Іва́н Григо́рович М'ясоє́дов (30 вересня (12 жовтня) 1881 — 27 липня 1953) — український художник, майстер живопису й графіки, представник символізму й модерну, творець поштових марок.
Іван Григорович М'ясоєдов | ||||
---|---|---|---|---|
Иван Григорьевич Мясоедов | ||||
Автопортрет І. М'ясоєдова (1930—1940, Ліхтенштейн) | ||||
Народження | 30 вересня (12 жовтня) 1881 Харків, Російська імперія | |||
Смерть | 27 липня 1953 (71 рік) | |||
Аргентина, Буенос-Айрес (рак печінки) | ||||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія Ліхтенштейн | |||
Жанр | живопис, графіка | |||
Навчання | Московське училище живопису, ліплення й зодчества Імператорська Академія мистецтв Франц Рубо | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | символізм і модерн | |||
Роки творчості | 1909-1953 | |||
Твори | «Похід (1909, повторно 1910), портрет Беніто Муссоліні, поштові марки Ліхтенштейну | |||
| ||||
М'ясоєдов Іван Григорович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 1881 року в Харкові, у родині відомого художника-передвижника Григорія М'ясоєдова і його другої дружини, Ксенії Василівни Іванової, теж художниці. Батько не дозволяв матері проявляти материнські почуття, а сину повідомив, що його мати — це не мати, а всього лише годувальниця. Про те, що вона таки його мати, повідомив сину лише після смерті Ксенії, коли Іванові було 17 років. Це дуже позначилося на взаєминах батька та сина.
З 1884 по 1895 рік — М'ясоєдов відвідував художню школу, організовану в Полтаві батьком. Також навчався в Олександрівському реальному училищі в Полтаві.
У 1885 році батько відірвав сина від матері і віддав його на виховання в родину свого друга — пейзажиста . У квітні 1886 року хлопчика забрали з родини Кисельових.
У 1889 році народилася сестра М'ясоєдова — Олена (померла за два роки). Цього ж року батько придбав садибу в полтавському передмісті Павленках. І знову віддав сина на півроку Кисельовим, після чого — поселив його разом із матір'ю на дачі в Павленках. З батьком М'ясоєдов не спілкувався — займав окремий невеликий флігель подалі від будинку.
З 1896 по 1901 рік успішно навчався в Московському училищі живопису, ліплення й зодчества, брав активну участь в учнівських художніх виставках і, закінчивши училище, здобув звання «некласного художника». Це дало йому можливість, минаючи попередні загальні класи, вступити у 1907 році в батальну майстерню Імператорської Академії мистецтв, яку закінчив в 1909. У це час або трохи пізніше — відвідував майстерню по гравюрі, якою керував відомий гравер професор Василь Мате.
У 1899 році померла мати М'ясоєдова, Ксенія Василівна.
Ще студентом училища захопився силовим спортом, тому навчання в академії поєднував із заняттями в Санкт-Петербурзькому атлетичному товаристві графа Гергія Рібоп'єра. На Всеросійському чемпіонаті з важкої атлетики, проведеному в 1909 році, виграв II приз у середній вагової категорії (виступаючи під псевдонімом Де Красац).
У 1911 році, після смерті батька, повернувся в Полтаву.
У 1912–1913 роках організовував у Полтаві посмертні виставки батькових творів і зібраних ним колекцій, продовжував працювати художником і водночас виступав у цирку як професійний борець і гирьовик. Також виставляв свої нові твори на «весняних» виставках у залах Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Підтримував стосунки з різними художніми колами столиці, займався оформленням низки видань, брав участь у випуску присвяченого спорту петербурзького журналу «Геркулес». Трохи пізніше був ректором одного з київських художніх навчальних закладів.
У 1912 році одружився з італійською танцівницею й артисткою цирку Мальвіною Вернічи. Подружжя жило в Павленках, де побудувало новий двоповерховий будинок в італійському стилі.
Під час громадянської війни виїхав у Крим.
У 1919 році, у Криму, служив художнім кореспондентом в армії Антона Денікіна. Після її розгрому художника ледь не розстріляли червоноармійці.
У 1921 році, через Севастополь, на німецькому кораблі «Вигберт» евакуювався із Криму в Константинополь, звідти — в Трієст, потім — у Баварію й, нарешті, улаштувався в Берліні. Успішно підробляв паперові грошові купюри, зокрема, англійські фунти й американські долари, а його дружина, Мальвіна Вернічи, їх збувала. У 1923 році їх заарештували. М'ясоєдов провів три роки в Моабитській в'язниці.
У 1933 році знову заарештований за фальшивомонетництво. Другий термін — з 1933 по 1934 рік — відбував у німецькому місті Лукау.
Після виходу на волю — разом з дружиною й донькою — поїхав до Риги (Латвія). Звідти, за фальшивими паспортами на ім'я чехословацьких громадян Євгенія і Мальвіни Зотових, родина перебралася в Бельгію.
У 1938 році Зотові-М'ясоєдови поселилася в столиці князівства Ліхтенштейн Вадуці. М'ясоєдов став придворним художником, створював портрети членів місцевого князівського дому й ескізи поштових марок.
