Коронаційне крісло, історично відоме як крісло Святого Едуарда або крісло короля Едуарда, є старовинним дерев'яним кріслом на якому сидять британські монархи, коли їх наділяють регаліями та коронують під час коронації. У 1296 році король Едуард I замовив його для зберігання коронаційного каменю Шотландії — відомого як Камінь долі — який був захоплений у шотландців, які зберігали його в абатстві Скоун. Крісло названо на честь Едуарда Сповідника і раніше зберігалося у його усипальниці у Вестмінстерському абатстві.
Коронаційне крісло | |
Названо на честь | Едуард Сповідник |
---|---|
Країна | Велика Британія |
Місце розташування | Вестмінстерське абатство |
Творець | d |
Замовник | Едуард I Довгоногий |
З матеріалу | деревина і Скунський камінь |
У збірках | Вестмінстерське абатство |
Коронаційне крісло у Вікісховищі |
Історія
Крісло з високою спинкою в готичному стилі було вирізано з дуба між літом 1297 року та березнем 1300 року теслею Уолтером із Дарема. Спочатку король наказав зробити крісло з бронзи, але передумав і вирішив зробити його з дерева. Крісло є найстарішим датованим предметом англійських меблів, виготовленим відомим художником. З 14 століття всі короновані англійські та британські монархи сиділи в цьому кріслі в момент коронації, за винятком королеви Марії II, яка була коронована на копії крісла. Монархи сиділи на самому камені Скону, поки в 17 столітті не було додано дерев'яну платформу століття.
Позолочені леви, додані в 16 столітті формують ніжки до крісла; всі вони були замінені в 1727 році. На коронацію Георга IV у 1821 році одному з чотирьох левів зробили нову голову. Крісло спочатку було позолочене, розписане та інкрустоване скляною мозаїкою, сліди якої видно при огляді крісла, особливо на спинці, де збереглися обриси листя, птахів та тварин. На спині також було намальоване втрачене зображення короля, можливо, Едуарда Сповідника або Едуарда I, ноги якого спираються на лева. Сьогодні його зовнішній вигляд — зістарена та ламка деревина.
У 18-му столітті туристи могли сісти на крісло за невелику плату одному з воротарів. Перші туристи та хористи абатства вирізьбили свої ініціали та інші графіті на кріслі, а кутові стійки були серйозно пошкоджені мисливцями за сувенірами. Сер Гілберт Скотт, неоготичний архітектор і антиквар, описав крісло як «розкішну прикрасу, але, на жаль, понівечену».
О 17:40 11 червня 1914 року крісло стало об'єктом бомбового нападу, який, як вважають, організували суфражистки. Вибухом відламався кут крісла. Попри те, що вибух був достатньо сильним, щоб потрясти стіни абатства, і достатньо гучним, щоб його почули зсередини Будинку парламенту, ніхто з 70 людей, які перебували в абатстві на той момент, не постраждав, а Коронаційне крісло було відреставровано.
За вісім століть свого існування крісло лише двічі вивозили з Вестмінстерського абатства. Перший раз це було на церемонії у Вестмінстер-Холі, коли Олівера Кромвеля було введено в посаду лорда-протектора Співдружності Англії Другий — під час Другої світової війни, коли через занепокоєння ризиком його пошкодження або знищення німецькими повітряними нальотами було прийнято рішення перевезти його з Лондона. 24 серпня 1939 року Камінь Скоуна був перенесений, а крісло занурили на вантажівку, і разом з двома детективами, які супроводжували водія, доставили до Глостерського собору, де декан і архітектор собору розписалися про його отримання. Наступного дня прибуло п'ять теслярів, щоб скласти дах склепінчастої ніші у крипті собору з дерев'яними опорами. Коли вони закінчили свою роботу, крісло відсунули до ніші. Для кращої захищеності на крісло розмістили зображення Роберта Куртоза з мореного дуба собору 13-го століття. Потім для герметизації заглиблення використали мішки з піском. Крісло залишилося там на всю війну. Тим часом крісло, яке використовувалося для коронації Марії II, перенесли з Вестмінстерського абатства до Вінчестерського собору для зберігання.
На Різдво 1950 року шотландські націоналісти увірвалися в абатство і винесли камінь Скоуна. Його знайшли вчасно до коронації королеви Єлизавети II у 1953 році. У 1996 році камінь повернули до Шотландії, де він зберігається в Единбурзькому замку з умовою, що його повернуть до Англії для використання під час коронацій.
