Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тімашева Марія Семенівна 1 14 04 1894 04 04 1982 український музейник метеоролог бібліотекар Тімашева Марія СеменівнаНар

Тімашева Марія Семенівна

Тімашева Марія Семенівна

Тімашева Марія Семенівна (1(14).04.1894 — 04.04.1982) — український музейник, метеоролог, бібліотекар.

Тімашева Марія Семенівна
Народилася1 (13) квітня 1894
Старобільськ, Харківська губернія, Російська імперія
Померла4 квітня 1982(1982-04-04) (87 років)
Діяльністьмузеєзнавиця

Тімашева Марія Семенівна народилася 1 (14) квітня 1894 р. у м. Старобільському (до 1933 р.) Харківської губернії (нині — м. Старобільськ Луганської області) в сім'ї службовця. Батько працював бухгалтером у Старобільській земській управі, мати — домогосподарка.

Марія Семенівна отримала початкову освіту в приватній школі поміщиці Коясухової з 1901 р. до 1904 р., з 1905 р. продовжила навчання в жіночій гімназії м. Старобільська, де поглиблено вивчала французьку, німецьку мови та математику. Закінчила гімназію в 1914 р. з золотою медаллю, потім рік працювала рахівником в Земській управі. Але ця посада була малоцікавою для схильної до навчання дівчини, тому, покинувши службу, М. С. Тімашева більше року готувалася до вступу до Харківських вищих трирічних педагогічних курсів іноземних мов на французьке відділення. Її навчання припало на буремні 1917—1920 рр. Військові дії під час громадянської війни змусили М. С. Тімашеву зробити перерву у навчанні та повернутись до м. Старобільська, де з лютого до серпня 1919 р. включно працювала в місцевій бібліотеці при відділі народної освіти.

Закінчивши на початку 1920 р. навчання на педагогічних курсах, М. С. Тімашева повернулася до м. Старобільська. Там вона два місяці працювала вихователькою у дитячому будинку, потім повернулась до роботи в бібліотеці, а з листопада 1920 р. розпочала роботу в Музеї навчальних наочних приладів та налагодила спостереження на метеорологічній стації, що існувала при музеї. Через скрутне матеріальне становище, як наслідок першого голодомору 1921—1923 рр., М. С. Тімашева в 1922 р. робить спробу змінити місце роботи та переїжджає до м. Харкова. Початок 1920-х рр. був дуже скрутним у всіх галузях економіки країни та повсякденному житті людей, у всіх державних установах відбувалися масові скорочення штатних робітників, і, не знайшовши нової гідної роботи, М. С. Тімашева вимушена була у січні 1923 р. повернутися до батьківської хати у м. Старобільськ. У березні 1923 р. при сільбудинкові відкрився сільськогосподарський музей, в якому М. С. Тімашева почала працювати на посаді помічника завідувача, а згодом Завідувачкою музею.

У 1924 р. відбулося злиття Сільськогосподарського музею при сільбудинкові з Музеєм навчальних наочних приладів. Об'єднаний музей отримав нову назву — Музей Старобільського краю, який став однією з небагатьох окружних музеїв країни, що ввійшов до списку музеїв, які утримувалися за державний кошт, і перебував у безпосередньому підпорядкуванні Головного управління політосвітньої роботи НКО УСРР.

До середини 1920-х р. у (Музеї Старобільського) краю вже закінчився процес становлення і набув статусу музею краєзнавчого (аграрного) спрямування, продовжуючи й просвітницьку діяльність. До структури музею входили такі відділи, як природничий, культурно-історичний та економічний. На основі колекції наочних приладів було створено пересувний відділ, відділ наочно-шкільних підручників, а також хімічна лабораторія, метеорологічна станція та краєзнавчий гурток. Старобільська школа ліквідації неписьменності регулярно користувалася бібліотекою музею, яка налічувала 760 екземплярів книжок, зокрема шкільних підручників.