У 1946 році Чехословацьке генеральне консульство виявило місцезнаходження проживаючих у Ліхтенштейні з фальшивими паспортами Євгенія й Мальвіни Зотових, про що сповістило уряд країни. Зотових позбавили громадянства.
У 1948 році М'ясоєдов знову потрапив під арешт «за спробу підробки державних кредитних паперів». Ліхтенштейнський суд присудив художнику 2 роки ув'язнення.
У 1953 році родина М'ясоєдових переїхала в Аргентину. Під час поїздки художнику стало зле й 27 липня 1953 року, через три місяці після прибуття в Буенос-Айрес, він помер від раку печінки.
Творча діяльність
Для раннього живопису М'ясоєдова характерні антично-міфологічні полотна, близькі за манерою виконання до німецького модерну. У жовтні 1909 на конкурсній виставці в Академії мистецтв він представив велику картину на античний сюжет «Похід мінійців (Аргонавти, що відпливають від берегів Греції за золотим руном у Колхіду)», за яку він здобув не тільки звання художника, але й вищу нагороду Академії — поїздку за кордон для вдосконалення. Під керівництвом Ф. О. Рубо М'ясоєдов брав участь у написанні панорами «Бородінська битва» (1910).
Іван, будучи прихильником культу античності, що домінував на початку XX століття в Академії мистецтв, усіляко пропагував красу голого тіла. У 1911 році в збірнику «Нагота на сцені» за редакцією М. М. Евреінова М'ясоєдов опублікував на цю тему маніфест. Він професійно захоплювався фотографією. Створив серію фотокомпозицій на історичні та міфологічні теми, де знімався в оголеному виді, зображаючи Бахуса, Меркурія й античних героїв. У своєму маєтку в Павленках Іван створив щось типу художньо-філософського об'єднання однодумців, яке назвав «Садом богів».
У Берліні І. М'ясоєдов мав більший успіх як портретист. Йому замовляли свої портрети російські дворяни-емігранти, представники буржуазії й дипломатичного корпусу, актори й оперні співаки. До берлінського періоду належить цикл картин на теми народного життя України й Росії, у яких відчуваються ностальгічні мотиви: «Прощання з Павленками», «Татарський цвинтар у Криму», «Російський великодній стіл». Окремі його твори видаються на листівках берлінського видавництва «Ольга Дьякова і К°».
У 1929 році художник знявся в ролі боярина у фільмі В. Стрижевского «Ігри імператриці» (нім. Der Adjutant des Zaren). Участь Івана Григоровича у фільмі була пов'язана з необхідністю заробітку й пошуком нових форм самовираження. Роль М'ясоєдову вдалася, його боярин був величним і грандіозним. Пензлю майстра належить також рекламний плакат для фільму «Трейдер Хорн» (студія «Metro-goldwyn-mayer»), який він створив, використовуючи натурні замальовки тварин, зроблені ним у Берлінському зоопарку.
У Брюсселі в італійськім консульстві І. М'ясоєдов написав пишний портрет Беніто Муссоліні, яким той залишився дуже задоволений. Пізніше цей портрет був опублікований на обкладинці пропагандистського журналу «Нова Італія». Навіть перебуваючи у Моабитській в'язниці, Іван Григорович займався творчою діяльністю. Там він розписав фресками тюремну молитовню. Під час другого терміну в 1933–1934 роках з вікна тюремної камери він написав один із найкращих своїх творів.
Живучи в Ліхтенштейні, Іван Григорович здобув популярність як талановитий живописець, чудовий малювальник і гравер. Він написав численні пейзажі й натюрморти, виконані в імпресіоністичній манері, релігійні композиції, різноманітні портрети, багато графічних робіт олівцем, пером, різними техніками гравюри. М'ясоєдов працював над стінними розписами звукового кінотеатру у Вадуці, фресками особняків. Досить часто художник використовував свої роботи як грошовий еквівалент, розплачуючись ними за послуги з лікарем або адвокатом. Середня вартість його робіт у цей час становила приблизно 500 швейцарських франків.
В останні роки життя художник зазнавав частих депресій і меланхолії. Песимістичні настрої майстра знайшли відображення в полотнах на політичні теми, переважно сюжетно пов'язаних з Росією. До його колишніх модерністських міфологій і алегорій додався цикл «історичних жахів» — з революціями й війнами, втіленими в картинах «Революція» і «Юрба демонів» (1940-і роки). М'ясоєдов працював також над філософським трактатом «Енциклопедія загальностверджуючих понять» (дотепер не опублікований), у якому він піддав усю сучасну цивілізацію нищівній критиці з позицій містичного анархізму.
