Pilot ACE (бекронім «пілот-ас» (гра слів); від аббр. англ. Pilot Automatic Computing Engine, у перекладі дослідна автоматична обчислювальна машина) — один з перших створених у Великій Британії комп'ютерів. Розроблявся з 1945 до 1950. Виготовлений відділом радіотехніки разом з відділом математики Національної фізичної лабораторії (НФЛ) для «національних та закордонних потреб». На початках використовувався за своїм прямим призначенням, переважно, для автоматизації обчислень для військових потреб: фотограмметричних розрахунків топогеодезичних параметрів при створенні й коригуванні топографічних та спеціальних карт, артилерійських обчислень й уточнення координат потенційних цілей, розрахунку вібраційних характеристик крил та оперення у літальних апаратах, що проєктуються, і транспортно-логістичних розрахунків. Потім спектр застосування розширився додаванням операцій розрахунків кількісних даних наукового, промислового та адміністративного характеру.
Історія
Британська авіаційна фоторозвідувальна служба й сама практика використання аерофотознімання місцевості для виготовлення військових топографічних карт були на стадії становлення й вимагали залучення багатьох математиків та докладання значної праці і часу для розрахунку вихідних даних. Військовим потрібні були програмно-апаратні засоби для автоматизації цих та багатьох інших розрахунків, що і стало однією з головних причин для ініціювання ними післявоєнної національної програми створення високопродуктивних електронно-обчислювальних засобів.
Проєктування
Pilot ACE був дослідним («пілотний», — звідси і назва) варіантом комп'ютера ACE, спроєктованого Аланом Тюрінгом. Після того, як Тюрінг покинув Національну фізичну лабораторію (частково через розчарування з приводу відсутності прогресу в будівництві ACE) проєкт очолив Джеймс Вілкінсон, а Гаррі Гаскі допомагав у проєктуванні.
Контракт на виробництво деталей для комп'ютера був укладений з інженерно-технічним підрозділом [en]. Машина була побудована останньою з трьох, що брали участь у післявоєнному проєкті розробки високопродуктивних електронно-обчислювальних засобів (конкурентами НФЛ були Манчестерський університет з проєктом Manchester Mark 1 і Кембридзький університет з проєктом EDSAC), не в останню чергу через труднощі організаційного характеру, постійну «плинність» і зволікань з постачанням необхідних деталей, оскільки Королівська поштова служба, інженери якої у роки Другої світової війни працювали над створенням першого британського військового комп'ютера Colossus, у перші повоєнні роки була зайнята відновленням зруйнованих за роки війни дротових телефонно-телеграфних комунікацій.
На останній стадії проєктних робіт, до розробки Pilot ACE підключилась група інженерів компанії «English Electric» під керівництвом Рональда Клайдена, які використали отримані напрацювання у подальшому, при створенні лінійки комп'ютерів .
, що виступав одним з основних замовників розрахунків (аеродинамічних параметрів проєктованих літальних апаратів), висловив зацікавленість у придбанні аналогічної обчислювальної машини для автоматизації роботи персоналу. На нараді виконавчого комітету НФЛ головою ради директорів компанії «English Electric» [en] було ухвалене рішення про початок виробництва серійної моделі на базі Pilot ACE для задоволення потреб державних структур у вищевказаних засобах автоматизації праці.
Введення в експлуатацію
Pilot ACE виконав свою першу програму 10 травня 1950 року, що було висвітлено у пресі в грудні того ж року.
Pilot ACE спочатку задумувався як прототип, який дозволив чітко зрозуміти що комп'ютер має потенційно дуже корисні можливості, особливо з огляду на малу кількість обчислювальних пристроїв на той час. Після кількох модернізацій для можливості експлуатації в оперативному режимі, він був запущений у роботу в кінці 1951 року, і посилено експлуатувався протягом кількох наступних років для обробки замовлень, що надходили від математичного відділу, лише за 1954 рік комп'ютер приніс лабораторії дохід в сумі £24 тис. (для порівняння: заробітна платня Тюрінга за рік становила £800) і постійну зайнятість для 80 лаборантів. Всього за час експлуатації Pilot ACE виручка лабораторії від виконаних замовлень становила близько £100 тис. Pilot ACE припинив роботу у травні 1955 року (після заміни на DEUCE) і був переданий до лондонського музею науки, де і знаходиться досі.