Коронаційне крісло дуже захищено і залишає своє безпечне місце — на постаменті в каплиці Святого Георгія в нефі — лише тоді, коли його переносять до театру коронації біля Головного вівтаря абатства. У період з 2010 по 2012 рік крісло очистила та відреставрувала група експертів на очах у публіки в абатстві.
Інші крісла, які використовувалися для коронації
Інші крісла також використовуються під час церемонії коронації. Крісла маєтку для суверена та супругі розміщені на південній стороні святилища, і вони використовуються під час першої частини літургії, перед помазанням суверена та його коронуванням короною святого Едуарда. Потім, під час частини служби, яка називається інтронізацією, і для вшанування, яке слідує за нею, монарх садиться не на коронаційне крісло, а на трон на помості в середині трансепта. У випадках, коли дружина короля — королева-консорт — коронується, їй дають подібний трон, щоб вона могла сидіти поруч із королем, але на нижчому рівні.
На відміну від коронаційного крісла, ці інші крісла та трони, як правило, робляться новими для кожної коронації. Пізніше їх часто розміщували в тронних залах королівських палаців. Крісло коронації 1953 року можна знайти в тронному залі Букінгемського палацу разом із кріслом Георга VI та його дружини королеви Єлизавети. Престол 1953 року зберігається в тронній залі Підв'язки Віндзорського замку. Трони короля Едуарда VII і королеви Олександри знаходяться в бальній залі Букінгемського палацу. Фотографії Георга V та королеви Марії можна побачити в Тронному залі палацу Холірудхаус в Единбурзі.
Див. також
Зноски
- Technically, the Coronation Chair is not a throne.
Прмітки
- The Encyclopædia Britannica. Т. 22. Encyclopædia Britannica Company. 1929. с. 163.
- Warwick Rodwell (2013). The Coronation Chair and Stone of Destiny: History, Archaeology and Conservation. Oxbow Books. с. 305. ISBN .
- Bomb explosion in Westminster Abbey; Coronation Chair damaged; Suffragette outrage. The Daily Telegraph. 12 червня 1914. с. 11.
- James Yorke (17 серпня 2013). Review of The Coronation Chair by Warwick Rodwell. The Spectator. Процитовано 11 лютого 2016.
- Rodwell, p. 324.
- Kings Едуард V and Едуард VIII, who acceded to the throne in 1483 and 1936 respectively, were never crowned
- Rodwell, p. 161.
- Sir George Younghusband; Cyril Davenport (1919). The Crown Jewels of England. Cassell & Co. с. 59–61. ASIN B00086FM86.
- The Coronation Chair. Westminster Abbey. Процитовано 11 лютого 2016.
- Rodwell, p. 328.
- Rodwell, p. 184—185.
- Shenton, Caroline (2021). National Treasures: Saving the Nation’s Art in World War II (Hardback). London: John Murray. с. 201—202. ISBN .
- Rodwell, p. 317.
- L.G.W. Legg (1901). English Coronation Records. A. Constable. с. 276.
- Sam Wallace (6 липня 2000). Buckingham Palace visitors can step into ballroom. The Telegraph. Процитовано 11 лютого 2016.
- A. J. Youngson (2001). The Companion Guide to Edinburgh and the Borders. Companion Guides. с. 67. ISBN .
