Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жовтоолекса ндрівка село в Україні у П ятихатській міській громаді Кам янського району Дніпропетровської області село Жо

Жовтоолександрівка

Жовтоолександрівка

Жовтоолекса́ндрівка — село в Україні, у П'ятихатській міській громаді Кам'янського району Дніпропетровської області.

село Жовтоолександрівка
image
Пам'ятник Битві на Жовтих Водах 1648 р.
Пам'ятник Битві на Жовтих Водах 1648 р.
Країна image Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада П'ятихатська міська громада
Облікова картка Жовтоолександрівка 
Основні дані
Населення 395
Поштовий індекс 52131
Телефонний код +380 5651
Географічні дані
Географічні координати 48°33′40″ пн. ш. 33°39′22″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 33.65611° сх. д. / 48.56111; 33.65611Координати: 48°33′40″ пн. ш. 33°39′22″ сх. д. / 48.56111° пн. ш. 33.65611° сх. д. / 48.56111; 33.65611
Середня висота
над рівнем моря 		181 м
Водойми Балка Княжа Буярака
Місцева влада
Карта
image
image
Жовтоолександрівка
image
image
Жовтоолександрівка
Мапа

Населення — 395 мешканців.

Географічне розташування, клімат і гідрологія

Село знаходиться в межах Українського кристалічного масиву на Придніпровській височині, середня висота над рівнем моря — 181 м.

Клімат — степовий, атлантично-континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м'якою з частими відлигами зимою.

Село Жовтоолександрівка примикає до села Дмитрівка, на відстані 1 км від сіл Новозалісся і Трудолюбівка. У селі бере початок Балка Княжа Буярака з загатою.

На місці села колись був ліс, що тягнувся по схилах балки Княжі Байраки аж до Дніпра (до нинішнього с. Мишурин Ріг). Сама балка — це русло одного з рукавів р. Омельник. З часом ліс вирубали, джерела замулились і річки не стало. Тепер на її місці низка ставків, що тягнуться по руслу колишньої річки.

На території села річок немає, але є невеличкий ставок. Питною водою населення забезпечується шляхом копання колодязів з прісною водою, придатною до споживання. Ґрунтові води знаходяться на глибині 5 — 18 м. Ґрунтовий покрив с. Жовтоолександрівка складають чорноземи звичайні, що за вмістом гумусу є найкращими у П'ятихатському районі. Свого часу це зумовило високі врожаї зернових і технічних культур і славу колгоспу ім. К. Маркса. Ґрунти сформувались на лесах та лесовидних суглинках під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю.

Жовтоолександрівський ліс є останнім залишком природних лісів у степовому Правобережжі України. Незважаючи на невелику площу лісу, у ньому зростає чимало дерев, рослин, які у наш час перебувають у небезпеці, зменшуючи свою чисельність через негативний вплив людської діяльності.

Історія

Саме тут завершилася у 1648 році Битва під Жовтими Водами

28 червня 1998 в Жовтоолександрівці було урочисто відкрито пам'ятник, присвячений 350-річчю перемоги козацького війська під проводом Б.Хмельницького в битві під Жовтими Водами.

Після знищення Запорізької Січі у 1775 р. козаки селились біля ставків, річок, поблизу лісів. Було облюбовано козаками і місце східніше лісу і ставка у розі балки Княжі Байраки. Спочатку з'явилися всього декілька хат, хутірець. Хати-мазанки, сади, городи — справжній український пейзаж. Займались хуторяни городництвом, мисливством, рибальством.

Село, що виникло пізніше на місці хутора, було назване на честь російського царя Олександра ІІІ та волосного села Жовте, але поряд з офіційною назвою побутувала і народна назва села — Рублівка. Була тут і маленька церква для місцевого люду, при якій піп навчав азам науки кількох дітей. Школи як такої не було, просто в сторожці біля церкви у період затишшя польових робіт священик навчав дітей читати і писати. У 1876 році у селі було започатковано школу.

