Боемунд I (*Boemondo I, бл. 1058 — 7 березня 1111) — нормано-італійський феодал, учасник Першого хрестового походу, засновник князівства Антіохія.
Боемунд I фр. Bohémond de Tarente | |||
| |||
---|---|---|---|
1098 — 7 березня 1111 | |||
Наступник: | Боемунд II | ||
| |||
1088 — 7 березня 1111 | |||
Попередник: | він сам як Граф Таренто | ||
Наступник: | Боемунд II | ||
| |||
18 липня 1085 — 7 березня 1111 | |||
Попередник: | Роберт Гвіскар | ||
Наступник: | Боемунд II | ||
| |||
18 липня 1085 — 1088 | |||
Попередник: | Роберт Гвіскар | ||
Наступник: | він сам як Князь Таренто | ||
Народження: | 1054 Сан-Марко-Арджентано, Провінція Козенца, Калабрія, Італія | ||
Смерть: | 3 березня 1111 Каноза-ді-Пулья, Провінція Барлетта-Андрія-Трані, Апулія, Італія | ||
Поховання: | Каноза-ді-Пулья | ||
Країна: | Франція | ||
Релігія: | Християнство | ||
Рід: | Готвіль | ||
Батько: | Роберт Гвіскар | ||
Мати: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | Боемунд II (князь Антіохії) | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Походи в Італії та Балканах
Походив з норманського роду Отвілів. Син Роберта Гвіскара, герцога Апулії та Калабрії. Замолоду брав участь у війні проти Візантії у 1080–1085 роках. Під час цієї кампанії у 1082—1084 роках очолював норманські війська за відсутності батька. 1082 року Боемунд переміг у битвах при Яніну та Арта, зайняв Охрид, спустошив Фессалію, дійшовши до Ларіси. У 1084 році повернувся до Італії, передавши керування Роберту Гіскару, який зазнав поразки від імператора Олексія I.
У 1085 році після смерті батька успадкував норманські володіння на Балканському півострові зі столицею у Дуррахо. Втім вирішив боротися за володіння на півдні Італії. Тому втік до Йордана I, князя Капуї, від якого отримав підтримку для боротьби зі своїми братами. Зумів захопити міста Отранто, Тарент та Орію. У 1086 році втратив ці міста, але вже 1087 року переміг у битві при Фрагнето й захопив м. Тарент. Зрештою за допомогою папи римського Урбана II укладено мир, згідно якого Боемунд отримав князівство Тарентське, натомість відмовився від прав на герцогство Апулії та Калабрії.
Перший хрестовий похід
Після цього облаштовував своє володіння. У 1096 році допоміг Рожеру I, графу Сицилії, придушити повстання в Амальфі. Того ж року вирішив приєднатися до учасників Першого хрестового походу. На чолі значного загону (разом із іншими феодалами Ричардом Салернським, Ранульфом та Германом Канійськими, Робертом Сурдевальським, Робертом Гозьким, Готфрідом де Монтегю) рушив через Епір, Фессалію до Константинополя. Того ж року визнав васальну залежність від візантійського імператора Олексія I за майбутні захоплені землі у Палестині.
Після цього приєднався до основних сил хрестоносців, брав участь в облозі Нікеї. Згодом очолив окремий загін. У битві при Дорілеї потрапив у засідку до армії сельджуків, але його врятував Готфрід Буйонський. Втім й в подальшому намагався діяти самостійно. Поки Балдуїн Булонський і Танкред Тарентський перебували в Кілікії та Месопотамії, де Балдуїн заснував Едеське графство, решта хрестоносців продовжували наступ на південь і 21 жовтня 1097 року під проводом Боемунда взяли в облогу Антіохію. Місто, товсті стіни якого були надійно укріплені чотирма сотнями веж, виявилось справді неприступним, і облога тривала всю зиму 1098 року. Потім до таборів хрестоносців прийшли хвороби та голод. Становище християн було настільки відчайдушним, що за свідченням очевидців-хроністів, вони були змушені пустити на м'ясо власних коней. Існують записи про те, що іноді справа доходила до канібалізму, й голодні воїни поїдали тіла своїх померлих товаришів.