Посилання
- Історія коронаційного крісла у Вестмінстерському абатстві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koronacijne krislo istorichno vidome yak krislo Svyatogo Eduarda abo krislo korolya Eduarda ye starovinnim derev yanim krislom na yakomu sidyat britanski monarhi koli yih nadilyayut regaliyami ta koronuyut pid chas koronaciyi U 1296 roci korol Eduard I zamoviv jogo dlya zberigannya koronacijnogo kamenyu Shotlandiyi vidomogo yak Kamin doli yakij buv zahoplenij u shotlandciv yaki zberigali jogo v abatstvi Skoun Krislo nazvano na chest Eduarda Spovidnika i ranishe zberigalosya u jogo usipalnici u Vestminsterskomu abatstvi Koronacijne krislo Nazvano na chestEduard Spovidnik Krayina Velika Britaniya Misce roztashuvannyaVestminsterske abatstvo Tvorecd ZamovnikEduard I Dovgonogij Z materialuderevina i Skunskij kamin U zbirkahVestminsterske abatstvo Koronacijne krislo u Vikishovishi Krislo u 2022 roci bez kamenyu Skonu yakij povernuli do Shotlandiyi u 1996IstoriyaKamin Skouna v koronacijnomu krisli u Vestminsterskomu abatstvi 1859 rik Krislo z visokoyu spinkoyu v gotichnomu stili bulo virizano z duba mizh litom 1297 roku ta bereznem 1300 roku tesleyu Uolterom iz Darema Spochatku korol nakazav zrobiti krislo z bronzi ale peredumav i virishiv zrobiti jogo z dereva Krislo ye najstarishim datovanim predmetom anglijskih mebliv vigotovlenim vidomim hudozhnikom Z 14 stolittya vsi koronovani anglijski ta britanski monarhi sidili v comu krisli v moment koronaciyi za vinyatkom korolevi Mariyi II yaka bula koronovana na kopiyi krisla Monarhi sidili na samomu kameni Skonu poki v 17 stolitti ne bulo dodano derev yanu platformu stolittya Pozolocheni levi dodani v 16 stolitti formuyut nizhki do krisla vsi voni buli zamineni v 1727 roci Na koronaciyu Georga IV u 1821 roci odnomu z chotiroh leviv zrobili novu golovu Krislo spochatku bulo pozolochene rozpisane ta inkrustovane sklyanoyu mozayikoyu slidi yakoyi vidno pri oglyadi krisla osoblivo na spinci de zbereglisya obrisi listya ptahiv ta tvarin Na spini takozh bulo namalovane vtrachene zobrazhennya korolya mozhlivo Eduarda Spovidnika abo Eduarda I nogi yakogo spirayutsya na leva Sogodni jogo zovnishnij viglyad zistarena ta lamka derevina U 18 mu stolitti turisti mogli sisti na krislo za neveliku platu odnomu z vorotariv Pershi turisti ta horisti abatstva virizbili svoyi iniciali ta inshi grafiti na krisli a kutovi stijki buli serjozno poshkodzheni mislivcyami za suvenirami Ser Gilbert Skott neogotichnij arhitektor i antikvar opisav krislo yak rozkishnu prikrasu ale na zhal ponivechenu O 17 40 11 chervnya 1914 roku krislo stalo ob yektom bombovogo napadu yakij yak vvazhayut organizuvali sufrazhistki Vibuhom vidlamavsya kut krisla Popri te sho vibuh buv dostatno silnim shob potryasti stini abatstva i dostatno guchnim shob jogo pochuli zseredini Budinku parlamentu nihto z 70 lyudej yaki perebuvali v abatstvi na toj moment ne postrazhdav a Koronacijne krislo bulo vidrestavrovano Za visim stolit svogo isnuvannya krislo lishe dvichi vivozili z Vestminsterskogo abatstva Pershij raz ce bulo na ceremoniyi u Vestminster Holi koli Olivera Kromvelya bulo vvedeno v posadu lorda protektora Spivdruzhnosti Angliyi Drugij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli cherez zanepokoyennya rizikom jogo poshkodzhennya abo znishennya nimeckimi povitryanimi nalotami bulo prijnyato rishennya perevezti jogo z Londona 24 serpnya 1939 roku Kamin Skouna buv perenesenij a krislo zanurili na vantazhivku i razom z dvoma detektivami yaki suprovodzhuvali vodiya dostavili do Glosterskogo soboru de dekan i arhitektor soboru rozpisalisya pro jogo otrimannya Nastupnogo dnya pribulo p yat teslyariv shob sklasti dah sklepinchastoyi nishi u kripti soboru z derev yanimi oporami Koli voni zakinchili svoyu robotu krislo