Нікопольський кранобудівний завод

Координати: UA_type: landmark 47°08′51″ пн. ш. 37°34′33″ сх. д. / 47.14750° пн. ш. 37.57583° сх. д. / 47.14750; 37.57583

|Заснована= |Галузь= |Девіз= |Тип= |Назва= |Операційний прибуток= |Число співробітників= |Продукція= |Логотип= |Оборот= |Ключові фігури= |Чистий прибуток=

Нікопольський кранобудівний завод

Тип	бізнес і підприємство
Організаційно-правова форма господарювання	товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь	Виробники кранів, металургія
Засновано	1885
Штаб-квартира	Україна: Нікополь, Дніпропетровська область
Продукція	баштові крани А-М, П, КБ-676 , Б , запасні частини до баштових кранів, нестандартне обладнання, будівельні металоконструкції
Код ЄДРПОУ	00240046
http://www.nkz.in.ua

Нікопольський кранобудівний завод — колись найбільше підприємство України, що спеціалізується на випуску баштових кранів для промислового, цивільного і гідротехнічного будівництва, а також для складів і кранів-маніпуляторів. Розташовується в м. Нікополь.

Основна спеціалізація заводу — виробництво підйомно-транспортної техніки, запчастин до неї, випуск нестандартного обладнання, будівельних металоконструкцій, сталевого і чавунного лиття. Підприємство також займається ремонтом і відновленням кранів і старого обладнання, випущеного заводом.

У радянську епоху завод був найбільшим виробником вантажопідйомного обладнання — щорічний випуск становив 1,5 тисячі одиниць техніки. Частина продукції йшла на експорт.

Продукція мала підвищений попит як в Україні, так і за її межами.

Історія

Довоєнна історія

Історія підприємства почалася в 1885 році, коли брати Каршевські відкрили у м. Нікополь ковальсько-слюсарну майстерню, яка незабаром перетворилася на невеликий завод із виробництва сільськогосподарського реманенту і машин. До початку XX століття це вже було підприємство, що включає механічний і ливарний цехи, обладнані передовою технікою.

Радянська епоха

У роки радянської влади завод продовжував будуватися і реконструюватися. Одночасно з проведенням реконструкції освоювалися нові види продукції: транспортери, автонавантажувачі, портальні крани, підвісні конвеєри та інші вироби. У міру розширення заводу ускладнювалися технологічні процеси, розгорталося виробництво нових машин.

У перший день початку німецько-радянської війни працівники заводу взяли участь у мітингу, а в серпні 1941 року устаткування підприємства було евакуйоване у Кіровську область — у місто Білу Холуницю, що за 45 км від найближчої залізничної магістралі. Підприємство зуміло за допомогою місцевих налагодити випуск оборонної продукції . В 1943 році серед підприємств важкого машинобудування країни в соціалістичному змаганні завод посів перше місце. Уже в кінці 1944 року завод повернувся в Нікополь і знову став до ладу.

Починаючи з 1950-х років завод почав освоювати виробництво і баштових кранів. Перший дослідний зразок крана Т-128 вантажопідйомністю від 1,5 до 3 тонни був виготовлений в кінці 1950-х років. Наприкінці 1960-х років конструкторським бюро був спроектований кран КБ-674 .

З 1970-х років баштові крани стали основною продукцією підприємства. З 1975 року підприємство брало участь у радянсько-польській програмі, спрямованої на створення телескопічних підйомних кранів на спеціальних шасі автомобільного типу вантажопідйомністю 25, 40, 63 і 100 тонн. В 1979 році заводу було присвоєно нове найменування — «Нікопольський кранобудівний завод».

Наступники ПО НКЗ. ВАТ «Нікра» і ВО «Кранобудівний завод»

Після розпаду СРСР і до середини 1990-х років завод був серед лідерів на території СНД. Згодом на площах колишнього заводу з'явився цілий ряд юридичних осіб — ЗАТ «Ливарний завод» (колишній ливарний цех заводу), ЗАТ «Механічний завод», ВАТ «Нікра» («Нікопольські крани»), а також створене в 2001 році ВО «Кранобудівний завод». Для відновлення виробництва кранів «Нікра» взяла в АКБ «Технобанк» кредит у розмірі 1,5 млн грн. Кредит був отриманий під заставу приміщень та обладнання. Однак компанія так і не змогла розрахуватися з кредитом і наприкінці 2003 року була ліквідована — постановою Господарського суду Дніпропетровської області. Інша компанія, ВО «Кранобудівний завод», також не змогла налагодити виробництво кранів. У травні 2004 року і вона була ліквідована, попри те, що її заборгованість перед кредиторами не перевищувала 100 тис. грн.

А в серпні 2004 року прокуратурою Дніпропетровської області проти керівництва «Нікри» було порушено кримінальну справу. Розслідування встановило, що 23 серпня 2001 року при отриманні кредиту керівництво компанії надало в банк підроблену інформацію про податкову заставу, а 11 листопада того ж року, підписало c дочірньою компанією договір про відступлення прав запитання повернення грошових коштів у розмірі 2610,7 тис. грн. Останнє спричинило відчуження вже заставленого майна і було скоєно як в порушення чинних законів, так і всупереч інтересам компанії. Збиток державі від дій посадових осіб ВАТ «Нікра» склав 500 тис. грн.

Сучасна Україна

Після довгих років простою, з 2005 року завод відновив випуск баштових кранів А, М, крана-навантажувача Б, а також КБ-676. В 2006 році спільно з російським ВАТ створена компанія «Українсько-російський кранобудівний завод» , на якому було розгорнуто виробництво повноповоротного самомонтованого крана П.

На вересень місяць 2014 року завод припинив випускати і реалізовувати будь-яку продукцію. На заводі нараховується менше 50 осіб, включаючи керуючий персонал. Ливарні цехи здані в довгострокову оренду.

Діяльність

Керівництво та власники

Власником 99% акцій підприємства є дніпропетровська компанія «IР-МВ».

Структурні підрозділи

• Цех металоконструкцій
• Механоскладальний цех
• Сталеливарний цех
• Механообробне виробництво з окремими видами унікального обладнання
• Торговий дім «Нікра»
• ЗАТ «Машинобудівний завод»
• ЗАТ «Ливарний завод»
• ЗАТ «Енергетик — НКЗ»
• ДП «Ремонтно-механічний завод»
• ТОВ «Торгова фірма “Сервіс — НКЗ”»
• ДП «Торговий дім»
• НВО «Кранобудівний завод»

У радянську епоху завод мав власне конструкторське бюро, яке займалося проектуванням кранів, які потім випускалися й іншими підприємствами. Крім того, до складу підприємства входили науково-експериментальна лабораторія і випробувальний полігон. Останній був створений спільно з Дніпропетровським інженерно-будівельним інститутом.

Продукція в різний час

Завод в різний час виробляв: баштові крани з підйомною стрілою з індексом С-981, С-981А, С-981Б і його модифікації з балочною стрілою типу моделей - і А; крани-навантажувачі типу моделей КБ-572, КБ-572Б; пересувні рейкові баштові крани з балочною стрілою , КБ-676; крани для будівництва гідротехнічних споруд - 450; стаціонарні приставні баштові висотні крани з балочною стрілою і КБ-675 з висотою підйому до 150 м.

Показники діяльності

За результатами діяльності у 2007 році чистий дохід становив 13,35 млн грн, а у 2008 році дохід підприємства виріс на 66,3 % до 25,639 млн грн. У 2010 році дохід становив 7,2 млн грн, а прибуток 0,4 млн грн..

Показники виробництва

За двадцять років підприємством було випущено:

• Понад десять тисяч кранів (С-981).
• Понад чотири тисячі — .
• Близько 2300 кранів-лісонавантажувачів баштового типу КБ-572.
• Більше тисячі і його модифікацій (близько 13) — кранів для висотного промислового і цивільного будівництва.

Експорт

• У радянський період підприємство здійснювало поставки продукції як усередині країни, так і на експорт. Підйомні крани поставлялися в Іран, Ірак, Пакистан, В'єтнам, Нікарагуа, Аргентину, а також у країни, що входили в соціалістичний табір.

Конфлікти й проблеми

У вересні 2008 року, в результаті перевірки стану промислової безпеки та охорони праці, органами Держгірпромнагляду були заборонені до експлуатації 9 печей підприємства.

Банкрутство заводу

У липні 2009 року ПрАТ «НКЗ» вступає в процедуру . Ініціатором цієї справи виступав центр «Даор», борги підприємства перед яким перевищували 180 тисяч грн. Загальна сума заборгованостей заводу перед кредиторами на той момент складала 0,5 млн грн. Однак у вересні наступного року ця справа була припинена.

20 липня 2011 року Господарським судом Дніпропетровської області було порушено нову справу про банкрутство підприємства — за заявою дніпропетровської ПП «Анта». Сума вимог до заводу становила 0,7 млн грн. Через півроку, у грудні, ПП «Анта» клопотало про зміну кредитора на інше ПП. Також у грудні 2011 року введена процедура розпорядження майном та призначено арбітражного керуючого.

Примітки

1. Техніка на підйомі - Журнал «Будівництво та реконструкція», № 6 (червень) 2011
2. . Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 31 серпня 2015.
3. Генпрокуратура аннулировала завод (рос.). ИА Advisers. 18 декабря 2007. Архів оригіналу за 12 червня 2012. Процитовано 31 серпня 2015.
4. . Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
5. . Архів оригіналу за 28 квітня 2012. Процитовано 31 серпня 2015.
6. «В Одесі зводиться один з найскладніших і сучасних об'єктів - стадіон над морем» - Журнал «Подъемные сооружения. Специальная техника»
7. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2011. Процитовано 31 серпня 2015.
8. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 серпня 2015.
9. Краностроители уходят из Никополя - «Деловая столица», 17.05.2004^{[недоступне посилання з червня 2019]}
10. . Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 31 серпня 2015.
11. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
12. Нікопольський кранобудівний завод у 2007 р збільшив чистий дохід на 33,8% - до 13,35 млн. грн. - РБК-Україна, 02.06.2008, Київ, 18:23
13. Никопольский краностроительный завод в 2008 г. получил 538 тыс. грн. чистой прибыли (рос.). УГМК.инфо. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 31 серпня 2015. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) ()
14. . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 31 серпня 2015.
15. . Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 31 серпня 2015.
16. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
17. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
18. . Архів оригіналу за 15.02.2012. Процитовано 31.08.2015.

Посилання

• Офіційний сайт заводу [ 12 вересня 2013 у Wayback Machine.],

Див. також

• Металургія України
• Нікополь (Дніпропетровська область)