Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ханья грец Χανιά xa ɲa італ La Canea kaˈnɛa тур Hanya місто в Греції у периферії Крит столиця однойменного ному Ханья Ві

Ханья (місто)

Ханья (місто)

Ханья́ (грец. Χανιά /xa'ɲa/; італ. La Canea /kaˈnɛa/; тур. Hanya) — місто в Греції, у периферії Крит, столиця однойменного ному Ханья. Відоме пам'ятками венеційської та османської доби. Має власний міжнародний аеропорт «Іоанніс Даскалоянніс».

Ханья
Χανιά
image
Вид на гавань Ханьї з фортеці османської доби
Вид на гавань Ханьї з фортеці османської доби
image
image
Ханья
Координати: 35°31′ пн. ш. 24°01′ сх. д. / 35.517° пн. ш. 24.017° сх. д. / 35.517; 24.017
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Криту
Периферія Крит
Периф. одиниця Ханья
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Крит
 - Ном Ханья
Розташування на мапі ному
image
Уряд
 - мер Кіріакос Вірвідакіс
Площа
 - Повна 12,564 км²
Найбільша висота 5 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2001)
 - Усього 57 838
Часовий пояс EET/EEST (/)
Поштовий код 731 00
Телефонний код(и) 28210
Авто ΧΝ
Вебсайт: www.chania.gr
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ханья (значення).

Історія

Прадавня доба та античність

image
Глиняна, знайдена в Ханьї, 4-3 століття до н. е.

У прадавню добу на місці сучасної Ханьї існувало мінойське місто Кідонія (грец. Κυδωνία, дослівно — айва). Найважливіші археологічні свідчення існування прадавнього міста були знайдені при розкопках у районі замку у Старому місті. Цей район був заселений уже в епоху неоліту. Після завершення мінойської доби, у класичний період, місто перетворилось на потужний поліс, що розрісся від Ханійської гавані до Білих гір, або Лефка-Орі.

Перша велика хвиля переселенців з материкової Греції прийшла з дорійцями близько 1100 до нашої ери. Кідонія постійно перебувала у стані війни з іншими критськими містами-держави, як наприклад, Аптерою, Фаласарною та Поліринією. Перша літературна згадка про Кідонію є у Гомеровій «Одісеї». У 69 до н. е. римський консул розбив критян і завоював Кідонію, якій втім надав пільги незалежного міста-держави. Також за Кідонією зберігалось право карбувати власну монету до III століття нашої ери.

Візантійська доба

Початок християнського періоду візантійського правління (Перший візантійський період, 395–824 роки) і панування арабів, які власне і назвали поселення Ханья, недостатньо добре документований. Спершу поширення християнства на острові всіляко віталось, проте за арабів наприкінці VII століття християнське населення піддавалось переслідуванням, більшість православних мали покинути місто та оселялись у горах. 961 року Візантійська імперія відвоювала місто — так розпочався, так званий, Другий візантійський період, який тривав до 1204. У цей час місто активно зміцнювалось з тим, щоб запобігти можливому вторгненню арабів.

Венеційська доба

Після Четвертого хрестового походу 1204 р. і падіння Візантії, Крит було віддано Боніфацію І Монферратському. Він, у свою чергу, вирішив продати острів Венеційській республіці за 100 марок срібла. У 1252 році венеційцям вдалося придушити повстання критян. Однак вже 1263 року місто було завойоване суперниками Венеції — Генуєю та її союзниками під проводом Мальтійського графа Енріко, який управляв містом до 1285 року, коли венеційці спромоглись повернути собі Ханью. У цю добу розпочався період розквіту міста, яке у венеційський період мало назву Каніа (Canea) і перетворилось на значний середземноморський торговельний центр. Місто інтенсивно розбудовувалось, зведено численні оборонні фортифікації, деякі з них збереглись донині.

Спочатку венеційська влада проводила дуже сувору політику щодо критян, але поступово відносини між мешканцями острова та владою налагодились, дві культури розпочали своє мирне співіснування, доповнюючи одна одну. Проте, Крит поступово втрачав свій суто грецько-православний характер. З іншого боку, після падіння Константинополя 1453 року, багато православних священників, монахів та іконописців знайшли собі прихисток на Криті і зміцнили візантійську релігію та сприяли збереженню еллінської культури на острові.