Творча спадщина І. Г. М'ясоєдова становить приблизно 4000 творів (які виявили). Це картини, гуаші, пастелі, офорти, фотографічні й текстильні роботи, поштові марки, документальні матеріали. Значна частина — близько 3200 експонатів перебуває в колекції Фонду Є. Зотова — І. М'ясоєдова у Вадуці. Більше половини творів майстра придбано фондом на пожертвування, зокрема, в онуків художника Мішеля і Наніти Модлер. Колекція робіт, що належить до раннього періоду творчості І. М'ясоєдова, належить Полтавському художньому музею. Вона містить понад 20 мальованих і кілька графічних робіт, які потрапили в музей із садиби автора. До німецько-радянської війни в експозиції було 67 творів. Припускають, що багато робіт художника разом з іншими коштовними експонатами вивезли німці, коли окупували Полтаву. Вважається також, що до значних втрат призвела пожежа в полтавській галереї в 1943 році.
Створення поштових марок
Особливе місце у творчості Івана М'ясоєдова займає його робота над малюнками для поштових марок Ліхтенштейну. Уперше його серія із трьох марок вартістю 20, 30 і 50 раппів з'явилася в Ліхтенштейні в 1938—1939 роках (Михель № 180—182). Ця серія називається «Huldigung» («Складання присяги на вірність») і випущена була на відзначення складання присяги його світлості князю Францу-Йосипу II 28 травня 1939 року, коли він почав правити Ліхтенштейном. Це були перші поштові марки в історії країни, які створив професійний художник найвищого рівня. У роботі над марками князівства виявилася неабияка композиційна майстерність М'ясоєдова, уміння виділити центральні персонажі.
Зразком роботи І. М'ясоєдова стала марка із зображенням трохи стилізованої «Мадонни-Утішительки» з капели Святої Марії в Дуксі вартістю 10 франків, яка вийшла у світ 7 липня 1941 року (Михель № 197). Ескіз марки створив художник Іоханнесім Троєр, а гравюру на сталі виконав І. Г. М'ясоєдов. Однак найефектнішою роботою І. М'ясоєдова вважають історичну серію з п'яти марок, присвячену 600-річчю територіального розмежування на землях нинішнього Ліхтенштейну й Швейцарії володінь нащадків графа Гуго Монфора (Михель № 202—206). Ці марки вийшли у світ 22 квітня 1942 року. Усі малюнки для цих марок були виконані в техніці гравюри на сталі.
Остання здійснена І. М'ясоєдовим серія марок Ліхтенштейну — «Bennenkanal» («Внутрішній канал у Ліхтенштейні»), що складається із чотирьох марок вартістю 10, 30, 50 раппів і 1 франк. Марки випущено 6 вересня 1943 року (Михель № 218—221).
Перелік картин художника (неповний)
- «Венеціанські купці-розбійники в човні з рабами віслувальниками», Бердянський художній музей ім. І. І. Бродського
- «Аргонавти відпливають від берегів Греції у Колхіду за золотим руном»
- «Автопортрет у молоді роки»
- «У знахаря»
- «Початок полювання Атталанти на каледонського вепря»
- «Кентавромахія», 1911.
- «Амазонки»
- «Табір амазонок»
- «Вакханалія»
- «Вакханка» (погруддя)
- «Шопен і Жорж Санд»
- «Портрет Мальвіни Вернічі»
- «Портрет дівчини»
- «Пасхальний стіл»
- «Пейзаж в Україні»
- «Соняшник з кобзарем»
- «Соняшник з закоханими»
- «Дуплисте дерево»
- «Сільський пейзаж з дуплистим деревом та коровою»
- «Альтанка в барському садку біля занедбаного ставка»
- «Флігель в садибі Павленки», Полтава
- «Барський палац в садибі Павленки восени», Полтава
- «Воскресіння Христове»
- «Утішний янгол»
- «Прощання з садибою Павленки»
- «Крим. Алупка»
- «Крим. Церква в Гурзуфі»
- «Татарське кладовище в Криму»
- «Смерть німецького улана», близько 1914
- «Вулиця в Берліні», 1920
- «Парк в Берліні»
- Біблійні стінописи в калиці берлінської тюрми Моабіт
- «Портрет Беніто Муссоліні», 1928
- «Портрет князя Ліхтенштейн Франца Йосипа ІІ»
- «Портрет дружини князя Ліхтенштейн Франца Йосипа ІІ»
- «Стінописи в кінотеатрі міста Вадуц, Ліхтенштейн»
- Декоративні стінописи в будинках багатіїв Ліхтенштейну
- Поштові марки князівства Ліхтенштейн
- «Ведмідь і циплятко»
- «Алегорія Росії з ведмедем і тройкою»
- «Гинуча культура»
- «Юрба демонів»
- «Дамська дуель»
- «Портрет мадам Бродської»
- «Рекламний плакат до фільму «Трейдер Хорн»
- «Море і Небо. Відплиття до Аргентини», 1953
Пам'ять
У рік 100-річчя від дня народження художника, в 1981 році, художнє товариство князівства Ліхтенштейн створило комісію зі збирання й вивчення творчої спадщини Є. Зотова — І. М'ясоєдова — «Архів професора Є. Зотова», пізніше перетворену в постійний фонд «професора Євгенія Зотова — Івана М'ясоєдова». У картотеці фонду налічується біля чотирьох тисяч спеціальних анкет — карток про окремі твори художника. В архів потрапили не лише його роботи, що залишилися в приватних руках, але й твори, що належать родині художника. Велику допомогу в створенні фонду надала донька художника Ізабелла Вернічи фон Мигке-Колланде, танцівниця, хореограф і балетмейстер, що проживала в Мюнхені.