Тімашева М. С. розпочала роботу в Музеї Старобільського краю на посаді препаратора, а згодом — завідувачки музею, одночасно продовжуючи вести спостереження на метеорологічній станції при музеї (червень 1921 р. — серпень 1926 р.) та за сумісництвом займаючи посаду завідувачки сільгосподарської бібліотеки при окружному земельному відділі Наркомзему УСРР (жовтень 1927 р. — липень 1930 р.). Впорядкуванню цієї бібліотеки М. С. Тімашева віддала багато сил та часу, за три роки систематизувавши три тисячі книжок з різних сільськогосподарських питань, розробивши систематичний та алфавітний каталоги до них. В той же час вона також займалася комплектуванням та систематизацією бібліотеки Музею Старобільського краю.

Так, з жовтня 1928 р. на офіційному листуванні музею з'являється підпис М. С. Тімашевої як завідувачки музею. Нова завідувачка, попри те, що залишилася в штаті одна, все ж продовжила музейну роботу. Незважаючи на відсутність спеціальної освіти та досвіду проведення пам'яткоохоронних робіт, вона доклала значних зусиль для залучення фахових спеціалістів для проведення натурних обстежень, археологічних досліджень та пам'яткоохоронних заходів у Старобільській окрузі. Тімашевій М. С. вдалося витребувати 500 крб з місцевого окружного бюджету для фінансування археологічних і мистецьких досліджень Старобільської округи.

Як результат проведених археологічних, мистецьких та етнографічних досліджень на території Старобільської округи вдалося виявити пам'ятки археології, архітектури та мистецтва, які згодом були взяті на державний облік. Уже 1928 р. в первинний державний реєстр пам'яток Старобільської округи було включено чотири пам'ятки архітектури, виключно культові споруди, три з яких були дерев'яні.

У період з 1928 р. до 1930 р. за активного сприяння завідувачкою Музею Старобільського краю проходять археологічні та мистецькі дослідження Старобільської округи фаховими спеціалістами-археологами, мистецтвознавцями, що значно поповнило фонди музею.

У жовтні 1931 р. М. С. Тімашева з батьками виїздить до м. Харкова, де вона влаштувалась на роботу до Центральної наукової бібліотеки при Сільськогосподарській академії наук на посаду бібліотекаря, де пропрацювала до початку 1932 р. У той же час М. С. Тімашева продовжила свою улюблену справу — вивчення мов, пройшовши навчальні курси іноземних мов на відділенні німецької мови.

З 13 лютого 1932 р. після зарахування до штату Управління гідрометеорологічної служби при РНК УСРР розпочинається «метеорологічний» етап в житті Марії Семенівни. Спочатку вона обіймала посаду секретаря, потім — інспектора з організаційних питань, а з 17 червня 1934 р. перейшла на посаду спеціаліста-метеоролога в секторі мережі та обробки метеорологічних матеріалів.

Крім того, з січня до квітня 1933 р. М. С. Тімашева працювала за сумісництвом у Археологічному музеї Харківського державного університету на посаді лаборанта.

У червні 1934 р., у зв'язку з переведенням столиці УСРР до м. Києва, М. С. Тімашева разом з установою переїжджає до м. Києва, де продовжує працювати метеорологом аж до 7 липня 1941 р. Працюючи в Управлінні гідрометеорологічної служби при РНК УСРР, вона продовжує підвищувати свою кваліфікацію, пройшовши в листопаді-грудні 1936 р. курси інспекторів-метеорологів.

За часів німецької окупації м. Києва М. С. Тімашева залишалася з хворою матір'ю в місті, а з квітня 1942 р. вона влаштувалась на роботу до дитячого будинку прибиральницею, щоб уникнути примусового відправлення на роботу до Німеччини.

Вже після звільнення м. Києва М. С. Тімашева з 13 листопада 1943 р. поновлюється на роботі та працює на посаді інспектора Управління гідрометеорологічної служби Київського військового округу при РНК УСРР.