Османська доба

image
Ханья османської доби

Венеційскі фортифікаційні укріплення витримали двомісячну облогу міста османами 1645 року, проте зрештою їм вдалось захопити Ханью 2 серпня 1645 р. — однією з останніх серед міст Еллади. Під час облоги загинули тисячі як з боку критян, так і збоку османів. Османській полководець за те, що втратив 40 000 воїнів, аби здобути місто, після повернення на батьківщину був страчений.

У самому ж місці розпочалось переслідування православ'я, усі храми Ханьї були перетворені на мечеті, міська скарбниця розграбована. Османи оселились у східній частині кварталів Кастелі та Спланція. Тут вони перетворили Домініканський собор Святого Миколая на центральну мечеть (тур. Hünkar Camisi). Також османи побудували нові мечеті, такі як тур. Küçük Hasan Camisi. Іншою характерною рисою османського міста було зведення громадських лазень (хамамів), а також численних фонтанів. Ханья ж була обрана резиденцією критського паші.

1821 року розпочалась грецька національно-визвольна війна проти османського панування, зіткнення між греками і османами спалахували і в Ханьї, на що османська влада відповіла жорстокою розправою над православними. Єпископ міста Кіссамос був повішений на дереві у кварталі Спланція за участь у революційних подіях. У 1878 році відповідно до підписаного у Ханьї договору між султаном Абдулою Гамідом ІІ та представниками кількох європейських держав, християнам Ханьї були надані певні права.

Новогрецький період

image
Вуличка сучасного міста

У 1898 році в результаті потужного руху за незалежність та енозіс Великі держави Ханья стала столицею напів-автономної держави Крит («Kritiki Politeia»). Впродовж наступних років Крит навіть випускав власні гроші. Це був дуже важливий перехідний період. Залишаючись не ізольованим від османського вілаєту, місто стає більш космополітичним і процвітаючим, відновлюється його роль торговельного центру на перехресті морських шляхів між Європою та Сходом. Бурхливо розвивалось і культурне життя Ханьї: засновуються наукові та мистецькі товариства, будуються школи, зрештою виникає верства нової аристократії. У кварталі Халепа з'являється багато неокласичних будівель посольств і консульств із цього періоду.

Однак все ж головною метою залишався енозіс з Грецією, цю ідею запропонував видатний грецький політик, уродженець міста Ханья, Елефтеріос Венізелос. Перебуваючи в опозиції до принца Георга, що управляв Критом, він зорганізував кілька повстань, а також Революцію у Теріссі 1905, в результаті якої влада Георга була повалена, і керівництво над Критом обійняв Александрос Заїміс. Нарешті 1908 року Венізелосу вдалося створити революційний уряд, визнаний Великими державами. Обрання Елефтеріоса Венізелоса прем'єр-міністром Греції 1910 року стало останнім кроком перед об'єднанням Криту з Грецією, що і відбулось 1 грудня 1913 року. Цього дня грецький прапор було піднято вперше над Фортом Фіркас у присутності Венізелоса та короля Костянтина І. Впродовж наступного періоду османи переселялися із Ханьї до Османської імперії. Під час греко-турецького обміну населення 1923 більшість мусульман, що все ще залишались у місті, виїхали до Туреччини.

Друга світова війна

Місто постраждало від бомбардувань, а населення — від німецької окупації. У південній частині міста розміщалась британська артилерійська батарея, яка успішно відбивала атаки ворога під час німецького повітряного десанту в 1941 році, аж поки закінчились набої, і британські війська змушені були покинути Крит. Мешканці вели партизанську війну проти німців, і багатьох з них було вбито або ув'язнено через участь у русі опору.

Сучасна Ханья

Впродовж 1950-х років місто поступово відновило свій нормальний ритм життя, позбувшись наслідків війни. У 1970-х роках Ханья стала привабливим туристичним об'єктом як для греків, так і для закордонних відвідувачів. Хоча столиця Криту перенеслась до Геракліона, Ханья продовжує отримувати прибутки від туризму та від вирощування маслин і іншої сільськогосподарської продукції і відігравати свою культурну роль для острова і всієї Греції.