До 1885 року тут була економія поміщика Маслова. Сам він жив у м. Орел. На місці двору, де тепер проживає Табакар А. Д., був його маєток, поряд стояла клуня, через дорогу — комора і вітряний млин, нижче маєтку — колодязь-журавель і ставок. У Маслова було два ліси: малий, що знаходився на північному сході від садиби, і великий ліс на північному заході, який зберігається до цього часу. Коли поміщик надіслав у Київ повідомлення, що він продає економію, з Києва повідомили про це в різні губернії, а ті — у повіти. Селяни Рублівського повіту Полтавської губернії уповноважили кількох чоловік, серед яких був і повітовий писар Козина Михайло Хомович, домовитися з Масловим про купівлю цих земель. Уповноважені поїхали в Орловську губернію до поміщика і в 1885 році оформили купчу. У цьому ж році селяни з Полтавської губернії почали переселятися на ці землі.

Жовтоолександрівська ЗШ І-ІІІ ступенів має 2 навчальні корпуси, що розташовані навколо просторого подвір'я площею 5 га. Корпус № 2 (зараз це корпус початкової школи) був побудований у 1937 році. Тоді це була семирічка, з 1961 р. — восьмирічка, з 1966 р. — середня школа. Загальноосвітня школа — корпус № 1 — була урочисто відкрита 1 вересня 1972 р.

На території школи знаходиться братська могила танкістів Александрова І. Л., Звягінцева І. А. та Панкратова В. Р., які загинули 18 жовтня 1943 року, визволяючи наше село. На честь Александрова І. Л. та Звягінцева І. А. названі вулиці села. За впорядкуванням території навколо пам'ятника, встановленого у 1965 р., постійно слідкують працівники школи та учні. На день визволення села та день Перемоги тут відбувається покладання квітів. Також на території школи встановлено меморіальну дошку з іменами загиблих у роки Другої світової війни жителів села. Іменем односельця Л. П. Волошина, який загинув на фронті, названа вулиця села. Матеріали про загиблих танкістів і земляків зберігаються в шкільному історико-краєзнавчому музеї.

У школі з 1996 року діє історико-краєзнавчий музей, керівником якого є учитель біології Зелена Валентина Миколаївна. Він налічує 4 експозиції: «Історія села», «Місцеві народні промисли», «Наш край у роки Другої світової війни», «Битва на Жовтих Водах (1648 р.)». У музеї постійно проводяться екскурсії для учнів школи та учнів і вчителів шкіл П'ятихатського району.

У сучасній Жовтоолександрівці проживає 359 осіб. У селі є поштове відділення «Дмитрівка», медпункт, сільський клуб, 2 магазини, дитячий садочок «Сонечко» та загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Село газифіковане у 1985 році, всі вулиці асфальтовані, у центрі села — парк.

В селі знаходиться Храм Святої рівноапостольної княгині Ольги ПЦУ, (вул. Центральна,пристосоване приміщення),також продовжується будівництво типового храму.Настоятель парафії

протоієрей Андрій Воробець.

Фестиваль Kozak Fest

На території села в урочищі Княжі Байраки, починаючи з 2015 року, проводиться щорічний етно-рок фестиваль . Захід відкриває своїм гостям нові та традиційні сторони життя краю. В музичному фестивалі брали участь відомі українські рок та етно-колективи: Друга Ріка, O. Torvald, Vivienne Mort, ТНМК, Село і люди, Тінь Сонця, Очеретяний кіт, Вертеп, Сашко Лірник та багато інших. До програми фестивалю входять грандіозні видовищні дійства, козацький ярмарок із сільськогосподарськими виробами, демонстрація народних ремесел та майстер-класи, видовищне фаєр-шоу, реконструкція історичної битви 40–50-х років XVII століття під Жовтими Водами, парад повітряних куль та авіашоу, виставка військової техніки. Неймовірно мальовнича локація — Княжі Байраки — місце переможної битви об'єднаного козацького, на чолі з Богданом Хмельницьким, і татарського війська нa чолі з Тугай-Беєм, з військом Речі Посполитої, яка відбулася у 1648 році. Вшанування цієї події перетворилося на масштабний захід, котрий об'єднав історію та сучасність українців.

Археологічна пам'ятка «Шарівський трактир»

Вздовж і впоперек запорозьких земель пролягали «шляхи» — великі торговельні второвані дороги (тракти). Вони слугували для руху обозів з різними товарами для торгівлі в запорозьких землях, Україні та Польщі. Ці тракти слугували і для поштових сполучень, які в Запорожжі існували на тій же основі, що й в усій Європі в середні віки — через гінців. На території Запорожжя давати коней та варту гінцям було обов'язком козаків, які жили у зимівниках.