У 1996 році пошта Ліхтенштейну випустила три марки із серії «Художники Ліхтенштейну», на яких відтворені картини І. М. М'ясоєдова (Євгена Зотова) і конверт із портретом художника.
Цікаві факти з життя
Під час закордонної поїздки Італією, яка в ту пору була стривожена мессінським землетрусом, Іван відвідав римський цирк. На манежі цирку виступали найкращі силачі світу. Під кінець програми шпрехшталмейстер оголосив, що якщо серед публіки знайдеться охочий спробувати силу й повторити хоча б один номер із програми, то цирк віддасть йому весь касовий збір. Зголосилося трохи глядачів, однак їхні спроби були невдалими. Тоді на манеж вийшов Іван. Він з легкістю жонглював гирями, перевершивши своєю силою циркових атлетів. Прийнявши від директора цирку піднос із грішми, М'ясоєдов заявив, що він жертвує «увесь касовий збір на користь бідних італійців, що постраждали від землетрусу в Мессіні». Вдячні італійці стоячи влаштували Іванові бурхливі овації.
Примітки
- З 1926 року в садибі розташовується Полтавська гравіметрична обсерваторія.
- Щодо цього факту існують різночитання в різних джерелах:
1. Колон Е. Художник — атлет из «Сада богов» [ 3 вересня 2008 у Wayback Machine.]: Через недолік доказів справа закрилася.
2. Мясоедов Иван Григорьевич [ 28 січня 2006 у Wayback Machine.]: Цього разу він відбувся лише умовним строком ув'язнення. - Музей Російської Академії мистецтв, Санкт-Петербург
- Фонд Зотова-Мясоєдова, Вадуц
Джерела
- Большая российская энциклопедия, статья «Мясоедов Иван Григорьевич»
- Жбанкова О.. Мясоєдов Іван Григорович [ 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 144. — .
- Коваленко А. Иван Мясоедов — художник Серебряного века. — Севастополь: Мир, 1998. — 204 с.
- Коваленко А. Творча спадщина Івана Мясоєдова (Дослідження методу стилетворення в українському образотворчому мистецтві початку XX століття) / Дисертація на здобуття наукового ступеня. — Львів, 2002.
- Колон Е. Художник — атлет из «Сада богов» // Зеркало недели. — 1998. — № 20. — 16—22 мая.
- Кончин Е. Моя биография мне не удалась. Путь скитаний Ивана Мясоедова // Культура. — 1998. — № 20. — 4—10 июня.
- Оголевец В. Воспоминания о Г. Г. Мясоедове [ 12 червня 2022 у Wayback Machine.]/ Предисл. М. М. Пластининой. — М.: Искусство, 1981. — 95 с.
- Шлеев В. Наш Иван Мясоедов в Лихтенштейне // Филателия. — 1992. — № 3. — С. 8—13.
Посилання
- «Мясоедов Иван Григорьевич» [ 28 січня 2006 у Wayback Machine.] — коротка біографія на сайті «Изобразительное искусство RIN.ru» [ 1 січня 2008 у Wayback Machine.]
- «Мясоедов, сын Мясоедова» — розповідь Валентина Пікуля із циклу «Історичні мініатюри» (збірник № 3)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Myasoyedov Iva n Grigo rovich M yasoye dov 30 veresnya 12 zhovtnya 1881 18811012 27 lipnya 1953 ukrayinskij hudozhnik majster zhivopisu j grafiki predstavnik simvolizmu j modernu tvorec poshtovih marok Ivan Grigorovich M yasoyedovIvan Grigorevich Myasoedov Premiyi Avtoportret I M yasoyedova 1930 1940 Lihtenshtejn Narodzhennya30 veresnya 12 zhovtnya 1881 1881 10 12 Harkiv Rosijska imperiyaSmert27 lipnya 1953 1953 07 27 71 rik Argentina Buenos Ajres rak pechinki PohovannyadKrayina Rosijska imperiya LihtenshtejnZhanrzhivopis grafikaNavchannyaMoskovske uchilishe zhivopisu liplennya j zodchestva Imperatorska Akademiya mistectv Franc RuboDiyalnisthudozhnikNapryamoksimvolizm i modernRoki tvorchosti1909 1953Tvori Pohid 1909 povtorno 1910 portret Benito Mussolini poshtovi marki Lihtenshtejnu M yasoyedov Ivan Grigorovich u Vikishovishi Memorialna doshka na chest hudozhnika v PoltaviZhittyepisBudinok Myasoyedova v Pavlenkah Narodivsya 1881 roku v Harkovi u rodini vidomogo hudozhnika peredvizhnika Grigoriya M yasoyedova i jogo drugoyi druzhini Kseniyi Vasilivni Ivanovoyi tezh hudozhnici Batko ne dozvolyav materi proyavlyati materinski pochuttya a sinu povidomiv sho jogo mati ce