Після реевакуації Інституту археології АН УРСР з м. Уфи та м. Москви до м. Києва уряд УРСР поставив завдання дирекції Інституту найскоріше відновити науковий потенціал, запросивши на роботу з евакуації та лав Червоної армії фахівців-археологів, реставраторів, фотографів, бібліографів та музейних працівників. Інституту катастрофічно не вистачало спеціалістів. На початку лютого 1945 р. на ім'я начальника Гідрометеорологічної служби Київського військового округу Т. К. Богатиря надійшов лист за підписом члена-кореспондента АН УРСР, директора Інституту археології АН УРСР Л. М. Славіна та вченого секретаря цього інституту М. Я. Рудинського, у якому містилось обґрунтоване прохання: «… Інститут Археології Академії Наук УРСР просить відпустити на роботу до Інституту тов. Тімашеву Марію Семенівну… Інститут Археології, відновлений після реевакуації до Києва Академії Наук в липні 1944 року, зараз запрошує до роботи всіх кваліфікованих робітників, які працювали в спеціальних галузях його роботи та близьких до них ділянках, щоб в найскоріший час за директиви Раднаркому УРСР по поновлення і розгортання роботи Академії Наук УРСР забезпечити також і відбудовчу роботу Інституту Археології. Потреба в таких робітниках відчувається Інститутом в далеко більшій мірі ніж по інших установах тому, що значна частина робітників вибули через обставини воєнного часу та евакуації з складу співробітників Інституту...».

З 10 лютого 1945 р. М. С. Тімашева була прийнята до Інституту археології АН УРСР на посаду бібліотекаря-бібліографа, а з листопада 1953 р. — бібліотекаря.

Досвід практичної діяльності М. С. Тімашевої, що налічував близько трьох десятків років на музейній та бібліотечній ділянках роботи за профілем роботи інституту та велика обізнаність з археологічним та етнографічним матеріалом допомогли упорядкувати її зібрання та відновити діяльність наукової бібліотеки Інституту археології АН УРСР.

Попрацювавши у Інституті археології АН УРСР 10 років М. С. Тімашева 10 квітня 1955 р. звернулась до адміністрації інституту з заявою про звільнення, яка не була схвалена. Проте вік брав своє, давалися взнаки тяжкі роки початку 1920-х, 1930-х та випробування 1940-х, здоров'я вимагало все більше уваги та тривалого лікування, і тому 5 травня 1955 р. М. С. Тімашева вдруге подала заяву на ім'я директора інституту С. М. Бібікова з проханням звільнити її з займаної посади бібліотекаря. Розглянувши заяву, керівництво інституту позитивно вирішило прохання М. С. Тімашевої і 15 травня 1955 р. став останнім днем її роботи в Інституті археології АН УРСР.

Таким чином, у віці 61 рік Марія Семенівна Тімашева закінчила працювати. Після цієї дати простежити подальший життєвий шлях не вдається.

Джерела

1. Принь М. О. Музей Старобільського краю: до історії радянського музейництва в Українській СРР у 1920-х на початку 1930-х років / М. О. Принь // Технический музей: история, опыт, перспективы: материалы 3-й Международной научно-практической конференции, Киев, 24-26 мая 2012 г. — К., 2012. — С. 86–89.

2. Принь М. О. Пам'яткоохоронні дослідження Харківського археологічного музею в Старобільській окрузі / М. О. Принь // Проблемы истории и археологии Украины: матеріали VIII Міжн. наук. конф. (Харків, 9–10 лист. 2012 р.). — Харків. — 2012. — С. 95.

3. Принь О. В. Шляхи формування та склад археологічних колекцій окружних музеїв східних округ Української СРР у 20-ті — на початку 30-х років ХХ ст. / О. В. Принь // Праці Центру пам'яткознавства: зб. наук. праць. — К., 2014. — Вип. 25. — C. 139—151.

