Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Святою рці неофіційна назва провідного у національному відродженні Галичини половини 19 століття суспільно політичного с

Святоюрці

Святоюрці

«Святою́рці» — неофіційна назва провідного у національному відродженні Галичини половини 19 століття суспільно-політичного середовища антипольського напрямку, згуртованого навколо «Святоюрської гори» у Львові, де у травні 1848 була заснована Головна Руська Рада.

Об'єднавши головно консервативні кола, переважно з-поміж галицького духовенства, і декларувавши цілковиту лояльність до австрійської держави, «святоюрці» домагалися об'єднання Галичини з Буковиною та Закарпаттям і виділення цієї території в окремий коронний край імперії. Вони боролися за права руської мови у школах та в адміністрації й за піднесення освіти та прав духовенства, вбачаючи в церковній організації єдину оборону проти польського наступу.

Провідними «святоюрцями» були перемиський єпископ (пізніше львівський митрополит) Григорій Яхимович, крилошанин Михайло Куземський, митрополити Спиридон Литвинович та Йосип Сембратович.

Під впливом «святоюрців» були спершу галицькі культурно-освітні установи: Ставропігійський Інститут, Галицько-Руська Матиця і Народний Дім та пресові органи «Зоря Галицкая» і на початку «Слово». По смерті митрополита Г. Яхимовича (1863) «святоюрці» розкололися на дві групи: клерикальну (очолену Юліаном Лаврівським), яка шукала порозуміння з поляками, і москвофільську (керовану Богданом Дідицьким), яка проголосила 1866 національну єдність галицьких українців з російським народом. На противагу «святоюрцям» виник народовецький рух.

Примітки

  1. Александер Стефанович. Спомини про перший вибір посла Романчука в Калуши р. 1883. // Дїло, 7.06.1913

Джерела та література

Література


image Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Svyatoyu rci neoficijna nazva providnogo u nacionalnomu vidrodzhenni Galichini polovini 19 stolittya suspilno politichnogo seredovisha antipolskogo napryamku zgurtovanogo navkolo Svyatoyurskoyi gori u Lvovi de u travni 1848 bula zasnovana Golovna Ruska Rada Ob yednavshi golovno konservativni kola perevazhno z pomizh galickogo duhovenstva i deklaruvavshi cilkovitu loyalnist do avstrijskoyi derzhavi svyatoyurci domagalisya ob yednannya Galichini z Bukovinoyu ta Zakarpattyam i vidilennya ciyeyi teritoriyi v okremij koronnij kraj imperiyi Voni borolisya za prava ruskoyi movi u shkolah ta v administraciyi j za pidnesennya osviti ta prav duhovenstva vbachayuchi v cerkovnij organizaciyi yedinu oboronu proti polskogo nastupu Providnimi svyatoyurcyami buli peremiskij yepiskop piznishe lvivskij mitropolit Grigorij Yahimovich kriloshanin Mihajlo Kuzemskij mitropoliti Spiridon Litvinovich ta Josip Sembratovich Pid vplivom svyatoyurciv buli spershu galicki kulturno osvitni ustanovi Stavropigijskij Institut Galicko Ruska Maticya i Narodnij Dim ta presovi organi Zorya Galickaya i na pochatku Slovo Po smerti mitropolita G Yahimovicha 1863 svyatoyurci rozkololisya na dvi grupi klerikalnu ocholenu Yulianom Lavrivskim yaka shukala porozuminnya z polyakami i moskvofilsku kerovanu Bogdanom Didickim yaka progolosila 1866 nacionalnu yednist galickih ukrayinciv z rosijskim narodom Na protivagu svyatoyurcyam vinik narodoveckij ruh PrimitkiAleksander Stefanovich Spomini pro pershij vibir posla Romanchuka v Kalushi r 1883 Dyilo 7 06 1913Dzherela ta literaturaI V Orlevich Svyatoyurci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 489 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Aleksander Stefanovich Spomini pro pershij vibir posla Romanchuka v Kalushi r 1883 Dyilo 7 06 1913 Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