Арка́дій Васи́льович Ка́зка (нар. 11 (23) вересня 1890, Седнів, Чернігівська губернія, Російська імперія — 23 листопада 1929, Одеса, Українська РСР, СРСР) — український поет, перекладач, педагог.
Аркадій Казка | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 11 (23) вересня 1890 Седнів, Чернігівська губернія, Російська імперія | |||
Помер | 23 листопада 1929 (39 років) Одеса, Українська РСР, СРСР ·тортури | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | перекладач, письменник, поет, педагог | |||
Сфера роботи | поезія[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Мова творів | українська | |||
| ||||
Казка Аркадій Васильович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Аркадій Васильович Казка народився 11 вересня 1890 року в українському містечку Седнів, що на той час входило до складу Чернігівської губернії Російської імперії у багатодітній (три сини і чотири доньки) родині сільського шевця. Його батько — Василь Кіндратович — походив із козацького роду, мати — Єфросинія Андріївна — з селянської родини.
Закінчив Чернігівське реальне училище. Під час навчання заприязнився з поетом Павлом Тичиною, з яким мешкав у монастирському гуртожитку, разом співав у церковному хорі, відвідував славнозвісні «суботи» Михайла Коцюбинського.
У серпні 1914 року в Спаському соборі в Чернігові, майбутній український письменник Аркадій Казка за дорученням майбутнього знаного поета та політика Василя Елланського склав присягу на вірність Братства самостійників у юнака-гімназиста Романа Бжеського.
За спогадами Романа Бжеського:
Аркадій Казка … був назверх спокійний, замріяний юнак, говорив спокійно, м’яким і зрівноваженим тоном і мав надзвичайно лагідну і приємну усмішку. Значно пізніше, коли я ближче познайомився з братчиками, я чув, як його звали «солодка казочка».
Навчався в Київському комерційному інституті (нині — Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана), не закінчив через нестатки. Повернувся до Чернігова, працював креслярем у земській управі. Згодом учителював у селах Київщини, Дніпропетровщини, в Одесі. Викладав співи та українську мову.
Вночі 10 вересня 1929 року Казку заарештовано у справі СВУ, відправлено в одеську в'язницю. Поводився на допитах гідно, нікого не обмовив (крім того, послідовно використовував українську мову). Доведений слідчим НКВД Григоренком до самогубства (23 листопада повісився, за іншими даними — убитий в камері слідчого відділу НКВД СРСР). Матеріали слідства в архівах знищені, порушувати кримінальну справу відносно смерті Казки в нинішній Україні відмовилися (1997).
Поет був реабілітований 27 листопада 1997 року, коли Чернігівська обласна прокуратура скасувала постанову одеських чекістів. Питання щодо відкриття справи про доведення до самогубства (а, можливо, й про вбивство) взагалі не виникало.
Творчість
Ще до 1917 перекладав із західноєвропейських, російської літератури. В УСРР власні вірші і поеми друкував у журналах «Літературно-науковий вісник», «Нова громада», «Плуг».
На початку 20-х років підготував рукописну збірку поезій «Сумливе», яку подарував Григорієві Верьовці. З листа до Тичини (11 лютого 1925) видно, що Казка готував до видання збірку «Розірване намисто», а в листі до свого учня Василя Мисика писав про підготовку збірки «Васильки».
Літературознавець Тетяна Студентова (Миколаїв) пише:
Поезія А. Казки - це поезія пошуку себе і свого місця в літературі. Автор постає перед майстром усталених, вироблених часом канонічних форм: газель, рондо, гекзаметр, терцет, тріолет, - в яких продовжує найкращі традиції українські класики (П. Куліш, І. Франко, Л. Українка, Г. Чупринка та інші) . Автор з легкістю імпровізує в межах силабо-тоніки і виводить свої оригінальні строфи. Так у авторській строфіці утверджується сонет-акростих, вінок сонетів із магістралом, в якому використані елементи діалогу та ін. Окрім згаданого сонету-акростиху " Буря ", поет успішно опановує французький, італійський, англійський сонети, і дещо модифікує їх, оперуючи більшими строфічними блоками — октава та секстина (або катрен + дистих). ...А. Казка ввів одним із перших в українські сонет арії таку складну надстрофічну конструкцію як вінок сонетів ("Аргонавти", 1918), до нього М. Жук вперше його запровадив у тому ж 1918 році. ...Творчій манері А. Казки властиві важкі "залізні" ритми, які зумовлюють певну "прозаїзацію" мови і монументальність віршів. Особливості ритміки поета найяскравіше проявилися у пізніх поемах "Великдень" (1925), "Стежка" (1926—1927), "Сон старого кобзаря" (1927—1928), "Він іде" (1928—1929), які й досі цікаві своїми відкриттями у фоніці. Однією із провідних тем творчості А. Казки є теми самотності й дороги, які він антропоморфізує, тобто матеріалізує їх, переносячи з площини абстракції в щоденне буття [2, с. 56].