vidsunuli do nishi Dlya krashoyi zahishenosti na krislo rozmistili zobrazhennya Roberta Kurtoza z morenogo duba soboru 13 go stolittya Potim dlya germetizaciyi zagliblennya vikoristali mishki z piskom Krislo zalishilosya tam na vsyu vijnu Tim chasom krislo yake vikoristovuvalosya dlya koronaciyi Mariyi II perenesli z Vestminsterskogo abatstva do Vinchesterskogo soboru dlya zberigannya Na Rizdvo 1950 roku shotlandski nacionalisti uvirvalisya v abatstvo i vinesli kamin Skouna Jogo znajshli vchasno do koronaciyi korolevi Yelizaveti II u 1953 roci U 1996 roci kamin povernuli do Shotlandiyi de vin zberigayetsya v Edinburzkomu zamku z umovoyu sho jogo povernut do Angliyi dlya vikoristannya pid chas koronacij Koronacijne krislo duzhe zahisheno i zalishaye svoye bezpechne misce na postamenti v kaplici Svyatogo Georgiya v nefi lishe todi koli jogo perenosyat do teatru koronaciyi bilya Golovnogo vivtarya abatstva U period z 2010 po 2012 rik krislo ochistila ta vidrestavruvala grupa ekspertiv na ochah u publiki v abatstvi Inshi krisla yaki vikoristovuvalisya dlya koronaciyiKoronacijne krislo u centri pravoruch i tron unizu v centri pid chas koronaciyi Yelizaveti II u 1953 roci Inshi krisla takozh vikoristovuyutsya pid chas ceremoniyi koronaciyi Krisla mayetku dlya suverena ta suprugi rozmisheni na pivdennij storoni svyatilisha i voni vikoristovuyutsya pid chas pershoyi chastini liturgiyi pered pomazannyam suverena ta jogo koronuvannyam koronoyu svyatogo Eduarda Potim pid chas chastini sluzhbi yaka nazivayetsya intronizaciyeyu i dlya vshanuvannya yake sliduye za neyu monarh saditsya ne na koronacijne krislo a na tron na pomosti v seredini transepta U vipadkah koli druzhina korolya koroleva konsort koronuyetsya yij dayut podibnij tron shob vona mogla siditi poruch iz korolem ale na nizhchomu rivni Na vidminu vid koronacijnogo krisla ci inshi krisla ta troni yak pravilo roblyatsya novimi dlya kozhnoyi koronaciyi Piznishe yih chasto rozmishuvali v tronnih zalah korolivskih palaciv Krislo koronaciyi 1953 roku mozhna znajti v tronnomu zali Bukingemskogo palacu razom iz krislom Georga VI ta jogo druzhini korolevi Yelizaveti Prestol 1953 roku zberigayetsya v tronnij zali Pidv yazki Vindzorskogo zamku Troni korolya Eduarda VII i korolevi Oleksandri znahodyatsya v balnij zali Bukingemskogo palacu Fotografiyi Georga V ta korolevi Mariyi mozhna pobachiti v Tronnomu zali palacu Holirudhaus v Edinburzi Div takozhZnoskiTechnically the Coronation Chair is not a throne PrmitkiThe Encyclopaedia Britannica T 22 Encyclopaedia Britannica Company 1929 s 163 Warwick Rodwell 2013 The Coronation Chair and Stone of Destiny History Archaeology and Conservation Oxbow Books s 305 ISBN 978 1 78297 153 5 Bomb explosion in Westminster Abbey Coronation Chair damaged Suffragette outrage The Daily Telegraph 12 chervnya 1914 s 11 James Yorke 17 serpnya 2013 Review of The Coronation Chair by Warwick Rodwell The Spectator Procitovano 11 lyutogo 2016 Rodwell p 324 Kings Eduard V and Eduard VIII who acceded to the throne in 1483 and 1936 respectively were never crowned Rodwell p 161 Sir George Younghusband Cyril Davenport 1919 The Crown Jewels of England Cassell amp Co s 59 61 ASIN B00086FM86 The Coronation Chair Westminster Abbey Procitovano 11 lyutogo 2016 Rodwell p 328 Rodwell p 184 185 Shenton Caroline 2021 National Treasures Saving the Nation s Art in World War II Hardback London John Murray s 201 202 ISBN 978 1 529 38743 8 Rodwell p 317 L G W Legg 1901 English Coronation Records A Constable s 276 Sam Wallace 6 lipnya 2000 Buckingham Palace visitors can step into ballroom The Telegraph Procitovano 11 lyutogo 2016 A J Youngson 2001 The Companion Guide to Edinburgh and the Borders Companion Guides s 67 ISBN 978 1 900639 38 5 PosilannyaIstoriya koronacijnogo krisla u Vestminsterskomu abatstvi