Націона льний істо рико культу рний запові дник Чигири н заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської облас

Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Чигири́н» — заповідник розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Історико-культурний потенціал заповідника унікальний. Тут зберігаються пам'ятки різних часів, але найбільша частина їх пов'язана з історією козацтва та становленням державності українського народу.

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
Чигирин. Каплиця Святої Покрови під Замковою горою. Чигирин. Каплиця Святої Покрови під Замковою горою.
49°04′51″ пн. ш. 32°39′27″ сх. д. / 49.08093000002777728° пн. ш. 32.65756000002777171° сх. д.Координати: 49°04′51″ пн. ш. 32°39′27″ сх. д. / 49.08093000002777728° пн. ш. 32.65756000002777171° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна, Черкаська область, Чигиринський район
Найближче місто	Чигирин
Площа	1249,65 га
Засновано	7 березня 1989
Вебсторінка	chigirinzapovidnyk.org.ua
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» (Україна)

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» у Вікісховищі

Чигирин — перша столиця України часів гетьмана Богдана Хмельницького, село Суботів — його родинний маєток.

Чигиринщина була одним із центрів гайдамацького руху. Мотронинський монастир в Холодному Яру відіграв ключову роль у повстанні гайдамаків — Коліївщині, котре охопило значні території Правобережної України.

Склад заповідника

Заповідник охоплює: місто Чигирин, села Суботів, Стецівка, Медведівка, а також дубово-ясеневе урочище Холодний Яр та Атаманський парк.

На території заповідника розташовані 35 пам'яток археології, історії, архітектури, етнографії, мистецтва, природи, які входять до складу заповідника.

Серед них: Замкова гора Б. Хмельницького, Дуб Максима Залізняка, Сухі колодки, Три криниці, Залізнякова криниця та інші.

У заповіднику працює 5 музеїв:

Музей Богдана Хмельницького в Чигирині
Музей археології НІКЗ «Чигирин»
Суботівський історичний музей
Медведівський краєзнавчий музей
Етнографічний музей «Українська хата кін. XIX-поч. ХХ ст.» — в с. Стецівці

Ведуться роботи по створенню нових музеїв та музеєфікованих комплексів:

в Чигирині — музею зброярства в башті Дорошенка на Богдановій горі,
в Стецівці — музею млинарства просто неба,
в Суботові — музейного павільйону над підмурками будинку Б.Хмельницького;
в Холодному Яру — по музеєфікації залишків житла та зовнішнього оборонного валу і рову Мотронинського городища скіфського часу.

Територія заповідника складається з 18 ділянок заповідника та 5 ділянок окремих пам'яток, що розташовані за межами заповідника, і становить 1249,65 га. Його території, межі та охоронні зони визначені Генеральною схемою зон охорони Чигиринського історико-культурного заповідника (1991) та Генеральним планом розвитку Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», розробленим Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (2001).

Ділянки заповідника мають різне призначення:

території та охоронні зони пам'яток,
адміністративні приміщення, музеї, виробнича база заповідника;
території майбутніх туристсько-рекреаційних об'єктів.

У заповіднику працює 1 філіал, 10 наукових відділів та 1 науковий сектор:

Філіал «Холодний Яр»;
науково-дослідний відділ охорони пам'яток історії, культури та природи;
науково-дослідний відділ масово-освітньої роботи;
відділ фондів;
відділ відродження народних промислів зі студією «Творчість»;
відділ комп'ютерного програмування;
відділ ландшафтно-паркової архітектури «Богданова гора»;
відділ «Музей Богдана Хмельницького»;
відділ «Суботівський історичний музей»;
відділ «Стецівський етнографічний музей»;
відділ «Археологічний музей»;
сектор археологічних досліджень.

У заповіднику є наукова бібліотека, в якій сьогодні нараховується вже близько 4,5 тисяч одиниць, та науковий архів. Роботу наукових відділів заповідника забезпечують фінансово-економічний відділ та великий господарчий відділ, який має сучасну матеріально-технічну базу, необхідний парк автотранспорту і технічне устаткування.

На 01.01.2004 р. в фондах заповідника налічувалось більше 23000 одиниць зберігання.

Історія створення

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» створений 7 березня 1989 р. згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 77 «Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи міста Чигирина, с. Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником» з метою вивчення, збереження та відтворення національно-культурної спадщини та пам'яток природи одного з своєрідних регіонів України — Чигиринщини.

Основними завданнями заповідника були визначені

виявлення, дослідження та охорона пам'яток історії, культури та природи району;
збереження та відновлення історико-культурного середовища пам'яток і пам'ятних місць у межах заповідника;
популяризація та ефективне використання в науково-дослідній, науково-освітній, експозиційній роботі пам'яток та музейних колекцій регіону;
відродження народних промислів;
створення умов для туризму та відпочинку відвідувачів заповідника.