4. Принь О. В., Принь М. О. Первинна державна реєстрація пам'яток археології, архітектури та природи в східних округах Української СРР в 20-х — на початку 30-х років ХХ століття / О. В. Принь, М. О. Принь // Донецький археологічний збірник. — 2012. — Вип. 16. — С. 251—265.

5. Таранушенко С. Звіт за досліди в галузі українського мистецтва в 1928—1929 рр. // Хроніка археології та мистецтва. Видання ВУАН. — Київ, 1930.– № 2.

6. Принь М. О. Тімашева Марія Семенівна (1894–1982): музейник, метеоролог, бібліотекар / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства. - 2016. - Вип. 30. - С. 171-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2016_30_16

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (вересень 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Timasheva Mariya Semenivna 1 14 04 1894 04 04 1982 ukrayinskij muzejnik meteorolog bibliotekar Timasheva Mariya SemenivnaNarodilasya1 13 kvitnya 1894 Starobilsk Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomerla4 kvitnya 1982 1982 04 04 87 rokiv Diyalnistmuzeyeznavicya Timasheva Mariya Semenivna narodilasya 1 14 kvitnya 1894 r u m Starobilskomu do 1933 r Harkivskoyi guberniyi nini m Starobilsk Luganskoyi oblasti v sim yi sluzhbovcya Batko pracyuvav buhgalterom u Starobilskij zemskij upravi mati domogospodarka Mariya Semenivna otrimala pochatkovu osvitu v privatnij shkoli pomishici Koyasuhovoyi z 1901 r do 1904 r z 1905 r prodovzhila navchannya v zhinochij gimnaziyi m Starobilska de poglibleno vivchala francuzku nimecku movi ta matematiku Zakinchila gimnaziyu v 1914 r z zolotoyu medallyu potim rik pracyuvala rahivnikom v Zemskij upravi Ale cya posada bula malocikavoyu dlya shilnoyi do navchannya divchini tomu pokinuvshi sluzhbu M S Timasheva bilshe roku gotuvalasya do vstupu do Harkivskih vishih tririchnih pedagogichnih kursiv inozemnih mov na francuzke viddilennya Yiyi navchannya pripalo na buremni 1917 1920 rr Vijskovi diyi pid chas gromadyanskoyi vijni zmusili M S Timashevu zrobiti perervu u navchanni ta povernutis do m Starobilska de z lyutogo do serpnya 1919 r vklyuchno pracyuvala v miscevij biblioteci pri viddili narodnoyi osviti Zakinchivshi na pochatku 1920 r navchannya na pedagogichnih kursah M S Timasheva povernulasya do m Starobilska Tam vona dva misyaci pracyuvala vihovatelkoyu u dityachomu budinku potim povernulas do roboti v biblioteci a z listopada 1920 r rozpochala robotu v Muzeyi navchalnih naochnih priladiv ta nalagodila sposterezhennya na meteorologichnij staciyi sho isnuvala pri muzeyi Cherez skrutne materialne stanovishe yak naslidok pershogo golodomoru 1921 1923 rr M S Timasheva v 1922 r robit sprobu zminiti misce roboti ta pereyizhdzhaye do m Harkova Pochatok 1920 h rr buv duzhe skrutnim u vsih galuzyah ekonomiki krayini ta povsyakdennomu zhitti lyudej u vsih derzhavnih ustanovah vidbuvalisya masovi skorochennya shtatnih robitnikiv i ne znajshovshi novoyi gidnoyi roboti M S Timasheva vimushena bula u sichni 1923 r povernutisya do batkivskoyi hati u m Starobilsk U berezni 1923 r pri silbudinkovi