Зрештою Боемунд знайшов вихід. Він підмовив воїна з гарнізону Антіохії, колишнього християнина на ім'я Фіруз відчинити міську браму, й 3 червня 1098 року, за вісім місяців після початку облоги, хрестоносці увійшли до Антіохії. Кілька днів у місті тривала кривава бійня, а за чотири дні до стін Антіохії прибула мусульманська армія під проводом мосульського атабека Кербогі та в свою чергу взяла в облогу місто. Імператор Візантії Олексій Комнін збирався спочатку надати хрестоносцям допомогу, проте, почувши, ніби мусульмани відбили місто, розвернув війська назад.
Атаку мусульман удалось відбити тільки завдяки диву. Після того, як за пророцтвом марсельського ченця П'єра Бартелемі у церкві Святого Петра було знайдено спис, яким нібито було проколото ребро розіп'ятого Ісуса, хрестоносців, виснажених багатьма місяцями безрезультатної облоги, охопило таке завзяття, що їм удалось 28 червня змусити Кербогу тікати й перебити значну частину його армії. Далі почались суперечки про те, кому дістанеться право керувати містом, і зрештою князем Антіохії став Боемунд.
Князь Антіохії
Боемунд I відмовився продовжувати похід та надати допомогу в захопленні Єрусалима. Натомість став використовувати великі скарби, захоплені в Антіохії, для посилення свого впливу в Сирії. Водночас відмовився передати Антіохію Візантії. У 1099 році вимушений був боротися проти імператора Олексія Комніна та його союзника Раймунда Тулузького. У 1100 році прийшов на допомогу вірменському князю Гавриїлу з м. Метілена, яке готувався атакувати тюркський володар з династії Данішменідів. Але того ж року зазнав поразки від тюрків у битві при Мелітена. У полоні знаходився до 1103 року, заплативши 130 тис. динарів викупу. За час перебування у полоні князівством Антіохія керував небіж Боемунда — Танкред.
Того ж року намагався підкорити Алеппо, але невдало. У 1104 році атакував місто Харран, але зазнав поразки біля Ракки (інша назва — битва при Харрані) від військ сельджуків на чолі із Балаком. Водночас його було атаковано візантійцями. У 1104 році вирушив до Європи, аби отримати допомогу. Щоб обдурити візантійців, що чатували на нього, заліз у труну. На час відсутності державою керував Танкред Тарентський.
В Апулії став формувати нові загони для війни з Візантією. Для цього зустрівся з папою римським Пасхалієм II. У 1106 році оженився з донькою короля Франції Філіпа I. Повернувшись із новими силами на Схід, Боемунд 1107 року напав на Візантію, проте зазнав поразки та був змушений 1108 року укласти з Олексієм Комніном принизливу Девольську угоду, відповідно до якої він визнавав себе васалом Візантії, а після його смерті князівство мало відійти до останньої. 1110 року Боемунд знову вирушив до Італії, залишивши керувати державою Танкреда, де й помер 1111 року у м. Каноса (неподалік Барі).
Родина
1. Дружина — Констанца (бл. 1078–1125), донька Філіпа I, короля Франції
Діти:
- Боемунд II (1108–1130), князь Антіохії з 1111 до 1130 року
Родовід
Джерела
- Steven Runciman: Geschichte der Kreuzzüge. C.H.Beck, München 1995, .