Окремого розгляду вимагає вінок сонетів "Аргонавти" [2, с. 65—74], система образів якого тісно переплітається з символікою твору. Образи-символи мають глибоко фольклорне коріння.
А. Казка користується багатою палітрою кольорів для виразно-чуттєвої передачі зображуваного. Кольористика визначає механізм образної типографії поезії А. Казки, для якого характерна концепція синій - червоний, які становлять діаметрально протилежні символи. Згодом спостерігається кардинальне зміщення кольору багрянцю з апокаліптичних заграв на символ "благої вісті" [2, с. 134—139]. Така заміна семантики не лишень в колористиці, а й загалом у образній системі, є наслідком зміни суспільних позицій А. Казки. Трактуючи біблійні заповіді згідно з "вимогами часу", поет забуває, що "для нової істини немає більшої шкоди, ніж старі омани" [3, с. 347], а звідси й інерція мислення та образів.
Посмертна доля
Видати збірку свого друга мріяв Павло Тичина на початку 1960-х років. Хоча й тоді ім'я Казки, як і всіх убитих у справі СВУ, були під забороною. Проте 1965 у збірнику «День поезії» В. Мисик (а не Тичина) опублікував низку творів свого вчителя.
1989 у видавництві «Радянський письменник» вийшла книжка К. «Васильки» (упорядкування і вступна стаття С. Тельнюка). Там подано оригінальні вірші, поеми, листи до Павла Тичини та Лідії Папарук, переклади з І. Буніна, В. Маяковського, В. Мюллера, Г. Стефані.
Архів Казки загинув під час Другої світової війни.
Тичина і Казка
Тичина, який називав Казку «дивовижно совісним і щирим поетом», засвідчив, що дружба з цією людиною дала йому безмірно багато. У зв'язку з трагічною смертю А. Казки у в'язничній камері він писав до дружини Лідії Петрівни: «Так не повелося йому в житті (…) І таланту не розвинув. І світу білого не випив». Ця сумна сентенція звучить болісно й символічно.
П. Тичина болісно відреагував на смерть А. Казки, відтак написав поему «Похорон друга», яку оприлюднив аж 1943 р., яка була сприйнята за сучасно написаний твір.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Тамара Демченко, Володимир Бойко (27 серпня 2015). . Газета «День». Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казка Аркадій Васильович |
- http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog_k.htm [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Літературно-меморіальний музей-квартира Павла Тичини у Києві [ 19 серпня 2012 у Wayback Machine.]
Література
- Лисенко І. М. Казка Аркадій Васильович // Українська літературна енциклопедія, — Т. 2. — К., 1990. — С. 372.