Так було до 1768 р., коли вирішили заснувати постійні пошти, щоб прискорити їзду кур'єрів та зміцнити сполучення. Генерал-губернатор Київської і Новоросійської губерній генерал Воєйков Ф. М. доручив Запорозькому Кошу заснувати поштові станції від Січі до Княжих Байраків або до Жовтенької. Г. М. Ісаков, управитель Новоросійської губернії, створив 4 станції, серед них у Княжих Байраках та у Жовтенькій. Запорожці зі свого боку також влаштували 4 пости, у тому числі із Саксагані (від мосту Похилівського, зимівника) до Жовтенької. На кожній станції утримувалося по шестеро коней і троє козаків з настановою возити посланців і пошту, беручи за кожного коня і версту по 1 копійці.

Пошта, що знаходилась у верхів'ї балки Княжі Байраки у Шарівському трактирі (заїжджому дворі — комплексі будівель готельного типу при дорозі), лежала на так званому Коржовому шляху, що з'єднував Кизикерменський і Микитинський шляхи. Крім споруд для житла і кухні тут були службові й господарські будівлі для коней, фуражу тощо). Аналіз картографічного матеріалу дозволяє зробити висновок, що Шарівський трактир — це те ж саме, що і заїжджий двір В. П. Вишневського на карті Катеринославської губернії 1869 р. Цей пункт добре відомий місцевим старожилам, які точно вказують його місцезнаходження.

За відомостями місцевих жителів, тут в різні роки знаходили монети XVII—XVIII ст. У 2006 р. здійснено дослідження цієї території Віктором Тітовим, інспектором з охорони культурної спадщини Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей. При обстеженні з'ясовано, що площа поширення знахідок складає близько 150—200 м. По всій обстеженій ділянці трапляються різноманітні знахідки: фрагменти кераміки, уламки скляного посуду і круглих шибок непрозорого скла, залізні вироби.

Найчисленнішими є знахідки фрагментів керамічних виробів: фрагмент кахлі з рослинним орнаментом, фрагменти горщиків, мисок і тарелей, прикрашених мальованим і штампованим орнаментом різнокольоровою поливою, фрагмент покришок та ручок. Датуються ці фрагменти XVIII-ХІХ ст. На сусідній частині ділянки спостерігається невелике підвищення діаметром до 20 м, у районі якого зустрічається багато уламків цегли. При його шурфовці виявлено глинобитний майданчик (долівку приміщення).

Шарівський трактир — це перша археологічна пам'ятка, пов'язана із заснуванням пошти та функціонуванням торговельних шляхів на Запорожжі, знайдена на Дніпропетровщині.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,5 %
російська 1,3 %
інші/не вказали 0,2 %

Примітки

  1. На землі, на рідній… (Біля витоків. Кн.4) // І. Стороженко. «Жовтоводська битва 1648 року у світлі нових досліджень». с. 25—33
  2. Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. Київ, 1969 р
  3. https://www.facebook.com/KOZAKFEST2019/ [ 10 травня 2019 у Wayback Machine.] - етно-рок фестиваль Kozak Fest
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Інтернет-посилання