Сучасні квартали міста

image
Квартал Кастелі
image
Мечеть Яничарів
image
Старий порт Ханьї
  • Квартал Топана
  • Єврейський квартал
  • Квартал Синтривані
  • Квартал Кастелі
  • Квартал Спладза

Визначні місця

  • Старе місто та старий порт
  • Венеційський маяк
  • В'язниця османської доби
  • Фортеця Фіркас
  • Бастіон Ск'яво

Музеї

  • Археологічний музей
  • Музей фольклору
  • Історичний архів
  • Морський музей Криту
  • Художня галерея
  • Візантійська та пост-візантійська колекція
  • Будинок-музей Елефтеріоса Венізелоса
  • Військовий музей

Населення

Рік Місто Муніципалітет
1981 49,471
1991 54,007
2001 58,373

Персоналії

Примітки

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
  2. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою DOP не вказано текст

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chania
  • Інформація про місто
  • Визначні місця Ханьї

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hanya grec Xania xa ɲa ital La Canea kaˈnɛa tur Hanya misto v Greciyi u periferiyi Krit stolicya odnojmennogo nomu Hanya Vidome pam yatkami venecijskoyi ta osmanskoyi dobi Maye vlasnij mizhnarodnij aeroport Ioannis Daskaloyannis Hanya XaniaVid na gavan Hanyi z forteci osmanskoyi dobiVid na gavan Hanyi z forteci osmanskoyi dobiHanyaKoordinati 35 31 pn sh 24 01 sh d 35 517 pn sh 24 017 sh d 35 517 24 017KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya KrituPeriferiyaKritPerif odinicyaHanyaKolishni admin odinici RegionKrit NomHanyaRoztashuvannya na mapi nomuUryad merKiriakos VirvidakisPlosha Povna 12 564 km Najbilsha visota 5 m Najmensha visota 0 m Naselennya 2001 Usogo 57 838Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 731 00Telefonnij kod i 28210Avto XNVebsajt www chania grU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hanya znachennya IstoriyaPradavnya doba ta antichnist Glinyana znajdena v Hanyi 4 3 stolittya do n e U pradavnyu dobu na misci suchasnoyi Hanyi isnuvalo minojske misto Kidoniya grec Kydwnia doslivno ajva Najvazhlivishi arheologichni svidchennya isnuvannya pradavnogo mista buli znajdeni pri rozkopkah u rajoni zamku u Staromu misti Cej rajon buv zaselenij uzhe v epohu neolitu Pislya zavershennya minojskoyi dobi u klasichnij period misto peretvorilos na potuzhnij polis sho rozrissya vid Hanijskoyi gavani do Bilih gir abo Lefka Ori Persha velika hvilya pereselenciv z materikovoyi Greciyi prijshla z dorijcyami blizko 1100 do nashoyi eri Kidoniya postijno perebuvala u stani vijni z inshimi kritskimi mistami derzhavi yak napriklad Apteroyu Falasarnoyu ta Poliriniyeyu Persha literaturna zgadka pro Kidoniyu ye u Gomerovij Odiseyi U 69 do n e rimskij konsul rozbiv krityan i zavoyuvav Kidoniyu yakij vtim nadav pilgi nezalezhnogo mista derzhavi Takozh za Kidoniyeyu zberigalos pravo karbuvati vlasnu monetu do III stolittya nashoyi eri Vizantijska doba Pochatok hristiyanskogo periodu vizantijskogo pravlinnya Pershij vizantijskij period 395 824 roki i panuvannya arabiv yaki vlasne i nazvali poselennya Hanya nedostatno dobre dokumentovanij Spershu poshirennya hristiyanstva na ostrovi vsilyako vitalos prote za arabiv naprikinci VII stolittya hristiyanske naselennya piddavalos peresliduvannyam bilshist pravoslavnih mali pokinuti misto ta oselyalis u gorah 961 roku Vizantijska imperiya vidvoyuvala