Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення

Шипівці́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, в центрі району. До 2020 центр сільради. Загальна територія села становить 1168 гектарів.

село Шипівці

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Товстенська селищна громада
Облікова картка	Шипівці
Основні дані
Засноване	1403
Населення	895
Територія	12.140 км²
Густота населення	73.72 осіб/км²
Поштовий індекс	48684
Телефонний код	+380 3554
Географічні дані
Географічні координати	48°49′48″ пн. ш. 25°49′17″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 25.82139° сх. д. / 48.83000; 25.82139Координати: 48°49′48″ пн. ш. 25°49′17″ сх. д. / 48.83000° пн. ш. 25.82139° сх. д. / 48.83000; 25.82139
Водойми	Серет
Відстань до районного центру	32 км
Найближча залізнична станція	Товсте
Відстань до залізничної станції	10 км


Місцева влада
Адреса ради	48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Шипівці
Шипівці
Мапа

Шипівці у Вікісховищі

Церква Святого Архістратига Михаїла (1867р)

Населення — 908 осіб (2007).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.

Історія

^[]Трипільське поселення в західній частині Щитівців знаходиться на місці польського фільварку. Друге трипільське поселення – на північ від Щитівців у полі, біля двох курганів. Знайдені речі могильних поховань перебувають у Кам'янець-Подільському археологічному музеї.

Свою назву, за переказами, село отримало від козака Шипа, який із своїми друзями Лисом та Шершем прибули на ці території. Лис заснував поселення не переїжджаючи через пагорб. А Шип і Шерш помандрували далі. Перебравшись через пагорб, вони натрапили на двох дівчат. Сподобалися дівчатам юнаки Шип та Шерш та й не відпустили їх від себе. Ось так в долині через гору від Лиса і поселився Шип. А Шерш перевів коня через річку й поселився на лівому її березі. З тих пір утворилися три села: Лисівці, Шипівці, Шершенівка.

23 квітня 1535 року Анна Лянцкоронська продала землі села Шипівці з усім населенням і двірським помістям Язловецькому, які відносились до Руського воєводства скалатського старости Речі Посполитої^[].

Період з 1701 року по 1718 відзначається спустошеними набігами татар на українські землі, від них постраждали і Шипівці.

У 1848 — рік скасування панщини, на честь цієї дати ставили хрести, будували пам'ятники у селі, на сьогодні збереглися 2 таких хрести.

У 1861 році в селі збудовано кам'яну церкву з кам'яною дзвіницею, які діють і нині , є в селі і римо-католицький костел.

Різні частини села мають свої назви. Західна зветься «Горою», східна «Долиною», дві південних мають назви «За потік» та «Бзинівка», а центральна має назву «Цісарська». Також, мають свої назви і території, що розташовані поза селом. «Могилки» — це частина поля, яка розташована за лісом, на захід від села. Чому саме так? Старожили розповідають, що на цьому місці відбувся бій між козаками і турками, у якому полягло багато козаків. Їх було поховано у одній могилі і поставлено хрест. А коли прийшли перші росіяни, хрест зрізали, могилу розрівняли, і стало те місце частиною поля. Але люди називають його «Могилками» і тепер.Північна частина поза селом отримала назву «Загорода». За панщини ця місцевість була пасовищем, обгородженим загородою, куди селяни відганяли худобу. Під час панування Австро-Угорщини на тому пасовищі був посаджений ліс. І тому місцевість називається «Загорода». Південна частина, отримала назву «Корчунок», оскільки місцеве населення, займалося землеробством, поступово викорчовуючи тут дерева, створюючи вільні площі для господарства. «Гуральня» — назва східної частини, угідь, що розташовувалися поза селом. За панщини під горою була побудована гуральня, яка належала панові. У гуральні виробляли спирт, який дуже цінувався на той час. Населення працювало в гуральні на пана який платив їм за роботу горілкою. Тому і прозвали місце під горою «Гуральня» На «Цісарській» вулиці, у колишньому центрі села височіє своїм золотистим куполом церква св. Михаїла, що збудована у XIX ст.

У 1961 році церкву було закрито. При вході на церковне подвір'я з лівої сторони стоїть дерев'яний хрест, поставлений в 1938 на честь 950 — річчя хрещення Русі.

З заднього входу на церковне подвір'я з лівої сторони стоїть кам'яний хрест, паставлений на місці вівтаря старої дерев'яної церкви, яка була продана у село Солоне, і стоїть там досі.

У 1986 році жителі села почали збирати підписи про відкриття церкви.

28 жовтня 1988 року було отримано документи на відкриття церкви у селі Шипівці.

Пам'ятки

Є церква святого архістратига Михаїла (1867, кам.), дві каплички (одна з них — римсько-католицька Божого Милосердя).

Панорама села з лівого берега річки Серет

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено 4 пам'ятних хрести.

Соціальна сфера

Працюють Гімназія, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення пошти, ПАП «Урожай», торговельний заклад.

Відомі мешканці

Уродженці

Тимчук Марія Іванівна (ланкова) — новатор сільськогосподарського виробництва, колгоспу імені Калініна Заліщицького району Тернопільської області. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
Архіви скалатського замку.

Література

Гуцал П., Олійник В. Шипівці // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 638—639. — .

Посилання

Szypowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 125. (пол.)
Ланцкоронські, rodovid.org (укр.)
Два документи про село Шипівці

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[2] . Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.

[3] Архіви скалатського замку.