ne mati a vsogo lishe goduvalnicya Pro te sho vona taki jogo mati povidomiv sinu lishe pislya smerti Kseniyi koli Ivanovi bulo 17 rokiv Ce duzhe poznachilosya na vzayeminah batka ta sina Z 1884 po 1895 rik M yasoyedov vidviduvav hudozhnyu shkolu organizovanu v Poltavi batkom Takozh navchavsya v Oleksandrivskomu realnomu uchilishi v Poltavi U 1885 roci batko vidirvav sina vid materi i viddav jogo na vihovannya v rodinu svogo druga pejzazhista U kvitni 1886 roku hlopchika zabrali z rodini Kiselovih U 1889 roci narodilasya sestra M yasoyedova Olena pomerla za dva roki Cogo zh roku batko pridbav sadibu v poltavskomu peredmisti Pavlenkah I znovu viddav sina na pivroku Kiselovim pislya chogo poseliv jogo razom iz matir yu na dachi v Pavlenkah Z batkom M yasoyedov ne spilkuvavsya zajmav okremij nevelikij fligel podali vid budinku Z 1896 po 1901 rik uspishno navchavsya v Moskovskomu uchilishi zhivopisu liplennya j zodchestva brav aktivnu uchast v uchnivskih hudozhnih vistavkah i zakinchivshi uchilishe zdobuv zvannya neklasnogo hudozhnika Ce dalo jomu mozhlivist minayuchi poperedni zagalni klasi vstupiti u 1907 roci v batalnu majsternyu Imperatorskoyi Akademiyi mistectv yaku zakinchiv v 1909 U ce chas abo trohi piznishe vidviduvav majsternyu po gravyuri yakoyu keruvav vidomij graver profesor Vasil Mate U 1899 roci pomerla mati M yasoyedova Kseniya Vasilivna She studentom uchilisha zahopivsya silovim sportom tomu navchannya v akademiyi poyednuvav iz zanyattyami v Sankt Peterburzkomu atletichnomu tovaristvi grafa Gergiya Ribop yera Na Vserosijskomu chempionati z vazhkoyi atletiki provedenomu v 1909 roci vigrav II priz u serednij vagovoyi kategoriyi vistupayuchi pid psevdonimom De Krasac U 1911 roci pislya smerti batka povernuvsya v Poltavu U 1912 1913 rokah organizovuvav u Poltavi posmertni vistavki batkovih tvoriv i zibranih nim kolekcij prodovzhuvav pracyuvati hudozhnikom i vodnochas vistupav u cirku yak profesijnij borec i girovik Takozh vistavlyav svoyi novi tvori na vesnyanih vistavkah u zalah Akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi Pidtrimuvav stosunki z riznimi hudozhnimi kolami stolici zajmavsya oformlennyam nizki vidan brav uchast u vipusku prisvyachenogo sportu peterburzkogo zhurnalu Gerkules Trohi piznishe buv rektorom odnogo z kiyivskih hudozhnih navchalnih zakladiv U 1912 roci odruzhivsya z italijskoyu tancivniceyu j artistkoyu cirku Malvinoyu Vernichi Podruzhzhya zhilo v Pavlenkah de pobuduvalo novij dvopoverhovij budinok v italijskomu stili Pid chas gromadyanskoyi vijni viyihav u Krim U 1919 roci u Krimu sluzhiv hudozhnim korespondentom v armiyi Antona Denikina Pislya yiyi rozgromu hudozhnika led ne rozstrilyali chervonoarmijci U 1921 roci cherez Sevastopol na nimeckomu korabli Vigbert evakuyuvavsya iz Krimu v Konstantinopol zvidti v Triyest potim u Bavariyu j nareshti ulashtuvavsya v Berlini Uspishno pidroblyav paperovi groshovi kupyuri zokrema anglijski funti j amerikanski dolari a jogo druzhina Malvina Vernichi yih zbuvala U 1923 roci yih zaareshtuvali M yasoyedov proviv tri roki v Moabitskij v yaznici U 1933 roci znovu zaareshtovanij za falshivomonetnictvo Drugij termin z 1933 po 1934 rik vidbuvav u nimeckomu misti Lukau Pislya vihodu na volyu razom z druzhinoyu j donkoyu poyihav do Rigi Latviya Zvidti za falshivimi pasportami na im ya chehoslovackih gromadyan Yevgeniya i Malvini Zotovih rodina perebralasya v Belgiyu U 1938 roci Zotovi M yasoyedovi poselilasya v stolici knyazivstva Lihtenshtejn Vaduci M yasoyedov stav pridvornim hudozhnikom stvoryuvav portreti chleniv miscevogo knyazivskogo domu j eskizi poshtovih marok U 1946 roci Chehoslovacke generalne konsulstvo viyavilo misceznahodzhennya prozhivayuchih u Lihtenshtejni z falshivimi pasportami Yevgeniya j Malvini Zotovih pro sho spovistilo uryad krayini Zotovih pozbavili gromadyanstva U 1948 roci M yasoyedov znovu potrapiv pid aresht za sprobu pidrobki derzhavnih kreditnih paperiv Lihtenshtejnskij sud prisudiv hudozhniku 2 roki uv yaznennya U 1953 roci rodina M yasoyedovih pereyihala v Argentinu Pid chas poyizdki hudozhniku stalo zle j 27 lipnya 1953 roku cherez tri misyaci pislya pributtya v Buenos Ajres vin pomer vid raku pechinki Tvorcha diyalnistI Myasoyedov u grupi rosijskih hudozhnikiv u Berlini 1928 Dlya rannogo zhivopisu M yasoyedova harakterni antichno mifologichni polotna blizki za maneroyu vikonannya do nimeckogo modernu U zhovtni 1909 na konkursnij vistavci v Akademiyi mistectv vin predstaviv veliku kartinu na antichnij syuzhet Pohid minijciv Argonavti sho vidplivayut vid beregiv Greciyi za zolotim runom u Kolhidu za yaku vin zdobuv ne tilki zvannya hudozhnika ale j vishu nagorodu Akademiyi poyizdku za kordon dlya vdoskonalennya Pid kerivnictvom F O Rubo M yasoyedov brav uchast u napisanni panorami Borodinska bitva 1910 Ivan buduchi prihilnikom kultu antichnosti sho dominuvav na pochatku XX stolittya v Akademiyi mistectv usilyako propaguvav krasu gologo tila U 1911 roci v zbirniku Nagota na sceni za redakciyeyu M M Evreinova M yasoyedov opublikuvav na cyu temu manifest Vin profesijno zahoplyuvavsya fotografiyeyu Stvoriv seriyu fotokompozicij na istorichni ta mifologichni temi de znimavsya v ogolenomu vidi zobrazhayuchi Bahusa Merkuriya j antichnih geroyiv U svoyemu mayetku v Pavlenkah Ivan stvoriv shos tipu hudozhno filosofskogo ob yednannya odnodumciv yake nazvav Sadom bogiv U Berlini I M yasoyedov mav bilshij uspih yak portretist Jomu zamovlyali svoyi portreti rosijski dvoryani emigranti predstavniki burzhuaziyi j diplomatichnogo korpusu aktori j operni spivaki Do berlinskogo periodu nalezhit cikl kartin na temi narodnogo zhittya Ukrayini j Rosiyi u yakih vidchuvayutsya nostalgichni motivi Proshannya z Pavlenkami Tatarskij cvintar u Krimu Rosijskij velikodnij stil Okremi jogo tvori vidayutsya na listivkah berlinskogo vidavnictva Olga Dyakova i K U 1929 roci hudozhnik znyavsya v roli boyarina u filmi V Strizhevskogo Igri imperatrici nim Der Adjutant des Zaren Uchast Ivana Grigorovicha u filmi bula pov yazana z neobhidnistyu zarobitku j poshukom novih form samovirazhennya Rol M yasoyedovu vdalasya jogo boyarin buv velichnim i grandioznim Penzlyu majstra nalezhit takozh reklamnij plakat dlya filmu Trejder Horn studiya Metro goldwyn mayer yakij vin stvoriv vikoristovuyuchi naturni zamalovki tvarin zrobleni nim u Berlinskomu zooparku U Bryusseli v italijskim konsulstvi I M yasoyedov napisav pishnij portret Benito Mussolini yakim toj zalishivsya duzhe zadovolenij Piznishe cej portret buv opublikovanij na obkladinci propagandistskogo zhurnalu Nova Italiya Navit perebuvayuchi u Moabitskij v yaznici Ivan Grigorovich zajmavsya tvorchoyu diyalnistyu Tam vin rozpisav freskami tyuremnu molitovnyu Pid chas drugogo terminu v 1933 1934 rokah z vikna tyuremnoyi kameri vin napisav odin iz najkrashih svoyih tvoriv Zhivuchi v Lihtenshtejni Ivan Grigorovich zdobuv populyarnist yak talanovitij zhivopisec chudovij malyuvalnik i graver Vin napisav chislenni pejzazhi j natyurmorti vikonani v impresionistichnij maneri religijni kompoziciyi riznomanitni portreti bagato grafichnih robit olivcem perom riznimi tehnikami gravyuri M yasoyedov pracyuvav nad stinnimi rozpisami zvukovogo kinoteatru u Vaduci freskami osobnyakiv Dosit chasto hudozhnik vikoristovuvav svoyi roboti yak groshovij ekvivalent rozplachuyuchis nimi za poslugi z likarem abo advokatom Serednya vartist jogo robit u cej chas stanovila priblizno 500 shvejcarskih frankiv Mogila Myasoyedova i jogo partnerki Malvini 1887 1972 na Vaduckomu cvintari V ostanni roki zhittya hudozhnik zaznavav chastih depresij i melanholiyi Pesimistichni nastroyi majstra znajshli vidobrazhennya v polotnah na politichni temi perevazhno syuzhetno pov yazanih z Rosiyeyu Do jogo kolishnih modernistskih mifologij i alegorij dodavsya cikl istorichnih zhahiv z revolyuciyami j vijnami vtilenimi v kartinah Revolyuciya i Yurba demoniv 1940 i roki M yasoyedov pracyuvav takozh nad filosofskim traktatom Enciklopediya zagalnostverdzhuyuchih ponyat doteper ne opublikovanij u yakomu vin piddav usyu suchasnu civilizaciyu nishivnij kritici z pozicij mistichnogo anarhizmu Tvorcha spadshina I G M yasoyedova stanovit priblizno 4000 tvoriv yaki viyavili Ce kartini guashi pasteli oforti fotografichni j tekstilni roboti poshtovi marki dokumentalni materiali Znachna chastina blizko 3200 eksponativ perebuvaye v kolekciyi Fondu Ye Zotova I M yasoyedova u Vaduci Bilshe polovini tvoriv majstra pridbano fondom na pozhertvuvannya zokrema v onukiv hudozhnika Mishelya i Naniti Modler Kolekciya robit sho nalezhit do rannogo periodu tvorchosti I M yasoyedova nalezhit Poltavskomu hudozhnomu muzeyu Vona mistit ponad 20 malovanih i kilka grafichnih robit yaki potrapili v muzej iz sadibi avtora Do nimecko radyanskoyi vijni v ekspoziciyi bulo 67 tvoriv Pripuskayut sho bagato robit hudozhnika razom z inshimi koshtovnimi eksponatami vivezli nimci koli okupuvali Poltavu Vvazhayetsya takozh sho do znachnih vtrat prizvela pozhezha v poltavskij galereyi v 1943 roci Stvorennya poshtovih marokOsoblive misce u tvorchosti Ivana M yasoyedova zajmaye jogo robota nad malyunkami dlya poshtovih marok Lihtenshtejnu Upershe jogo seriya iz troh marok vartistyu 20 30 i 50 rappiv z yavilasya v Lihtenshtejni v 1938 1939 rokah Mihel 180 182 Cya seriya nazivayetsya Huldigung Skladannya prisyagi na virnist i vipushena bula na vidznachennya skladannya prisyagi jogo svitlosti knyazyu Francu Josipu II 28 travnya 1939 roku koli vin pochav praviti Lihtenshtejnom Ce buli pershi poshtovi marki v istoriyi krayini yaki stvoriv profesijnij hudozhnik najvishogo rivnya U roboti nad markami knyazivstva viyavilasya neabiyaka kompozicijna majsternist M yasoyedova uminnya vidiliti centralni personazhi Zrazkom roboti I M yasoyedova stala marka iz zobrazhennyam trohi stilizovanoyi Madonni Utishitelki z kapeli Svyatoyi Mariyi v Duksi vartistyu 10 frankiv yaka vijshla u svit 7 lipnya 1941 roku Mihel 197 Eskiz marki stvoriv hudozhnik Iohannesim Troyer a gravyuru na stali vikonav I G M yasoyedov Odnak najefektnishoyu robotoyu I M yasoyedova vvazhayut istorichnu seriyu z p yati marok prisvyachenu 600 richchyu teritorialnogo rozmezhuvannya na zemlyah ninishnogo Lihtenshtejnu j Shvejcariyi volodin nashadkiv grafa Gugo Monfora Mihel 202 206 Ci marki vijshli u svit 22 kvitnya 1942 roku Usi malyunki dlya cih marok buli vikonani v tehnici gravyuri na stali Ostannya zdijsnena I M yasoyedovim seriya marok Lihtenshtejnu Bennenkanal Vnutrishnij kanal u Lihtenshtejni sho skladayetsya iz chotiroh marok vartistyu 10 30 50 rappiv i 1 frank Marki vipusheno 6 veresnya 1943 roku Mihel 218 221 Perelik kartin hudozhnika nepovnij Venecianski kupci rozbijniki v chovni z rabami visluvalnikami Berdyanskij hudozhnij muzej im I I Brodskogo Argonavti vidplivayut vid beregiv Greciyi u Kolhidu za zolotim runom Avtoportret u molodi roki U znaharya Pochatok polyuvannya Attalanti na kaledonskogo veprya Kentavromahiya 1911 Amazonki Tabir amazonok Vakhanaliya Vakhanka pogruddya Shopen i Zhorzh Sand Portret Malvini Vernichi Portret divchini Pashalnij stil Pejzazh v Ukrayini Sonyashnik z kobzarem Sonyashnik z zakohanimi Dupliste derevo Silskij pejzazh z duplistim derevom ta korovoyu Altanka v barskomu sadku bilya zanedbanogo stavka Fligel v sadibi Pavlenki Poltava Barskij palac v sadibi Pavlenki voseni Poltava Voskresinnya Hristove Utishnij yangol Proshannya z sadiboyu Pavlenki Krim Alupka Krim Cerkva v Gurzufi Tatarske kladovishe v Krimu Smert nimeckogo ulana blizko 1914 Vulicya v Berlini 1920 Park v Berlini Biblijni stinopisi v kalici berlinskoyi tyurmi Moabit Portret Benito Mussolini 1928 Portret knyazya Lihtenshtejn Franca Josipa II Portret druzhini knyazya Lihtenshtejn Franca Josipa II Stinopisi v kinoteatri mista Vaduc Lihtenshtejn Dekorativni stinopisi v budinkah bagatiyiv Lihtenshtejnu Poshtovi marki knyazivstva Lihtenshtejn Vedmid i ciplyatko Alegoriya Rosiyi z vedmedem i trojkoyu Ginucha kultura Yurba demoniv Damska duel Portret madam Brodskoyi Reklamnij plakat do filmu Trejder Horn More i Nebo Vidplittya do Argentini 1953Pam yatKonvert z poshtovimi markami Lihtenshtejnu prisvyachenij I M M yasoyedovu i jogo tvorchosti 1996 Mihel 1138 1140 U rik 100 richchya vid dnya narodzhennya hudozhnika v 1981 roci hudozhnye tovaristvo knyazivstva Lihtenshtejn stvorilo komisiyu zi zbirannya j vivchennya tvorchoyi spadshini Ye Zotova I M yasoyedova Arhiv profesora Ye Zotova piznishe peretvorenu v postijnij fond profesora Yevgeniya Zotova Ivana M yasoyedova U kartoteci fondu nalichuyetsya bilya chotiroh tisyach specialnih anket kartok pro okremi tvori hudozhnika V arhiv potrapili ne lishe jogo roboti sho zalishilisya v privatnih rukah ale j tvori sho nalezhat rodini hudozhnika Veliku dopomogu v stvorenni fondu nadala donka hudozhnika Izabella Vernichi fon Migke Kollande tancivnicya horeograf i baletmejster sho prozhivala v Myunheni U 1996 roci poshta Lihtenshtejnu vipustila tri marki iz seriyi Hudozhniki Lihtenshtejnu na yakih vidtvoreni kartini I M M yasoyedova Yevgena Zotova i konvert iz portretom hudozhnika Cikavi fakti z zhittyaPid chas zakordonnoyi poyizdki Italiyeyu yaka v tu poru bula strivozhena messinskim zemletrusom Ivan vidvidav rimskij cirk Na manezhi cirku vistupali najkrashi silachi svitu Pid kinec programi shprehshtalmejster ogolosiv sho yaksho sered publiki znajdetsya ohochij sprobuvati silu j povtoriti hocha b odin nomer iz programi to cirk viddast jomu ves kasovij zbir Zgolosilosya trohi glyadachiv odnak yihni sprobi buli nevdalimi Todi na manezh vijshov Ivan Vin z legkistyu zhonglyuvav giryami perevershivshi svoyeyu siloyu cirkovih atletiv Prijnyavshi vid direktora cirku pidnos iz grishmi M yasoyedov zayaviv sho vin zhertvuye uves kasovij zbir na korist bidnih italijciv sho postrazhdali vid zemletrusu v Messini Vdyachni italijci stoyachi vlashtuvali Ivanovi burhlivi ovaciyi PrimitkiZ 1926 roku v sadibi roztashovuyetsya Poltavska gravimetrichna observatoriya Shodo cogo faktu isnuyut riznochitannya v riznih dzherelah 1 Kolon E Hudozhnik atlet iz Sada bogov 3 veresnya 2008 u Wayback Machine Cherez nedolik dokaziv sprava zakrilasya 2 Myasoedov Ivan Grigorevich 28 sichnya 2006 u Wayback Machine Cogo razu vin vidbuvsya lishe umovnim strokom uv yaznennya Muzej Rosijskoyi Akademiyi mistectv Sankt Peterburg Fond Zotova Myasoyedova VaducDzherelaBolshaya rossijskaya enciklopediya statya Myasoedov Ivan Grigorevich Zhbankova O Myasoyedov Ivan Grigorovich 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 144 ISBN 978 966 00 1061 1 Kovalenko A Ivan Myasoedov hudozhnik Serebryanogo veka Sevastopol Mir 1998 204 s Kovalenko A Tvorcha spadshina Ivana Myasoyedova Doslidzhennya metodu stiletvorennya v ukrayinskomu obrazotvorchomu mistectvi pochatku XX stolittya Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya Lviv 2002 Kolon E Hudozhnik atlet iz Sada bogov Zerkalo nedeli 1998 20 16 22 maya Konchin E Moya biografiya mne ne udalas Put skitanij Ivana Myasoedova Kultura 1998 20 4 10 iyunya Ogolevec V Vospominaniya o G G Myasoedove 12 chervnya 2022 u Wayback Machine Predisl M M Plastininoj M Iskusstvo 1981 95 s Shleev V Nash Ivan Myasoedov v Lihtenshtejne Filateliya 1992 3 S 8 13 Posilannya Myasoedov Ivan Grigorevich 28 sichnya 2006 u Wayback Machine korotka biografiya na sajti Izobrazitelnoe iskusstvo RIN ru 1 sichnya 2008 u Wayback Machine Myasoedov syn Myasoedova rozpovid Valentina Pikulya iz ciklu Istorichni miniatyuri zbirnik 3