Операційно-технічні характеристики
Pilot ACE містив майже 800 електровакуумних ламп й використовував як оперативну пам'ять ртутні лінії затримки. Спочатку обсяг пам'яті був 128 машинних слів по 32 біти кожне, але згодом її розширили до 352 слів. 1954 було додано магнітний барабан місткістю 4096 слів. Комп'ютер працював на проєктній тактовій частоті 1 МГц та був найшвидкодійнішим британським комп'ютером того часу. Тривалість виконання однієї інструкції значно залежала від місця її розташування у пам'яті, спричинена особливістю роботи пам'яті на основі ліній затримки. Операція додавання тривала від 64 до 1024 мікросекунд.
Подальше використання
Комп'ютер отримав подальший розвиток в умовно комерційному варіанті під назвою , сконструйованому компанією «English Electric», що виробляла його серійно. Собівартість серійної моделі становила £5 тис.. Аналогічну архітектуру мав комп'ютер компанії «Packard Bell», оскільки його розробник, Гаррі Гаскі, брав участь у роботі над Pilot ACE у 1947 році. Крім того, Гаскі розробив інший комп'ютер на базі Pilot ACE — [en], що випускався серійно компанією та став одним з перших персональних комп'ютерів.
Див. також
Примітки
- Schechter, Susan. [[https://web.archive.org/web/20160924032042/https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/papers/2009/P7536.pdf Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] The Effects of Military and Other Government Spending on the Computer Industry: The Early Years.(англ.)] — Santa Monica, Calif.: RAND Corporation, 1989. — P.11 — 38 p.
- Copeland, B. Jack. The origins and developmentof the ACE project [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. / Alan Turing's Electronic Brain: The Struggle to Build the ACE, the World's Fastest Computer.(англ.) — Oxford and New York: Oxford University Press, 2005. — P.74-75 — 558 p. — .
- Vickers, Tom. Applications of the Pilot ACE and the DEUCE [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. / Alan Turing's Electronic Brain: The Struggle to Build the ACE, the World's Fastest Computer.(англ.) — Oxford and New York: Oxford University Press, 2005. — P.269-272 — 558 p. — .
- Flamm, Kenneth. [[https://web.archive.org/web/20160918172058/https://books.google.ru/books?id=WqrJkVLxonkC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] Creating the Computer: Government, Industry and High Technology. (англ.)] — Washington, D.C.: Brookings Institution, 1988. — P.129-141 — 210 p. — .
- Copeland, B. Jack. Introduction [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. / Alan Turing's Electronic Brain: The Struggle to Build the ACE, the World's Fastest Computer. (англ.) — Oxford and New York: Oxford University Press, 2005. — P.4-5 — 558 p. — .
Джерела
- Simon H. Lavington Early British Computers: The Story of Vintage Computers and The People Who Built Them (Manchester University Press, 1980)
- David M. Yates Turing's Legacy: A History of Computing at the National Physical Laboratory, 1945—1995 (Science Museum, London, 1997, )
- James H. Wilkinson Turing's Work at the National Physical Laboratory and the Construction of Pilot ACE, DEUCE and ACE (in Nicholas Metropolis, J. Howlett, Gian-Carlo Rota, (editors), A History of Computing in the Twentieth Century, Academic Press, New York, 1980)
- Martin Campbell-Kelly Programming the Pilot ACE (in IEEE Annals of the History of Computing, Vol. 3 (No. 2), 1981, pp. 133—162)
- B. Jack Copeland (editor) Alan Turing's Automatic Computing Engine. Oxford University Press, 2005 ()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Pilot ACE |
- Pilot ACE [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.] у лондонському Музеї наук