Подальший розвиток заповідника був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 19 травня 1992 року № 254 «Про Чигиринський Державний історико-культурний заповідник».

23 вересня 1995 року, під час відзначення 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького Указом Президента України заповіднику було надано статус національного.

Нові можливості щодо розбудови козацької столиці — Чигирина і заповідника відкриває затверджена Кабінетом Міністрів України 2 червня 2004 р. Комплексна програма розвитку історико-архітектурного комплексу «Резиденція Б. Хмельницького» на 2004—2010 рр., яка передбачає відтворення історичного центру середньовічного міста.

Архітектурно-археологічні дослідження

За час існування заповідника на його території проведені значні науково-дослідні роботи. В 1989—1994 рр. до відзначення 400-річчя від дня народження Б. Хмельницького здійснені комплексні архітектурно-археологічні дослідження на Замковій горі та в центрі м. Чигирина, в Іллінській церкві та на Замчищі в с. Суботові.

Реставрація та відтворення історичних пам'яток

Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» послідовно здійснює реставрацію та відтворення історичних пам'яток.

Протягом 1992—1994, 1996—2000 рр. були проведені 2 черги робіт по реставрації Іллінської церкви — пам'ятки архітектури XVII ст. національного значення. В 1995 р. на основі архівних матеріалів відновлено її первісний іконостас.
У м. Чигирині була завершена І-ша черга відбудови бастіону Дорошенка — частини середньовічної Чигиринської фортеці.
В 1994—1995 рр. проведені роботи по відтворенню комплексу «Присутственних місць» (повітової управи) кінця XVIII — початку XIX ст. (проект архітектора І. Кедріна). В будинках комплексу розміщено музей Б. Хмельницького та службові приміщення НІКЗ «Чигирин».
В 1995 р. на місці козацького цвинтаря XVII ст. побудовано каплицю Святої Покрови (проект архітектора С. Кілессо), яка стала окрасою історичного центру Чигирина.
Протягом 2000—2003 рр. проводилась III черга реставраційних робіт: в с. Суботові зведена підпірна стіна Замчища Б. Хмельницького, реставрована пам'ятка гідрології та історії «Три криниці», в с. Стецівці здійснено реконструкцію млина та будинків етнографічного комплексу «Козацький хутір», завершуються роботи по відтворенню козацької дерев'яної церкви Святого Миколая XVIII ст.

Дослідження і популяризація пам'яток

Важливим напрямком роботи науковців заповідника є дослідження і популяризація пам'яток історії, культури та природи, музейних колекцій.

В 2003 р. завершені роботи по створенню постійної експозиції залу № 1 музею Б. Хмельницького, реекспозиція Медведівського краєзнавчого музею, проводиться колекційний збір експонатів для будинків етнографічного села «Козацький хутір» на території туристично-етнографічного комплексу с. Стецівки.
Протягом 1995—2004 рр. музеями заповідника організовано і проведено більше 60 виставок. Значного розголосу набула Міжнародна виставка «Атрибути гетьманської влади. Особисті речі Б. Хмельницького із музеїв Європи», що проводилась за сприяння Всеукраїнського Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — XXI століття».

Колектив заповідника

Адміністрація заповідника розташована за адресою: Україна, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, 26.

З дня заснування НІКЗ «Чигирин» його очолює заслужений працівник культури України, лауреат Державної премії 1997 р. . За цей час був сформований творчий колектив молодих науковців, які досліджують теми, пов'язані з історичними подіями краю та його пам'ятками.

Науково-освітня робота

Силами науковців проведені науково-практичні конференції: «Історичний феномен Чигиринського краю» (2001 р.), «Свідок козацької слави: погляд крізь століття» до 350-річчя церкви Св. Іллі в с. Суботові (2003 р.). Вони постійно беруть участь у конференціях, наукових читаннях, круглих столах, що проводяться у містах Києві, Білій Церкві, Лубнах, Черкасах, Кіровограді, Каневі, Одесі та інших містах України.

В заповіднику склалася система науково-освітньої роботи. Для учнів різних вікових категорій розроблені цикли занять, лекції, бесіди, які охоплюють теми, тісно пов'язані з рідним краєм: «Козацькому роду нема переводу», «Моє рідне село», «Українська хата», «Життя і побут українського народу», «Стежками заповідника», «Історія стародавнього Чигирина» та ін. Для учнів спеціалізованих шкіл розроблені авторські програми з історії рідного краю.

Заповідник є ініціатором проведення історичних вікторин, конкурсів дитячої творчості. Науковці заповідника постійно займаються удосконаленням туристичного обслуговування. Розширюється сітка автомобільних та пішохідних туристичних маршрутів. Відвідувачам пропонуються тематичні екскурсії, відпочинок у природно-ландшафтних зонах. Щорічно заповідник відвідує 40000 туристів, їх кількість постійно зростає.

