Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оборона Севастополя музей панорама присвячений першій обороні Севастополя Франц Рубо працював над полотном протягом 1901

Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»

Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.»

«Оборона Севастополя» — музей-панорама, присвячений першій обороні Севастополя. Франц Рубо працював над полотном протягом 1901—1904 років і закінчив його до п'ятдесятирічного ювілею оборони. У зовнішніх нішах будівлі музею-панорами встановлені мармурові погруддя героїв оборони Севастополя, в яких зображені адмірал Павло Нахімов, сестра милосердя Даша Севастопольська, хірург Микола Іванович Пирогов, матрос Петро Кішка та ін.

Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 рр.» рос. Панорама Оборона Севастополя
image
44°35′43″ пн. ш. 33°31′24″ сх. д. / 44.59543800002777658° пн. ш. 33.52341100002777807° сх. д. / 44.59543800002777658; 33.52341100002777807Координати: 44°35′43″ пн. ш. 33°31′24″ сх. д. / 44.59543800002777658° пн. ш. 33.52341100002777807° сх. д. / 44.59543800002777658; 33.52341100002777807Типd і музейТемаОборона Севастополя (1854—1855)Статус спадщиниДержавний реєстр нерухомих пам'яток України і dКраїнаimage УкраїнаРозташуванняСевастопольАдресаІсторичний бульварЗасновано1904
image
image
Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років» (Sevastopol)
image Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років» у Вікісховищі

Історичні події

Докладніше: Кримська війна

У середині XIX століття біля стін Севастополя вирішувалася доля Кримської війни. Англія і Франція намагалися витіснити Росію з Балканського півострова і басейну Чорного моря. Одинадцять довгих місяців добірні сили противника, маючи чисельну перевагу і перевагу в озброєнні, стояли біля стін Севастополя. У березні 1856 року був укладений Паризький мирний договір, який не приніс повної перемоги жодній з супротивних сторін.

Проте, в обмін на повернення їй Севастополя, Російська імперія була змушена повернути Османської імперії Карс, передати Молдовському князівству гирло Дунаю та частину південної Бессарабії, відмовитись від протекторату над Волощиною, Князівством Сербія і Молдовським князівством. Росія також позбавлялась права мати на Чорному морі військовий флот, фортеці та прибережні арсенали.

Створення панорами

Автор панорами, основоположник російського панорамного мистецтва, професор класу батального живопису Петербурзької Академії мистецтв Франц Олексійович Рубо поклав в основу твору найяскравіший епізод севастопольської епопеї — бій на Малаховому кургані 6 червня 1855. У цей день 75-тисячна російська армія успішно відбила натиск 173-тисячного англо-французького війська.

Головним героєм битви Ф. А. Рубо вважав народ, в прославленні його подвигу він і бачив основне своє завдання. Роботу над панорамою художник розпочав у 1901 році. Приїхавши до Севастополя, він вивчав історичні документи, знайомився з місцями боїв, розмовляв з учасниками та очевидцями подій, а потім у Петербурзі створив ескіз картини. Величезне мальовниче полотно (14 м × 115 м) писалося в Мюнхені за допомогою художників Шенхена, Мерте, Фроша і 20 студентів Баварської академії мистецтв. Одночасно велася робота над створенням натурного плану площею 900 м². Влітку 1904 твір доставили до Севастополя, а 14 травня 1905 року, до 50-річчя героїчної оборони міста, панорама була відкрита для загального огляду. Одними з перших її відвідувачів були ветерани севастопольських битв, яких здивувала і зворушила достеменність відтворених подій.

image
«Оборона Севастополя 1854—1855»
image
«Оборона Севастополя 1854—1855»


Порятунок панорами в роки другої оборони Севастополя

25 червня 1942 року під час бомбардування та артилерійського обстрілу в будівлі панорами потрапили німецькі бомби. Загорілося мальовниче полотно. Боротьба за порятунок картини тривала близько двох годин. Тільки героїчними зусиллями моряків-чорноморців і солдатів, що кинулися у вогонь, вдалося врятувати 86 окремих частин картини. Вночі 27 червня вцілілі фрагменти твору були завантажені на останній корабель, який прорвався до обложеного міста — лідер есмінців «Ташкент». На його борту розмістилися також 2 000 осіб — поранені, жінки і діти. У неймовірно важких умовах, під безперервною бомбардуванням німецьких літаків екіпажу корабля на чолі з їхнім командиром В. М. Єрошенком вдалося доставити людей і цінний вантаж до Новоросійська. Спеціальною комісією було встановлено, що врятовані дві третини картини площею 1 116 м², але стан полотна виключав можливість його реставрації.

