Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Патріарх Гавриїл V (серб. Патријарх Гаврило V, у світі Джьордже Дожич, серб. Ђорђе Дожић; 17 травня 1881, Баня-Вруйці, Чорногорія — 7 травня 1950, Белград) — єпископ Православної церкви Сербії, митрополит Белградський та Карловацький, патріарх Сербії.
| Патріарх Гавриїл V Патријарх Гаврило V | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 8 лютого 1938 — 7 травня 1950 | ||
| Попередник: | Варнава | |
| Наступник: | ||
| ||
| 17 листопада 1920 — 8 лютого 1938 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | ||
| ||
| 4 грудня 1911 — 17 листопада 1920 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | ||
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Джьордже Дожич Ђорђе Дожић | |
| Народження: | 17 травня 1881 Баня-Вруйци, Чорногорія | |
| Смерть: | 7 травня 1950 (68 років) Белград | |
| Похований: | Собор святого Архангела Михаїла (Белград) | |
| Чернецтво: | 26 лютого 1900 | |
| Єп. хіротонія: | 4 грудня 1911 | |
| | ||
Життєпис
Народився неподалік монастиря Морача, де настоятелем був його дядько Михаїл (Дожич) (Mihailo Dožić).
Закінчив початкову школу при монастирі, потім продовжив навчання у Белграді. Пізніше переїхав до міста Ніш, де прохав єпископа Ниського прийняти його до одного із монастирів єпархії. Єпископ Никанор послав його на послух до Монастиря Липовця, що під Алексинацем, а потім провів його до монастиря .
26 лютого 1900 пострижений у чернецтво з іменем Гавриїл. На другий день був рукопокладений в сан ієродиякона, а через тиждень – в ієромонахи і призначений приходським приходським священиком.
Ректор Богословсько-вчительської школи в Прізрені Стефан Димитриєвич, відзначив молодого ченця і допоміг йому перейти в монастир Високі Дечани і вступити у лави учнів богословсько-вчительської школи.
Після закінчення школи викладав у Дечанах. Звідти перейшов до монастиря Йошаниця під Ягодином.
Просвітницький відділ Сербії, створений для сербських територій, знаходився під чужою владою, відправив отця Гавриїла на роботу до сербської школи у Константинополі.
1905 поступив на Богословський факультет Афінського університету, який закінчив у 1909, захистив докторську дисертацію.
Як високоосвічений чернець був призначений секретарем Хіландарського монастиря на Афоні.
Із Хіландара, вже в сані архімандрита, був знову переведений до Константинополя, де зайняв посаду сербського представника при Константинопольській Патріахії, а також управителем сербської школи в Константинополі.
1 грудня 1911 обраний митрополитом Рашсько-Призренським. 4 грудня хіротонія в єпископа із зведенням в сан митрополита.
Після завершення Першої Балканської війни, під час якої територія його єпархії була звільнена від турків сербами та чорногорцями, був перейменований у митрополита та архієпископа Печського. У звільнених краях він почав влаштовувати духовне життя своєї пастви при нових умовах, особливу увагу приділяв єднанню сербів та налагодженню церковного життя.
1914 початок Перша світова війна сербські війська і керівництво залишили країну. Митрополит Гавриїл залишився. Угорська адміністрація інтернувала його до міста Сегед, де він захворів і був направлений до чорногорського міста Ульцинь на адріатичному узбережжі.
Після війни, Гавриїл взяв участь у роботі Великої народної скупщини у Підгориці, яка 18 грудня 1918 ухвалила рішення про об’єднання Чорногорії та Сербії. Скупщина вибрала 18 депутатів, які на чолі з владикою Гавриїлом привезли до Белграда це рішення.
Після смерті митрополита Чорногорського , Архієрейський Собор Сербської православної церкви 17 листопада 1920 обрав владику Гавриїла новим митрополитом Чорногорсько-Приморським.
1923 – був присутній як представник Сербської церкви у Всеправославному Конгресі, який скликав патріарх у Константинополі.
8 лютого 1938 обраний на Сербський патріарший престол, після смерті Патріарха Варнави.
27 березня 1941 разом із усіма сербськими архієреями виступив проти пакту з Третього райху, підписаного Югославським керівництвом . Виступив із промовою по радіо.
6 квітня 1941 Німеччина атакувала Югославію, бомбардування відбувалося також поблизу від входу до Белградського собору Патріаршого двору. 6 квітня патріарх виїхав до монастиря Раковиця під Белградом, 7 квітня слідом за керівництвом виїхав до монастиря Жича, а потім до чорногорського монастиря Острог. На Великдень патріарх служив у Острозькому монастирі. Відмовився залишати окуповану Югославію.