Популяризація діяльності

Адміністрація НІКЗ «Чигирин» займається популяризацією діяльності закладу: видані буклети, листівки, які знайомлять з пам'ятками Чигиринщини.

В 2002 р. вийшли з друку: науковий часопис «Пам'ятки України», присвячений діяльності заповідника та історії краю, часопис «Національний історико-культурний заповідник „Чигирин“: історія, сьогодення, майбуття».
В 2003 р. — збірки наукових статей «Історичний феномен Чигиринського краю», «Свідок козацької слави: погляд крізь століття (до 350-річчя церкви Святого Іллі в с. Суботові)».

Науковці закладу мають численні публікації у наукових збірках. Матеріали про діяльність заповідника постійно висвітлюються в засобах масової інформації.

НІКЗ «Чигирин» — порівняно молодий науковий заклад, але він має всі можливості, щоб стати потужним науково-дослідним і методичним центром в Центральній Україні по вивченню, збереженню, охороні та популяризації багатої історичної спадщини українського народу.

Бібліографія видань співробітників НІКЗ «Чигирин»

Терновський В. І. Чигиринська фортеця // Українська козацька держава: історія і культура. — Біла Церква, 1995.
Гугля В. І. Система укріплень маєтку Хмельницьких в с. Суботові // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку: Матеріали 6-х Всеукраїнських історичних читань. — Черкаси, 1997. — Кн. 2. — С. 13.
Солодар О. І. Чигирин — столиця козацької держави (1648—1678 рр.) // Там само. — С. 138.
Гугля В. І. Підземні ходи — складова частина системи укріплень маєтку Хмельницького в с. Суботові // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. — С. 96.
Кукса Н. В. Іллінська церква в с. Суботові: історія і сучасність // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1997. — Вип. 6. — С. 98.
Кукса Н. В. З історії Іллінської церкви // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 96.
Гугля В. Із матеріалів рятувальних розкопок в с. Суботові // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 161.
Попованова О., Горішній П. Люльки XVII — XVIII ст. із фондів НІКЗ «Чигирин» (за матеріалами археологічних розкопок 1991—1993 рр. у м. Чигирин) // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 1998. — Вип. 7. — С. 157.
Попованова О. О. Чигиринський козацький полк та його полковники після поразки Української національної революції 1677—1714 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2000. — Вип. 9. — С. 102.
Попованова О. О. Чигиринські полковники періоду руїни 1657—1676 рр. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К.: Шлях, 2001. — Вип. 10. — С. 176.
Діденко Я. Л. Фрагмент складня «Ілля Пророк на вогненій колісниці» II пол. XVI — 1 пол. XVII ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10.
Кукса Н. В. Дерев'яна скульптура Спасителя XVIII ст. з Мотронинського монастиря // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10. — С. 169.
Діденко Я. Л. Фрагменти жіночого костюма XVII ст. // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К., 2001. — Вип. 10.
Кукса Н. В. Наукові досліди Гната Яковича Стелецького по з'ясуванню історичної тайни Богдана в Суботові (20-ті рр. XX ст.) // Регіональна наукова конференція, присвячена пам'яті К. Скаржинської. — Лубни, 2002.
Харченко Л. Пам'ятники Богдану Хмельницькому на карті України // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні. — К.: ХІК, 2003. — Вип. 12. — С. 236.
Дерев'янко Н. В. Археологічні дослідження Чигиринської фортеці XVI — XVII ст. // Історичний феномен Чигиринського краю: Матеріали науково-практичної конференції. НІКЗ «Чигирин», 3-4 жовтня 2001 р. — К: Тов. «Видавництво Аратта», 2003. — С. 67.
Попованова О. О. Генеральная старшина в оточенні Б. Хмельницького. Військовий обозний Іван Чернята // Там само. — С. 87.
Кукса Н. В. Збірка Марка Грушевського «Гетьманське гніздо. Урочища і перевози с. Суботова» як джерело дослідження пам'яток козацької доби // Там само. — С. 126.
Кукса Н. В. Церква Святого Пророка Іллі у Суботові в історико-мистецьких студіях першої чверті XIX — поч. XX століть // Свідок козацької слави: погляд крізь століття. Матеріали Науково-практичної конференції НІКЗ «Чигирин». 1-2 серпня 2003 р. — Черкаси: НДІТЕХІМ, 2003. — С. 60.
Кукса Н. В. Церква Святого Пророка Іллі в Суботові: реалії та перспективи пам'ятки архітектури XVII ст. // Там само, 2003. — С. 91.
Кукса Н. В. Православні церкви Чигиринщини у візитації 1726 р. // Там само. — С. 99.
Попованова О. О. Православні храми середини XVII ст. у гетьманській столиці Чигирині // Там само. — С. 109.

