Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перший Інтернаціонал (Міжнародне співтовариство робітників) — перше міжнародне об'єднання пролетаріату, засноване 28 вересня 1864 р. в Лондоні. Його створення та діяльність нерозривно пов'язана з Карлом Марксом та Фрідріхом Енґельсом, котрі піддали різкій критиці реформістські погляди — прудонізм, лассаліанство, бакунізм. Перший Інтернаціонал зіграв визначну роль в розповсюдженні ідей марксизму, у поєднанні наукового соціалізму з робітничим рухом, в організації робітничих партій в деяких країнах. Діяльність Першого Інтернаціоналу припинилась після розколу в 1876 р.
| Перший Інтернаціонал | |
|---|---|
 | |
 | |
| Абревіатура | AIT(фр.), AIT(кат.), IWA(англ.) |
| Тип | Інтернаціонал організація[1] |
| Засновник | d d d |
| Засновано | 28 вересня 1864 |
| Розпущено | 1876 |
| Штаб-квартира | Лондон і Нью-Йорк |
| Членів | 6 500 000 |
 Перший Інтернаціонал у Вікісховищі | |
Історія
Рішенням першого установчого конгресу 28 вересня 1864 року місцеперебуванням Першого Інтернаціоналу було обрано Залу Святого Мартіна (St. Martin's Hall) в Лондоні. На другій конференції 1871 року було вирішено перенести місцеперебування Першого Інтернаціоналу до Нью-Йорку.
На відміну від наступних Інтернаціоналів, до Першого належали політично різноманітні угрупування, які дотримувались інколи радикально відмінних теорій соціалізму. Хоча інтернаціонал був порівняно маловпливовою організацією, багатьма опонентами він вважався основним чинником посилення робітничих рухів у багатьох країнах, та виникнення Паризької комуни 1871 року. Від самого створення в організації йшла боротьба за владу, особливо між прибічниками Карла Маркса, співавтора Комуністичного маніфесту, з одного боку, та анархістів з Михайлом Бакуніним з іншого. В той час як Маркс підтримував ідею створення централізованої організації робітничих партій окремих країн, які ще проходили етап формування, Бакунін, згідно з доктринами анархізму виступав проти будь-якої централізації та правління будь-якого класу або партії.
Цей світоглядний конфлікт провідних угрупувань серед міжнародного робітничого руху призвела до розколу Першого Інтернаціоналу на V конгресі в Гаазі 1872 року після того, як 1871 році в Лондоні була підтримана марксистська програма та виключені зі складу Інтернаціоналу анархістські угрупування.
12 листопада 1871 року в була заснована . До федерації увійшла більшість західних швейцарських угрупувань, які підтримували ідеї анархо-колективізму, федералізму та антиетатизму. Виключена з Першого Інтернаціоналу частина соціалістичних організацій утворила 15-17 вересня 1872 року в (Кантон Юра, Швейцарія) .
Після розколу Генеральна Рада Першого Інтернаціоналу втратила будь-яке значення, і 1876 було оголошено про офіційний розпуск організації.
Конгреси та конференції
| Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2010) |
- Конференція в Лондоні, 1864 р.
На першій конференції були присутні майже 2000 представників з 13 європейських країн та США, 28 вересня 1864 р. в Лондонській Залі Святого Мартіна (St. Martin's Hall). Керівним органом стала Генеральна Рада, до президії якої входив Карл Маркс. Його висунула та підтримала лондонська робітнича організація. Він взяв участь в роботі над «Установчим маніфестом Міжнародного товариства працівників». Іншим представником від Німеччини був Йохан Екаріус (нім. Johann Georg Eccarius). Разом з Марксом та Екаріусом, до Генеральної ради входили Карл Гейнріх Фендер, Фрідріх Леснер, Георг Лохер та Карл Кауб.
Див. також
Література
- М. М. Варварцев. Інтернаціонал I [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 517. — .
Примітки
- WeChangEd
- «Учредительный манифест Международного Товарищества Рабочих, основанного 28 сентября 1864 г. на публичном собрании, состоявшемся в Сент-Мартинс-холле, Лонг-Эйкр, в Лондоне. Между 21 и 27 октября 1864 г.» Маркс, К. — 16, 3—11.