misto tak rozpochavsya tak zvanij Drugij vizantijskij period yakij trivav do 1204 U cej chas misto aktivno zmicnyuvalos z tim shob zapobigti mozhlivomu vtorgnennyu arabiv Venecijska doba Pislya Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 r i padinnya Vizantiyi Krit bulo viddano Bonifaciyu I Monferratskomu Vin u svoyu chergu virishiv prodati ostriv Venecijskij respublici za 100 marok sribla U 1252 roci venecijcyam vdalosya pridushiti povstannya krityan Odnak vzhe 1263 roku misto bulo zavojovane supernikami Veneciyi Genuyeyu ta yiyi soyuznikami pid provodom Maltijskogo grafa Enriko yakij upravlyav mistom do 1285 roku koli venecijci spromoglis povernuti sobi Hanyu U cyu dobu rozpochavsya period rozkvitu mista yake u venecijskij period malo nazvu Kania Canea i peretvorilos na znachnij seredzemnomorskij torgovelnij centr Misto intensivno rozbudovuvalos zvedeno chislenni oboronni fortifikaciyi deyaki z nih zbereglis donini Spochatku venecijska vlada provodila duzhe suvoru politiku shodo krityan ale postupovo vidnosini mizh meshkancyami ostrova ta vladoyu nalagodilis dvi kulturi rozpochali svoye mirne spivisnuvannya dopovnyuyuchi odna odnu Prote Krit postupovo vtrachav svij suto grecko pravoslavnij harakter Z inshogo boku pislya padinnya Konstantinopolya 1453 roku bagato pravoslavnih svyashennikiv monahiv ta ikonopisciv znajshli sobi prihistok na Kriti i zmicnili vizantijsku religiyu ta spriyali zberezhennyu ellinskoyi kulturi na ostrovi Osmanska doba Hanya osmanskoyi dobi Venecijski fortifikacijni ukriplennya vitrimali dvomisyachnu oblogu mista osmanami 1645 roku prote zreshtoyu yim vdalos zahopiti Hanyu 2 serpnya 1645 r odniyeyu z ostannih sered mist Elladi Pid chas oblogi zaginuli tisyachi yak z boku krityan tak i zboku osmaniv Osmanskij polkovodec za te sho vtrativ 40 000 voyiniv abi zdobuti misto pislya povernennya na batkivshinu buv strachenij U samomu zh misci rozpochalos peresliduvannya pravoslav ya usi hrami Hanyi buli peretvoreni na mecheti miska skarbnicya rozgrabovana Osmani oselilis u shidnij chastini kvartaliv Kasteli ta Splanciya Tut voni peretvorili Dominikanskij sobor Svyatogo Mikolaya na centralnu mechet tur Hunkar Camisi Takozh osmani pobuduvali novi mecheti taki yak tur Kucuk Hasan Camisi Inshoyu harakternoyu risoyu osmanskogo mista bulo zvedennya gromadskih lazen hamamiv a takozh chislennih fontaniv Hanya zh bula obrana rezidenciyeyu kritskogo pashi 1821 roku rozpochalas grecka nacionalno vizvolna vijna proti osmanskogo panuvannya zitknennya mizh grekami i osmanami spalahuvali i v Hanyi na sho osmanska vlada vidpovila zhorstokoyu rozpravoyu nad pravoslavnimi Yepiskop mista Kissamos buv povishenij na derevi u kvartali Splanciya za uchast u revolyucijnih podiyah U 1878 roci vidpovidno do pidpisanogo u Hanyi dogovoru mizh sultanom Abduloyu Gamidom II ta predstavnikami kilkoh yevropejskih derzhav hristiyanam Hanyi buli nadani pevni prava Novogreckij period Vulichka suchasnogo mista U 1898 roci v rezultati potuzhnogo ruhu za nezalezhnist ta enozis Veliki derzhavi Hanya stala stoliceyu napiv avtonomnoyi derzhavi Krit Kritiki Politeia Vprodovzh nastupnih rokiv Krit navit vipuskav vlasni groshi Ce buv duzhe vazhlivij perehidnij period Zalishayuchis ne izolovanim vid osmanskogo vilayetu misto staye bilsh kosmopolitichnim i procvitayuchim