Ящірка турецька | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Darevskia clarkorum Darevsky та , 1977 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Lacerta clarcorum | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Ящірка турецька або Ящірка Кларка (Darevskia clarkorum) — представник роду скельних ящірок родини Справжні ящірки.
Опис
Довжина тулуба сягає 5,5 см, хвіст у 2—2,5 рази довший. Колір шкіри спини оливково-зелений у самців й шоколадно-коричневий — у самиць. Центральна смуга утворена дрібними неправильної форми плямами, зосередженими уздовж середньої частини спини. Вона переходять на основу хвоста. З боків тіла, починаючись в скроневій області голови, проходять широкі темні скроневі смуги зі ступінчастим порізаним верхнім краєм, по якому розташовуються округлі білуваті плями. Такого ж типу плями обмежують скроневі смуги по їх нижньому краю. Верхня сторона стегон й гомілок з нечисленними світлими «очима». Черево має яскравий жовто-зелений колір, який поширюється також на горло, низ стегон та основу хвоста. По краях зовнішнього ряду черевних щитків є чорні й блакитні плями.
Голова помірно стиснута. Міжщелепний щиток відділений від лобоносового. Між верхньовійними і надочноямковим щитками зазвичай перерваний ряд з 4-10 зерняток. Перший верхньоскроневий щиток короткий, позаду нього 3-4 приблизно рівних за розміром задньоскроневих. Скронева область зайнята різними за розміром неправильної форми щитками. Барабанний щиток помірної величини. По середній лінії горла проходить 21-25 лусок. Луска тулуба округла, помірно опукла. Навколо середини тулуба 47-56 луски. Безпосередньо попереду анального щитка симетрично розташовуються 2 збільшених преанальних щитка, між якими іноді є невеликий третій. Стегнових пір 15-19, ряди їх досягають колінного згину. Луска, що вкриває зверху гомілку, слабкоребриста, не перевищує за розміром луску спини.
Спосіб життя
Зустрічається у верхньому поясі буково-смерекових лісів на висотах від 900 до 1200 (за МСОП 1500—2200) м над рівнем моря, тримаючись змішаних заростів вічнозелених і листопадних чагарників, добре освітлених узбіч доріг, кам'янистих схилів ущелин й виходів скель по берегах річок. Харчується комахами та безхребетними.
Це яйцекладна ящірка. Самиця зазвичай відкладає від 3 до 5 яєць. Може бути кілька кладок за сезон.
Розповсюдження
Мешкає на крайньому північному сході Туреччини, Аджарії (Грузія), де відома ізольована популяція в районі міста Батумі.
Джерела
- Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
- Словник зоологічної номенклатури (1927 — 1928): Факсимільне відтворення видань 1927—1928 рр. — К.: Наукова думка, 2005 р. — 186 с.
- Darevskia clarkorum на вебсторінці МСОП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yashirka turecka Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Lacertilia Rodina Spravzhni yashirki Rid Skelna yashirka Vid Yashirka turecka Binomialna nazva Darevskia clarkorum Darevsky ta 1977 Sinonimi Lacerta clarcorum Posilannya MSOP 11117 Yashirka turecka abo Yashirka Klarka Darevskia clarkorum predstavnik rodu skelnih yashirok rodini Spravzhni yashirki OpisDovzhina tuluba syagaye 5 5 sm hvist u 2 2 5 razi dovshij Kolir shkiri spini olivkovo zelenij u samciv j shokoladno korichnevij u samic Centralna smuga utvorena dribnimi nepravilnoyi formi plyamami zoseredzhenimi uzdovzh serednoyi chastini spini Vona perehodyat na osnovu hvosta Z bokiv tila pochinayuchis v skronevij oblasti golovi prohodyat shiroki temni skronevi smugi zi stupinchastim porizanim verhnim krayem po yakomu roztashovuyutsya okrugli biluvati plyami Takogo zh tipu plyami obmezhuyut skronevi smugi po yih nizhnomu krayu Verhnya storona stegon j gomilok z nechislennimi svitlimi ochima Cherevo maye yaskravij zhovto zelenij kolir yakij poshiryuyetsya takozh na gorlo niz stegon ta osnovu hvosta Po krayah zovnishnogo ryadu cherevnih shitkiv ye chorni j blakitni plyami Golova pomirno stisnuta Mizhshelepnij shitok viddilenij vid lobonosovogo Mizh verhnovijnimi i nadochnoyamkovim shitkami zazvichaj perervanij ryad z 4 10 zernyatok Pershij verhnoskronevij shitok korotkij pozadu nogo 3 4 priblizno rivnih za rozmirom zadnoskronevih Skroneva oblast zajnyata riznimi za rozmirom nepravilnoyi formi shitkami Barabannij shitok pomirnoyi velichini Po serednij liniyi gorla prohodit 21 25 lusok Luska tuluba okrugla pomirno opukla Navkolo seredini tuluba 47 56 luski Bezposeredno poperedu analnogo shitka simetrichno roztashovuyutsya 2 zbilshenih preanalnih shitka mizh yakimi inodi ye nevelikij tretij Stegnovih pir 15 19 ryadi yih dosyagayut kolinnogo zginu Luska sho vkrivaye zverhu gomilku slabkorebrista ne perevishuye za rozmirom lusku spini Sposib zhittyaZustrichayetsya u verhnomu poyasi bukovo smerekovih lisiv na visotah vid 900 do 1200 za MSOP 1500 2200 m nad rivnem morya trimayuchis zmishanih zarostiv vichnozelenih i listopadnih chagarnikiv dobre osvitlenih uzbich dorig kam yanistih shiliv ushelin j vihodiv skel po beregah richok Harchuyetsya komahami ta bezhrebetnimi Ce yajcekladna yashirka Samicya zazvichaj vidkladaye vid 3 do 5 yayec Mozhe buti kilka kladok za sezon RozpovsyudzhennyaMeshkaye na krajnomu pivnichnomu shodi Turechchini Adzhariyi Gruziya de vidoma izolovana populyaciya v rajoni mista Batumi DzherelaShmalgauzen I I Pohodzhennya nazemnih hrebetnih M 1964 Slovnik zoologichnoyi nomenklaturi 1927 1928 Faksimilne vidtvorennya vidan 1927 1928 rr K Naukova dumka 2005 r 186 s Darevskia clarkorum na vebstorinci MSOP