- Benito Paolo Lomonte, Boemondo: principe di Taranto e di Antiochia, Martina Franca 1993
- Alexios G. Savvides, Benjamin Hendrickx (Hrsg.): Encyclopaedic Prosopographical Lexicon of Byzantine History and Civilization. Vol. 2: Baanes-Eznik of Kolb. Brepols Publishers, Turnhout 2008, , S. 124–127.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Боемунд I (князь Антіохії) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boemund I Boemondo I bl 1058 7 bereznya 1111 normano italijskij feodal uchasnik Pershogo hrestovogo pohodu zasnovnik knyazivstva Antiohiya Boemund I fr Bohemond de TarenteBoemund I Prapor Knyaz Antiohiyi 1098 7 bereznya 1111 Nastupnik Boemund II Knyaz Tarento 1088 7 bereznya 1111 Poperednik vin sam yak Graf Tarento Nastupnik Boemund II Knyaz Salerno 18 lipnya 1085 7 bereznya 1111 Poperednik Robert Gviskar Nastupnik Boemund II Graf Tarento 18 lipnya 1085 1088 Poperednik Robert Gviskar Nastupnik vin sam yak Knyaz Tarento Narodzhennya 1054 San Marko Ardzhentano Provinciya Kozenca Kalabriya ItaliyaSmert 3 bereznya 1111 Kanoza di Pulya Provinciya Barletta Andriya Trani Apuliya ItaliyaPohovannya Kanoza di PulyaKrayina FranciyaReligiya HristiyanstvoRid GotvilBatko Robert GviskarMati dShlyub dDiti Boemund II knyaz Antiohiyi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPohodi v Italiyi ta Balkanah Pohodiv z normanskogo rodu Otviliv Sin Roberta Gviskara gercoga Apuliyi ta Kalabriyi Zamolodu brav uchast u vijni proti Vizantiyi u 1080 1085 rokah Pid chas ciyeyi kampaniyi u 1082 1084 rokah ocholyuvav normanski vijska za vidsutnosti batka 1082 roku Boemund peremig u bitvah pri Yaninu ta Arta zajnyav Ohrid spustoshiv Fessaliyu dijshovshi do Larisi U 1084 roci povernuvsya do Italiyi peredavshi keruvannya Robertu Giskaru yakij zaznav porazki vid imperatora Oleksiya I U 1085 roci pislya smerti batka uspadkuvav normanski volodinnya na Balkanskomu pivostrovi zi stoliceyu u Durraho Vtim virishiv borotisya za volodinnya na pivdni Italiyi Tomu vtik do Jordana I knyazya Kapuyi vid yakogo otrimav pidtrimku dlya borotbi zi svoyimi bratami Zumiv zahopiti mista Otranto Tarent ta Oriyu U 1086 roci vtrativ ci mista ale vzhe 1087 roku peremig u bitvi pri Fragneto j zahopiv m Tarent Zreshtoyu za dopomogoyu papi rimskogo Urbana II ukladeno mir zgidno yakogo Boemund otrimav knyazivstvo Tarentske natomist vidmovivsya vid prav na gercogstvo Apuliyi ta Kalabriyi Pershij hrestovij pohid Pislya cogo oblashtovuvav svoye volodinnya U 1096 roci dopomig Rozheru I grafu Siciliyi pridushiti povstannya v Amalfi Togo zh roku virishiv priyednatisya do uchasnikiv Pershogo hrestovogo pohodu Na choli znachnogo zagonu razom iz inshimi feodalami Richardom Salernskim Ranulfom ta Germanom Kanijskimi Robertom Surdevalskim Robertom Gozkim Gotfridom de Montegyu rushiv cherez Epir Fessaliyu do Konstantinopolya Togo zh roku viznav vasalnu zalezhnist vid vizantijskogo imperatora Oleksiya I za majbutni zahopleni zemli u Palestini Pislya cogo priyednavsya do osnovnih sil hrestonosciv brav uchast v oblozi Nikeyi Zgodom ocholiv okremij zagin U bitvi pri Dorileyi potrapiv u zasidku do armiyi seldzhukiv ale jogo vryatuvav Gotfrid Bujonskij Vtim j v podalshomu namagavsya diyati samostijno Poki Balduyin Bulonskij i Tankred Tarentskij perebuvali v Kilikiyi ta Mesopotamiyi de Balduyin zasnuvav Edeske grafstvo reshta hrestonosciv prodovzhuvali nastup na pivden i 21 zhovtnya 1097 roku pid provodom Boemunda vzyali v oblogu Antiohiyu Misto tovsti stini yakogo buli nadijno ukripleni chotirma sotnyami vezh viyavilos spravdi nepristupnim i obloga trivala vsyu zimu 1098 roku Potim do taboriv hrestonosciv prijshli hvorobi ta golod Stanovishe hristiyan