  • Погода в селі Жовтоолександрівка [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Інститут історії України [1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
  • Історико-геоекологічна стежина «Козацькими шляхами» [ 18 серпня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhovtooleksa ndrivka selo v Ukrayini u P yatihatskij miskij gromadi Kam yanskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti selo Zhovtooleksandrivka Pam yatnik Bitvi na Zhovtih Vodah 1648 r Pam yatnik Bitvi na Zhovtih Vodah 1648 r Krayina Ukrayina Oblast Dnipropetrovska oblast Rajon Kam yanskij rajon Gromada P yatihatska miska gromada Oblikova kartka Zhovtooleksandrivka Osnovni dani Naselennya 395 Poshtovij indeks 52131 Telefonnij kod 380 5651 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 33 40 pn sh 33 39 22 sh d 48 56111 pn sh 33 65611 sh d 48 56111 33 65611 Koordinati 48 33 40 pn sh 33 39 22 sh d 48 56111 pn sh 33 65611 sh d 48 56111 33 65611 Serednya visota nad rivnem morya 181 m Vodojmi Balka Knyazha Buyaraka Misceva vlada Karta Zhovtooleksandrivka Zhovtooleksandrivka Mapa Naselennya 395 meshkanciv Geografichne roztashuvannya klimat i gidrologiyaSelo znahoditsya v mezhah Ukrayinskogo kristalichnogo masivu na Pridniprovskij visochini serednya visota nad rivnem morya 181 m Klimat stepovij atlantichno kontinentalnij yakij harakterizuyetsya spekotnim posushlivim litom i pomirno m yakoyu z chastimi vidligami zimoyu Selo Zhovtooleksandrivka primikaye do sela Dmitrivka na vidstani 1 km vid sil Novozalissya i Trudolyubivka U seli bere pochatok Balka Knyazha Buyaraka z zagatoyu Na misci sela kolis buv lis sho tyagnuvsya po shilah balki Knyazhi Bajraki azh do Dnipra do ninishnogo s Mishurin Rig Sama balka ce ruslo odnogo z rukaviv r Omelnik Z chasom lis virubali dzherela zamulilis i richki ne stalo Teper na yiyi misci nizka stavkiv sho tyagnutsya po ruslu kolishnoyi richki Na teritoriyi sela richok nemaye ale ye nevelichkij stavok Pitnoyu vodoyu naselennya zabezpechuyetsya shlyahom kopannya kolodyaziv z prisnoyu vodoyu pridatnoyu do spozhivannya Gruntovi vodi znahodyatsya na glibini 5 18 m Gruntovij pokriv s Zhovtooleksandrivka skladayut chornozemi zvichajni sho za vmistom gumusu ye najkrashimi u P yatihatskomu rajoni Svogo chasu ce zumovilo visoki vrozhayi zernovih i tehnichnih kultur i slavu kolgospu im K Marksa Grunti sformuvalis na lesah ta lesovidnih suglinkah pid riznotravno tipchakovo kovilovoyu roslinnistyu Zhovtooleksandrivskij lis ye ostannim zalishkom prirodnih lisiv u stepovomu Pravoberezhzhi Ukrayini Nezvazhayuchi na neveliku ploshu lisu u nomu zrostaye chimalo derev roslin yaki u nash chas perebuvayut u nebezpeci zmenshuyuchi svoyu chiselnist cherez negativnij vpliv lyudskoyi diyalnosti IstoriyaSame tut zavershilasya u 1648 roci Bitva pid Zhovtimi Vodami 28 chervnya 1998 v Zhovtooleksandrivci bulo urochisto vidkrito pam yatnik prisvyachenij 350 richchyu peremogi kozackogo vijska pid provodom B Hmelnickogo v bitvi pid Zhovtimi Vodami Pislya znishennya Zaporizkoyi Sichi u 1775 r kozaki selilis bilya stavkiv richok poblizu lisiv Bulo oblyubovano kozakami i misce shidnishe lisu i stavka u rozi balki Knyazhi Bajraki Spochatku z yavilisya vsogo dekilka hat hutirec Hati mazanki sadi gorodi spravzhnij ukrayinskij pejzazh Zajmalis hutoryani gorodnictvom mislivstvom ribalstvom Selo sho viniklo piznishe na misci hutora bulo nazvane na chest rosijskogo carya Oleksandra III ta volosnogo sela Zhovte ale poryad z oficijnoyu nazvoyu pobutuvala i narodna nazva sela Rublivka Bula tut i malenka cerkva dlya miscevogo lyudu pri yakij pip navchav azam nauki kilkoh ditej Shkoli yak takoyi ne bulo prosto v storozhci bilya cerkvi u period zatishshya polovih robit svyashenik navchav ditej chitati i pisati U 1876 roci u seli bulo zapochatkovano