- …З порогу смерті…: Письменники України — жертви сталінських репресій. — Випуск перший. — К., 1991. — С. 217—219.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arka dij Vasi lovich Ka zka nar 11 23 veresnya 1890 18900923 Sedniv Chernigivska guberniya Rosijska imperiya 23 listopada 1929 Odesa Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij poet perekladach pedagog Arkadij KazkaNarodivsya11 23 veresnya 1890 1890 09 23 Sedniv Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer23 listopada 1929 1929 11 23 39 rokiv Odesa Ukrayinska RSR SRSR torturiNacionalnistukrayinecDiyalnistperekladach pismennik poet pedagogSfera robotipoeziya 1 i perekladactvo d 1 Mova tvorivukrayinska Kazka Arkadij Vasilovich u VikishovishiZhittyepisArkadij Vasilovich Kazka narodivsya 11 veresnya 1890 roku v ukrayinskomu mistechku Sedniv sho na toj chas vhodilo do skladu Chernigivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi u bagatoditnij tri sini i chotiri donki rodini silskogo shevcya Jogo batko Vasil Kindratovich pohodiv iz kozackogo rodu mati Yefrosiniya Andriyivna z selyanskoyi rodini Zakinchiv Chernigivske realne uchilishe Pid chas navchannya zapriyaznivsya z poetom Pavlom Tichinoyu z yakim meshkav u monastirskomu gurtozhitku razom spivav u cerkovnomu hori vidviduvav slavnozvisni suboti Mihajla Kocyubinskogo U serpni 1914 roku v Spaskomu sobori v Chernigovi majbutnij ukrayinskij pismennik Arkadij Kazka za doruchennyam majbutnogo znanogo poeta ta politika Vasilya Ellanskogo sklav prisyagu na virnist Bratstva samostijnikiv u yunaka gimnazista Romana Bzheskogo Za spogadami Romana Bzheskogo Arkadij Kazka buv nazverh spokijnij zamriyanij yunak govoriv spokijno m yakim i zrivnovazhenim tonom i mav nadzvichajno lagidnu i priyemnu usmishku Znachno piznishe koli ya blizhche poznajomivsya z bratchikami ya chuv yak jogo zvali solodka kazochka Navchavsya v Kiyivskomu komercijnomu instituti nini Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana ne zakinchiv cherez nestatki Povernuvsya do Chernigova pracyuvav kreslyarem u zemskij upravi Zgodom uchitelyuvav u selah Kiyivshini Dnipropetrovshini v Odesi Vikladav spivi ta ukrayinsku movu Vnochi 10 veresnya 1929 roku Kazku zaareshtovano u spravi SVU vidpravleno v odesku v yaznicyu Povodivsya na dopitah gidno nikogo ne obmoviv krim togo poslidovno vikoristovuvav ukrayinsku movu Dovedenij slidchim NKVD Grigorenkom do samogubstva 23 listopada povisivsya za inshimi danimi ubitij v kameri slidchogo viddilu NKVD SRSR Materiali slidstva v arhivah znisheni porushuvati kriminalnu spravu vidnosno smerti Kazki v ninishnij Ukrayini vidmovilisya 1997 Poet buv reabilitovanij 27 listopada 1997 roku koli Chernigivska oblasna prokuratura skasuvala postanovu odeskih chekistiv Pitannya shodo vidkrittya spravi pro dovedennya do samogubstva a mozhlivo j pro vbivstvo vzagali ne vinikalo TvorchistShe do 1917 perekladav iz zahidnoyevropejskih rosijskoyi literaturi V USRR vlasni virshi i poemi drukuvav u zhurnalah Literaturno naukovij visnik Nova gromada Plug Na pochatku 20 h rokiv pidgotuvav rukopisnu zbirku poezij Sumlive yaku podaruvav Grigoriyevi Verovci Z lista do Tichini 11 lyutogo 1925 vidno sho Kazka gotuvav do vidannya zbirku Rozirvane namisto a v listi do svogo uchnya Vasilya Misika pisav pro pidgotovku zbirki Vasilki Literaturoznavec Tetyana Studentova Mikolayiv pishe Poeziya A Kazki ce poeziya poshuku sebe i svogo miscya v literaturi Avtor postaye pered majstrom ustalenih viroblenih chasom kanonichnih form gazel rondo gekzametr tercet triolet v yakih prodovzhuye najkrashi tradiciyi ukrayinski klasiki P Kulish I Franko L Ukrayinka G Chuprinka ta inshi Avtor z legkistyu improvizuye v mezhah silabo toniki i vivodit svoyi originalni