vidkrivsya silskogospodarskij muzej v yakomu M S Timasheva pochala pracyuvati na posadi pomichnika zaviduvacha a zgodom Zaviduvachkoyu muzeyu U 1924 r vidbulosya zlittya Silskogospodarskogo muzeyu pri silbudinkovi z Muzeyem navchalnih naochnih priladiv Ob yednanij muzej otrimav novu nazvu Muzej Starobilskogo krayu yakij stav odniyeyu z nebagatoh okruzhnih muzeyiv krayini sho vvijshov do spisku muzeyiv yaki utrimuvalisya za derzhavnij kosht i perebuvav u bezposerednomu pidporyadkuvanni Golovnogo upravlinnya politosvitnoyi roboti NKO USRR Do seredini 1920 h r u Muzeyi Starobilskogo krayu vzhe zakinchivsya proces stanovlennya i nabuv statusu muzeyu krayeznavchogo agrarnogo spryamuvannya prodovzhuyuchi j prosvitnicku diyalnist Do strukturi muzeyu vhodili taki viddili yak prirodnichij kulturno istorichnij ta ekonomichnij Na osnovi kolekciyi naochnih priladiv bulo stvoreno peresuvnij viddil viddil naochno shkilnih pidruchnikiv a takozh himichna laboratoriya meteorologichna stanciya ta krayeznavchij gurtok Starobilska shkola likvidaciyi nepismennosti regulyarno koristuvalasya bibliotekoyu muzeyu yaka nalichuvala 760 ekzemplyariv knizhok zokrema shkilnih pidruchnikiv Timasheva M S rozpochala robotu v Muzeyi Starobilskogo krayu na posadi preparatora a zgodom zaviduvachki muzeyu odnochasno prodovzhuyuchi vesti sposterezhennya na meteorologichnij stanciyi pri muzeyi cherven 1921 r serpen 1926 r ta za sumisnictvom zajmayuchi posadu zaviduvachki silgospodarskoyi biblioteki pri okruzhnomu zemelnomu viddili Narkomzemu USRR zhovten 1927 r lipen 1930 r Vporyadkuvannyu ciyeyi biblioteki M S Timasheva viddala bagato sil ta chasu za tri roki sistematizuvavshi tri tisyachi knizhok z riznih silskogospodarskih pitan rozrobivshi sistematichnij ta alfavitnij katalogi do nih V toj zhe chas vona takozh zajmalasya komplektuvannyam ta sistematizaciyeyu biblioteki Muzeyu Starobilskogo krayu Tak z zhovtnya 1928 r na oficijnomu listuvanni muzeyu z yavlyayetsya pidpis M S Timashevoyi yak zaviduvachki muzeyu Nova zaviduvachka popri te sho zalishilasya v shtati odna vse zh prodovzhila muzejnu robotu Nezvazhayuchi na vidsutnist specialnoyi osviti ta dosvidu provedennya pam yatkoohoronnih robit vona doklala znachnih zusil dlya zaluchennya fahovih specialistiv dlya provedennya naturnih obstezhen arheologichnih doslidzhen ta pam yatkoohoronnih zahodiv u Starobilskij okruzi Timashevij M S vdalosya vitrebuvati 500 krb z miscevogo okruzhnogo byudzhetu dlya finansuvannya arheologichnih i misteckih doslidzhen Starobilskoyi okrugi Yak rezultat provedenih arheologichnih misteckih ta etnografichnih doslidzhen na teritoriyi Starobilskoyi okrugi vdalosya viyaviti pam yatki arheologiyi arhitekturi ta mistectva yaki zgodom buli vzyati na derzhavnij oblik Uzhe 1928 r v pervinnij derzhavnij reyestr pam yatok Starobilskoyi okrugi bulo vklyucheno chotiri pam yatki arhitekturi viklyuchno kultovi sporudi tri z yakih buli derev yani U period z 1928 r do 1930 r za aktivnogo spriyannya zaviduvachkoyu Muzeyu Starobilskogo krayu prohodyat