vidnovlyuyetsya jogo rol torgovelnogo centru na perehresti morskih shlyahiv mizh Yevropoyu ta Shodom Burhlivo rozvivalos i kulturne zhittya Hanyi zasnovuyutsya naukovi ta mistecki tovaristva buduyutsya shkoli zreshtoyu vinikaye verstva novoyi aristokratiyi U kvartali Halepa z yavlyayetsya bagato neoklasichnih budivel posolstv i konsulstv iz cogo periodu Odnak vse zh golovnoyu metoyu zalishavsya enozis z Greciyeyu cyu ideyu zaproponuvav vidatnij greckij politik urodzhenec mista Hanya Elefterios Venizelos Perebuvayuchi v opoziciyi do princa Georga sho upravlyav Kritom vin zorganizuvav kilka povstan a takozh Revolyuciyu u Terissi 1905 v rezultati yakoyi vlada Georga bula povalena i kerivnictvo nad Kritom obijnyav Aleksandros Zayimis Nareshti 1908 roku Venizelosu vdalosya stvoriti revolyucijnij uryad viznanij Velikimi derzhavami Obrannya Elefteriosa Venizelosa prem yer ministrom Greciyi 1910 roku stalo ostannim krokom pered ob yednannyam Kritu z Greciyeyu sho i vidbulos 1 grudnya 1913 roku Cogo dnya greckij prapor bulo pidnyato vpershe nad Fortom Firkas u prisutnosti Venizelosa ta korolya Kostyantina I Vprodovzh nastupnogo periodu osmani pereselyalisya iz Hanyi do Osmanskoyi imperiyi Pid chas greko tureckogo obminu naselennya 1923 bilshist musulman sho vse she zalishalis u misti viyihali do Turechchini Druga svitova vijna Misto postrazhdalo vid bombarduvan a naselennya vid nimeckoyi okupaciyi U pivdennij chastini mista rozmishalas britanska artilerijska batareya yaka uspishno vidbivala ataki voroga pid chas nimeckogo povitryanogo desantu v 1941 roci azh poki zakinchilis naboyi i britanski vijska zmusheni buli pokinuti Krit Meshkanci veli partizansku vijnu proti nimciv i bagatoh z nih bulo vbito abo uv yazneno cherez uchast u rusi oporu Suchasna Hanya Vprodovzh 1950 h rokiv misto postupovo vidnovilo svij normalnij ritm zhittya pozbuvshis naslidkiv vijni U 1970 h rokah Hanya stala privablivim turistichnim ob yektom yak dlya grekiv tak i dlya zakordonnih vidviduvachiv Hocha stolicya Kritu pereneslas do Gerakliona Hanya prodovzhuye otrimuvati pributki vid turizmu ta vid viroshuvannya maslin i inshoyi silskogospodarskoyi produkciyi i vidigravati svoyu kulturnu rol dlya ostrova i vsiyeyi Greciyi Suchasni kvartali mistaKvartal KasteliMechet YanicharivStarij port HanyiKvartal Topana Yevrejskij kvartal Kvartal Sintrivani Kvartal Kasteli Kvartal SpladzaViznachni miscyaStare misto ta starij port Venecijskij mayak V yaznicya osmanskoyi dobi Fortecya Firkas Bastion Sk yavoMuzeyi Arheologichnij muzej Muzej folkloru Istorichnij arhiv Morskij muzej Kritu Hudozhnya galereya Vizantijska ta post vizantijska kolekciya Budinok muzej Elefteriosa Venizelosa Vijskovij muzejNaselennyaRik Misto Municipalitet1981 49 4711991 54 0072001 58 373PersonaliyiElefterios Venizelos prem yer ministr Greciyi Konstantinos Micotakis prem yer ministr Greciyi pismennik politik Nana Muskuri grecka spivachka kinorezhiser muzikant populyarizuvav tradicijnu muziku Kritu Eleni Danilidu tenisistka Andreas Gliniadakis basketbolist virtuoznij vikonavec muziki dlya buzuki batko Dzhenifer Eniston PrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu DOP ne vkazano tekstPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category ChaniaInformaciya pro misto Viznachni miscya Hanyi

Дата публікації:
Топ