Газетні статті

Білецька О. XVII ст. в пам'ятках нашого краю // Чигиринські вісті, 1997. — вересень.
Гугля В. Суботівські знахідки // Чигиринські вісті, 1992. — 5 травня.
Гугля В. Зарубки на сокирі // Чигиринські вісті, 1993. — 9 жовтня.
Гугля В. Маєток Хмельницьких у Суботові // Чигиринські вісті, 1995. — 22, 25, 29 листопада; 2, 6 грудня.
Гугля В. Вічний вогонь Чигиринщини // Чигиринські вісті, 1995. — 11, 15 лютого.
Гугля В. Сотник Іван Компанієць // Чигиринські вісті, 2000. — 23 серпня.

Гугля В. Сучасниця козацтва і Богдана. Правічна наче світ цей — дереза // Чигиринські вісті, 2003. — 22 березня.

Капуста В. Місто козацької доблесті // Чигиринські вісті, 1992. — 3 жовтня.
Капуста В. Семен неживий // Чигиринські вісті, 1993. — 29 травня.
Капуста В. Чигиринський замок // Чигиринські вісті, 1994. — 1-4 лютого.
Капуста В. Творець нашої державності // Чигиринські вісті, 1995. — 23, 27, 30 серпня; 2, 6, 13, 18, 20 вересня.
Кукса Н. В. Суботів — родинний маєток Хмельницьких // Чигиринські вісті, 1997. — грудень.
Кукса Н. В. В історії Іллінської церкви — історії української держави // Чигиринські вісті, 2001. — 26 грудня.
Кукса Н. Стоїть у селі Суботові, на горі високій… До історії Богданових церков // Нова доба, 2000. — 20 серпня.
Кукса Н. Мамаїв дуб // Чигиринські вісті, 2003. — 26 листопада.
Маломуж О. «…велю я вам междо собою козака на гетьманство обирати…» // Чигиринські вісті, 1996. — 3 серпня.
Мартинова Г. Хто під яким прапором // Чигиринські вісті, 1996. — 7 вересня.
М'якота О. Козацька Покрова // Чигиринські вісті, 2002. — 12 жовтня.
Руденко О. К. « ..На унію не пристану» // Чигиринські вісті, 1996. — 18 грудня.
Руденко О. К. Богдан Хмельницький і Чигиринщина // Чигиринські вісті, 1995. — 4, 7 січня.
Руденко О. К. На героїчних традиціях // Чигиринські вісті, 1995. — 26 квітня.
Сашка Т. А. «З прадіда козак (П. Дорошенко)» // Чигиринські вісті, 1998. — 18 листопада.
Попованова О. О. Доля дітей Богдана // Чигиринські вісті, 1996. — 3 серпня.
Попованова О. О. Патрік Гордон // Чигиринські вісті, 1997. — червень.
Попованова О. О. Чигиринські полковники // Чигиринські вісті, 1998. — 22 липня.
Попованова О. О. Чигиринські полковники періоду Визвольної війни українського народу 1648—1657 рр. // Чигиринські вісті, 1998. — 1 липня.
Попованова О. О. Герб Богдана Хмельницького // Чигиринські вісті, 2001. — 26 грудня.
Солодар О. «Я є одновладуем і самодержавцем» // Чигиринські вісті, 1995. — 23 вересня.
Солодар О. Скарби Богдана // Чигиринські вісті, 1995. — 23 грудня.
Солодар О. Чумацькими шляхами // Чигиринські вісті, 1996. — 18 грудня.
Солодар О. Гетьмана .підступно вбито? Одна із версій смерті Богдана Хмельницького // Чигиринські вісті, 1996. — 3 серпня.
Солодар О. З руїни (нарис історії Чигиринщини кінця XVII — поч. XVIII ст.) // Чигиринські вісті, 1996. — 13 березня.
Солодар О. В місті стольному козацькому // Чигиринські вісті, 1997. — 13 серпня.
Чепурний О. Останнього гетьмана обирали в Чигирині // Чигиринські вісті, 2003. — 16 квітня.
Шмиголь Л. Хмельницький очима чужинців // Чигиринські вісті, 2000. — 27 грудня.
Шмиголь Л. В одному ряду з найвидатнішими… (до 380-річчя Батозької битви) // Чигиринські вісті, 2002. — 18 травня.
Шмиголь Л. «Муж хоч і простий, але сміливий» (П. Павлюк-Бут) // Чигиринські вісті, 2003. — 16 квітня.

Примітки

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77-89-%EF № 77

Джерела та література

Д. Я. Вортман. Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 544. — .

Посилання

Відео 5 каналу
Музейний простір України^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[1] ttp://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=77-89-%EF № 77