Після тижневого перебування у Верхньому Острозькому монастирі переїхав до Нижьного монастиря, де був заарештований гестапо 25 квітня. 6 годин стояв в одній мантії під снігом і дощем, доки німці грабували монастирі. Патріарха, острозького архімандрита Леонтія і племінника патріарха – Душана Дожича, відвезли до Сараєво, звідки патріарх був переведений до Белграду, де з 1 по 5 травня 1941 перебував у в’язниці. Потім німці перевели його до монастиря в Раковицю, а потім до монастиря Войловицю у Панчеві, де утримували разом зі святителем Жичським .
У середині вересня 1944 патріарх Гавриїл та владика Миколай були переведені в концентраційний табір Дахау. Потім їх переводили із табору в табір. Здійснювалися безуспішні спроби звільнити патріарха та владику. Звільнився патріарх 8 травня 1945 у містечку .
Патріарх Гавриїл не відразу зміг повернутися до батьківщини, де керував Йосип Тіто. 14 листопада 1946 він повернувся до нової Югославії. Відразу скликав надзвичайну сесію Архієрейського Собору; також очолив делегацію Сербської православної церкви на ювілейних урочистостях з приводу 500-річчя автокефалії РПЦ на нараду предстоятелів та представників автокефальних православних церков, що проходили у Москві 8-17 липня 1948.
Помер 7 травня 1950 у Белграді. Похований у південної стіні притвору Михайло-Архангельського катедрального собору.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Как Югославия и Греция помогли нам накануне Великой Отечественной войны [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- (рос.)Великогоспођински сабор у манастиру Морача и спомен упокојења патријарха Гаврила (30. август 2010) [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Представљена монографија о патријарху Гаврилу Дожићу (13. децембар 2010) [ 8 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Patriarh Gavriyil V serb Patriјarh Gavrilo V u sviti Dzhordzhe Dozhich serb Ђorђe Dozhiћ 17 travnya 1881 Banya Vrujci Chornogoriya 7 travnya 1950 Belgrad yepiskop Pravoslavnoyi cerkvi Serbiyi mitropolit Belgradskij ta Karlovackij patriarh Serbiyi Patriarh Gavriyil V Patriјarh Gavrilo V Patriarh Serbiyi Arhiyepiskop Pechskij mitropolit Belgradskij ta Karlovackij 8 lyutogo 1938 7 travnya 1950 Poperednik Varnava Nastupnik Mitropolit Chornogorsko Primorskij 17 listopada 1920 8 lyutogo 1938 Poperednik Nastupnik Mitropolit Rashsko Prizrenskij 4 grudnya 1911 17 listopada 1920 Poperednik Nastupnik Diyalnist svyashennik Im ya pri narodzhenni Dzhordzhe Dozhich Ђorђe Dozhiћ Narodzhennya 17 travnya 1881 1881 05 17 Banya Vrujci Chornogoriya Smert 7 travnya 1950 1950 05 07 68 rokiv Belgrad Pohovanij Sobor svyatogo Arhangela Mihayila Belgrad Chernectvo 26 lyutogo 1900 Yep hirotoniya 4 grudnya 1911 Gavriyil V u VikishovishiZhittyepisNarodivsya nepodalik monastirya Moracha de nastoyatelem buv jogo dyadko Mihayil Dozhich Mihailo Dozic Zakinchiv pochatkovu shkolu pri monastiri potim prodovzhiv navchannya u Belgradi Piznishe pereyihav do mista Nish de prohav yepiskopa Niskogo prijnyati jogo do odnogo iz monastiriv yeparhiyi Yepiskop Nikanor poslav jogo na posluh do Monastirya Lipovcya sho pid Aleksinacem a potim proviv jogo do monastirya 26 lyutogo 1900 postrizhenij u chernectvo z imenem Gavriyil Na drugij den buv rukopokladenij v san iyerodiyakona a cherez tizhden v iyeromonahi i priznachenij prihodskim prihodskim svyashenikom Rektor Bogoslovsko vchitelskoyi shkoli v Prizreni Stefan Dimitriyevich vidznachiv molodogo chencya i dopomig jomu perejti v monastir Visoki Dechani i vstupiti u lavi uchniv bogoslovsko vchitelskoyi shkoli Pislya zakinchennya shkoli vikladav u Dechanah Zvidti perejshov do monastirya Joshanicya pid Yagodinom Prosvitnickij viddil Serbiyi stvorenij dlya serbskih teritorij znahodivsya pid chuzhoyu vladoyu vidpraviv otcya Gavriyila na robotu do serbskoyi shkoli u Konstantinopoli 1905 postupiv na Bogoslovskij fakultet Afinskogo universitetu yakij zakinchiv u 1909 zahistiv doktorsku disertaciyu Yak visokoosvichenij chernec buv priznachenij sekretarem Hilandarskogo monastirya