijnyav tronne im ya Thiritudgamma Tilavkapavara Magadgamma Razadiraza Panuvannya Vcej chas trivalavijna navit vdalosya vidvoyuvati v britanciv vazhlivi mista Pegu j P yi 30 chervnya 1853 roku uklav peremir ya z britancyami Za cim vimushen buv boritisya proti povstanciv v Kanp yini yake shvidko pridushiv Ale cim skoristalasya siamska armiya sho vderlasya do derzhavi Do kincya 1853 roku Mindon zmusiv suprotivnika vidstupiti Razom z tim partizanska vijna na pivdni trivala sho pogirshuvalo stanovishe britanciv Lishe u 1862 roci vdalosya pridushiti sprotiv V svoyu chergu Mindon virishiv priborkati miscevih feodaliv predstavnikiv svoyeyi dinastiyi j moza Dlya cogo vidav dekilka nakaziv zayakimi gludo mav rozglyanuti vsi skargi piddanih na brativ siniv druzhin monarha znat ta derzhavnih chinovnikiv yaki zabirali u prostolyudiniv zemlyu a takozh zaboronyav mozam vikoristovuvati naselennya dlya osobistih poslug ta opodatkovuvati lyudej nadzvichajnimi podatkami Priznachiv svogo brata Kanauna spadkoyemcem Toj takozh otrimav vlasnij dvir stav vidpovidalnim za modernizaciyu armiyi vprovadzhennya yevropejskih tehnologij Dlya cogo fahivci buli napravleni do Franciyi Italiyi Spoluchenih Shtativ i Velikoyi Britaniyi Buv provedenij bilsh chitkij podil na provinciyi sho peretvorilo yih v spravdi teritorialni odinici z unifikovanim shtatom provincijnogo aparatu Bulo zbilsheno import suchasnoyi zbroyi na zavodah stali vigotovlyatisya vlasni garmati U 1855 roci v Amarapuri buv vidkritij zavod z vigotovlennya porohu sirovinu dlya yakogo privozili z shanskih knyazivstv v cej zhe chas pochav pracyuvati zavod z vipusku rushnic Mindon namagavsya vidstoyati prodovolchu samostijnist i perejti na samozabezpechennya risom ale cogo povnistyu zrobiti ne vdalosya i ris dovodilosya zavoziti z Britanskoyi Birmi Dlya balansuvannya byudzhetu dovelosya prodovzhuvati politiku derzhavnih monopolij na mineralnu sirovinu a takozh vstanovlyuvati eksportno importni cini i vvoditi mita Vodnochas stav provoditi politiku viroterpimosti Mindon dopomagav buduvati cerkvi ta misionerski shkoli dlya hristiyan mecheti dlya musulman i finansuvav budinok vidpochinku dlya birmanskih musulman u Mecci Vidpraviv svogo sina Tibo Mina vchitisya v misionerskij shkoli Razom z tim zalishavsyarevnim buddistom aktivnom pidtrimuvav buddistski monastiri i shkoli v okupovanih britancyamizemlyah na pivdni Voseni 1854 roku Mindon vidpraviv do Kalkutti posolstvo yake malo porushiti pitannya povernennya Pegu ta inshih pivdennih teritorij Ale posli otrimali rizku vidmovu Razom z tim bulo domovleno pro spryamuvannya britanskogo posolstva do Mindona yake pribulo na choli iz Arturom Ferom u 1855 roci Pri zagalnij normalizaciyi vidnovin volodar ne pishov na ukladannya oficijnoyi ugodi yaka bi zakripila britanski zavoyuvannya 1857 roku zasnuvav novu stolicyu Mandalaj Spryamuvav spilno z bratom zusillya na polipshennya vnutrishnogo upravlinnya rozvitok ekonomiki Provedeno centralizaciyu administraciyi zaprovadzheno sistemu zarobitnoyi plati dlya chinovnkiv reorganizovano finansovu sistemu zamist chislennih podatkiv vprovadzheno yedinij tatameda yakij stanoviv 10 pributku usuneno torgovelni bar yeri vklyuchayuchi mitni zbori vstanovleno fiksovani sudovi zbori prijnyato kriminalni zakoni osuchasneno armiyu ta sformano policejski zagoni Bulo zbudovano kilka novih pidpriyemstv zakupleno paroplavi Aktivizuvav zovnishnopolitichnu diyalnist U 1856 roci pribula francuzka misiya u Bamo na kordoni z imperiyeyu Cin Mindon dozvoliv zasnovanuvannya katolickoyi misiyi sho viklikalo nevdovolennya britanciv 1859 roku z vidkrittyam Sueckogo kanalu zibrav flotiliyu paroplaviv dlya spriyannya torgivli z britancyami 1862 roku uklav z Velikoyu Britaniyeyu dogovir za yakim mita skasovuvalisya yak na kram britanskih i monskih torgivciv z Britannskoyi Birmi yaki vvozyatsya do volodin Mindona a piddani ostannogo mogli tak samov voziti tovari do pidvladnih britanskih zemel na pivdni Takozh volodar pogodivsya na prisutnijst anglijskogo