Відновлення панорами

Відразу ж після закінчення війни відродження панорами було включено у п'ятирічний план відновлення і розвитку народного господарства СРСР. Ця почесна місія покладалася на групу художників під керівництвом академіка живопису В. Н. Яковлєва. Після його смерті групу очолив академік живопису П. П. Соколов-Скаля. До складу творчого колективу входили професор П. М. Шухмін, один з найстаріших майстрів живопису М. Г. Котов, художники Б. М. Біляєв, В. І. Гранді, Г. А. Захаров, В. Г. Коржевський, Б. М. Котов, Б. Ю. Лоран, Є. І. Лобанов, А. П. Мерзляков, В. Є. Памфілії, Н. І. Плеханов, А. П. Романов, А. Ф. Суханов, М. К. Соломін, Ю. М. Трузе-Тернівська і М. І. Фірсов. Наукову консультацію здійснювали адмірал флоту Радянського Союзу професор І. С. Ісаков і кандидат військових наук А. М. Кузьмін. Радянські художники відновлювали панораму на підставі реставрованих фрагментів, фотографій, авторських етюдів, старих буклетів та інших збережених документів. Вони прагнули найбільш повно і правдиво зобразити військову обстановку, у якій відбувалися події, чітко передати севастопольський пейзаж. Як і Франц Рубо, вони безпосередньо з Малахова кургану зробили велику кількість замальовок та етюдів, що згодом склали точний композиційний малюнок панорами. У процесі роботи народжувалося багато нових художніх рішень. Предметний план був збагачений жанровими сценами «Як у землянці», «Денщик біля бочки з водою». Кількома новими епізодами поповнилося і мальовниче полотно. До 100-річчя першої героїчної оборони Севастополя, 16 жовтня 1954, панорама знову була відкрита.