na Afoni Iz Hilandara vzhe v sani arhimandrita buv znovu perevedenij do Konstantinopolya de zajnyav posadu serbskogo predstavnika pri Konstantinopolskij Patriahiyi a takozh upravitelem serbskoyi shkoli v Konstantinopoli 1 grudnya 1911 obranij mitropolitom Rashsko Prizrenskim 4 grudnya hirotoniya v yepiskopa iz zvedennyam v san mitropolita Pislya zavershennya Pershoyi Balkanskoyi vijni pid chas yakoyi teritoriya jogo yeparhiyi bula zvilnena vid turkiv serbami ta chornogorcyami buv perejmenovanij u mitropolita ta arhiyepiskopa Pechskogo U zvilnenih krayah vin pochav vlashtovuvati duhovne zhittya svoyeyi pastvi pri novih umovah osoblivu uvagu pridilyav yednannyu serbiv ta nalagodzhennyu cerkovnogo zhittya 1914 pochatok Persha svitova vijna serbski vijska i kerivnictvo zalishili krayinu Mitropolit Gavriyil zalishivsya Ugorska administraciya internuvala jogo do mista Seged de vin zahvoriv i buv napravlenij do chornogorskogo mista Ulcin na adriatichnomu uzberezhzhi Pislya vijni Gavriyil vzyav uchast u roboti Velikoyi narodnoyi skupshini u Pidgorici yaka 18 grudnya 1918 uhvalila rishennya pro ob yednannya Chornogoriyi ta Serbiyi Skupshina vibrala 18 deputativ yaki na choli z vladikoyu Gavriyilom privezli do Belgrada ce rishennya Pislya smerti mitropolita Chornogorskogo Arhiyerejskij Sobor Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi 17 listopada 1920 obrav vladiku Gavriyila novim mitropolitom Chornogorsko Primorskim 1923 buv prisutnij yak predstavnik Serbskoyi cerkvi u Vsepravoslavnomu Kongresi yakij sklikav patriarh u Konstantinopoli 8 lyutogo 1938 obranij na Serbskij patriarshij prestol pislya smerti Patriarha Varnavi 27 bereznya 1941 razom iz usima serbskimi arhiyereyami vistupiv proti paktu z Tretogo rajhu pidpisanogo Yugoslavskim kerivnictvom Vistupiv iz promovoyu po radio 6 kvitnya 1941 Nimechchina atakuvala Yugoslaviyu bombarduvannya vidbuvalosya takozh poblizu vid vhodu do Belgradskogo soboru Patriarshogo dvoru 6 kvitnya patriarh viyihav do monastirya Rakovicya pid Belgradom 7 kvitnya slidom za kerivnictvom viyihav do monastirya Zhicha a potim do chornogorskogo monastirya Ostrog Na Velikden patriarh sluzhiv u Ostrozkomu monastiri Vidmovivsya zalishati okupovanu Yugoslaviyu Pislya tizhnevogo perebuvannya u Verhnomu Ostrozkomu monastiri pereyihav do Nizhnogo monastirya de buv zaareshtovanij gestapo 25 kvitnya 6 godin stoyav v odnij mantiyi pid snigom i doshem doki nimci grabuvali monastiri Patriarha ostrozkogo arhimandrita Leontiya i pleminnika patriarha Dushana Dozhicha vidvezli do Sarayevo zvidki patriarh buv perevedenij do Belgradu de z 1 po 5 travnya 1941 perebuvav u v yaznici Potim nimci pereveli jogo do monastirya v Rakovicyu a potim do monastirya Vojlovicyu u Panchevi de utrimuvali razom zi svyatitelem Zhichskim U seredini veresnya 1944 patriarh Gavriyil ta vladika Mikolaj buli perevedeni v koncentracijnij tabir Dahau Potim yih perevodili iz taboru v tabir Zdijsnyuvalisya bezuspishni sprobi zvilniti patriarha ta vladiku Zvilnivsya patriarh 8 travnya 1945 u mistechku Patriarh Gavriyil ne vidrazu zmig povernutisya do batkivshini de keruvav Josip Tito 14 listopada 1946 vin povernuvsya do novoyi Yugoslaviyi Vidrazu sklikav nadzvichajnu sesiyu Arhiyerejskogo Soboru takozh ocholiv delegaciyu Serbskoyi pravoslavnoyi cerkvi na yuvilejnih urochistostyah z privodu 500 richchya avtokefaliyi RPC na naradu predstoyateliv ta predstavnikiv avtokefalnih pravoslavnih cerkov sho prohodili u Moskvi 8 17 lipnya 1948 Pomer 7 travnya 1950 u Belgradi Pohovanij u pivdennoyi stini pritvoru Mihajlo Arhangelskogo katedralnogo soboru PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Kak Yugoslaviya i Greciya pomogli nam nakanune Velikoj Otechestvennoj vojny 4 travnya 2017 u Wayback Machine ros Posilannya ros Velikogospoђinski sabor u manastiru Moracha i spomen upokoјeњa patriјarha Gavrila 30 avgust 2010 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Predstavљena monografiјa o patriјarhu Gavrilu Dozhiћu 13 decembar 2010 8 veresnya 2015 u Wayback Machine