komisara v Mandalayi yakim stav vijskovij hirurg K Vilyams Za Mindona z 1864 roku vpershe stali karbuvati moneti zavdyaki mashinnomu ustatkuvannyu U 1866 roci sini Mindona princ M yingun i M yingundajn vchinili zakolot vbivshi Kanauna j dvoh svoyih brativ Tadominye i knyazya N yaung yana a takozh golovnogo ministra Mingla Magauzanu Nevdovzi zakolot bulo pridusheno a M yingun vtik na paroplavi do Britanskoyi Birmi U 1868 roci nazazav stvoriv buddijskij kanon Tripitaku na marmur de kozhna kam yana plita rozmishena v nevelikij stupi v pagodi Kutodo bilya pidnizhzhya pagorba Mandalaj 1867 roku pid tiskom britanciv Mindon vidmovivsya vid monopoliyi na vsi tovari sho vivozilisya krim rubiniv lisu i nafti dopustiv britanskihchinovnikiv na mitnici pogodivsya na prisutnist agenta Velikoyi Britaniyi v Bamo i prohid anglijskih paroplaviv verhiv yami Iravadi U 1870 roci bula pobudovana persha telegrafna liniya sho zv yazala Mandalaj i Rangun U 1871 roci proviv p yatu buddistsku radu v Mandalayi Takozh pozhertvuvav novu parasolku simvol monarha pozolochenu ta inkrustovanu koshtovnim kaminnyam pagodi Shvedagon v Yangoni britanci perejmenuvali jogo na Rangun hocha jogo bulo zaboroneno vidviduvati cyu pagodu U 1872 roci vidpraviv do Londona posolstvo na choli z ministrom U Kaunom Ale tomu nevdalosya otrimati garantij nedotorkannosti derzhavi Bilshe togo posolstvu bulo zavdano obrazu oskilki vono bulo predstavlena korolevi Viktoriyi Dzhordzhom Duglasom Kempbellom sekretarem u spravah Indiyi Tobto Mindona ne vvazhali za nezalezhnogo volodarya Prote togo zh roku ce posolstvo uklalo torgovij dogovir z Italiyeyu ta torgovu konvenciyu z Franciyeyu Vtim podalshi peremovini z francuzami prizveli do supeerchki shodo orendi rubinovih kopalen yaki bazhala otrimati Franciya Nemozhlivist vidmovitisya vid ciyeyi vazhlivoyi monopoliyi prizvelo do pripinennya vidnosin z francuzkim uryadom u 1874 roci 15 serpnya 1873 roku zatverdiv Simnadcyat statej sho stali odnim iz pershih v Pivdenno Shidnij Aziyi zakoniv pro svobodu presi Naprikinci 1873 1874 rokiv vinikli serjozni zanepokoyennya z privodu mezh lisovoyi galuzi naselenoyi kayami narodom ne viznavshim britanskogo panuvannya Shob tochnishe viznachiti mezhu mizh volodinnyami Mindona i Manipurom vasalnoyu po vidnoshennyu do Velikoyi Britaniyi derzhavoyu bulo zrobleno geografichne doslidzhennya spirnoyi oblasti Pislya trivalih sperechan korol nareshti postupivsya i 21 chervnya 1875 roci buv pidpisanij dogovir zayakim Mindon viznav nezalezhnist zahidnih kayiv yaki opinilisya nevdovzi pid zverhnist britanciv 1874 roku bulo vidpravleno posolstvo do perskogo shaha Naser ed Din Shaha Togo zh roku v stolici pochala vihoditi persha gazeta birmanskoyu movoyu U 1875 roci pid chas ceremoniyi posvyachennya Mindon prijnyav titul Siripavaravidzhayanantayasa Pandita Tribgavanaditjadgipati Magadgammaradzhadhiradzha V tomu zh roci cherez rizni incidenti pogirshuvalisya vidnosini z Velikoyu Britaniyeyu Britanskij komisar perestav z yavlyatisya v palaci Mindona pislya togo yak toj vidmoviv u vimozi nerozuvatisya v primishenni Ce faktichno bulo rozrivom diplomatichnih vidnosin Z cogo chasu britanci stali aktivno gotuvatisya do novoyi vijni V cej chas postupovo znachnij vpliv na nogo otrimala odna z druzhin Sinb yumashin yaka nakazuvala strachuvati mozhlivih pretendentiv na tron zadlya svogo sina Tibo Mina yakij spadkuvav vladu 1878 roku pislya smerti Mindona PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741DzherelaMyint U Thant 2001 The Making of Modern Burma Cambridge University Press ISBN 978 0 521 79914 0 Charney Michael W 2006 Powerful Learning Buddhist Literati and the Throne in Burma s Last Dynasty 1752 1885 Ann Arbor University of Michigan Becker Judith 2015 European Missions in Contact Zones Transformation Through Interaction in a post colonial World Vandenhoeck amp Ruprecht ISBN 978 3 525 10141 4 Roy Kaushik 2020 Frontiers Insurgencies and Counter Insurgencies in South Asia Taylor amp Francis ISBN 978 1 00 008423 8