strofi Tak u avtorskij strofici utverdzhuyetsya sonet akrostih vinok sonetiv iz magistralom v yakomu vikoristani elementi dialogu ta in Okrim zgadanogo sonetu akrostihu Burya poet uspishno opanovuye francuzkij italijskij anglijskij soneti i desho modifikuye yih operuyuchi bilshimi strofichnimi blokami oktava ta sekstina abo katren distih A Kazka vviv odnim iz pershih v ukrayinski sonet ariyi taku skladnu nadstrofichnu konstrukciyu yak vinok sonetiv Argonavti 1918 do nogo M Zhuk vpershe jogo zaprovadiv u tomu zh 1918 roci Tvorchij maneri A Kazki vlastivi vazhki zalizni ritmi yaki zumovlyuyut pevnu prozayizaciyu movi i monumentalnist virshiv Osoblivosti ritmiki poeta najyaskravishe proyavilisya u piznih poemah Velikden 1925 Stezhka 1926 1927 Son starogo kobzarya 1927 1928 Vin ide 1928 1929 yaki j dosi cikavi svoyimi vidkrittyami u fonici Odniyeyu iz providnih tem tvorchosti A Kazki ye temi samotnosti j dorogi yaki vin antropomorfizuye tobto materializuye yih perenosyachi z ploshini abstrakciyi v shodenne buttya 2 s 56 Okremogo rozglyadu vimagaye vinok sonetiv Argonavti 2 s 65 74 sistema obraziv yakogo tisno pereplitayetsya z simvolikoyu tvoru Obrazi simvoli mayut gliboko folklorne korinnya A Kazka koristuyetsya bagatoyu palitroyu koloriv dlya virazno chuttyevoyi peredachi zobrazhuvanogo Koloristika viznachaye mehanizm obraznoyi tipografiyi poeziyi A Kazki dlya yakogo harakterna koncepciya sinij chervonij yaki stanovlyat diametralno protilezhni simvoli Zgodom sposterigayetsya kardinalne zmishennya koloru bagryancyu z apokaliptichnih zagrav na simvol blagoyi visti 2 s 134 139 Taka zamina semantiki ne lishen v koloristici a j zagalom u obraznij sistemi ye naslidkom zmini suspilnih pozicij A Kazki Traktuyuchi biblijni zapovidi zgidno z vimogami chasu poet zabuvaye sho dlya novoyi istini nemaye bilshoyi shkodi nizh stari omani 3 s 347 a zvidsi j inerciya mislennya ta obraziv Posmertna dolyaPam yatnik ukrayinskomu poetu A Kazci Sedniv skulptor O Hivrenko Vidati zbirku svogo druga mriyav Pavlo Tichina na pochatku 1960 h rokiv Hocha j todi im ya Kazki yak i vsih ubitih u spravi SVU buli pid zaboronoyu Prote 1965 u zbirniku Den poeziyi V Misik a ne Tichina opublikuvav nizku tvoriv svogo vchitelya 1989 u vidavnictvi Radyanskij pismennik vijshla knizhka K Vasilki uporyadkuvannya i vstupna stattya S Telnyuka Tam podano originalni virshi poemi listi do Pavla Tichini ta Lidiyi Paparuk perekladi z I Bunina V Mayakovskogo V Myullera G Stefani Arhiv Kazki zaginuv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Tichina i KazkaTichina yakij nazivav Kazku divovizhno sovisnim i shirim poetom zasvidchiv sho druzhba z ciyeyu lyudinoyu dala jomu bezmirno bagato U zv yazku z tragichnoyu smertyu A Kazki u v yaznichnij kameri vin pisav do druzhini Lidiyi Petrivni Tak ne povelosya jomu v zhitti I talantu ne rozvinuv I svitu bilogo ne vipiv Cya sumna sentenciya zvuchit bolisno j simvolichno P Tichina bolisno vidreaguvav na smert A Kazki vidtak napisav poemu Pohoron druga yaku oprilyudniv azh 1943 r yaka bula sprijnyata za suchasno napisanij tvir PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Tamara Demchenko Volodimir Bojko 27 serpnya 2015 Gazeta Den Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 10 zhovtnya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kazka Arkadij Vasilovich http ukrlife org main evshan martyrolog k htm 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Literaturno memorialnij muzej kvartira Pavla Tichini u Kiyevi 19 serpnya 2012 u Wayback Machine LiteraturaLisenko I M Kazka Arkadij Vasilovich Ukrayinska literaturna enciklopediya T 2 K 1990 S 372 Z porogu smerti Pismenniki Ukrayini zhertvi stalinskih represij Vipusk pershij K 1991 S 217 219