shkolu Do 1885 roku tut bula ekonomiya pomishika Maslova Sam vin zhiv u m Orel Na misci dvoru de teper prozhivaye Tabakar A D buv jogo mayetok poryad stoyala klunya cherez dorogu komora i vitryanij mlin nizhche mayetku kolodyaz zhuravel i stavok U Maslova bulo dva lisi malij sho znahodivsya na pivnichnomu shodi vid sadibi i velikij lis na pivnichnomu zahodi yakij zberigayetsya do cogo chasu Koli pomishik nadislav u Kiyiv povidomlennya sho vin prodaye ekonomiyu z Kiyeva povidomili pro ce v rizni guberniyi a ti u poviti Selyani Rublivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi upovnovazhili kilkoh cholovik sered yakih buv i povitovij pisar Kozina Mihajlo Homovich domovitisya z Maslovim pro kupivlyu cih zemel Upovnovazheni poyihali v Orlovsku guberniyu do pomishika i v 1885 roci oformili kupchu U comu zh roci selyani z Poltavskoyi guberniyi pochali pereselyatisya na ci zemli Zhovtooleksandrivska ZSh I III stupeniv maye 2 navchalni korpusi sho roztashovani navkolo prostorogo podvir ya plosheyu 5 ga Korpus 2 zaraz ce korpus pochatkovoyi shkoli buv pobudovanij u 1937 roci Todi ce bula semirichka z 1961 r vosmirichka z 1966 r serednya shkola Zagalnoosvitnya shkola korpus 1 bula urochisto vidkrita 1 veresnya 1972 r Na teritoriyi shkoli znahoditsya bratska mogila tankistiv Aleksandrova I L Zvyaginceva I A ta Pankratova V R yaki zaginuli 18 zhovtnya 1943 roku vizvolyayuchi nashe selo Na chest Aleksandrova I L ta Zvyaginceva I A nazvani vulici sela Za vporyadkuvannyam teritoriyi navkolo pam yatnika vstanovlenogo u 1965 r postijno slidkuyut pracivniki shkoli ta uchni Na den vizvolennya sela ta den Peremogi tut vidbuvayetsya pokladannya kvitiv Takozh na teritoriyi shkoli vstanovleno memorialnu doshku z imenami zagiblih u roki Drugoyi svitovoyi vijni zhiteliv sela Imenem odnoselcya L P Voloshina yakij zaginuv na fronti nazvana vulicya sela Materiali pro zagiblih tankistiv i zemlyakiv zberigayutsya v shkilnomu istoriko krayeznavchomu muzeyi U shkoli z 1996 roku diye istoriko krayeznavchij muzej kerivnikom yakogo ye uchitel biologiyi Zelena Valentina Mikolayivna Vin nalichuye 4 ekspoziciyi Istoriya sela Miscevi narodni promisli Nash kraj u roki Drugoyi svitovoyi vijni Bitva na Zhovtih Vodah 1648 r U muzeyi postijno provodyatsya ekskursiyi dlya uchniv shkoli ta uchniv i vchiteliv shkil P yatihatskogo rajonu U suchasnij Zhovtooleksandrivci prozhivaye 359 osib U seli ye poshtove viddilennya Dmitrivka medpunkt silskij klub 2 magazini dityachij sadochok Sonechko ta zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Selo gazifikovane u 1985 roci vsi vulici asfaltovani u centri sela park V seli znahoditsya Hram Svyatoyi rivnoapostolnoyi knyagini Olgi PCU vul Centralna pristosovane primishennya takozh prodovzhuyetsya budivnictvo tipovogo hramu Nastoyatel parafiyi protoiyerej Andrij Vorobec Festival Kozak Fest Na teritoriyi sela v urochishi Knyazhi Bajraki pochinayuchi z 2015 roku provoditsya shorichnij etno rok festival Zahid vidkrivaye svoyim gostyam novi ta tradicijni storoni zhittya krayu V muzichnomu festivali brali uchast vidomi ukrayinski rok ta etno kolektivi Druga Rika O Torvald Vivienne Mort TNMK Selo i lyudi Tin Soncya Ocheretyanij kit Vertep Sashko Lirnik ta bagato inshih Do programi festivalyu vhodyat grandiozni vidovishni dijstva kozackij yarmarok iz silskogospodarskimi virobami demonstraciya narodnih remesel ta majster klasi vidovishne fayer shou rekonstrukciya istorichnoyi bitvi 40 50 h rokiv XVII stolittya pid Zhovtimi Vodami parad povitryanih kul ta aviashou vistavka vijskovoyi tehniki Nejmovirno malovnicha lokaciya Knyazhi Bajraki misce peremozhnoyi bitvi ob yednanogo kozackogo na choli z Bogdanom Hmelnickim i tatarskogo vijska na choli z Tugaj Beyem z vijskom Rechi Pospolitoyi yaka vidbulasya u 1648 roci Vshanuvannya