Karl Marx: Inauguraladresse der Internationalen Arbeiter-Assoziation (Oktober 1864) [ 11 березня 2011 у Wayback Machine.] в Marx-Engels-Werke, том 16, ст. 5ff.
 | Це незавершена стаття з історії Європи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про соціалізм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij Internacional Mizhnarodne spivtovaristvo robitnikiv pershe mizhnarodne ob yednannya proletariatu zasnovane 28 veresnya 1864 r v Londoni Jogo stvorennya ta diyalnist nerozrivno pov yazana z Karlom Marksom ta Fridrihom Engelsom kotri piddali rizkij kritici reformistski poglyadi prudonizm lassalianstvo bakunizm Pershij Internacional zigrav viznachnu rol v rozpovsyudzhenni idej marksizmu u poyednanni naukovogo socializmu z robitnichim ruhom v organizaciyi robitnichih partij v deyakih krayinah Diyalnist Pershogo Internacionalu pripinilas pislya rozkolu v 1876 r Pershij InternacionalAbreviatura AIT fr AIT kat IWA angl Tip Internacional organizaciya 1 Zasnovnik d d dZasnovano 28 veresnya 1864Rozpusheno 1876Shtab kvartira London i Nyu JorkChleniv 6 500 000 Pershij Internacional u VikishovishiIstoriyaKarl Marks chlen Generalnoyi radi Pershogo Internacionalu Rishennyam pershogo ustanovchogo kongresu 28 veresnya 1864 roku misceperebuvannyam Pershogo Internacionalu bulo obrano Zalu Svyatogo Martina St Martin s Hall v Londoni Na drugij konferenciyi 1871 roku bulo virisheno perenesti misceperebuvannya Pershogo Internacionalu do Nyu Jorku Na vidminu vid nastupnih Internacionaliv do Pershogo nalezhali politichno riznomanitni ugrupuvannya yaki dotrimuvalis inkoli radikalno vidminnih teorij socializmu Hocha internacional buv porivnyano malovplivovoyu organizaciyeyu bagatma oponentami vin vvazhavsya osnovnim chinnikom posilennya robitnichih ruhiv u bagatoh krayinah ta viniknennya Parizkoyi komuni 1871 roku Vid samogo stvorennya v organizaciyi jshla borotba za vladu osoblivo mizh pribichnikami Karla Marksa spivavtora Komunistichnogo manifestu z odnogo boku ta anarhistiv z Mihajlom Bakuninim z inshogo V toj chas yak Marks pidtrimuvav ideyu stvorennya centralizovanoyi organizaciyi robitnichih partij okremih krayin yaki she prohodili etap formuvannya Bakunin zgidno z doktrinami anarhizmu vistupav proti bud yakoyi centralizaciyi ta pravlinnya bud yakogo klasu abo partiyi Cej svitoglyadnij konflikt providnih ugrupuvan sered mizhnarodnogo robitnichogo ruhu prizvela do rozkolu Pershogo Internacionalu na V kongresi v Gaazi 1872 roku pislya togo yak 1871 roci v Londoni bula pidtrimana marksistska programa ta viklyucheni zi skladu Internacionalu anarhistski ugrupuvannya 12 listopada 1871 roku v bula zasnovana Do federaciyi uvijshla bilshist zahidnih shvejcarskih ugrupuvan yaki pidtrimuvali ideyi anarho kolektivizmu federalizmu ta antietatizmu Viklyuchena z Pershogo Internacionalu chastina socialistichnih organizacij utvorila 15 17 veresnya 1872 roku v Kanton Yura Shvejcariya Pislya rozkolu Generalna Rada Pershogo Internacionalu vtratila bud yake znachennya i 1876 bulo ogolosheno pro oficijnij rozpusk organizaciyi Kongresi ta konferenciyi Cej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2010 Konferenciya v Londoni 1864 r Na pershij konferenciyi buli prisutni majzhe 2000 predstavnikiv z 13 yevropejskih krayin ta SShA 28 veresnya 1864 r v Londonskij Zali Svyatogo Martina St Martin s Hall Kerivnim organom stala Generalna Rada do prezidiyi yakoyi vhodiv Karl Marks Jogo visunula ta pidtrimala londonska robitnicha organizaciya Vin vzyav uchast v roboti nad Ustanovchim manifestom Mizhnarodnogo tovaristva pracivnikiv Inshim predstavnikom vid Nimechchini buv Johan Ekarius nim Johann Georg Eccarius Razom z Marksom ta Ekariusom do Generalnoyi radi vhodili Karl Gejnrih Fender Fridrih Lesner Georg Loher ta Karl Kaub Div takozhDrugij internacionalLiteraturaM M Varvarcev Internacional I 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 517 ISBN 966 00 0610 1 PrimitkiWeChangEd d Track Q86999151 Uchreditelnyj manifest Mezhdunarodnogo Tovarishestva Rabochih osnovannogo 28 sentyabrya 1864 g na publichnom sobranii sostoyavshemsya v Sent Martins holle Long Ejkr v Londone Mezhdu 21 i 27 oktyabrya 1864 g Marks K 16 3 11 Karl Marx Inauguraladresse der Internationalen Arbeiter Assoziation Oktober 1864 11 bereznya 2011 u Wayback Machine v Marx Engels Werke tom 16 st 5ff Ce nezavershena stattya z istoriyi Yevropi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro socializm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi