«Трістана» (англ. Tristana) — драматичний фільм 1970 року, співавтором сценарію, режисером і продюсером якого є Луїс Бунюель, а в головних ролях — Катрін Деньов, Фернандо Рей і Франко Неро. Сценарій Бунюеля та Хуліо Алехандро екранізує однойменний реалістичний роман Беніто Переса Гальдоса 1892 року. Фільм спільного іспансько-французько-італійського виробництва, знятий у Толедо, колишньому будинку Бунюеля, розповідає про його повернення до рідної країни після кількох років життя і роботи за кордоном. Фільм отримав схвальні відгуки критиків і був номінований на 43-й церемонії вручення премії «Оскар» у категорії найкращий фільм іноземною мовою.
Трістана | |
---|---|
Tristana | |
Іспанський театральний постер | |
Жанр | драматичний фільм[1] |
Режисер | Луїс Бунюель |
Продюсери | Луїс Бунюель, |
Сценарист | Луїс Бунюель і d[2] |
На основі | d |
У головних ролях | Катрін Деньов, Фернандо Рей, Франко Неро |
Оператор | Хосе Ф. Аґуайо |
Композитор | Фридерик Шопен |
Художник | d |
Кінокомпанія | Talía Film, Época Film, Selenia Cinematografica, Les Films Corona |
Дистриб'ютор | Mercurio Films S.A., Valoria Films, Dear Film |
Тривалість | 100 хв. |
Мова | іспанська |
Країна | Франція Іспанія Італія |
Рік | 1970 |
Дата виходу | 18 березня 1970 |
Касові збори | $3.3 million |
IMDb | ID 0066491 |
Сюжет
Події фільму розгортаються наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років у місті Толедо. Трістана — молода жінка, яка після смерті матері потрапляє під опіку сумнозвісного аристократа дона Лопе Гаррідо. Попри похилий вік, дон Лопе відмовляється змінювати свій плейбойський спосіб життя, зберігаючи сильні, але все застаріліші уявлення про честь, лицарство та жінок. Стверджуючи, що захищає слабких від корумпованих інституцій (і водночас висловлюючи підтримку лівим політичним силам), Дон Лопе полює на свою нову підопічну, зачарований її красою і невинністю. Він поводиться з нею як з дружиною, а також як з донькою, якій 19 років, і про це ніхто не знає
Спочатку Трістана погоджується з умовами, але у віці 21 року вона починає шукати свій голос, вимагати вивчення музики, мистецтва та інших предметів, з якими вона хоче стати незалежною, підкоряючись дону Лопе, який вважає, що жінки не заслуговують на довіру і повинні сидіти вдома. Втікаючи з дому всупереч волі Лопе, вона знайомиться з Гораціо, молодим художником з Каталонії. Вони закохуються, і Гораціо просить її переїхати до нього в Барселону, але вона продовжує боятися через присутність Дона. Гораціо стикається з доном Лопе біля його квартири, Лопе дає йому ляпаса та викликає на дуель, а Гораціо у відповідь просто б'є його кулаком в обличчя. Наступного дня вони з Трістаною їдуть.
Через п'ять років Трістана повертається, раптово захворівши. Вона вимагає, щоб її відвезли до будинку дона Лопе, щоб вона могла там померти. Трістана виживає, але при цьому втрачає ногу, що змінює її перспективи. Вона розриває стосунки з Гораціо і, здавалося б, відновлює попередні стосунки з доном Лопе, але тепер набагато незалежніша і відверто зухвала. Дон Лопе, чиї проблеми зі здоров'ям тільки погіршали, раптово успадковує гроші від своєї сестри, які Трістана прагне отримати. Вона погоджується одружитися з Лопе за розрахунком, щоб, як описує місцевий священник, «виправити колишню гріховну ситуацію», але ясно дає зрозуміти, що не має бажання романтичних чи сексуальних стосунків, беручи за коханця глухонімого сина покоївки Сатурно.
Однієї ночі у Лопе стається серцевий напад у ліжку. Трістана вдає, що кличе на допомогу, доки він не втрачає свідомість, і добиває його тим, що відчиняє вікно на зимовий холод. Фільм закінчується монтажем сцен, що відтворюються у зворотному порядку і закінчуються в той момент, коли дон Лопе вперше спокусив Трістану.
Акторський склад
|
|
Виробництво
Бунюель вперше почав працювати над «Трістаною» у 1962 році після того, як іспанська цензура відхилила його сценарій «Secuestro». Бунюель запропонував своїм продюсерам з Epoca адаптувати роман Беніто Переса Гальдоса і отримав 30 000 доларів за написання сценарію. Бунюель і Хуліо Алехандро написали сценарій у грудні 1962 року, оновивши місце дії роману до періоду з кінця 1920-х до початку 1930-х років. Навесні 1963 року Бунюель та Епока подали свій сценарій до іспанської цензури, сподіваючись розпочати знімання влітку. В останню хвилину Міністерство культури відхилило сценарій через зображення дуелі, і Бунюель зняв замість нього «Щоденник покоївки».
У грудні 1968 року Бунюель вирішив повернутися до Іспанії після того, як йому дозволили повернутися до католицької церкви. Коли він повернувся, продюсери з Epoca звернулися до нього з проханням відродити «Трістану». Бунюель спочатку не був зацікавлений і хотів натомість екранізувати свій сценарій «The Monk», у якому б зіграли Жанна Моро, Пітер О'Тул і Омар Шаріф. Але продюсерам Epoca вдалося знайти фінансування від італійських та французьких інвесторів і зарезервувати новозбудовану студію «Сієна» в Мадриді, переконавши Бунюеля погодитися на проєкт. Бунюель та Алехандро швидко закінчили четвертий варіант сценарію.
Бунюель хотів, щоб «Трістана» стала його тріумфальним поверненням до Іспанії після кількох десятиліть життя в Мексиці та тому наполегливо працював над фільмом. Бунюель поїхав до Іспанії навесні 1969 року, щоб розпочати роботу над фільмом і одразу ж був зупинений іспанською цензурою. Іспанський уряд Франко ускладнив для сумнозвісного і відвертого атеїста Бунюеля схвалення його фільмів. Однак міністр інформації Мануель Фрага Ірібарн був ліберальніший, ніж попередні міністри, і сказав Бунюелю, що схвалить сценарій, лише якщо Бунюель пообіцяє не змінювати сценарій під час знімання фільму. Бунюель відмовився, заявивши, що сценарій це лише план. Зрештою Бунюель змусив свого з Фраги спільного друга Рафаеля Мендеса виступити посередником і переконати Фрагу схвалити сценарій.
Французькі інвестори Бунюеля наполягли на тому, щоб Катрін Деньов зіграла Трістану, а його італійські інвестори хотіли, щоб Гораціо зіграв молодий серцеїд Франко Неро. Знімання почали у вересні 1969 року. Актриса Ванесса Редгрейв часто була на знімальному майданчику фільму після того, як нещодавно розлучилася з Тоні Річардсоном заради Неро, через що Неро часто запізнювався або відволікався під час зйомок. Сюжет фільму має багато спільного з більш раннім фільмом Бунюеля «Вірідіана», а персонаж Дона Лопе частково оснований на батькові Бунюеля, який також був «сеньйоріто» (доросла людина, яка ніколи не працювала у своєму житті, але живе комфортно або навіть розкішно завдяки спадку). Школярська невинність Трістани базується на спогадах його молодшої сестри Кончіти.
Відмінності від роману
Бунюель досить критично ставився до роману Переса Ґальдоса, хоча й був його шанувальником, вважаючи його кітчевим, передбачуваним і одним із найгірших творів автора. Однак, він вважав, що з нього вийшла б чудова екранізація, хоча і з деякими помітними змінами.
У романі Трістана покірно виходить заміж за дона Лопе, щоб отримати його спадок. Від роману також відрізняється підвищена роль Сатурно — у фільмі він є третім коханим Трістани, майже не згадуваний у романі.
Показ
Прем'єра фільму відбулася в Мадриді 18 березня 1970 року, а в кінотеатрах 29 березня. У Франції фільм вийшов на екрани 28 квітня після показу на кінофестивалі в Ієрі, а в Італії — у червні. У Сполучених Штатах фільм показали на Нью-Йоркському кінофестивалі у вересні, а пізніше того ж року він вийшов у обмежений прокат у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Його також показали поза основним конкурсом на Каннському кінофестивалі 1970 року.
Рецензія
Фільм отримав 97 % «свіжих» позитивних рецензій на агрегаторі кінорецензій Rotten Tomatoes.
Нагороди та номінації
Нагорода | рік | Категорія | номінант | Результат |
---|---|---|---|---|
Премія Академії | 1971 рік | Найкращий фільм іноземною мовою | Трістана | Номінація |
Фотограми де Плата | 1971 рік | Кращий іспанський кіновиконавець | Фернандо Рей | Перемога |
Лола Гаос | Номінація | |||
Національний синдикат видовища | 1970 рік | Кращий фільм | Трістана | Перемога |
Найкраща чоловіча зірка | Фернандо Рей | Перемога | ||
Найкраща актриса другого плану | Лола Гаос | Перемога | ||
Найкраща операторська робота | Хосе Ф. Агуайо | Перемога | ||
Премії ЦВК | 1971 рік | Кращий фільм | Трістана | Перемога |
Кращий режисер | Луїс Бунюель | Перемога | ||
Кращий актор | Фернандо Рей | Перемога | ||
Премії ACE | 1971 рік | Кіно — Кращий актор | Фернандо Рей | Перемога |
Премія Сант Жорді | 1970 рік | Кращий фільм | Луїс Бунюель | Перемога |
Найкраща гра в іспанському фільмі | Фернандо Рей | Перемога |
Примітки
- http://www.imdb.com/title/tt0066491/
- ČSFD — 2001.
- Galdós y el campanero de la Catedral // ABC — 2011. — ISSN 1136-0143
- Tristana de Luis Buñuel (1970). UniFrance. Процитовано 19 листопада 2019.
- Tristana (1970). Jpbox-office.com (фр.). Процитовано 10 грудня 2017.
- Tristana. . Процитовано 28 вересня 2019.
- Baxter, John.
- Baxter. pp. 291.
- Baxter. pp. 292.
- Baxter. pp. 293.
- Festival de Cannes: Tristana. festival-cannes.com. Процитовано 11 квітня 2009.
- Tristana (1970), процитовано 25 травня 2021
- The 43rd Academy Awards (1971) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 26 листопада 2011.
Посилання
- Трістана на сайті IMDb (англ.)
- Трістана (фільм) на сайті AllMovie (англ.)
- Tristana на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tristana angl Tristana dramatichnij film 1970 roku spivavtorom scenariyu rezhiserom i prodyuserom yakogo ye Luyis Bunyuel a v golovnih rolyah Katrin Denov Fernando Rej i Franko Nero Scenarij Bunyuelya ta Hulio Alehandro ekranizuye odnojmennij realistichnij roman Benito Peresa Galdosa 1892 roku Film spilnogo ispansko francuzko italijskogo virobnictva znyatij u Toledo kolishnomu budinku Bunyuelya rozpovidaye pro jogo povernennya do ridnoyi krayini pislya kilkoh rokiv zhittya i roboti za kordonom Film otrimav shvalni vidguki kritikiv i buv nominovanij na 43 j ceremoniyi vruchennya premiyi Oskar u kategoriyi najkrashij film inozemnoyu movoyu TristanaTristanaIspanskij teatralnij posterZhanrdramatichnij film 1 RezhiserLuyis BunyuelProdyuseriLuyis Bunyuel ScenaristLuyis Bunyuel i d 2 Na osnovidU golovnih rolyahKatrin Denov Fernando Rej Franko NeroOperatorHose F AguajoKompozitorFriderik ShopenHudozhnikdKinokompaniyaTalia Film Epoca Film Selenia Cinematografica Les Films CoronaDistrib yutorMercurio Films S A Valoria Films Dear FilmTrivalist100 hv MovaispanskaKrayina Franciya Ispaniya ItaliyaRik1970Data vihodu18 bereznya 1970Kasovi zbori 3 3 millionIMDbID 0066491SyuzhetPodiyi filmu rozgortayutsya naprikinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv u misti Toledo Tristana moloda zhinka yaka pislya smerti materi potraplyaye pid opiku sumnozvisnogo aristokrata dona Lope Garrido Popri pohilij vik don Lope vidmovlyayetsya zminyuvati svij plejbojskij sposib zhittya zberigayuchi silni ale vse zastarilishi uyavlennya pro chest licarstvo ta zhinok Stverdzhuyuchi sho zahishaye slabkih vid korumpovanih institucij i vodnochas vislovlyuyuchi pidtrimku livim politichnim silam Don Lope polyuye na svoyu novu pidopichnu zacharovanij yiyi krasoyu i nevinnistyu Vin povoditsya z neyu yak z druzhinoyu a takozh yak z donkoyu yakij 19 rokiv i pro ce nihto ne znaye Spochatku Tristana pogodzhuyetsya z umovami ale u vici 21 roku vona pochinaye shukati svij golos vimagati vivchennya muziki mistectva ta inshih predmetiv z yakimi vona hoche stati nezalezhnoyu pidkoryayuchis donu Lope yakij vvazhaye sho zhinki ne zaslugovuyut na doviru i povinni siditi vdoma Vtikayuchi z domu vsuperech voli Lope vona znajomitsya z Goracio molodim hudozhnikom z Kataloniyi Voni zakohuyutsya i Goracio prosit yiyi pereyihati do nogo v Barselonu ale vona prodovzhuye boyatisya cherez prisutnist Dona Goracio stikayetsya z donom Lope bilya jogo kvartiri Lope daye jomu lyapasa ta viklikaye na duel a Goracio u vidpovid prosto b ye jogo kulakom v oblichchya Nastupnogo dnya voni z Tristanoyu yidut Cherez p yat rokiv Tristana povertayetsya raptovo zahvorivshi Vona vimagaye shob yiyi vidvezli do budinku dona Lope shob vona mogla tam pomerti Tristana vizhivaye ale pri comu vtrachaye nogu sho zminyuye yiyi perspektivi Vona rozrivaye stosunki z Goracio i zdavalosya b vidnovlyuye poperedni stosunki z donom Lope ale teper nabagato nezalezhnisha i vidverto zuhvala Don Lope chiyi problemi zi zdorov yam tilki pogirshali raptovo uspadkovuye groshi vid svoyeyi sestri yaki Tristana pragne otrimati Vona pogodzhuyetsya odruzhitisya z Lope za rozrahunkom shob yak opisuye miscevij svyashennik vipraviti kolishnyu grihovnu situaciyu ale yasno daye zrozumiti sho ne maye bazhannya romantichnih chi seksualnih stosunkiv beruchi za kohancya gluhonimogo sina pokoyivki Saturno Odniyeyi nochi u Lope stayetsya sercevij napad u lizhku Tristana vdaye sho kliche na dopomogu doki vin ne vtrachaye svidomist i dobivaye jogo tim sho vidchinyaye vikno na zimovij holod Film zakinchuyetsya montazhem scen sho vidtvoryuyutsya u zvorotnomu poryadku i zakinchuyutsya v toj moment koli don Lope vpershe spokusiv Tristanu Aktorskij skladAktor Rol Katrin Denov Tristana Tristana Fernando Rej Don Lope Garrido Don Lope Garrido Franko Nero Goracio Goracio Saturna Saturna don Kosme don Kosme Hesus Fernandes Saturno Saturno Deniz Menase Armanda Armanda Visente Solar don Ambrozio don Ambrozio Dzvonar Dzvonar Aktor Rol Fernando Sebrian doktor Mikis doktor Mikis komprador komprador don Zenon don Zenon Kandida Losada Syudadana Syudadana Hoakin Pamplona don Hoakin don Hoakin Mariya Pas Pondal Muchacha Muchacha don Kandido don Kandido Hose Blanch komendant komendant Serhio Mendisabal shkilnij vchitel shkilnij vchitelVirobnictvoBunyuel vpershe pochav pracyuvati nad Tristanoyu u 1962 roci pislya togo yak ispanska cenzura vidhilila jogo scenarij Secuestro Bunyuel zaproponuvav svoyim prodyuseram z Epoca adaptuvati roman Benito Peresa Galdosa i otrimav 30 000 dolariv za napisannya scenariyu Bunyuel i Hulio Alehandro napisali scenarij u grudni 1962 roku onovivshi misce diyi romanu do periodu z kincya 1920 h do pochatku 1930 h rokiv Navesni 1963 roku Bunyuel ta Epoka podali svij scenarij do ispanskoyi cenzuri spodivayuchis rozpochati znimannya vlitku V ostannyu hvilinu Ministerstvo kulturi vidhililo scenarij cherez zobrazhennya dueli i Bunyuel znyav zamist nogo Shodennik pokoyivki U grudni 1968 roku Bunyuel virishiv povernutisya do Ispaniyi pislya togo yak jomu dozvolili povernutisya do katolickoyi cerkvi Koli vin povernuvsya prodyuseri z Epoca zvernulisya do nogo z prohannyam vidroditi Tristanu Bunyuel spochatku ne buv zacikavlenij i hotiv natomist ekranizuvati svij scenarij The Monk u yakomu b zigrali Zhanna Moro Piter O Tul i Omar Sharif Ale prodyuseram Epoca vdalosya znajti finansuvannya vid italijskih ta francuzkih investoriv i zarezervuvati novozbudovanu studiyu Siyena v Madridi perekonavshi Bunyuelya pogoditisya na proyekt Bunyuel ta Alehandro shvidko zakinchili chetvertij variant scenariyu Bunyuel hotiv shob Tristana stala jogo triumfalnim povernennyam do Ispaniyi pislya kilkoh desyatilit zhittya v Meksici ta tomu napoleglivo pracyuvav nad filmom Bunyuel poyihav do Ispaniyi navesni 1969 roku shob rozpochati robotu nad filmom i odrazu zh buv zupinenij ispanskoyu cenzuroyu Ispanskij uryad Franko uskladniv dlya sumnozvisnogo i vidvertogo ateyista Bunyuelya shvalennya jogo filmiv Odnak ministr informaciyi Manuel Fraga Iribarn buv liberalnishij nizh poperedni ministri i skazav Bunyuelyu sho shvalit scenarij lishe yaksho Bunyuel poobicyaye ne zminyuvati scenarij pid chas znimannya filmu Bunyuel vidmovivsya zayavivshi sho scenarij ce lishe plan Zreshtoyu Bunyuel zmusiv svogo z Fragi spilnogo druga Rafaelya Mendesa vistupiti poserednikom i perekonati Fragu shvaliti scenarij Francuzki investori Bunyuelya napolyagli na tomu shob Katrin Denov zigrala Tristanu a jogo italijski investori hotili shob Goracio zigrav molodij serceyid Franko Nero Znimannya pochali u veresni 1969 roku Aktrisa Vanessa Redgrejv chasto bula na znimalnomu majdanchiku filmu pislya togo yak neshodavno rozluchilasya z Toni Richardsonom zaradi Nero cherez sho Nero chasto zapiznyuvavsya abo vidvolikavsya pid chas zjomok Syuzhet filmu maye bagato spilnogo z bilsh rannim filmom Bunyuelya Viridiana a personazh Dona Lope chastkovo osnovanij na batkovi Bunyuelya yakij takozh buv senjorito dorosla lyudina yaka nikoli ne pracyuvala u svoyemu zhitti ale zhive komfortno abo navit rozkishno zavdyaki spadku Shkolyarska nevinnist Tristani bazuyetsya na spogadah jogo molodshoyi sestri Konchiti Vidminnosti vid romanuBunyuel dosit kritichno stavivsya do romanu Peresa Galdosa hocha j buv jogo shanuvalnikom vvazhayuchi jogo kitchevim peredbachuvanim i odnim iz najgirshih tvoriv avtora Odnak vin vvazhav sho z nogo vijshla b chudova ekranizaciya hocha i z deyakimi pomitnimi zminami U romani Tristana pokirno vihodit zamizh za dona Lope shob otrimati jogo spadok Vid romanu takozh vidriznyayetsya pidvishena rol Saturno u filmi vin ye tretim kohanim Tristani majzhe ne zgaduvanij u romani PokazPrem yera filmu vidbulasya v Madridi 18 bereznya 1970 roku a v kinoteatrah 29 bereznya U Franciyi film vijshov na ekrani 28 kvitnya pislya pokazu na kinofestivali v Iyeri a v Italiyi u chervni U Spoluchenih Shtatah film pokazali na Nyu Jorkskomu kinofestivali u veresni a piznishe togo zh roku vin vijshov u obmezhenij prokat u Nyu Jorku ta Los Andzhelesi Jogo takozh pokazali poza osnovnim konkursom na Kannskomu kinofestivali 1970 roku RecenziyaFilm otrimav 97 svizhih pozitivnih recenzij na agregatori kinorecenzij Rotten Tomatoes Nagorodi ta nominaciyi Nagoroda rik Kategoriya nominant Rezultat Premiya Akademiyi 1971 rik Najkrashij film inozemnoyu movoyu Tristana Nominaciya Fotogrami de Plata 1971 rik Krashij ispanskij kinovikonavec Fernando Rej Peremoga Lola Gaos Nominaciya Nacionalnij sindikat vidovisha 1970 rik Krashij film Tristana Peremoga Najkrasha cholovicha zirka Fernando Rej Peremoga Najkrasha aktrisa drugogo planu Lola Gaos Peremoga Najkrasha operatorska robota Hose F Aguajo Peremoga Premiyi CVK 1971 rik Krashij film Tristana Peremoga Krashij rezhiser Luyis Bunyuel Peremoga Krashij aktor Fernando Rej Peremoga Premiyi ACE 1971 rik Kino Krashij aktor Fernando Rej Peremoga Premiya Sant Zhordi 1970 rik Krashij film Luyis Bunyuel Peremoga Najkrasha gra v ispanskomu filmi Fernando Rej PeremogaPrimitkihttp www imdb com title tt0066491 CSFD 2001 d Track Q3561957 Galdos y el campanero de la Catedral ABC 2011 ISSN 1136 0143 d Track Q287076 Tristana de Luis Bunuel 1970 UniFrance Procitovano 19 listopada 2019 Tristana 1970 Jpbox office com fr Procitovano 10 grudnya 2017 Tristana Procitovano 28 veresnya 2019 Baxter John Baxter pp 291 Baxter pp 292 Baxter pp 293 Festival de Cannes Tristana festival cannes com Procitovano 11 kvitnya 2009 Tristana 1970 procitovano 25 travnya 2021 The 43rd Academy Awards 1971 Nominees and Winners oscars org Procitovano 26 listopada 2011 PosilannyaTristana na sajti IMDb angl Tristana film na sajti AllMovie angl Tristana na sajti Rotten Tomatoes angl