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pilot ACE bekronim pilot as gra sliv vid abbr angl Pilot Automatic Computing Engine u perekladi doslidna avtomatichna obchislyuvalna mashina odin z pershih stvorenih u Velikij Britaniyi komp yuteriv Rozroblyavsya z 1945 do 1950 Vigotovlenij viddilom radiotehniki razom z viddilom matematiki Nacionalnoyi fizichnoyi laboratoriyi NFL dlya nacionalnih ta zakordonnih potreb Na pochatkah vikoristovuvavsya za svoyim pryamim priznachennyam perevazhno dlya avtomatizaciyi obchislen dlya vijskovih potreb fotogrammetrichnih rozrahunkiv topogeodezichnih parametriv pri stvorenni j koriguvanni topografichnih ta specialnih kart artilerijskih obchislen j utochnennya koordinat potencijnih cilej rozrahunku vibracijnih harakteristik kril ta operennya u litalnih aparatah sho proyektuyutsya i transportno logistichnih rozrahunkiv Potim spektr zastosuvannya rozshirivsya dodavannyam operacij rozrahunkiv kilkisnih danih naukovogo promislovogo ta administrativnogo harakteru Pilot ACE u londonskomu Muzeyi naukiIstoriyaKomp yuterna konsol u derev yanomu korpusi Britanska aviacijna fotorozviduvalna sluzhba j sama praktika vikoristannya aerofotoznimannya miscevosti dlya vigotovlennya vijskovih topografichnih kart buli na stadiyi stanovlennya j vimagali zaluchennya bagatoh matematikiv ta dokladannya znachnoyi praci i chasu dlya rozrahunku vihidnih danih Vijskovim potribni buli programno aparatni zasobi dlya avtomatizaciyi cih ta bagatoh inshih rozrahunkiv sho i stalo odniyeyu z golovnih prichin dlya iniciyuvannya nimi pislyavoyennoyi nacionalnoyi programi stvorennya visokoproduktivnih elektronno obchislyuvalnih zasobiv Proyektuvannya Pilot ACE buv doslidnim pilotnij zvidsi i nazva variantom komp yutera ACE sproyektovanogo Alanom Tyuringom Pislya togo yak Tyuring pokinuv Nacionalnu fizichnu laboratoriyu chastkovo cherez rozcharuvannya z privodu vidsutnosti progresu v budivnictvi ACE proyekt ocholiv Dzhejms Vilkinson a Garri Gaski dopomagav u proyektuvanni Kontrakt na virobnictvo detalej dlya komp yutera buv ukladenij z inzhenerno tehnichnim pidrozdilom en Mashina bula pobudovana ostannoyu z troh sho brali uchast u pislyavoyennomu proyekti rozrobki visokoproduktivnih elektronno obchislyuvalnih zasobiv konkurentami NFL buli Manchesterskij universitet z proyektom Manchester Mark 1 i Kembridzkij universitet z proyektom EDSAC ne v ostannyu chergu cherez trudnoshi organizacijnogo harakteru postijnu plinnist i zvolikan z postachannyam neobhidnih detalej oskilki Korolivska poshtova sluzhba inzheneri yakoyi u roki Drugoyi svitovoyi vijni pracyuvali nad stvorennyam pershogo britanskogo vijskovogo komp yutera Colossus u pershi povoyenni roki bula zajnyata vidnovlennyam zrujnovanih za roki vijni drotovih telefonno telegrafnih komunikacij Na ostannij stadiyi proyektnih robit do rozrobki Pilot ACE pidklyuchilas grupa inzheneriv kompaniyi English Electric pid kerivnictvom Ronalda Klajdena yaki vikoristali otrimani napracyuvannya u podalshomu pri stvorenni linijki komp yuteriv sho vistupav odnim z osnovnih zamovnikiv rozrahunkiv aerodinamichnih parametriv proyektovanih litalnih aparativ visloviv zacikavlenist u pridbanni analogichnoyi obchislyuvalnoyi mashini dlya avtomatizaciyi roboti personalu Na naradi vikonavchogo komitetu NFL golovoyu radi direktoriv kompaniyi English Electric en bulo uhvalene rishennya pro pochatok virobnictva serijnoyi modeli na bazi Pilot ACE dlya zadovolennya potreb derzhavnih struktur u vishevkazanih zasobah avtomatizaciyi praci Vvedennya v ekspluataciyu Perfokarti dlya vvedennya danih Pilot ACE vikonav svoyu pershu programu 10 travnya 1950 roku sho bulo visvitleno u presi v grudni togo zh roku Pilot ACE spochatku zadumuvavsya yak prototip yakij dozvoliv chitko zrozumiti sho komp yuter maye potencijno duzhe korisni mozhlivosti osoblivo z oglyadu na malu kilkist obchislyuvalnih pristroyiv na toj chas Pislya kilkoh modernizacij dlya mozhlivosti ekspluataciyi v operativnomu rezhimi vin buv zapushenij u robotu v kinci 1951 roku i posileno ekspluatuvavsya protyagom kilkoh nastupnih rokiv dlya obrobki zamovlen sho nadhodili vid matematichnogo viddilu lishe za 1954 rik komp yuter prinis laboratoriyi dohid v sumi 24 tis dlya porivnyannya zarobitna platnya Tyuringa za rik stanovila 800 i postijnu zajnyatist dlya 80 laborantiv Vsogo za chas ekspluataciyi Pilot ACE viruchka laboratoriyi vid vikonanih zamovlen stanovila blizko 100 tis Pilot ACE pripiniv robotu u travni 1955 roku pislya zamini na DEUCE i buv peredanij do londonskogo muzeyu nauki de i znahoditsya dosi Operacijno tehnichni harakteristikiPilot ACE mistiv majzhe 800 elektrovakuumnih lamp j vikoristovuvav yak operativnu pam yat rtutni liniyi zatrimki Spochatku obsyag pam yati buv 128 mashinnih sliv po 32 biti kozhne ale zgodom yiyi rozshirili do 352 sliv 1954 bulo dodano magnitnij baraban mistkistyu 4096 sliv Komp yuter pracyuvav na proyektnij taktovij chastoti 1 MGc ta buv najshvidkodijnishim britanskim komp yuterom togo chasu Trivalist vikonannya odniyeyi instrukciyi znachno zalezhala vid miscya yiyi roztashuvannya u pam yati sprichinena osoblivistyu roboti pam yati na osnovi linij zatrimki Operaciya dodavannya trivala vid 64 do 1024 mikrosekund Podalshe vikoristannyaKomp yuter otrimav podalshij rozvitok v umovno komercijnomu varianti pid nazvoyu skonstrujovanomu kompaniyeyu English Electric sho viroblyala jogo serijno Sobivartist serijnoyi modeli stanovila 5 tis Analogichnu arhitekturu mav komp yuter kompaniyi Packard Bell oskilki jogo rozrobnik Garri Gaski brav uchast u roboti nad Pilot ACE u 1947 roci Krim togo Gaski rozrobiv inshij komp yuter na bazi Pilot ACE en sho vipuskavsya serijno kompaniyeyu ta stav odnim z pershih personalnih komp yuteriv Div takozhACEPrimitkiSchechter Susan https web archive org web 20160924032042 https www rand org content dam rand pubs papers 2009 P7536 pdf Arhivovano24 veresnya 2016 u Wayback Machine The Effects of Military and Other Government Spending on the Computer Industry The Early Years angl Santa Monica Calif RAND Corporation 1989 P 11 38 p Copeland B Jack The origins and developmentof the ACE project 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Alan Turing s Electronic Brain The Struggle to Build the ACE the World s Fastest Computer angl Oxford and New York Oxford University Press 2005 P 74 75 558 p ISBN 978 0 19 960915 4 Vickers Tom Applications of the Pilot ACE and the DEUCE 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Alan Turing s Electronic Brain The Struggle to Build the ACE the World s Fastest Computer angl Oxford and New York Oxford University Press 2005 P 269 272 558 p ISBN 978 0 19 960915 4 Flamm Kenneth https web archive org web 20160918172058 https books google ru books id WqrJkVLxonkC amp printsec frontcover amp hl ru v onepage amp q amp f false Arhivovano18 veresnya 2016 u Wayback Machine Creating the Computer Government Industry and High Technology angl Washington D C Brookings Institution 1988 P 129 141 210 p ISBN 0 8157 2849 2 Copeland B Jack Introduction 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Alan Turing s Electronic Brain The Struggle to Build the ACE the World s Fastest Computer angl Oxford and New York Oxford University Press 2005 P 4 5 558 p ISBN 978 0 19 960915 4 DzherelaSimon H Lavington Early British Computers The Story of Vintage Computers and The People Who Built Them Manchester University Press 1980 David M Yates Turing s Legacy A History of Computing at the National Physical Laboratory 1945 1995 Science Museum London 1997 ISBN 0 901805 94 7 James H Wilkinson Turing s Work at the National Physical Laboratory and the Construction of Pilot ACE DEUCE and ACE in Nicholas Metropolis J Howlett Gian Carlo Rota editors A History of Computing in the Twentieth Century Academic Press New York 1980 Martin Campbell Kelly Programming the Pilot ACE in IEEE Annals of the History of Computing Vol 3 No 2 1981 pp 133 162 B Jack Copeland editor Alan Turing s Automatic Computing Engine Oxford University Press 2005 ISBN 0 19 856593 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Pilot ACE Pilot ACE 14 chervnya 2018 u Wayback Machine u londonskomu Muzeyi nauk