ciyeyi podiyi peretvorilosya na masshtabnij zahid kotrij ob yednav istoriyu ta suchasnist ukrayinciv Arheologichna pam yatka Sharivskij traktir Vzdovzh i vpoperek zaporozkih zemel prolyagali shlyahi veliki torgovelni vtorovani dorogi trakti Voni sluguvali dlya ruhu oboziv z riznimi tovarami dlya torgivli v zaporozkih zemlyah Ukrayini ta Polshi Ci trakti sluguvali i dlya poshtovih spoluchen yaki v Zaporozhzhi isnuvali na tij zhe osnovi sho j v usij Yevropi v seredni viki cherez ginciv Na teritoriyi Zaporozhzhya davati konej ta vartu gincyam bulo obov yazkom kozakiv yaki zhili u zimivnikah Tak bulo do 1768 r koli virishili zasnuvati postijni poshti shob priskoriti yizdu kur yeriv ta zmicniti spoluchennya General gubernator Kiyivskoyi i Novorosijskoyi gubernij general Voyejkov F M doruchiv Zaporozkomu Koshu zasnuvati poshtovi stanciyi vid Sichi do Knyazhih Bajrakiv abo do Zhovtenkoyi G M Isakov upravitel Novorosijskoyi guberniyi stvoriv 4 stanciyi sered nih u Knyazhih Bajrakah ta u Zhovtenkij Zaporozhci zi svogo boku takozh vlashtuvali 4 posti u tomu chisli iz Saksagani vid mostu Pohilivskogo zimivnika do Zhovtenkoyi Na kozhnij stanciyi utrimuvalosya po shestero konej i troye kozakiv z nastanovoyu voziti poslanciv i poshtu beruchi za kozhnogo konya i verstu po 1 kopijci Poshta sho znahodilas u verhiv yi balki Knyazhi Bajraki u Sharivskomu traktiri zayizhdzhomu dvori kompleksi budivel gotelnogo tipu pri dorozi lezhala na tak zvanomu Korzhovomu shlyahu sho z yednuvav Kizikermenskij i Mikitinskij shlyahi Krim sporud dlya zhitla i kuhni tut buli sluzhbovi j gospodarski budivli dlya konej furazhu tosho Analiz kartografichnogo materialu dozvolyaye zrobiti visnovok sho Sharivskij traktir ce te zh same sho i zayizhdzhij dvir V P Vishnevskogo na karti Katerinoslavskoyi guberniyi 1869 r Cej punkt dobre vidomij miscevim starozhilam yaki tochno vkazuyut jogo misceznahodzhennya Za vidomostyami miscevih zhiteliv tut v rizni roki znahodili moneti XVII XVIII st U 2006 r zdijsneno doslidzhennya ciyeyi teritoriyi Viktorom Titovim inspektorom z ohoroni kulturnoyi spadshini Dnipropetrovskogo oblasnogo centru z ohoroni istoriko kulturnih cinnostej Pri obstezhenni z yasovano sho plosha poshirennya znahidok skladaye blizko 150 200 m Po vsij obstezhenij dilyanci traplyayutsya riznomanitni znahidki fragmenti keramiki ulamki sklyanogo posudu i kruglih shibok neprozorogo skla zalizni virobi Najchislennishimi ye znahidki fragmentiv keramichnih virobiv fragment kahli z roslinnim ornamentom fragmenti gorshikiv misok i tarelej prikrashenih malovanim i shtampovanim ornamentom riznokolorovoyu polivoyu fragment pokrishok ta ruchok Datuyutsya ci fragmenti XVIII HIH st Na susidnij chastini dilyanki sposterigayetsya nevelike pidvishennya diametrom do 20 m u rajoni yakogo zustrichayetsya bagato ulamkiv cegli Pri jogo shurfovci viyavleno glinobitnij majdanchik dolivku primishennya Sharivskij traktir ce persha arheologichna pam yatka pov yazana iz zasnuvannyam poshti ta funkcionuvannyam torgovelnih shlyahiv na Zaporozhzhi znajdena na Dnipropetrovshini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 5 rosijska 1 3 inshi ne vkazali 0 2 PrimitkiNa zemli na ridnij Bilya vitokiv Kn 4 I Storozhenko Zhovtovodska bitva 1648 roku u svitli novih doslidzhen s 25 33 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dnipropetrovska oblast Kiyiv 1969 r https www facebook com KOZAKFEST2019 10 travnya 2019 u Wayback Machine etno rok festival Kozak Fest Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihInternet posilannyaPogoda v seli Zhovtooleksandrivka 21 grudnya 2011 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini 1 29 chervnya 2016 u Wayback Machine Istoriko geoekologichna stezhina Kozackimi shlyahami 18 serpnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