Фотографії

Посилання

  • Оборона Севастополя (панорама)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oborona Sevastopolya muzej panorama prisvyachenij pershij oboroni Sevastopolya Franc Rubo pracyuvav nad polotnom protyagom 1901 1904 rokiv i zakinchiv jogo do p yatdesyatirichnogo yuvileyu oboroni U zovnishnih nishah budivli muzeyu panorami vstanovleni marmurovi pogruddya geroyiv oboroni Sevastopolya v yakih zobrazheni admiral Pavlo Nahimov sestra miloserdya Dasha Sevastopolska hirurg Mikola Ivanovich Pirogov matros Petro Kishka ta in Panorama Oborona Sevastopolya 1854 1855 rr ros Panorama Oborona Sevastopolya44 35 43 pn sh 33 31 24 sh d 44 59543800002777658 pn sh 33 52341100002777807 sh d 44 59543800002777658 33 52341100002777807 Koordinati 44 35 43 pn sh 33 31 24 sh d 44 59543800002777658 pn sh 33 52341100002777807 sh d 44 59543800002777658 33 52341100002777807Tipd i muzejTemaOborona Sevastopolya 1854 1855 Status spadshiniDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i dKrayina UkrayinaRoztashuvannyaSevastopolAdresaIstorichnij bulvarZasnovano1904Panorama Oborona Sevastopolya 1854 1855 rokiv Sevastopol Panorama Oborona Sevastopolya 1854 1855 rokiv u VikishovishiIstorichni podiyiDokladnishe Krimska vijna U seredini XIX stolittya bilya stin Sevastopolya virishuvalasya dolya Krimskoyi vijni Angliya i Franciya namagalisya vitisniti Rosiyu z Balkanskogo pivostrova i basejnu Chornogo morya Odinadcyat dovgih misyaciv dobirni sili protivnika mayuchi chiselnu perevagu i perevagu v ozbroyenni stoyali bilya stin Sevastopolya U berezni 1856 roku buv ukladenij Parizkij mirnij dogovir yakij ne prinis povnoyi peremogi zhodnij z suprotivnih storin Prote v obmin na povernennya yij Sevastopolya Rosijska imperiya bula zmushena povernuti Osmanskoyi imperiyi Kars peredati Moldovskomu knyazivstvu girlo Dunayu ta chastinu pivdennoyi Bessarabiyi vidmovitis vid protektoratu nad Voloshinoyu Knyazivstvom Serbiya i Moldovskim knyazivstvom Rosiya takozh pozbavlyalas prava mati na Chornomu mori vijskovij flot forteci ta priberezhni arsenali Stvorennya panoramiAvtor panorami osnovopolozhnik rosijskogo panoramnogo mistectva profesor klasu batalnogo zhivopisu Peterburzkoyi Akademiyi mistectv Franc Oleksijovich Rubo poklav v osnovu tvoru najyaskravishij epizod sevastopolskoyi epopeyi bij na Malahovomu kurgani 6 chervnya 1855 U cej den 75 tisyachna rosijska armiya uspishno vidbila natisk 173 tisyachnogo anglo francuzkogo vijska Golovnim geroyem bitvi F A Rubo vvazhav narod v proslavlenni jogo podvigu vin i bachiv osnovne svoye zavdannya Robotu nad panoramoyu hudozhnik rozpochav u 1901 roci Priyihavshi do Sevastopolya vin vivchav istorichni dokumenti znajomivsya z miscyami boyiv rozmovlyav z uchasnikami ta ochevidcyami podij a potim u Peterburzi stvoriv eskiz kartini Velichezne malovniche polotno 14 m 115 m pisalosya v Myunheni za dopomogoyu hudozhnikiv Shenhena Merte Frosha i 20 studentiv Bavarskoyi akademiyi mistectv Odnochasno velasya robota nad stvorennyam naturnogo planu plosheyu 900 m Vlitku 1904 tvir dostavili do Sevastopolya a 14 travnya 1905 roku do 50 richchya geroyichnoyi oboroni mista panorama bula vidkrita dlya zagalnogo oglyadu Odnimi z pershih yiyi vidviduvachiv buli veterani sevastopolskih bitv yakih zdivuvala i zvorushila dostemennist vidtvorenih podij Oborona Sevastopolya 1854 1855 Oborona Sevastopolya 1854 1855 Poryatunok panorami v roki drugoyi oboroni Sevastopolya25 chervnya 1942 roku pid chas bombarduvannya ta artilerijskogo obstrilu v budivli panorami potrapili nimecki bombi Zagorilosya malovniche polotno Borotba za poryatunok kartini trivala blizko dvoh godin Tilki geroyichnimi zusillyami moryakiv chornomorciv i soldativ sho kinulisya u vogon vdalosya vryatuvati 86 okremih chastin kartini Vnochi 27 chervnya vcilili fragmenti tvoru buli zavantazheni na ostannij korabel yakij prorvavsya do oblozhenogo mista lider esminciv Tashkent Na jogo bortu rozmistilisya takozh 2 000 osib poraneni zhinki i diti U nejmovirno vazhkih umovah pid bezperervnoyu bombarduvannyam nimeckih litakiv ekipazhu korablya na choli z yihnim komandirom V M Yeroshenkom vdalosya dostaviti lyudej i cinnij vantazh do Novorosijska Specialnoyu komisiyeyu bulo vstanovleno sho vryatovani dvi tretini kartini plosheyu 1 116 m ale stan polotna viklyuchav mozhlivist jogo restavraciyi Vidnovlennya panoramiVidrazu zh pislya zakinchennya vijni vidrodzhennya panorami bulo vklyucheno u p yatirichnij plan vidnovlennya i rozvitku narodnogo gospodarstva SRSR Cya pochesna misiya pokladalasya na grupu hudozhnikiv pid kerivnictvom akademika zhivopisu V N Yakovlyeva Pislya jogo smerti grupu ocholiv akademik zhivopisu P P Sokolov Skalya Do skladu tvorchogo kolektivu vhodili profesor P M Shuhmin odin z najstarishih majstriv zhivopisu M G Kotov hudozhniki B M Bilyayev V I Grandi G A Zaharov V G Korzhevskij B M Kotov B Yu Loran Ye I Lobanov A P Merzlyakov V Ye Pamfiliyi N I Plehanov A P Romanov A F Suhanov M K Solomin Yu M Truze Ternivska i M I Firsov Naukovu konsultaciyu zdijsnyuvali admiral flotu Radyanskogo Soyuzu profesor I S Isakov i kandidat vijskovih nauk A M Kuzmin Radyanski hudozhniki vidnovlyuvali panoramu na pidstavi restavrovanih fragmentiv fotografij avtorskih etyudiv starih bukletiv ta inshih zberezhenih dokumentiv Voni pragnuli najbilsh povno i pravdivo zobraziti vijskovu obstanovku u yakij vidbuvalisya podiyi chitko peredati sevastopolskij pejzazh Yak i Franc Rubo voni bezposeredno z Malahova kurganu zrobili veliku kilkist zamalovok ta etyudiv sho zgodom sklali tochnij kompozicijnij malyunok panorami U procesi roboti narodzhuvalosya bagato novih hudozhnih rishen Predmetnij plan buv zbagachenij zhanrovimi scenami Yak u zemlyanci Denshik bilya bochki z vodoyu Kilkoma novimi epizodami popovnilosya i malovniche polotno Do 100 richchya pershoyi geroyichnoyi oboroni Sevastopolya 16 zhovtnya 1954 panorama znovu bula vidkrita FotografiyiBudivlya panorami Byust Nahimova avtor Nina Petrova Byust Pirogova Dasha Sevastopolska Byust matrosa Petra Kishki Byust Kornilova avtor Nina Petrova Byust Tolstogo avtor Nina Petrova Byust Istomina PosilannyaOborona Sevastopolya panorama

Дата публікації:
Топ