bulo nastilki vidchajdushnim sho za svidchennyam ochevidciv hronistiv voni buli zmusheni pustiti na m yaso vlasnih konej Isnuyut zapisi pro te sho inodi sprava dohodila do kanibalizmu j golodni voyini poyidali tila svoyih pomerlih tovarishiv Zreshtoyu Boemund znajshov vihid Vin pidmoviv voyina z garnizonu Antiohiyi kolishnogo hristiyanina na im ya Firuz vidchiniti misku bramu j 3 chervnya 1098 roku za visim misyaciv pislya pochatku oblogi hrestonosci uvijshli do Antiohiyi Kilka dniv u misti trivala krivava bijnya a za chotiri dni do stin Antiohiyi pribula musulmanska armiya pid provodom mosulskogo atabeka Kerbogi ta v svoyu chergu vzyala v oblogu misto Imperator Vizantiyi Oleksij Komnin zbiravsya spochatku nadati hrestonoscyam dopomogu prote pochuvshi nibi musulmani vidbili misto rozvernuv vijska nazad Ataku musulman udalos vidbiti tilki zavdyaki divu Pislya togo yak za proroctvom marselskogo chencya P yera Bartelemi u cerkvi Svyatogo Petra bulo znajdeno spis yakim nibito bulo prokoloto rebro rozip yatogo Isusa hrestonosciv visnazhenih bagatma misyacyami bezrezultatnoyi oblogi ohopilo take zavzyattya sho yim udalos 28 chervnya zmusiti Kerbogu tikati j perebiti znachnu chastinu jogo armiyi Dali pochalis superechki pro te komu distanetsya pravo keruvati mistom i zreshtoyu knyazem Antiohiyi stav Boemund Knyaz Antiohiyi Boemund I vidmovivsya prodovzhuvati pohid ta nadati dopomogu v zahoplenni Yerusalima Natomist stav vikoristovuvati veliki skarbi zahopleni v Antiohiyi dlya posilennya svogo vplivu v Siriyi Vodnochas vidmovivsya peredati Antiohiyu Vizantiyi U 1099 roci vimushenij buv borotisya proti imperatora Oleksiya Komnina ta jogo soyuznika Rajmunda Tuluzkogo U 1100 roci prijshov na dopomogu virmenskomu knyazyu Gavriyilu z m Metilena yake gotuvavsya atakuvati tyurkskij volodar z dinastiyi Danishmenidiv Ale togo zh roku zaznav porazki vid tyurkiv u bitvi pri Melitena U poloni znahodivsya do 1103 roku zaplativshi 130 tis dinariv vikupu Za chas perebuvannya u poloni knyazivstvom Antiohiya keruvav nebizh Boemunda Tankred Togo zh roku namagavsya pidkoriti Aleppo ale nevdalo U 1104 roci atakuvav misto Harran ale zaznav porazki bilya Rakki insha nazva bitva pri Harrani vid vijsk seldzhukiv na choli iz Balakom Vodnochas jogo bulo atakovano vizantijcyami U 1104 roci virushiv do Yevropi abi otrimati dopomogu Shob obduriti vizantijciv sho chatuvali na nogo zaliz u trunu Na chas vidsutnosti derzhavoyu keruvav Tankred Tarentskij V Apuliyi stav formuvati novi zagoni dlya vijni z Vizantiyeyu Dlya cogo zustrivsya z papoyu rimskim Pashaliyem II U 1106 roci ozhenivsya z donkoyu korolya Franciyi Filipa I Povernuvshis iz novimi silami na Shid Boemund 1107 roku napav na Vizantiyu prote zaznav porazki ta buv zmushenij 1108 roku uklasti z Oleksiyem Komninom prinizlivu Devolsku ugodu vidpovidno do yakoyi vin viznavav sebe vasalom Vizantiyi a pislya jogo smerti knyazivstvo malo vidijti do ostannoyi 1110 roku Boemund znovu virushiv do Italiyi zalishivshi keruvati derzhavoyu Tankreda de j pomer 1111 roku u m Kanosa nepodalik Bari Rodina1 Druzhina Konstanca bl 1078 1125 donka Filipa I korolya Franciyi Diti Boemund II 1108 1130 knyaz Antiohiyi z 1111 do 1130 rokuRodovidDzherelaSteven Runciman Geschichte der Kreuzzuge C H Beck Munchen 1995 ISBN 3 406 39960 6 Benito Paolo Lomonte Boemondo principe di Taranto e di Antiochia Martina Franca 1993 Alexios G Savvides Benjamin Hendrickx Hrsg Encyclopaedic Prosopographical Lexicon of Byzantine History and Civilization Vol 2 Baanes Eznik of Kolb Brepols Publishers Turnhout 2008 ISBN 978 2 503 52377 4 S 124 127 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Boemund I knyaz Antiohiyi