arheologichni ta mistecki doslidzhennya Starobilskoyi okrugi fahovimi specialistami arheologami mistectvoznavcyami sho znachno popovnilo fondi muzeyu U zhovtni 1931 r M S Timasheva z batkami viyizdit do m Harkova de vona vlashtuvalas na robotu do Centralnoyi naukovoyi biblioteki pri Silskogospodarskij akademiyi nauk na posadu bibliotekarya de propracyuvala do pochatku 1932 r U toj zhe chas M S Timasheva prodovzhila svoyu ulyublenu spravu vivchennya mov projshovshi navchalni kursi inozemnih mov na viddilenni nimeckoyi movi Z 13 lyutogo 1932 r pislya zarahuvannya do shtatu Upravlinnya gidrometeorologichnoyi sluzhbi pri RNK USRR rozpochinayetsya meteorologichnij etap v zhitti Mariyi Semenivni Spochatku vona obijmala posadu sekretarya potim inspektora z organizacijnih pitan a z 17 chervnya 1934 r perejshla na posadu specialista meteorologa v sektori merezhi ta obrobki meteorologichnih materialiv Krim togo z sichnya do kvitnya 1933 r M S Timasheva pracyuvala za sumisnictvom u Arheologichnomu muzeyi Harkivskogo derzhavnogo universitetu na posadi laboranta U chervni 1934 r u zv yazku z perevedennyam stolici USRR do m Kiyeva M S Timasheva razom z ustanovoyu pereyizhdzhaye do m Kiyeva de prodovzhuye pracyuvati meteorologom azh do 7 lipnya 1941 r Pracyuyuchi v Upravlinni gidrometeorologichnoyi sluzhbi pri RNK USRR vona prodovzhuye pidvishuvati svoyu kvalifikaciyu projshovshi v listopadi grudni 1936 r kursi inspektoriv meteorologiv Za chasiv nimeckoyi okupaciyi m Kiyeva M S Timasheva zalishalasya z hvoroyu matir yu v misti a z kvitnya 1942 r vona vlashtuvalas na robotu do dityachogo budinku pribiralniceyu shob uniknuti primusovogo vidpravlennya na robotu do Nimechchini Vzhe pislya zvilnennya m Kiyeva M S Timasheva z 13 listopada 1943 r ponovlyuyetsya na roboti ta pracyuye na posadi inspektora Upravlinnya gidrometeorologichnoyi sluzhbi Kiyivskogo vijskovogo okrugu pri RNK USRR Pislya reevakuaciyi Institutu arheologiyi AN URSR z m Ufi ta m Moskvi do m Kiyeva uryad URSR postaviv zavdannya direkciyi Institutu najskorishe vidnoviti naukovij potencial zaprosivshi na robotu z evakuaciyi ta lav Chervonoyi armiyi fahivciv arheologiv restavratoriv fotografiv bibliografiv ta muzejnih pracivnikiv Institutu katastrofichno ne vistachalo specialistiv Na pochatku lyutogo 1945 r na im ya nachalnika Gidrometeorologichnoyi sluzhbi Kiyivskogo vijskovogo okrugu T K Bogatirya nadijshov list za pidpisom chlena korespondenta AN URSR direktora Institutu arheologiyi AN URSR L M Slavina ta vchenogo sekretarya cogo institutu M Ya Rudinskogo u yakomu mistilos obgruntovane prohannya Institut Arheologiyi Akademiyi Nauk URSR prosit vidpustiti na robotu do Institutu tov Timashevu Mariyu Semenivnu Institut Arheologiyi vidnovlenij pislya reevakuaciyi do Kiyeva Akademiyi Nauk v lipni 1944 roku zaraz zaproshuye do roboti vsih kvalifikovanih robitnikiv yaki pracyuvali v specialnih galuzyah jogo roboti ta blizkih do nih dilyankah shob v najskorishij chas za direktivi Radnarkomu URSR po ponovlennya i rozgortannya roboti Akademiyi Nauk URSR zabezpechiti takozh i vidbudovchu robotu Institutu Arheologiyi Potreba v takih robitnikah vidchuvayetsya Institutom v daleko bilshij miri nizh po inshih ustanovah tomu sho znachna chastina robitnikiv vibuli cherez obstavini voyennogo chasu ta evakuaciyi z skladu spivrobitnikiv Institutu Z 10 lyutogo 1945 r M S Timasheva bula prijnyata do Institutu arheologiyi AN URSR na posadu bibliotekarya bibliografa a z listopada 1953 r bibliotekarya Dosvid praktichnoyi diyalnosti M S Timashevoyi sho nalichuvav blizko troh desyatkiv rokiv na muzejnij ta bibliotechnij dilyankah roboti za profilem roboti institutu ta velika obiznanist z arheologichnim ta etnografichnim materialom dopomogli uporyadkuvati yiyi zibrannya ta vidnoviti diyalnist naukovoyi biblioteki Institutu arheologiyi AN URSR Popracyuvavshi u Instituti arheologiyi AN URSR 10 rokiv M S Timasheva 10 kvitnya 1955 r zvernulas do administraciyi institutu z zayavoyu pro zvilnennya yaka ne bula shvalena Prote vik brav svoye davalisya vznaki tyazhki roki pochatku 1920 h 1930 h ta viprobuvannya 1940 h zdorov ya vimagalo vse bilshe uvagi ta trivalogo likuvannya i tomu 5 travnya 1955 r M S Timasheva vdruge podala zayavu na im ya direktora institutu S M Bibikova z prohannyam zvilniti yiyi z zajmanoyi posadi bibliotekarya Rozglyanuvshi zayavu kerivnictvo institutu pozitivno virishilo prohannya M S Timashevoyi i 15 travnya 1955 r stav ostannim dnem yiyi roboti v Instituti arheologiyi AN URSR Takim chinom u vici 61 rik Mariya Semenivna Timasheva zakinchila pracyuvati Pislya ciyeyi dati prostezhiti podalshij zhittyevij shlyah ne vdayetsya Dzherela1 Prin M O Muzej Starobilskogo krayu do istoriyi radyanskogo muzejnictva v Ukrayinskij SRR u 1920 h na pochatku 1930 h rokiv M O Prin Tehnicheskij muzej istoriya opyt perspektivy materialy 3 j Mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii Kiev 24 26 maya 2012 g K 2012 S 86 89 2 Prin M O Pam yatkoohoronni doslidzhennya Harkivskogo arheologichnogo muzeyu v Starobilskij okruzi M O Prin Problemy istorii i arheologii Ukrainy materiali VIII Mizhn nauk konf Harkiv 9 10 list 2012 r Harkiv 2012 S 95 3 Prin O V Shlyahi formuvannya ta sklad arheologichnih kolekcij okruzhnih muzeyiv shidnih okrug Ukrayinskoyi SRR u 20 ti na pochatku 30 h rokiv HH st O V Prin Praci Centru pam yatkoznavstva zb nauk prac K 2014 Vip 25 C 139 151 4 Prin O V Prin M O Pervinna derzhavna reyestraciya pam yatok arheologiyi arhitekturi ta prirodi v shidnih okrugah Ukrayinskoyi SRR v 20 h na pochatku 30 h rokiv HH stolittya O V Prin M O Prin Doneckij arheologichnij zbirnik 2012 Vip 16 S 251 265 5 Taranushenko S Zvit za doslidi v galuzi ukrayinskogo mistectva v 1928 1929 rr Hronika arheologiyi ta mistectva Vidannya VUAN Kiyiv 1930 2 6 Prin M O Timasheva Mariya Semenivna 1894 1982 muzejnik meteorolog bibliotekar M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva 2016 Vip 30 S 171 178 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN Pcp 2016 30 16 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti veresen 2017

Дата публікації:
Топ